Ігор Наумець: Рейдери хочуть вкрасти видобутий нами пісок, а заразом і «віджати» весь Юнігран

Ігор Наумець: Рейдери хочуть вкрасти видобутий нами пісок, а заразом і «віджати» весь Юнігран
Засновник групи UNIGRAN Ігор Наумець. Джерело фото: https://www.unigran.ua/kompaniya/kerivnytstvo

У пʼятницю, 24.06.2022 Служба Безпеки України заявила про блокування видобувних активів «російського олігарха» – традиційно без назв підприємств і прізвищ. На оприлюднених силовиками фото наші джерела упізнали техніку і обладнання компаній з групи UNIGRAN – відомого гравця на ринку видобування корисних копалин і виробництва будівельних матеріалів, який також має значну частку на українському ринку буро-вибухових робіт. Засновник групи Ігор Наумець того ж дня особисто підтвердив NADRA.info, що в релізі СБУ йдеться про його компанії, і погодився розповісти нашим читачам свою версію подій. Інтервʼю записано в суботу, 25.06.2022. До Вашої уваги – перша частина бесіди, другу буде опубліковано незабаром. 

 

NADRA.info: Те, що відбувається з групою Юнігран та іншими Вашими активами – Ви називаєте рейдерським захопленням. Готуючись до інтервʼю і переглядаючи, зокрема, реєстр судових рішень, у мене склалося враження, що все почалося не вчора. Розкажіть Вашу версію, в хронологічній послідовності.

Ігор Наумець: В минулому році, коли готувалися вибори до обласних рад, директор компанії Юнігран Сергій Васильович Диняк балотувався. І щоб вдарити по його рейтингу, усунути його з виборів, був [опонентами] придуманий фейк. У Великобританії зареєстрували компанію на мене, Сергія Васильовича і мого однофамільця – такого собі Сергія Наумця, який, як виявилося, займає посаду якогось «міністра» в т.з. ДНР. 

Річ у тім, що у Великобританії дуже ліберальна система відкриття підприємств. Щоб зареєструвати компанію, не потрібно фактично нічого, ніяких документів. Заповнюєш довільно форму на певному сайті, і ця компанія протягом кількох хвилин вважається відкритою. Заповнюєш графу адресу, яку, зрозуміло, ніхто [на цьому етапі] не перевіряє. Звісно, були придумані «ліві» адреси, і компанію було зареєстровано.

Далі, за законодавством Великобританії, ці компанія повинна протягом року відкрити розрахунковий рахунок у банку. І вже при відкритті рахунку перевіряються паспортні дані, власники і т.д.. Але навіть якщо ти не відкрив рахунок протягом року в банку, ця компанія може так «висіти» в реєстрі і далі. Англійські журналісти вже багато сміялися з цього, і навіть заради жарту відкривали підприємства спільно з Королевою Великобританії чи з членами королівської родини, щоб продемонструвати, що система вразлива для маніпуляцій.

Отже, компанію зареєстрували і назвали її Unigran Global. І потім в мережі поширили фейк, що, дивіться, Сергій Васильович фінансує ДНР. Адже, мовляв, у Великобританії є компанія, де в засновниках «міністр» т.з. ДНР, і через неї начебто йде відмивання коштів і фінансування ДНР. 

Абсурдність цієї заяви полягає в тому, що, по-перше, як можна відмивати кошти через Великобританію. Адже ця держава забороняє будь-які дії чи стосунки з ДНР, і там зроду би не відкрили рахунки цьому «Сергію Наумцю», за жодних підстав, і тим паче, туди би не пустили жодних коштів взагалі.

Але ж мета була – використати фейкову компанію для інформаційного шуму. Втім, їм це не допомогло. 

Сергій Васильович користується дуже великим авторитетом, і навіть скажу – любовʼю у своїй області. І його обрали депутатом. 

