Заручники чужої помилки? Що сталося в Чернігівській області?

Заручники чужої помилки? Що сталося в Чернігівській області?

За крок від міжнародного скандалу. Попри претензії слідства і пандемію COVID-19, виробник кварцевого піску працює і заявляє, що кар’єр потрапив у кримінальну справу помилково

NADRA.info вже писали про ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків» – підприємство з німецьким капіталом, якому поліція закидає порушення умов надрокористування (https://www.facebook.com/ukrnadra.info/posts/139053404268631).

«Оперативним підрозділом встановлено, що загальна площа розробленого кар’єру перевищує встановлені межі земельних ділянок на 13,72 га та становить 127,1 га», – йшлося в ухвалі Новозаводського районного суду міста Чернігова про тимчасовий доступ до речей і документів компанії (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87911045).

Хто помилився і чиїм картам вірити?

Порушення кар’єром меж ділянок, призначених для надрокористування – з одного боку, помітно неозброєним оком. Важлива ремарка: якщо вірити даним Держгеокадастру. А саме, ось цій карті https://map.land.gov.ua/?cc=3462063.7403856614,6795426.2798298625&z=15&l=kadastr&bl=ortho10k_all

Ділянки під номерами 1,2,3,4 – мають “кар’єрне” призначення. А от ділянка, помічена “фішкою” – ні. Хоча на скріншоті з сайту Держгеокадастру карті видно, що вона розроблялася. Здавалося б, порушення очевидне. Але схоже, не все так просто

Пронумеровані ділянки мають кадстрові номери: 7424482000:06:001:0015, 7424482000:06:001:0013, 7424482000:06:001:0014, 7424482000:06:001:0012. До них у правоохоронців претензій немає. Є претензії – до ділянки 7424482000:06:001:0017. Цитата з ухвали суду про доступ до документів: Цитата з ухвали суду про доступ до документів: “…частина даної ділянки знаходиться в межах кар`єру, повністю відпрацьована, на ній відсутні будь-які насадження, знято і вивезено в невідомому напрямку грантовий родючий покрив, ділянка містить сліди нещодавньої розробки, а також виявлено техніку з емблемами ТОВ «Папернянський кар`єр скляних пісків».

Директор кар’єру Андрій Кушик переконує: на сайті Держгеокадастру зафіксовано помилку, яка і стала причиною раптової цікавості правоохоронців.

“Оцю ділянку – …0017 – ми відпрацьовували з 2003 року, нам спочатку було надано 9,8 га, потім – чотири рази по 0,99 га. Вона відпрацьована. Але потім без нашого відома якісь незрозумілі землевпорядники «увібгали» ці наші землі в державний акт лісгоспу (ДП «Добрянське лісове господарство» – Ред.). Про це ні ми не знали, ні лісгосп не поцікавився, – що в нього за землі згідно того акту”, – заявляє пан Кушик.

За словами директора компанії, помилку було зроблено, імовірно, в 2017 році.

“Вони (землевпорядники) тоді в акт включили не тільки оцих 13 га, але ще й 49 га відпрацьованої площі, де ми проводили рекультивацію, – так ми два роки не могли її повернути, хоча ще був дійсний договір оренди. Але врешті повернули. Йдеться не тільки про наші землі, у людей також землі попали в той акт і вони досі не можуть їх собі повернути – маса людей зі своїми городами і навіть будинками, підприємства, які на кордоні з Білоруссю працюють в Нових Яриловичах, так само до сих пір повертають свої ділянки з того акту, яким наробили купу дурниць.

Будь-які землевпорядні роботи проходять експертизу – зараз це називається Геокадастр, раніше був Держкомзем. Це державна структура? Державна. Вони що, в Держкомземі в Ріпках (райцентр – Ред.) не знали? У них копії всіх документів лежали на оренду землі, нашої, наприклад. Вони не знали, коли підмахували той акт чи просто не дивилися? Розумієте, якщо органи влади наробили помилок, то потім ніхто ні за що не хоче відповідати. Отож тепер я маю займатися наведенням порядку в тому, що вони наробили. І ця помилка зрозуміла абсолютно всім. Як на мене, це навіть злочинна помилка. Але я не знаю державного органу влади, який би взяв на себе дати розпорядження виправити помилку”, – розводить руками пан Кушик.

Звертаємо увагу, що супутникові знімки, які ви бачили на Публічній кадастровій карті – не є актуальними і не дають повноти картини. Карти сервісу Google є актуальнішими:

Папернянський кар’єр на знімках від Google виглядає більш актуально, ніж на кадастровій карті. Але і ці знімки не відображають поточний стан речей

Насправді ж, станом на березень 2020, фрагмент частини кар’єру, яка викликала увагу поліції, виглядає так:

Якщо співставити знімок з картами Google і кадастром, кар’єр розробляється чітко по межах своїх ділянок. Окрім спірного фрагменту, через який відкрито кримінальну справу. Аерозйомка The Gate Agency

В пошуках формули порятунку

Кар’єр потрапив у непросту ситуацію. Якщо припустити, що справді землевпорядники припустилися помилки, її потрібно буде комусь виправити. Інакше не уникнути претензій в майбутньому.

