Юрій Нагорняк: Ми пропонуємо інвестору «ключі» до 11 тисяч нафтогазових свердловин

Бурильник за фахом, який пройшов шлях від «помбура» до начальника бурової, а сьогодні вже інвестор у видобувні проекти і директор асоціації «Нафта і газ України» Юрій Нагорняк (на фото) стверджує, що його команді вдалося систематизувати хаос геологічних даних радянських часів. І пропонує скористатися застосунком власної розробки, щоб у лічені кліки знаходити цікаві для інвестицій обʼєкти, не марнуючи час на зайве.

 

NADRA.INFO: Під час VIII Міжнародної конференції ДКЗ «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування» Ви робили передпоказ програми «Геологічна дія», яку Ви називаєте «Першим геологічним застосунком»…

Юрій Нагорняк: У мене була досить коротка доповідь. Її суть у тому, що за часів Радянського Союзу, під час т.з. Великої геологорозвідки (а вона справді була величезна!) – ми здобули дуже обʼємний геологічний матеріал, який насьогодні є наявним і доступним. Це – гіперархів. Його створення коштувало мільярди доларів.  Цей гіперархів належить народу України, і ним просто треба займатися.

Ми не претендуємо на результати розвідки Укргазвидобування, ДТЕК чи будь-якої іншої з сучасних компаній, які пробурили нові свердловини власним коштом і отримали нову геологічну інформацію, дуже дорогий геологічний матеріал чи зробили геологічне відкриття – сюди ми не ліземо. Ми говоримо тільки про те, що було зроблено державою, і лежить, чекає на нас.

Якось інститут Науканафтогаз, зробив дуже гарну роботу. Вони опублікували карту України з нанесеними ділянками, де був весь свердловинний фонд. Коли я дивився на цю карту, і бачив, які області зачепила геологорозвідка – просто не вірив своїм очам! Якщо ту карту на стіну повісити, і на кожну пробурену свердловину шпильку вставляти – не буде місця, вільного від шпильок! І я подумав: а що, якби залізти в цю кожну шпильку? А як би розкрити дані з кожної зі свердловин? Це ж дуже цінні дані, в сучасному контексті.

Ми ж розуміємо, скільки всього в галузі перевернули технологічний стрибок 1980-1990-х років і сланцева революція початку 2000 років. І сьогодні мова не йде виключно про геологію, яка дасть успіх інвестору, але скоріше про технології. Наприклад, нині певні граничні ємнісні фільтраційні характеристики коригуються технологією ГРП. Саме тому дуже цікаво переглядати ці дані старої розвідки (вони десь вже скановані, десь досі в паперовому вигляді). Але ти розумієш, що якщо почнеш йти просто свердловина за свердловиною, перевіряючи кожну – це триватиме десятиріччя. Або – винайти власну систему пошуку по цих старих даних, яка дозволить привʼязатися, наприклад, до певних басейнів, де є найбільша кількість відкриттів і знайти обʼєкти, цікаві сьогодні.

Ми з колегами задалися цими питаннями, почали шукати відповіді – так і зʼявилася Геологічна Дія.

 

Ви презентували Геологічну дію не лише у Львові на Конференції ДКЗ, але і на інших публічних заходах і майданчиках. Розкажіть нашим читачам, що, за Вашими очікуваннями, цей інструмент може дати потенційному інвестору. Але спочатку розкажіть, хто автор ідеї, і як саме вона виникла?

Автор – наш колектив. Логіка майбутнього продукту полягала в наступному.

Я людина вільна. Не люблю і не можу жити в обмеженнях, це переважна характеристика більшості українців. Коли я працював в Укргазвидобуванні, моїм основним завданням було впровадження технології гідророзриву пласта (ГРП). Це та технологія, яка може створити тріщинуватість там, де відсутня природня, та змінити ємнісно фільтраційні характеристики колекторів в сторону комерційного видобутку. І в багатьох випадках, деякі фахівці, не розуміючи принцип і мету застосування гідравлічного розриву пласта, не зовсім правильно дають оцінку ефективності ГРП.

Впровадження технології ГРП на ранній стадії в Укргазвидобуванні дало дуже гарні результати. І я зрозумів, що ця технологія може дати гарну можливість і в цілому по Україні – не лише на тих ділянках, які є власністю Укрнафти чи Укргазвидобування.