Ми, щойно дізналися про хвилю фейків, одразу звернулися до британського агентства з реєстрації бізнесу, і до органів нагляду – про те, що ми не реєстрували жодної компанії Unigran Global. І отримали відповідь: «Можливо, це і не ви взагалі реєстрували, бо ваші паспортні дані не співпадають із тими, що вказано. Але ми не побачили жодних правопорушень, доки компанія не здійснює жодної діяльності – ми не можемо її закрити». Після цього ми звернулися до поліції: заповнили онлайн-форму відповідну, і моя дочка, яка живе у Великобританії – особисто подала заяву до відділку. Там нам також пояснили, що за законами країни, само по собі відкриття фірми не є злочином. Злочином буде, якщо компанія буде маніпулювати з фінансами. Тільки тоді вони будуть готові почати розслідування. А якщо ми вважаємо, що є репутаційні ризики – нам варто звернутися до суду. Але все рівно пообіцяли провести перевірки за нашими заявами.

Після цього ми звернулися до поліції в Україні і до українського суду, що фірму було відкрито без нашої волі, і що це фейкова інформація, яка завдає шкоди нашій честі, гідності і діловій репутації. 

Звісно ми виграли суд. 

 

Справді, ми бачили рішення суду з цього приводу. Чим все закінчилося?

Схоже, хтось (думаю, той, хто відкривав) десь на початку 2022 року, закрив цю компанію. Можливо, вони злякалися повноцінного розслідування і наслідків. Зараз в реєстрах Великобританії цієї компанії немає. Але свою роль, щоб налити бруду і не дати Сергію Васильовичу перемогти на виборах – ця фейкова компанія виконала. Більше того, фейкову інформацію про начебто фінансування нашими компаніями ДНР, почали далі використовувати, і фактично, готувати рейдерське захоплення. Або принаймні змусити нашу компанію стати вразливою, поставити у незручне становище, звернути увагу правоохоронців і т.д..

Хочу запевнити, що за все своє життя я жодного разу не був не те що в т.з. ДНР чи ЛНР, а навіть в Луганській і Донецькій областях не був. 

 

Якщо ви говорите про таку складну операцію з дискредитації пана Диняка і Unigran – з залученням компанії в юрисдикції Великобританії… наскільки мені підказує журналістський досвід спостереження за різними корпоративними протистояннями в Україні, зазвичай, анонімно історія триває тільки на першому етапі. Потім зʼявляється хтось, хто особисто чи через посередників або правоохоронців пропонує «домовитися». Хто і через кого заходив до Вас? 

Рейдерське захоплення завжди відбувається в інтересах конкретних осіб. 

 

Хто ці особи у Вашому випадку?

Ці особи можуть змінюватися. Прямо зараз я не хочу називати адреси і прізвища, щоб, по-перше, зберегти конфіденційність справи. І щоб не помилитися і не звинуватити безпідставно. Нам ще треба перевірити всю інформацію, якою ми володіємо. Але тим не менше, ми знаємо, хто в правоохоронних органах займається нашим питанням. Ми знаємо, хто їх залучив, і хто під час розвитку подій «долучається», щоб допомогти атакувати нас. Це наші прямі конкуренти, які займаються видобуванням піску. 

 

З якого регіону? 

З Києва і Київської області. Вони дуже добре «інформовані» і «допомагають» силовикам. Зокрема, ми знаємо людей з Київської області, які ведуть чорний піщаний бізнес… на противагу їм, ми – біла компанія. І можу сказати, що за 26 років нашої історії, ми ніколи навіть в конверті чи по-сірому зарплати не виплачували. Завжди платили всі податки, виплачували зарплати і не займалися виведенням коштів у готівку, тому нас і не було за що «притягнути». 

А деякі наші конкуренти – ніколи взагалі не займалися білим бізнесом. На жаль в Україні на білий бізнес немає великого попиту. До речі, це одна з причин, чому сюди не йдуть інвестиції. Це і зрозуміло. Тому що білий бізнес не може підтримувати корупцію. Корупції потрібен «чорний бізнес».

 

Давайте повернемося до розвитку подій. Кримінальна справа, в рамках якої всі ваші активи арештували і передали до АРМА – свіжа, відкрита в травні 2022 року, так? 

Так. 

 

Але ж претензії до Будіндустрії-Сервіс ЛТД з боку слідства – тягнуться з минулого року?

Так, це також була спроба «наїхати» на нас. Взимку минулого року. Це також було повʼязано зі спробою переділити ринок піщаного бізнесу. Було замовлення відібрати ліцензії або навіть підприємства, які займаються видобуванням піску в Київській області.

У цих структур є експерти, які мають кваліфікацію… знаєте, як це відбувається? Поліція ловить експерта на хабарі, і після цього вони йому дають вибір працювати на них, чи йти за ґрати. Людям немає куди діватися, і вони починають «працювати». Далі його «засилають» робити начебто якісь дослідження на користь слідства. 

Так було і в нас. Не пригадаю прізвище експерта-маркшейдера з Вінницької області… він за один день встиг провести дослідження на 3-4 карʼєрах і начебто встановив, що видобування велося поза зоною гірничого відводу. Насправді це була повна брехня. І все, що нам було інкриміновано – це те, що на дні річки є певні ями. І вони порахували, що ці ями є наслідком нашої якоїсь незаконної добичі. 

По-перше, маю сказати, що річка має ями і без нашого видобування. І на місці існування нашого карʼєру на Десні пісок видобувався навіть у часи СРСР, в 1970-80 роки, і там вже все копано-перекопано. Більше того, ми вже купували підприємство з готовою ліцензією, документами і ямами. Ями і піщані мілини – це ще й частина природнього існування будь-якої річки. 

А вони взяли наш рельєф дна, який ми подали в Держгеонадра для подовження ліцензії – і на підставі нашого рельєфу написали, що ями, які є, це те, що ми видобули і начебто нелегально.

Знаєте, у нас є експертний висновок щодо цих ям, який доводить, що вони мають не наше походження. По-друге, цей пісок видобуто легально. Він весь показаний у всіх звітах Держгеонадр. І весь пісок продано. У нас було багато перевірок. Повністю заміряли кількість видобутого піску, кількість проданого піску. І за 10 років розбіжності навіть в 1 тонну не виявили.

Але тоді це була спроба не захопити підприємство, а знищити його. Конкуренти усували нас як конкурента. Було замовлення і станом на зараз справа вже в суді. 

А нове рейдерське захоплення, яке відбувається зараз – виконується на підґрунті тієї старої справи про ями. Підняли матеріали старої справи, яка досі в суді, і відкрили нову. 

 

А по старій справі є вирок чи остаточне рішення суду, яке б набуло законної сили?

Судові засідання мали відбутися в лютому-березні, але почалася війна, і суд перенесли. 

Хочу також додати, що прокуратура не оскаржила наші експертні висновки, про які я згадував вище. Вони визнали їх! І маючи їх, неоскаржені у матеріалах справи, вони не мали права відкривати нову справу з тих же підстав. 

Абсолютно відповідально заявляю: та справа була вигадана. Її вигадали з єдиною метою – підняти інформаційний шум. Як і фейк про «міністра» з т.з. ДНР.

 

Коли Ви дізналися про нову справу, яку було відкрито у травні 2022?

В момент обшуків. Десь три тижні тому в усі наші офіси і Юніграна і Будіндустрії, а також в мою квартиру, і квартиру Сергія Васильовича Диняка прийшли слідчі групи, які вели обшуки. 

Цікаво, що коли вони прийшли в мою квартиру, перше, про що питали було: «Де Сергій Наумець?!». Можливо, Ігор Наумець? Так ні ж – вони шукали Сергія Наумця. 

 

Під час обшуків Ви були в Україні, у себе в квартирі?

Під час обшуків я був у Фінляндії, у справах. 

Ще 16.02.2022 я виїхав із України в робоче відрядження Європою. У мене було заплановане велике ділове турне, повʼязане з обʼємно-блоковим домобудівництвом. І я мав зустрітися з фінською компанією Lematic, з німецькою Winkelmann (це виробники обладнання), мала відбутися поїздка в Казахстан і Іспанію – де вже почали застосовувати цю технологію. Власне, початок війни застав мене за кордоном. Де я почав отримувати повідомлення особисті, мені почали дзвонити незнайомі люди і дуже агресивно поводячи себе, погрожувати мені розправою. Також друзі почали переказувати мені, що повертатися в Україну мені небезпечно. 

Але звертаю увагу – я не порушив закону, я виїхав до початку воєнних дій.

А в моїй квартирі живе мій брат Анатолій – він біженець із Херсону (двоюрідний брат, спільного з Ігорем Наумцем бізнесу не має – Прим.). Його сімʼя виїжджала вже під обстрілами з міста. І от до них завалюються в квартиру і шукають Сергія Наумця. А рідним взагалі невтямки – про кого йдеться, і чого його там шукають. 

 

Що вилучили під час обшуків?

Нічого не забрали. Тому що нічого не знайшли. Ну, хіба в Сергія Васильовича забрали кілька бланків з його підписом – навіщо, не уявляю. І в офісі вилучили оргтехніку. Більше нічого. Бо нічого не було, з того, що вони шукали.

 

Як слідчі пояснювали, чому вони шукають Сергія Наумця у Вашій квартирі? На чому спиралося це їх припущення – вони пояснили? 

Може розказати мій брат, він їх зустрічав. 

Анатолій: був звичайний ранок. Інколи знаєте як буває: консьєрж просить переставити машину, яка комусь зранку заважає. Відкриваю двері – а замість консьєржа купа чоловіків, показують якісь документи. Кажу: «Ігоря Наумця тут немає. Тут я і мої родинні речі, які мені вдалося вивезти з Херсону». А вони перше, про що питають: «Десь тут має бути Сергій Наумець. Це Ваш родич. Ви його знаєте і переховуєте. Покажіть Ваші телефони, будемо оглядати речі». Я намагався привести прокурора до тями, запитуючи, чи розуміє він, скільки може існувати повних тезок Ігоря Володимировича Наумця хоч в Україні, хоч в Росії – вони що, до всіх прийдуть, підозрюючи, що Сергій Наумець – його гіпотетичний родич?!

Це було схоже на кавалерійську атаку «на хайпі»: «Ми до вас приїхали, натиснемо, ви нам щось скажете, ми по-своєму інтерпретуємо проти вас, і все!».

Мені здалося, вони були розчаровані, коли зрештою в квартирі мого брата не знайшли ніякого Сергія Наумця. Вони зрозуміли, що стали жертвою журналістської «качки» минулорічної «свіжості».

Я їм кажу: ви ж притомні люди, могли би підняти митні декларації, дані податкової… пісок в ЛНР-ДНР вантажними машинами не перекинеш, в цьому немає сенсу з таким «плечем» і обсягом робіт. Як правило, мали би бути залізничні поставки. Але у нас навіть немає залізничної гілки на нашому карʼєрі. Якби мій брат щось постачав на заборонені території, залишилися б купа документальних «слідів».

Єдиний Наумець, інформацію про кого слідчі знайшли в моєму телефоні – це Ігор Наумець, телефон якого у мене, звісно був.

 

Ігоре Володимировичу, у Вас взагалі є брат чи інший родич, якого звати Сергій Наумець? 

Ні, немає. У мене є тільки рідна сестра. 

Взагалі прізвище Наумець – дуже поширене. Наумців багато і в Україні, і по всьому світу. 

До речі, той Наумець, що з т.з. ДНР – він Сергій Сергійович. Так що рідним братом моїй він не може бути в принципі. А якщо врахувати, що мій тато був єдиною дитиною в сімʼї, то цей Наумець точно не є мені ріднею.

 

Знову до хронології подій. 10.06.2022 було накладено арешт на Ваші компанії і техніку, і…

…також були арештовані банківські рахунки – всіх компаній і мої особисті. в мене навіть всі кредитки заблоковані. Квартира в Києві, в якій живе двоюрідний брат і мої батьки, вони вже в літах. 

 

А коли ви дізналися, що все віддали в АРМА?

Про АРМА ми досі знаємо на рівні чуток. І я не до кінця розумію, як вони могли передати в АРМА майно, яке перебуває в заставі у Європейського банку реконструкції та розвитку… 

 

В карʼєрі Юніграну. Джерело фото: https://www.facebook.com/unigrancompany

 

Між арештом і передачею в АРМА було 4 дні. Протягом цього часу – Ви розуміли, що відбувається? З Вами хтось обговорював ці питання, попереджали про такий розвиток подій?

Ми нічого не знали, доки до нас з ринку не почали надходити чутки, що нас заблокують і передаватимуть в АРМА. 

Про арешт рахунків почали дізнаватися з першими «нарочними», які почали приносити рішення судів. Першими були арештовані рахунки Юніграну, а потім і всім іншим.

Про жодне з цих рішень судів ми не знали, все було зроблено таємно. 

Наприклад, арешт пісків взагалі здійснили одним із львівських судів. При чому, арешти накладалися не взагалі на всі піски, а на кожен окремий склад. Нас до суду ніхто не викликав, не повідомляв. 

Ніхто на звʼязок із нами з цих питань не виходив. 

 

Як ви прокоментуєте передачу ваших активів в АРМА?

Це і є рейдерське захоплення підприємства. В когось є бажання або «націоналізувати», або передати все це в АРМА, щоб АРМА потім все продала комусь одному, або групі інтересантів – за якісь копійки, про які, напевно, вже домовилися. 

Інтересант у цих процесів може бути як один, так і кілька: хтось претендує на наш піщаний бізнес, хтось на щебеневий.

 

В квітні було арештовано і передано до АРМА Глухівський карʼєр кварцитів, який повʼязують із Олегом Дерипаскою. Минуло два місяці, а в АРМА досі навіть не оголосили конкурс на відбір компанії-управителя. У Вас чи у Ваших юристів є розуміння – що далі буде відбуватися з Вашими активами? Коли АРМА буде вирішувати, що робити з Юніграном?

Такого розуміння у нас немає. 

 

Щойно Ви заявили, що арештовано не тільки корпоративні права компаній і техніка, але і ваші особисті рахунки.

Так.

 

Я не знайшов у судовому реєстрі ухвали по Вам. Було окреме рішення про арешт ваших особистих рахунків?

Так. Воно (рішення) ж прийшло у банк, після чого все заблокували. Мої юристи в шоці. Всі кажуть, що це беззаконня. 

Більше того, в одній з ухвал я фігурую як громадянин України, в якого, начебто, за інформацією слідства, є російський паспорт з номером, якого насправді в природі не існує. Цей номер вже кілька років гуляє інтернетом, і я навіть офіційно зʼясовував, що паспорта з таким номером не існує. 

Але правоохоронні органи вважають, що за їх інформацією, начебто існує російський паспорт, а паспорт є власністю РФ, а значить все підлягає арешту і передачу в АРМА.

 

Громадянином яких держав, крім України, Ви сьогодні є?

Тільки України.

 

Ви раніше були громадянином Російської Федерації? 

Дивіться, я раніше був одружений на громадянці РФ. Природньо, що у мене в шлюбі народилися діти. І у мене одна дочка в Москві, вони там живе і працює лікарем. Вона заміжня, у мене є внуки. Звісно, я досить часто до неї їздив раніше. Інша моя дочка живе у Великобританії, працює в інформаційному агентстві. 

Так, у мене було проживання в РФ, але я жив по українських документах. Навіть у той перехідний період, після розпаду СРСР. 

Я народився в Україні в місті Запоріжжя. Взагалі, якщо цікаво – ось вам моя історія. 

Мій рід Наумців – з села Линьків, біля Новгород-Сіверського, Чернігівської області. Там є багато Наумців, і звідти мій рід. У мого діда Наумця було 13 братів і сестер. А моя мама народилася і жила в Запорізькій області. Я також народився і виріс в Запоріжжі. 

Вчитися в Москву я поїхав ще за часів СРСР. Потім Союз розвалився. І я довгий час мав радянський паспорт зі штампом про те, що я є громадянин України. Тривалий час це обмежувало мене в правах і можливостях в РФ. 

Тоді я пішов у Посольство України, де мені видали український закордонний паспорт громадянина України – але ще радянського взірця, потім видали новий. І так я тривалий час жив там на консульському обліку, маючи просто закордонний паспорт громадянина України. 

Потім, коли я повернувся в Україну, я здав свій старий радянський паспорт, і отримав уже повноцінний паспорт громадянина України.

 

Мушу уточнити, оскільки Ви не відповіли на пряме запитання: у Вас раніше був паспорт громадянина РФ? 

У мене немає паспорта громадянина РФ. Я є громадянином України. 

 

В релізі СБУ фігурує словосполучення «російський олігарх». Цей олігарх – це Ви?

Звісно, вони так вважають. Це фейковий образ. Коли доказової бази немає, а підприємство треба віджати, тоді вигадуються такі собі історії, і ці історії якомога ширше поширюються на ринку, щоб створити образ – що ця людина є «російським олігархом». Хоча самі по собі ці твердження абсурдні, і жодних фактів, які б їх доводили – немає. І навіть якщо уявити, що у мене був би другий-третій-четвертий паспорт (хоча у нас пів-країни має інші паспорти, я вже не говорю про депутатів і керівництво держави), то це все рівно розглядалося би так, що все рівно головним паспортом громадянина України. І моя власність – це власність громадянина України. 

Більше того! Моє українське громадянство підтверджується з часів, коли ми готували Юнігран на IPO (Initial Public Offering – залучення капіталу шляхом первісного розміщення акцій на біржі – Прим.) в 2013 чи 2014 році. Ми робили реструктуризацію бізнесу. Наші керуючі компанії перебували в Люксембурзі, Голландії і на Кіпрі. Ми це реорганізували, підготувалися до IPO, маючи європейську прописку. І всюди там, в усіх документах, які підтверджували мене як кінцевого бенефіціарного власника бізнесу – я є громадянином України з усіма паспортними і реєстраційними даними. 

 

Але на IPO Ви тоді не вийшли…

У нас на той момент вже була напрацьована угода з IFC про фінансування нашого розвитку – про виділення 20 млн дол.. У нас були великі плани щодо нарощування обсягів видобутку. Але почалася Революція Гідності і ринки почали падати… Тоді ми зрозуміли, що на IPO не вийдемо. Хоча вже почали Road Show, завершили структурування з Baker McKenzie, були вже визначені андерайтери… але стало очевидно, що перспективи вийти вдало на IPO немає, що інвестори побояться вкладатися в акції. Тому ми не завершили IPO. Але повторюся – ми готували розміщення акцій українського бізнесу українського власника. 

Тому байка про «російського олігарха» – це фейк з метою дискредитації і залякування мене, щоб створити негативний емоційний фон.

Я єдиний власник бізнесу. Більше ніяких ні олігархів, ні не-олігархів, ні російських, ні якихось інших – в Юніграні немає. 

 

Ще процитую реліз СБУ: «Крім того, бізнесмен систематично виправдовував російську агресію, заперечував злочини окупантів і підтримував терористичні організації на сході України, а також став засновником однієї з російських компаній разом з так званим «міністром днр». Щодо Сергія Наумця Ви вже пояснили. А що може лежати в основі першої частини цитати щодо виправдання агресії і заперечення злочинів окупантів?

Це також фейк. Ніколи ми подібних речей не виправдовували. Нехай предʼявлять, нехай покажуть, де я хоч що-небудь висловлював з цього приводу, чи якісь кулуарні розмови… Нічого такого ніколи не було. 

Ми від самого початку [війни] підтримували ЗСУ. Наші працівники з перших днів перебували в Територіальній Обороні. Ми її забезпечували. У нас є відеоролики вдячності нам за те, що ми забезпечували ЗСУ раціями, бронежилетами, харчуванням. Ми купували дрони для розвідки. Ми віддали на потреби ЗСУ свої бензовози, легкові машини – ми допомагали з самого початку. Також організовували ремонт техніки, допомагали розвантажувати склади артилерійських набоїв – ми постійно були активними учасниками нашої оборони. 

Мета цього фейку створити образ ворога і посіяти ненависть – просто тому що у слідчих нічого немає. Вони не могли нічого знайти. Звʼязку з ДНР-ЛНР у справі ж насправді немає – натомість є тільки прес-релізи, які поширюються в мережі. Але [юридичних] звинувачень немає, тому що [підстав] не існує. Ми живемо у світі, коли ці речі дуже легко перевірити: фінансування, підтримку, переміщення кінець-кінцем. 

 

Який Ваш особистий процесуальний статус у справах щодо Юнігран? Ви підозрюваний, вам висували обвинувачення? Допитували? 

Ніяких претензій.

 

То хто Ви у цих справах? Свідок?

Ніхто мене не викликав на жодні допити. Я у цій справі ніхто. Власне тому я і підкреслюю, що мета цієї «акції» – рейдерське захоплення підприємства як максимум, або знищення нашого підприємства конкурентами як мінімум. 

А далі… ну, правоохоронні органи колись розберуться, що все це було необґрунтовано. Скажуть: «Ну, так, вибачте, не підтвердилися факти…». І що з того? Підприємство вже не буде існувати – воно буде розпродане, розграбоване. 

Не викликали на допити ні мене, ні директорів компаній – не було ні допитів, ніякого слідства взагалі. 

За моєю інформацією, це не слідство – а саме операція для рейдерського захоплення. Її готували таємно кілька тижнів, потім швидко передали до суду, все арештували, заблокували – і все, без жодного слідства. 

 

За даними моїх джерел, щонайменше по одному з Ваших директорів все ж були слідчі дії, і йому навіть було оголошено підозру. Мова про пана Сергія Васяновича – керівника Будіндустрія-Сервіс ЛТД, якому було оголошено підозру ще до нападу РФ 24.02.2022.

Так, але це ж по тій справі, про яку я казав – яка знаходиться в суді: з приводу ям, які знайшли на дні Десни і вони порахували, що вони не природнього походження, а що ми начебто вкрали той пісок.

До речі, якщо Ви уважно читали ухвалу про передачу в АРМА. Там цитуються матеріали старої справи про те, що через нас було зруйновано береги річки, розмив відбувся і обвали берегів, втрачено пахотні землі і т.д. (якщо бути точним, в ухвалі йдеться, що «відбулась суттєва зміна берегової лінії, берег втратив стійкість до подальших процесів розмивання і деформації, знищено верхній родючий шар ґрунту разом з рослинністю» – Прим.). Це також фейкова інформація. Тому що навіть в рамках старої кримінальної справи, ми не виходили за межі гірничого відводу. А гірничий відвід у нас був так спеціально зроблений, із 5-кратним запобіжником про всяк випадок. У нас відступлено від берега по 25 метрів з кожної сторони, і тільки після цього зроблені розрахунки глибини видобування. І карʼєр в місці видобування піску укріплено і забутовано камінням, як видно, ще з часів СРСР. Це добре помітно, коли влітку в спеку ріка міліє і береги оголюються. 

Нас просто хочуть очорнити, щоб будь-яка людина, яка буде ухвалювати рішення щодо нашої долі, боялася ухвалити рішення на нашу користь, бо ж не дай Боже, це «ж москалі, це ж терористи і найманці».

Атака на нас це простий приклад інформаційної війни. 

Як кажуть в Європі – за допомогою преси можна будь-якого політика «знищити» за три тижні. Так само і будь-яку людину – знищити або зробити з нього героя. І для цього не обовʼязково бути героєм чи злодієм. Достатньо просто сформувати образ і поширити його. І як вони роблять: емоційно, короткими фразами, бездоказово – але всім зрозуміло, що масово заходило в тому інформаційному полі, яке зараз існує, в тій нашій біді і істерії… Поставили ярлик без доказів – а ти спробуй виправдайся. От і все. 

 

Кілька років тому повідомлялося, що Юнігран домовився про фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку. Пригадую новини про закупівлю вагонів і вантажівок Scania. Що іще купували за кредитні від ЄБРР, і який сьогодні обсяг зобовʼязань перед банком?

Станом на зараз у нас близько 12,5 млн євро кредитів ЄБРР, також є кредити Raiffeisen. З ЄБРР у нас було досить обширна програма. Передовсім вона стосувалася логістики. Ми закупили залізничні вагони і автомобільні самоскиди для транспортування нашої продукції. Інша наша програма була енергетична. Ми зробили реконструкцію всіх підприємств, втілили сучасні енергоощадні технології, які дозволили нам скоротити споживання електроенергії на 25-30%. Гроші виділялися на цю реконструкцію. Також кошти виділялися на будівництво заводу з виробництва фігурних елементів мощення (ФЕМ). Тому все наше майно – машини, вагони, дробарки, екскаватори і все інше – перебуває в заставі, передовсім, у ЄБРР і потім у Raiffeisen Банк Аваль. Відтак щодо передачі в АРМА – або люди не знали, що у нас все майно в заставі… і не зрозуміло, як взагалі може бути реалізоване майно, яке належить ЄБРР.

 

Заставлено майно яких саме компаній? 

Мова про всі компанії. У нас субсидіарна відповідальність, і є певний коефіцієнт покриття цих кредитів. 2 до 1, якщо не помиляюся. Щоб взяти кредит 12 млн євро, треба надати застави на 24 млн євро. Тобто, у нас заставлене все майно всіх наших компаній. Включно з Будіндустрією і Юнігран-Сервісом. Може, за виключенням кількох особистих автомобілів, які вже віддали в армію – все інше в заставі. 

І тому коли пишуть про активи на 1 млрд євро – їх не було. Це також фейк. Звісно, що реальна вартість нашого майна значно нижча цієї фейкової цифри. 

 

Якщо не мільярд, то скільки насправді коштує Юнігран? 

Вартість компанії оцінюється від того прибутку, який вона може генерувати, з певним коефіцієнтом. Тому, вона може варіюватися від з року в рік. Я зараз не можу назвати ці цифри. Але запевняю вас, не буде навіть і 100 млн євро…

Але якщо з іншого боку подивитися, що за 12 млн євро заставлене все наше майно, то скільки ми коштуємо – 24 млн євро?

 

Корпоративні права також заставлено?

Мені здається, так.

Але навіть якщо ні, то всі компанії групи несуть персональну відповідальність за погашення даного кредиту. Кожна компанія групи взяла на себе зобовʼязання перед ЄБРР на 12,5 млн євро. У випадку непогашення кредиту, звісно, претензії буде виставлено на цю суму всім компаніям без виключення. Цього, мабуть, рейдери не врахували…

 

Що з приводу арешту і передачі Ваших активів в АРМА кажуть в ЄБРР?

Щойно ми дізналися про арешти, ми одразу поінформували ЄБРР. У нас була відео-конференція з ними. Вони готують листи і звернення з цього приводу. По-перше, що всі застави – їхні, і вони насправді дуже стурбовані збереженням цих кредитів і майна. І вони готуються до зустріч з Бізнес-Омбудсменом. Я не можу коментувати дії Бізнес-Омбудсмена, але припускаю, що він буде звертатися до Президента, до Генерального прокурора, і буде брати цю справу під власний контроль, і буде розслідування.  

Бо атака на Юнігран – це вже не єдиний випадок тиску на бізнес, який розвивається з залученням кредитних коштів ЄБРР.

До речі, нонсенс! Мені закидають фінансування т.з. ДНР-ЛНР. То це що ж виходить – це насправді ЄБРР фінансує терористів?!? 

ЄБРР, перш ніж видати кредит, не лише людину перевіряє, але і всі звʼязки, контакти – цей процес може займати більше року, і юридична перевірка, і політична. Вони дотримуються європейського законодавства, зокрема санкційного, і до цього дуже відповідально ставляться. І звинувачуючи крупного клієнта ЄБРР, який тісно працює з банком, ти звинувачуєш ЄБРР. А ми так само працювали з IFC, структурою МВФ – до кризи. То це що, виходить, що МВФ і ЄБРР фінансують терористів? Так? Саме це хочуть сказати в СБУ і ті, хто поширює ці фейки?! 

По піску ситуація зрозуміла. На даний момент іде війна і видобування піску на Дніпрі заборонене. 

Піску в Києві, який лежить на складах, залишилося на два тижні максимум. На Десні – видобування дозволене, а саме на Десну наша ліцензія. І на нас на складах лежить видобутий пісок. Звісно, всі зацікавлені наш пісок забрати і просто продати. Вони хочуть купити в АРМА, умовно, за 100 гривень, а продати за 200. І на цьому, нічого не роблячи, заробити…

(Продовження читайте незабаром) 

 

 

Автор – Володимир Бойко, NADRA.info

Джерело фото – https://www.unigran.ua/kompaniya/kerivnytstvo