“Ми зараз працюємо над тим, щоб повернути ті ділянки, але не все так просто. Лісгосп написав листа, мовляв, давайте розмежуємо ці землі, й нехай їх забирає кар’єр, бо ж помилка… Держадміністрація каже: тоді вони підуть як землі лісового фонду. Там кар’єр, там нічого не буде, крім озера – які лісогосподарські землі?! Оця ділянка, про яку мова, і та, на якій ми працювали (ще 20 га), – все це йде під озеро. Інакше не буває, рекультивація ведеться на старих розробках, 50% цього родовища буде під озером. Ми поки цілодобово відкачуємо воду, щоб допрацювати свій горизонт, а потім кар’єр заповниться водою глибиною шість метрів”, – планує Андрій Кушик, і в цілому не бачить великої проблеми у тому, що сталося.

“Наші фахівці займаються тим, щоб знайти формулу повернення нам наших земель. На сьогодні ця формула не знайдена. Потрібно, щоб державні органи влади, бачачи, що це їх помилка, виправили її, бо ці землі все одно лісгоспу перейдуть. За два роки ми закінчимо і здамо це все, як має бути згідно проекту рекультивації”, – впевнений директор кар’єру. За його словами, компанія виконує свої зобов’язання щодо рекультивації територій.

На фото рекультивована ділянка кар’єру. Фото надав директор ТОВ “Папернянський кар’єр скляних пісків” Андрій Кушик

Кримінальна справа на паузі

Андрій Кушик сподівається, що правоохоронці, які клопотали про доступ до документів кар’єру і розслідують справу, розберуться в ситуації.

До речі, директора кар’єру ані на допит, ані задля іншого формату спілкування до Національної поліції (яка розслідує справу) протягом місяця так і не викликали. Про будь-які слідчі дії Андрію Кушику невідомо: До речі, директора кар’єру ані на допит, ані задля іншого формату спілкування до Національної поліції (яка розслідує справу) протягом місяця так і не викликали. Про будь-які слідчі дії Андрію Кушику невідомо: “Наші адвокати надали документи згідно припису суду і все. Я з ними (поліцією – Ред.) не спілкуюся. Не виключено, на тому все й закінчиться. Вони документи отримали, там є технічні звіти про всі межі земельних ділянок. Це ж не ми робили, а землевпорядники”.

Заяву поліції, що спірна «ділянка містить сліди нещодавньої розробки, а також виявлено техніку з емблемами ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків», директор кар’єру коментує так: “По-перше, техніки з такими емблемами у нас немає, у нас техніка без емблем, але вона є і працює там, де повинна працювати. Як і оті «сліди» – це ж спеціально пишеться…”

Андрій Кушик переконаний: компанія опинился заручником помилки, яка дала привід для відриття кримінального провадження. Хоча матеріали, які підтверджають безпідставність претензій, зі слів Кушика, у поліції були на руках ще в минулому році.

“Їм було цікаво, – я так вважаю, – завести на мене справу. Тепер вони розуміють, що немає на чому ту справу обґрунтовувати… Вони почали «копати» ще у вересні минулого року. Їм лісгосп приносив документи (бо вони не з нами спілкувалися, а з лісгоспом), і там були наші договори оренди на ті ділянки, документи підтверджували, що в акт неправомірно чи помилково ті ділянки були включені. Поліція чудово то знала, але їй треба було зробити справу. Ну, зробили справу… Я спочатку думав, можливо, нас хтось «замовив». Тепер вважаю, що, в принципі, нічого там немає крім спроби зробити вигляд великої роботи. Хлопці зробили собі справу, мають що рапортувати, мають чим займатися”, – припускає директор кар’єру.

Німці чекають і готові захищатися

ТОВ “Папернянський завод скляних пісків” має трьох засновників. Двоє – громадяни України Юрій Галаган і Олег Жуковський. Обидва проживають у Києві і мають по 24,5% у капіталі кар’єру. Третім співвласником компанії є Одноособове акціонерне товариство “Каолін” з Болгарії – 51%. При цьому кінцевим бенефіціаром кар’єру є Роберт Ліндеман-Берк, з Німеччини. Папернянський кар’єр входить в групу компаній Die Quarzwerke Gruppe.

Дані YouControl. Особисті дані приховано

Німецькі інвестори мають характерну рису. Якщо їх безпідставно ображають в Україні, вони завжди задіюють всі важелі впливу (включно з політичними та дипломатичними), щоб захиститися. Зі слів Андрія Кушика, німці стежать за ситуацією.

“Домовились наступним чином: спершу дочекаємось рішення тут, на місцевому рівні, щоб не підіймати «верхи», – бо це вже буде серйозно. Почекаємо. Можливо, вистачить розуму на місці, тут, – адже, наскільки я розумію, якби щось хотіли, то уже б «рвали» далі. Німці готові в будь-який момент підключити посольство, задіяти всі свої важелі. Проте, дійсно, перш ніж задіяти «важку артилерію», слід зрозуміти, що відбувається”, – пояснює Кушик.

