Олег Мальчик: Все, чого вимагаємо – законності і справедливості
«Навіщо державі забирати у держави?!?», – досі обурюється Олег Мальчик (на фото), пригадуючи свою зустріч із Романом Опімахом у липні минулого року.
Голова правління ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» (Укрнафтобуріння, УНБ) переконаний: рік тому в Держгеонадрах могли визнати і виправити помилку, якої припустився хтось у надрах Служби, і через яку надрокористувач втратив спецдозвіл на колись стратегічне Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище, а державний бюджет – мільярди гривень. Мовляв, Держгеонадра не були зобовʼязані просити суд анулювати спецдозвіл Укрнафтобуріння, отриманий в 2019 р., та ще й після того, як більше ніж на два роки проґавили передбачений законом строк.
Це інтервʼю – спроба крізь призму версії однієї зі сторін конфлікту наблизитися до розуміння, що насправді сталося зі спецдозволом на Сахалінське НГКР, хто міг бути інтересантом зупинки однієї з найбільших газовидобувних компаній України (щойно вона перейшла під державний контроль), скільки втрачає держава, і на які кошти сьогодні існує вимушено непрацююче Укрнафтобуріння.
Зустрічаємося в головному офісі компанії в БЦ «Сенатор». Перш ніж почати, домовляємося про повну обопільну відвертість. Деякі репліки Олег Мальчик пропонує залишити оффрек (не під запис) – і ми їх не відтворюємо текстом. В повний оффрек (із зупинкою і попередженням про відновлення аудіозапису) заходимо лише після запитання, яке безпосередньо стосується правової позиції Укрнафтобуріння у справі «про нововиявлені обставини» (її Мальчик називає мало не останнім шансом повернути втрачене родовище).
Текст бесіди – максимально наближений до дослівного, із мінімальними стилістичними правками та деякими уточненнями з боку прес-служби УНБ/Укрнафти.
Уважні читачі знайдуть чимало цікавого і в додатковому до інтервʼю розділі, потреба в якому стала очевидною після опрацювання низки копій документів та свідчень учасників подій.
Залишаємо за собою право звернутися і/або опублікувати коментарі-відповіді всіх згаданих нижче осіб та інстанцій.
NADRA.INFO: Давайте почнемо з азів і нагадаємо читачам – які, можливо, не всі глибоко в темі, а лише щось чули про конфлікт довкола Укрнафтобуріння і Сахалінського родовища, націоналізацію і т.д.. Чиєю сьогодні є компанія?
Олег Мальчик: Корпоративні права Укрнафтобуріння були заарештовані (в рамках кримінальної справи) і передані в державне управління (агентству АРМА). За рішенням Кабінету міністрів України. А АРМА передала Укрнафтобуріння в управління Укрнафті.
«Чия компанія» – я використав намисно, щоб ми правильно розуміли, як до неї ставитися. Як до компанії, яка перебуває в управлінні держави, чи вже як до державної компанії?
Як до компанії, яка перебуває в управлінні держави. Акціонери по суті не змінилися. Але Укрнафта набула всіх прав акціонера.
Приватний акціонер Укрнафтобуріння заявляв про незаконне відчуження його активів
1 грудня 2023 року зупинився видобуток на Сахалінському родовищі. Ви можете сказати актуальну цифру станом на зараз, скільки компанія недоплатила державі з моменту зупинки видобутку?
Буду відштовхуватися від показників виробничих планів і факту їх реалізації на 01.12.2023.
В минулому році, коли працювало, Укрнафтобуріння щомісяця платило в середньому понад 400 млн грн прямих податків і зборів: ренти за користування надрами, податку на прибуток, ПДВ. Множимо на 6 місяців і отримуємо 2,5 млрд грн втрачених тільки прямих податків і зборів.
Крім цього, на 2024 р. ми планували отримати близько 6,5-7 млрд грн чистого прибутку, 90% якого мало би піти у державний бюджет, як дивіденди. Таким чином, за півроку простою ми втратили більше 3 млрд грн чистого прибутку – дивідендів держави. На додачу, ми маємо ще й товарну складову втрат – приблизно 250 млн куб. м природного газу було недовидобуто. Баланс нашої країни у розрізі видобутку газу залишає бажати кращого – відповідно, ми ці 250 млн кубів маємо купити за кордоном, за європейськими цінами. На сьогодні це більше 3 млрд грн.
Якщо все додати – можемо сміливо казати, що держава недоотримала 9 млрд грн..
Думаю, справедливо буде ці 9 мільярдів усе ж скоригувати на умовну різницю в ціні, за яку ви б теж продали видобутий газ державі, чи не так?
Правильно, але ми би продали і заплатили б за це податки. І все залишилося б усередині держави. А так ці гроші підуть назовні. Нам їх треба десь взяти і вивести за кордон.
Тому, по суті, ми маємо втрачених 6 млрд з податками і дивідендами плюс ціну, яку маємо сплатити за недовидобутий газ, який мав би піти на опалювальний сезон, для генерації електроенергії та ін..
«В середньому, держава щомісяця недоотримує 47,3 млн куб.м природного газу та 5229 тонн конденсату. За пів року це майже 285 млн кубометрів газу та 31 тис тонн конденсату», – такі дані опублікував Цензор із посиланням на Укрнафтобуріння, доки це інтервʼю готувалося до публікації.
Видобування вуглеводнів – єдиний вид діяльності Укрнафтобуріння, який приносить дохід і прибуток?
Так, видобування вуглеводнів – це єдиний вид діяльності, якою УНБ займається.
Тобто, компанія з 1 грудня не виконує свою основну діяльність і не має жодного доходу?
Так.
Хоча, можливо, є ще передані в оренду кілька автомобілів, але там компанія отримує копійки.
На які кошти існує Укрнафтобуріння, якщо воно не виконує основну діяльність? Витрачає зароблене раніше?
Так.
Скільки ще часу Ви можете так існувати?
З урахуванням того залишку газу, який ми закачали за період роботи з серпня по листопад 2023 р. включно (243 млн куб. м у підземному сховищі), плюс кошти, які ми напрацювали за той період (до 1 грудня) – маємо майже 1 млрд 800 млн грн. Кошти розміщено на депозитах, і процентами ми перекриваємо всю нашу операційну діяльність.
Ми можемо спокійно шість років отримувати зарплату і нічого не робити. Але ж питання не в цьому!
По-перше, нам потрібно виплатити дивіденди, частину того прибутку, який ми заробили за 2023 рік – понад 800 млн грн. Але навіть після виплати дивідендів ми зможемо існувати, спокійно платити зарплату людям.
800 млн грн – Ви повинні сплатити дивідендів державі за минулий рік?
Так. Навіть більше, ніж 800 млн грн. Зараз пройде аудит, підтвердить всю нашу фінансову звітність, і сплатимо дивіденди.
Хто проводить аудит і коли він завершиться?
Аудит завершується на початку червня. Проводить компанія, яку було відібрано за результатами відкритого тендеру, учасниками були 6 чи 7 компаній.
Скільки коштують послуги аудитора?
До 600 тис грн.
Коли ми опублікуємо це інтервʼю [спілкуємося в середу, 29 травня], буде без кількох днів 11 місяців, як Ви в липні 2023 р. очолили Укрнафтобуріння.
За місяць до Вашого призначення, суд прийняв до розгляду заяву Держгеонадр про поворот виконання рішення [внаслідок розгляду якої згодом і було анульовано спецдозвіл].
Ви, коли погоджувалися [очолити Укрнафтобуріння], знали про таку заяву щодо анулювання спецдозволу на Сахалінське родовища?
Ні. Особисто я – цього не знав.
Коли я прийшов, прийняв усі справи – тоді юристи мені сказали, що у нас є заява Держгеонадр [про поворот і анулювання спецдозволу]. Я був досить здивований цією заявою.