Але для того, щоб займатися ГРП і мати успіх, потрібно мати постійний набір свердловин-кандидатів чи родовищ-кандидатів, які ви можете вивчати і переглядати. Якщо ви просто звернетесь до приватного ринку – наразитеся на те, що гравці не хочуть продавати конфіденційну інформацію, або зустрінетеся з упередженістю фахівців щодо чиєїсь сторонньої думки. Але ця технологія постійно рухається далі, калібрується, отриманий набір знань дозволяє модифікувати і покращувати застосування ГРП. Наприклад, для родовища, по якому у вас досить обмаль даних механічного характеру, петрофізика не дозволяє їх витягнути в повній мірі – і тільки власне виконання роботи «в полі» вам може дати нову інформацію для аналізу. Але і це не універсальна формула.

І саме практичний досвід роботи з ГРП і обробкою геологічних даних привів до того, що треба шукати інші інструменти постійного пошуку об’єктів, свердловин – геологічних цілей.

Так ми прийшли до аналізу хаосу раніше зібраних даних. Завжди повторюю, що хаос – це математичний феномен. Його треба просто навчитися постійно аналізувати, постійно обробляти під різними фільтрами.

Хоча, зізнаюся, я дуже скептично ставився на початковому етапі до самої ідеї: «Ну, добре, що нам дасть, якщо ми будемо мати базові дані про всі свердловини в Україні? Що нового ми там знайдемо?!?» Як виявилося – помилявся.

Перше, до чого ми почали придивлятися, це були опубліковані Держгеонадрами паспорти нафтогазових свердловин. Аналізуючи їх, ми зрозуміли, що вони містять цікаву інформацію, яка може зекономити інвестору купу часу, дає можливість аналізувати чиїсь технічні рішення в минулому і прогнозувати майбутнє.

Я приведу приклад.

Ми взяли обʼєкт, паспорти свердловин і визначили, що в межах ділянки було пробурено 35 свердловин. Для цієї ділянки це висока щільність, і цей матеріал треба було проаналізувати, щоб зрозуміти, які дані містяться в наборі і чи можуть вони нам допомогти зробити well integrity assessment – комплексну оцінку свердловини з точки зору, чи вона придатна для використання.

Наприклад, нам потрібна свердловина на глибину 3100 метрів. Зробити її на заході України в сьогоднішніх цінах буде коштувати біля 5 млн. доларів США. А якщо така свердловина вже була пробурена? Якщо well integrity assessment дозволяє вам зрозуміти, що ваша раніше пробурена свердловина може бути використана для нових випробувань і геофізичних досліджень чи маніпуляцій з геологічною ціллю – то ви економите дуже багато і часу і грошей!

Хочу відзначити, що якщо дивитися на дані по-розрізово, в паспортах досить гарно задана інформація стосовно комплексів геофізичних досліджень. І ми наражаємося на той фактор, що методи досліджень, результати яких тоді, в радянські часи записувалися інструментально, значно еволюціонували. Або ті методи інтерпретації чи програмні комплекси, які були в минулому, фокусувались на іншій інформації (яку вони шукали), ніж нам потрібна сьогодні.

Сьогодні ми, наприклад, шукаємо виключно щільний колектор. І інформація, що пласт має пористість менше 10% мене – весь світ сучасний не відлякує. А коли в Радянському Союзі дослідження показувало такий параметр, це означало автоматичне відсікання. Тобто на весь цей матеріал треба дивитися по-новому. І йдеться про 11 тисяч свердловин.

За нашими попередніми оцінками, ми можемо отримати близько 1 млн перспективних розрізів. І в цих даних чимало підказок для нас, що ми можемо мати цікаві обʼєкти сьогодні, які не експлуатуються.  

 

Ви вже оцінювали конкретні свердловини, чи це тільки теоретичні припущення?

Так, це вже повноцінна перша матриця нашої ручної роботи.

Наприклад, ця свердловина має три перспективні розрізи, які були розкриті. Ми закладаємо параметр net pay або перспективний розріз (пласт гірських порід, які містять вуглеводні). Важлива ремарка: на цьому етапі ми не говоримо про відсоток пористості, а про весь net pay. Наприклад, тут він 14 метрів. Сьогодні він нам цікавий, а в часи СРСР – його оцінили як неперспективний, і свердловину законсервували, а дані заархівували. Ми за допомогою Геологічної дії «полюємо» виключно на такі перспективні розрізи. Наша задача їх визначити якомога більше. І станом на зараз, повторюся, на 11 тис. свердловинах таких перспективних розрізів біля мільйона.

Йдемо далі. Коли ми інтерпретуємо дані з паспортів свердловин, ми можемо зробити скрипт певних залежностей, наприклад, індекс припливу: залежність net pay від параметрів, зафіксованих у звіті з випробування свердловини. Так, на цьому етапі ми робимо тільки припущення, що обʼєкт може бути цікавим. Бо далі починається вже робота петрофізиків. Але вони вже працюють тільки по тих обʼєктах, які гарантовано цікаві.

Розуміючи, що нам потрібно опрацювати не одну свердловину, а мати можливість отримати результат аналізів показників по всіх 11 тисячах, ми почали працювати над автоматизованою системою пошуку, яка сама розкладе всі матеріали по комірках, автоматично. А потім ми пішли далі. Ми зрозуміли, що якщо, наприклад, можна придбати офіційні матеріали про запаси нафти чи газу і поєднати їх з геопросторовими даними, які раніше оприлюднював Геоінформ, то ми можемо створити потужну автоматичну систему пошуку перспективних розрізів по всій Україні.

 

Робота вашої системи може бути корисною для грошової оцінки проекту?

Конкретно для грошової оцінки запасів – ні. Але водночас і так. Поясню.

З Геологічною дією я відкрив для себе цілий горизонт можливостей, яким можуть користуватися сотні людей.

Уявіть, що ви – інвестор, якого цікавлять всього 10 свердловин. Геологи показали вам 2-3 родовища з тих, які їм відомі. Ніщо вас не зацікавило. Здавалося б, можна закривати проект, мовляв, в Україні немає цікавих обʼєктів. Але можна не обмежуватися 2-3 родовищами, а замовити попередній аналіз свердловин на різних родовищах або поблизу них.

Наприклад, в Укргазвидобуванні зараз чимало говорять про Моспанівське родовище, яке дозволило наростити видобуток на сході. Ми проаналізували всі паспорти свердловин, щоб знайти ті, які пробурені в радіусі 10 км від Моспанівки: нарахували 32 свердловини. Це зайняло буквально 5 хвилин часу. Далі система відгрейдувала всі свердловини за потрібними нам параметрами, і ми бачимо, що з 32 – 15 є цікавими! Тут є перспективні розрізи!

Але ж Моспанівське – це родовище Укргазвидобування…

Так, я привів цей приклад як ілюстрацію. Але ці 32 свердловини, про які я кажу – були пробурені в 1960-х, 1980-х, 1990-х, 2000-х роках, і ці матеріали часів Великої геологорозвідки належать нам, народу України. Це не ті матеріали, які здобула Укргазвидобування чи приватний інвестор.

Виходячи з цих даних, ви можете прийти до Держгеонадр із заявою про виставлення на аукціон певної ділянки, або прийти до діючого надрокористувача із пропозицією спільної роботи – наш скрипт дозволяє визначити і зробити припущення, що на родовищі є обʼєкт, який методом інтенсифікації ГРП може спрацювати.

 

Які параметри говорять, що конкретний обʼєкт придатний для ГРП?

Наприклад, маємо родовище N, на ньому є 60 свердловин. Ми обираємо дані, які нас цікавлять: пластовий тиск (початковий і поточний, на дату оформлення паспорту), net pay, пористість, глибини, well integrity assessment – більшість цих даних доступні, внесені в паспорти свердловин. Додаємо дані про успішність/неуспішність. І робимо грейд: розподіляємо 60 свердловин на декілька черг: 3-5 класних, інші – сумнівніше, треті – могли би бути цікавими, але із ще нижчою долею імовірності. І на підставі цих даних генеральний директор компанії ставить задачу фахівцям, якими перспективними точками зайнятися ретельніше.

 

Який функціонал передбачає продукт?

В першу чергу, це підбір свердловин-кандидатів під ГРП. Щоб скористатися цією послугою, треба буде скачати dashboard. Він дозволить вам поставити системі фокусоване завдання: хочу по цьому конкретному родовищі отримати перелік кандидатів під ГРП. Це може бути родовище будь-якої приватної компанії. Система проаналізує всі параметри і дасть результат у вигляді таблиці.

Далі. Якщо у вас в компанії немає власного петрофізичного підрозділу, то через Геологічну дію ви можете замовити петрофізичну послугу, і обрати, хто її для вас виконає. Це дуже відповідальна чутлива ручна робота. Бо кандидата під ГРП вам може знайти не будь-який геолог, а саме ГРПшник, з досвідом, через якого тисячі розрізів пройшло, і він знає, де була суха свердловина, де ні, а де дала воду замість газу. Тільки ця людина вибере якісного кандидата.

Що зручно, вам не треба укладати угоди про конфіденційність чи передавати якісь паперові петрофізичні матеріали. Тому що всі ці петрофізичні матеріали є власністю держави. І ви можете звернутися в Геоінформ, купити за 17,000 грн пакет документів, завантажити все в систему, і наші петрофізики все оцифрують і повернуть вам уже з по міліметровим звітом.

В цьому одна з цінностей Геологічної дії – ми працюємо разом з Держгеонадрами і Геоінформом: матеріал, який лежить у них, можна напряму офіційно придбати через наш застосунок.

 

Хто несе відповідальність за достовірність і вірогідність?

Наш скрипт дає припущення, а рішення ви все рівно приймаєте самі – вірите ви йому чи ні. А вже замовляючи петрофізичну послугу, ви занурюєтесь глибше, і кажете – тепер я хочу мати деталізовані дані. Це вже інтелектуальна послуга, і за її якість є чітка відповідальність. Якщо ми, інтерпретуючи, даємо вам якийсь невірний результат або картинку, яка потім може виявитися неправдивою, оце вже відповідальність. І тому ця послуга платна.

До речі, одне з цільових застосувань Геологічної дії – при укладанні угоди з купівлі видобувних активів.

Якщо ви купуєте компанію чи спецдозвіл, продавець вам дасть виключно ту інформацію, яку захоче. І спрацює принцип, який ми називаємо «garbage in, garbage out». Тобто, якщо вам дали для оцінки неякісні, «брудні» матеріали, сміття, то відповідно, такими і будуть результати їх аналізу.

Тобто по суті йдеться про те що ваш застосунок допомагає перевіряти «достовірність імовірностей» на ділянці і точніше визначити власний ризик, який доведеться приймати інвестору, який заходить на обʼєкт?

Саме так.

Ще одна послуга, яку пропонує Геологічна дія – власна фріланс платформа. Користувач зможе через неї напряму замовити послуги петрофізиків чи інших фахівців, які можуть знадобитися.

Застосунок буде двомовним (українська та англійська), і наші матеріали можна буде відкривати як в Petrel, так і в Eclipse (програмне забезпечення для створення детальних 3D-моделей).

По суті, з появою Геологічної дії у інвестора зʼявляється вибір, як за рік-два побудувати власну історію успіху в цій галузі. Ви можете йти класичним шляхом (взяти повноцінний геологічний відділ, найняти петрофізиків і ходити по ринку шукати матеріали), і не факт, що витративши Х грошей, ви домовитеся з продавцем спецдозволу, бо не зможете прийти до метрик справедливої вартості. Або замість класичного шляху, за допомогою Геологічної дії знайти об’єкт швидше, із більшою точністю, за менші гроші, і не створюючи на першому етапі геологічний відділ.

В питанні утримання власної геологічної служби значно легше, ніж іншим, Укргазвидобуванню і ДТЕК. Бо вони мають постійний валовий дохід, команду висококласних фахівців, можливість ризикувати з досить високим коефіцієнтом ризику, який перекривається новими поточними проектами.

Якщо ж у вас цього всього немає, то вам доведеться тримати власний офіс, команду, кожному купити по компʼютеру із відповідним софтом і т.д. – і загальний кошторис буде сягати 400-600 тис. доларів на рік, які вам доведеться витратити тільки на пошук того, про що ви зможете почати говорити з інвесторами щодо залучення коштів у проект. І не факт, що знайдете, а не будете скаржитися, що витратили сотні тисяч доларів, і нічого не знайшли.

 

Скільки це буде коштувати у випадку використання Геологічної дії?

В рази дешевше!

Якщо ви заплатите сумарно $1000 за класний швидкий аналіз, і витратите на все про це один місяць – то це буде співставно з тим, що інші отримають за рік часу, і що їм могло коштувати $400-500 тис..

Наприклад, щоб знайти ділянку N, нашому геологічному відділу знадобилося півтора роки часу. Бо в нас не було Геологічної дії.

 

Скільки часу зайняла розробка скриптів Геологічної дії?

Більше року.

 

Хто писав програму? Скільки коштувало написання, якщо це не комерційна таємниця?

Це великий вал інформації, який обробляється щоденно фактично у цілодобовому режимі.

Це Ваша особиста інвестиція, чи спільна з партнерами?

Особиста інвестиція.

 

Скільки застосунок буде коштувати для користувача?

Ми зараз радимося з комерційним відділом щодо вартості. Розуміємо, що продукт не повинен відштовхувати користувача.

Власне застосунок – можна буде завантажити в AppStore чи Google Play. Він буде безкоштовним на етапі інсталяції. А от за матеріали, які ви будете замовляти через застосунок, наприклад, з Геоінформу, чи за послуги петрофізиків треба буде платити їх ціну.

І за користування нашим dashboard доведеться заплатити, орієнтовно 5-10 доларів.

 

Хто буде верифікувати якість і достовірність висновків, які буде згенеровано за рахунок застосунку, чи тих послуг, які буде надано виконавцем, знайденим через фріланс-платформу Геологічної дії? Це будуть Competent Person?

Так.

 

Ви маєте в команді власних «компетентів» чи плануєте залучати?

У нас є свої. Наприклад, якщо ви замовите петрофізику під ключ у нашої команди – то вже на етапі оферти ви побачите вартість наших послуг. Так, вона може комусь здатися дорогою. Але це тому, що наша команда відповідає за якість верифікації всіх даних. Коли ви покажете наш матеріал і результати інтерпретації іноземцю, він гляне він скаже: «Класна робота!».

 

Скільки Competent Person у Вашій команді?

Більше 10. Це ті, які можуть працювати в потрібному нам фокусі. Є ще й «компетенти» за кордоном, яким я замовляю певні речі.

Але якщо ви кажете, що на даному етапі шукаєте чогось простішого, що вам не треба супер якісна 3D-модель чи супер якісний підрахунок запасів, то ви виходите на фріланс-платформу і знаходите фахівця, який за 12 копійок за один метр оцифрує дані (якщо треба оцифрувати 100 тисяч метрів, заплатите 12,000 грн).  Потім інші фахівці (це можуть бути ваші співробітники, або залучені також на фрілансі) перевірять роботу цього фахівця, і ви будете ухвалювати власне рішення. Але в цьому випадку, якщо замовлення йде не через нашу команду, ми відповідальності за результат не несемо.

 

«Ваша команда» – команда якої саме компанії?

Працюючи над Геологічною дією, я відійшов від привʼязки до конкретної компанії чи товариства. Тому наша команда – це команда «Юрій Нагорняк Консалтинг», команда фізичної особи-підприємця Юрія Нагорняка. До речі, щодо цього питання я радився з різними консультантами, і зійшлися саме на такому форматі.

 

P.S. Доки ми готували матеріал до публікації, Юрій Нагорняк написав у Facebook, що його «команда геологів та петрофізиків відкрили гігантський нафтовий поклад … завдяки математичним можливостям «Геологічної дії». Ми попросили розповісти про знахідку більше. Ось що відповів Юрій:

«На першому етапі пошуку об’єктів було зібрано велику геологічну базу даних з відкритих джерел, що містила дані родовищ та паспорти свердловин. У подальшому постало питання: яким чином її швидко обробити і звернути увагу на «аномалії» – перспективні геологічні нафтогазоносні об’єкти. Ми розробили власну систему алгоритмів та протоколів, так званий «код», для вирішення цієї задачі.

 

В даному випадку наш «код» вказав на певні петрофізичні аномалії, які повторюються у досить великій кількості свердловин. Це була вихідна точка, яка дала змогу виявити об’єкт для подальшого більш ґрунтовного вивчення висококваліфікованою командою геологів та петрофізиків. Тому група фахівців, детально оцифрувавши та переглянувши всі дані каротажів (ГДС), історії буріння, даних свердловин, побачила, що великий резервуар проходили бурінням, обсаджували технічними та експлуатаційними колонами і переходили на експлуатацію нижніх інтервалів. Відбитий репер має досить велике розповсюдження у великій кількості свердловин. Далі ці всі петрофізичні параметри були внесені у статичну геологічну 3D-модель, границі резервуару оконтурили розкритими свердловинами та вперше виконали підрахунок запасів.

Ми отримали результат 2,8 млн тон нафти у резервуарі, який ніколи не був у експлуатації та не знаходиться на державному балансі.

 

Цей поклад, на нашу думку, є досить вагомим і великим відкриттям, навіть враховуючи пружний режим та найкращі практики експлуатації (коефіцієнт вилучення до 20%). Це безперечно історичне відкриття, особливо за останні часи.

Відповідно зараз ми не можемо наперед називати назву площі. Але з часом, при фіналізації промислово-дослідних робіт, польових геофізичних досліджень та імплементації плану введення покладу у експлуатацію, ми обов’язково додатково повідомимо деталі», – розповів Юрій Нагорняк. 

 

Автор: Володимир Бойко, ІА NADRA.INFO

Фото: Сергій Галушка