Також директор заявляє, що гірниче виробництво в Україні – “це, напевне, найостанніша сфера господарської діяльності, за яку варто братися”: Також директор заявляє, що гірниче виробництво в Україні – “це, напевне, найостанніша сфера господарської діяльності, за яку варто братися”: “Уявити кількість перепон в цій роботі просто неможливо. Починаючи від ментальності суто «совєцької» чиновницької: «А! Що вони там копають, гребуть гроші лопатою!»… Розумієте, ніхто ж не знає, що сюди вкладено $15 млн., але за 10 років інвестор (Die Quarzwerke Gruppe – Ред.) ні цента не зміг повернути, бо немає рентабельності гірничого виробництва в Україні! Хоча люди ту отримують зарплату, а місцева влада і держава отримують податки за рахунок інвестора, який, повторюю, ні копійки ще не повернув з вкладених грошей. Зате ставлення все те ж: «Та що вони там копають!». Так, «копають», і збагачувальна фабрика стоїть сучасна, яка видає високоякісний конкурентоспроможний продукт. Але працювати у цій сфері, це на кожному рівні, на кожному кроці уже 15 років одні перепони, перепони, перепони…”

Збагачувальна фабрика, збудована на Папернянському кар’єрі. Фото надано Андрієм Кушиком

Кар’єр працює

Сьогодні, попри слідство і пандемію, Папернянський кар’єр і збагачувальна фабрика працюють. Обмежилися противірусними заходами.

“Вже три тижні обробляємо приміщення аерозолями, прибиральниці по 5 разів на день проводять дезінфекцію, працівники забезпечені масками”, – каже директор.

“Ми змушені працювати, тому що забезпечуємо українське скловиробництво, яке є безперервним. Вони ж печі погасити не можуть. Тому, поки вони вимагають від нас забезпечення – ми мусимо їх забезпечувати. Ми ніби-то невелике підприємство (115 – 120 чоловік), але заводи, з якими ми працюємо, це 3 000 людей. І взагалі в цій ситуації я не знаю, як впорається держава з захистом людей? Що вони їстимуть? Це ж не Америка, що дає громадянам гроші. А нашим хто що дасть, окрім працедавців? У нас – реальне виробництво, те, що називаються «реальний сектор економіки», який окрім себе забезпечує роботою тисячі людей. Зупинити можна, але що далі ви будете робити? Закуповувати і возити для скловиробництва пісок в Росії, чи як?” – попереджає Кушик.

Компанія виробляє більше 10 марок пісків – від піску для виробництва скла до піску для ливарного виробництва. Продукцію постачають на такі підприємства:

  • Завод «Вераллія», Рівненська область (Verallia, третій світовий лідер в галузі скляного виробництва для продуктів харчування та напоїв, річний оборот 2019-го – 2,6 млрд. євро. В Україні представлена підприємством в селі Зоря https://ua.verallia.com– Ред.);
  • Костопільський склозавод, теж Рівненщина(ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» експортує продукцію в Угорщину, Словаччину, Польщу, Молдову, Білорусь, Латвію http://www.kostopilglass.com – Ред);
  • Завод «Ветропак», Гостомель (ПрАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод». Vetropack Holding AG є міжнародним швейцарським виробником пакувального скла, обсяг продажів становить біля 600 млн. швейцарських франків https://www.vetropack.ua/uk/ – Ред.);
  • Пісківський завод скловиробів, Київська область (ТОВ «Пісківський завод скловиробів» або PGP Glassworks — підприємство скляної промисловості, розташоване в смт Пісківка, http://pgpglass.com/uk/– Ред.);
  • Завод «Біо мед скло», Житомир (ПАТ «Біо мед скло» – один з найбільших в Україні виробників склопосуду з медичного та тарного скла, головний акціонер – Uglass Holdings Ltd., Греція http://www.biomedsklo.com.ua – Ред.).

NADRA.info і надалі стежитиме за справою ТОВ “Папернянський кар’єр скляних пісків”. Звертаємося до наших читачів: якщо Вам відомо про факти неправомірного тиску на надрокористувачів, або навпаки – факти порушення закону надрокористувачами, пишіть на нашу сторінку, або листуйте на адресу [email protected] (адреса тимчасова до запуску офіційного сайту проекту).

#конфліктнінадра

P.S. До уваги уважних читачів. Стаття чернігівського видання Високий Вал, з якої нам стало відомо про кримінальну справу проти кар’єру – доки ми готували наш матеріал – стала недоступною для прочитання, посилання https://val.ua/uk/115422.html не працює. В тому, що саме це посилання вело на статтю, можете переконатися з нашого першого допису на цю тему: https://www.facebook.com/ukrnadra.info/posts/137426397764665

Дякуємо за фото The Gate Agency 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *