Олег Бондаренко: Органи державної влади повинні надавати надрокористувачам системну допомогу
Органи державної влади мають системно допомагати надрокористувачам, і забезпечувати доступ до максимально повної, узгодженої інформації про обʼєкти в надрах. Про таке заявив Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко (на фото) під час Mining Day Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association, EBA), організованого за ініціативи Комітету надрокористування EBA, що відбувся в Києві. Також Олег Бондаренко проаналізував перебіг та проміжні результати реформи надрокористування, що розпочалася з ухваленням Закону №2805-IX від 01.12.2022 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами (законопроект №4187).
Публікуємо повний текст виступу Олега Бондаренка під час панелі Mining Day Надрокористування у 2023 р.: бачення бізнесу та влади:
“Дякую за запрошення взяти участь у такому обговоренні і за проведене дослідження.
Те, як оцінює бізнес процес змін, зворотній звʼязок для нас як законодавців дуже важливий. І те, що сьогодні, попри масштабну агресію, ми можемо говорити не лише про вплив війни на субʼєктів надрокористування, а ще й можемо оцінювати реформу, яка розпочалася в минулому році (я хотів сказати саме «розпочалася», і має йти ще довго), то це є результатом спільної роботи між Верховною Радою, Міндовкіллям, Держгеонадрами, експертами, бізнесом, бізнес-асоціаціями. І я думаю, що ця робота – незважаючи на те, що вона є доволі складною і багато списів було поламано на цьому шляху – є значною. В цьому процесі роль Комітету і Верховної Ради загалом є значною, і інколи навіть визначальною. І наша робота, як багато хто, сподіваюся, бачить, помічає – ще на самому початку ІХ скликання була зокрема спрямована і на реформу надрокористування.
Та оцінка, яка була дана, 6,26 балів зі 10 – мене особисто надихає (йдеться про оцінку надрокористувачами реформи сфери надрокористування, відповідно до опитування Європейської Бізнес Асоціації – прим. NADRA.INFO).
Могло бути набагато менше. І тим більше, якщо ми зробимо співрозмірною цю оцінку із оцінкою перспектив стратегічного партнерства в сфері критичних сировинних матеріалів [з Європейським Союзом], з оцінкою ресурсного потенціалу України, то такий відсоток є надихаючим.
Не буду детально зупинятися на прийнятому в минулому році законі 2805. Для тих, хто спілкувався з Комітетом, працював над цим законопроектом, він надовго залишиться під номером 4187, а зміни, які ми запровадили – стосуються чималого спектру питань. Це дійсно великий – і за обсягом, і за вагою внесених змін – закон. Він стосується питань національної безпеки, вирішення проблеми сплячих ліцензій, протидії незаконному видобуванню, цифровізації, доступу до геологічної інформації, закріплення Кодексом про надра стабільних дозвільних процедур, спрощення цих процедур, запровадження вільного обігу спецдозволів на користування надрами, спрощення доступу до земельних ділянок для потреби надрокористування, можливості оцінки запасів за міжнародними стандартами – і навіть коли я зараз перелічую, мені навіть трішки дивно, що ми спромоглися все це запропонувати і впровадити в цьому одному законі. Тому що, дійсно, це великий шмат роботи, скажемо чесно.
Користуючись тим, що сьогодні на заході саме представники бізнесу, то я хотів би наголосити, що коли ми запроваджували цю реформу, ми свідомо надавали надрокористувачам через цю реформу певну практичну стабільність. У вигляді автоматичного продовження дії спецдозволів під час воєнного стану і на 36 місяців після цього, і взагалі у вигляді стабільності регулювання на рівні Кодексу (як казав вже пан Міністр Руслан Стрілець – переводу більшості відносин з рівня підзаконного регулювання, на рівень закону, тобто, сталого регулювання найвищими законодавчими актами України).
Все це було зроблено для того, щоб саме під час війни галузь втрималася і продовжила свій розвиток.
Продовження інвестицій в галузь, продовження розвитку галузі – це, на мою думку, непоганий індикатор здоровʼя в галузі, і також результат цих реформ.
Тим не менше, як ми побачили, фактично чверть опитаних залишається незадоволеними регуляторним середовищем. Відповідно, є багато над чим працювати парламенту і виконавчій владі. І ми здійснюємо цю роботу, вона є, на мій погляд, системною, послідовною. Але під час подальшого руху нам потрібно виокремити проблеми регулювання, які мають бути вирішені на рівні закону, які потребують вдосконалення підзаконного регулювання, а які потребують належного і відповідального виконання законодавства всіма учасниками процесу, в тому числі і субʼєктами надрокористування.
Стосовно подальшої імплементації закону 2805, то найближчі декілька місяців, по-перше, Комітет має переглянути дію цього закону: не переглянути сам закон, а подивитися, як він імплементується, які нормативно-правові акти вже були прийняті, а що потребує прийняття. І розглянути певні практичні випадки регулювання цим законом і впровадження цього закону.
Ми це хотіли зробити значно раніше з головою профільного підкомітету, паном Павлом Якименком, але вирішили дати на це і бізнесу, і виконавчій владі трішки більше часу. Тим більше, що ми активно спостерігаємо за цією діяльністю, за коментарями, зауваженнями бізнесу – зокрема дякую і Європейській Бізнес Асоціації за те, що вони постійно нас скеровують в нашій діяльності і стосовно законодавчих змін, і стосовно того, як вони імплементуються.
Отже, якщо рік тому восени ми спілкувалися плідно навколо майбутніх положень закону, то цього року, цієї осені, ми будемо його оцінювати. Тим більше, що в законі прямо передбачена необхідність проінформувати Верховну Раду Урядом про стан виконання цього закону.
Окрім безпосередньо вдосконалення законодавства в галузі надрокористування, для нас пріоритетним, звісно, є впровадження європейських директив (і взагалі міжнародного законодавства) до нашого законодавства, зокрема, в сфері захисту довкілля. І одним із цих впроваджень нових норм є реформа, спрямована на дерегуляцію господарської діяльності. Ця реформа розпочалася з внесення змін до закону про оцінку впливу на довкілля. Про цей закон також згадав пан Міністр. Дійсно, цією реформою було і скорочено строки на здійснення ОВД, і було встановлено чергові прозорі умови для здійснення такої оцінки бізнесом. Ця реформа запрацює наприкінці цього року, і ця реформа, як уже сказав Міністр, дає можливість закінчити ОВД, яка була розпочата за старою процедурою, а не розпочинати її спочатку через зміни процедури.
Отже, якщо узагальнити те, що ми зробили протягом року, то, на мою думку, завдяки саме реформі в сфері надрокористування, в комплексі зі змінами до іншого законодавства, зокрема про ОВД, нам вдалося значно просунутися в напрямку передбачуваності, прозорості, спрощення умов для бізнесу і зберегти при цьому акцент (що для нас вкрай важливо, і це підкреслив пан Міністр) на відповідальному надрокористуванні. Тобто, тому надрокористуванні, що поєднує в своєму балансі соціальну, економічну, та (що найважливіше) довкіллєву складові.
Це саме те, що називається сталим розвитком. Це те, що дає, або має давати Україні довготривалу стабільність як на державному, так і на світовому рівні.
Крім закріплення того, що ми напрацювали в частині безпосередньо надрокористування, перед нами стоїть завдання – це вже започатковано міністерством, і я дуже сподіваюся, що вже невдовзі (хоча, чесно кажучи, вже пройшли всі можливі строки) ми отримаємо від Уряду законопроект щодо управління відходами видобувної промисловості, Уряд внесе це до Парламенту і ми маємо закумулювати наші зусилля на обробці цього законопроекту. Він впровадить багато нових речей, нових можливостей для бізнесу. Зокрема, сподіваюся, ми остаточно поставимо крапку в механізмі регулювання техногенних родовищ, і це буде в механізмі подальшого користування, утримання і закриття хвостосховищ, відвалів, і це буде вкрай важливим як для бізнесу, так і для довкілля.
Звісно, я хотів би ще зупинити увагу на двох питаннях у сфері надрокористування, які, я знаю, доволі турбують бізнес.
- Перше, це дієві умови інвестування в розробку критичних та стратегічних корисних копалин.
- Друге – подальше вдосконалення питань доступу надрокористувачів до земельних ділянок.
Перше питання, стосовно критичних і стратегічних корисних копалин, звісно, турбує і Комітет, і мене як громадянина Україна, так само як і всіх, хто тут присутній. Тому що Україна, безумовно, має унікальний шанс стати важливим гравцем геополітичного рівня в частині розробки таких родовищ. І, безумовно, переробки на території України таких корисних копалин, на чому ми завжди наполягаємо. І сприяння саме цьому напрямку, саме зараз є надважливим. Принаймні, для значних прозорих інвестицій. В Комітеті ми уважно спостерігаємо за процесом, який відбувається в ЄС: навесні в рамках Комітету, у звʼязку з представленням Єврокомісією проекту акту щодо критичної сировини, створено відповідну робочу групу, щоб іти в фарватері європейських змін. Попередньо очікується, що активна робота цієї групи розпочнеться ближче до кінця року. Ми так само очікуємо ініціатив від безпосередньо надрокористувачів. Очікуємо ініціатив від Держгеонадр, від Міністерства в цьому напрямку, і, сподіваюся, ми невдовзі все ж таки впровадимо в наше законодавства поняття «стратегічної» і «критичної» сировини, і ринок має цим користуватися, і ми маємо йти поруч з Європою.
І щодо земельного питання. Безумовно, це питання завжди є в надрокористувача. У Парламенту існує усвідомлення проблем доступу надрокористувача в певних випадках до земельних ділянок. Ми за каденцію 9 скликання вже зробили чимало. Ми передбачили можливість встановлення права земельного сервітуту, який вже поширено на всі види користування надрами, також на хвостосховища і відвали. Ми запустили інститут переважного права надрокористувача [викупу землі] для певних видів корисних копалин, врегламентували процедуру викупу земельної ділянки для потреб надрокористування на землях державної та комунальної власності, ми передбачили інститут резервування земельних ділянок державної та комунальної власності (він не працює так, як замислювалося, на жаль, поки що, але будемо відслідковувати це також в рамках контрольних повноважень).
Тож ми рухаємося у всіх цих напрямках, але моя щира позиція в цьому контексті полягає в тому, що бізнес, зі свого боку, під час вибору обʼєкту надрокористування, під час інвестування також має усвідомлювати перетин інтересів стосовно обʼєкту надрокористування, він має глибоко і ретельно вивчати такі обʼєкти, вивчати всі можливості і ризики.
Зі свого боку органи державної влади мають надавати надрокористувачам системну допомогу в цьому питанні. В тому числі і шляхом забезпечення доступу до максимально повної, узгодженої інформації про обʼєкти довкілля.
І на цій непростій ноті, як і всі ноти надрокористування, я би хотів закінчити свій виступ, ще раз подякувати Європейській Бізнес Асоціації, яка в рік свого 20-річчя на території України підіймає такі важливі довкіллєві теми, і запросити всіх до подальшої ефективної співпраці як на цій платформі, так і на платформі Комітету з питань екологічної політики та надрокористування Верховної Ради України.
Дякую”.
Нагадаємо, 22.09.2023 в Києві відбувся День надрокористування – спеціальна галузева подія Європейської Бізнес Асоціації, що об’єднала основних гравців ринку, представників державних органів, міжнародних партнерів та експертів галузі навколо дискусії щодо стану та перспектив розвитку галузі, ходу реформи, впливу воєнних дій та необхідних кроків для продовження сталого розвитку надрокористування в Україні.