Після того, як УНБ було передано в управління і Укрнафта вже приступила до виконання управлінських обов’язків, у нас була спільна зустріч з Головою Держгеонадр Романом Опімахом. Я чесно просив Романа: «Ситуація змінилася, компанія в державному управлінні, можливо, не варто продовжувати цей процес з анулюванням спецдозволу? Всі надходження, всі податки, всі прибутки йдуть в державу. Навіщо державі забирати у держави [спецдозвіл]?»
[Пізніше пролунає, що на цій зустрічі був присутній і Сергій Корецький. На етапі узгодження згадка про керівника Укрнафти зникне з тексту].
Що відповів Роман Євгенович?
Наслідки ж бачите? Він анулював спецдозвіл в кінці кінців.
Але все ж, що він тоді відповів?
[Олег Мальчик пропонує оффрек і розводить руками, емоційно відтворюючи відповідь Романа Опімаха]
Дозвольте уточню: коли саме Ви дізналися, що Держгеонадра можуть вам анулювати спецдозвіл? І коли відбулася розмова з Романом Опімахом?
Дізнався наприкінці липня, коли ми зробили аудит наших юридичних справ. Це було перше завдання – я одразу запитав у юристів, які у нас є вузькі місця. І мені розповіли, що (крім питань по звичайній господарській діяльності) головний момент – заява Держгеонадр про анулювання спецдозволу.
Дату розмови з Опімахом, чесно кажучи, не згадаю. Але це було після того, як ми прийшли, тому що я вже знав про цю справу і просив Романа змінити свою позицію.
А як особисто Ви відреагували, коли дізналися від юристів про позов Держгеонадр? Моя перша реакція була б, напевно, зателефонувати тому, хто мені запропонував цю посаду, і сказати…
…і що сказати?
Не знаю… можливо, поділитися емоцією? Це була б моя перша чисто людська реакція: поділитися враженнями від того, що мене призначили [керувати видобувною компанією], а тут виявилося, що ми можемо втратити спецдозвіл.
Для всебічного аудиту цієї справи ми залучали зовнішніх юристів. І після того, коли ми опрацювали всі деталі, я був упевнений: тоді, в червні місяці, коли цю справу відкривали Держгеонадра в першій інстанції – її можна було «купірувати» ще на моменті відкриття справи! Якби розібралися з поясненнями Держгеонадр про причини пропуску строків для звернення [з заявою про поворот] більше ніж на два з половиною роки. І через ці причини можна було взагалі залишати заяву Держгеонадр без розгляду.
Всі матеріали, які були у справі, говорили, що Держгеонадра зовсім своєї позиції не обґрунтували.
Повертаючись до питання, чи подзвонив я… Я навіть не уявляю себе, аби я взяв і дзвонив [Сергію Корецькому] в істериці: «Сергій, що ж Ви мені не сказали, тут така історія?!?». Ні. Я давно вже працюю в цьому бізнесі. Я менеджер, який не боїться проблем. Мене сюди призначили якраз для вирішення проблем – а не для того, щоб я істерив і кричав «Ай-ай-ай, спасіть-допоможіть!». Так, коли не вистачає моєї компетенції, я звертаюся до всіх потрібних співробітників. Коли рівень нашої команди не дозволяє вирішити якоїсь проблеми – тільки тоді я можу піти до управителя і сказати: «Треба допомога».
Тому і тоді, на першій же нараді я розповів Сергію, що Держгеонадра звернулися в суд. Наскільки я пам’ятаю, для Сергія це теж була новина.
З Вашої точки зору, у Держгеонадр була можливість взагалі не звертатися до суду із заявою про поворот виконання судового рішення?
Звичайно.
Тобто, це було їхнє право – вони не зобов’язані були це робити?
Ми з Вами почали розмову з того, що для читачів ця справа буде складна… Так вона складна навіть для тих, хто в матеріалі цієї справи!
Важлива ремарка: поворот виконання рішення суду стосувався спецдозволу, який було видано у 2010 році. Верховний суд [в листопаді 2019 р.] частково скасував рішення попередніх судів і скасував лише формулювання «зобов’язати Державну службу геології видати ліцензію», яка була видана в 2010 році (спецдозвіл №5139 – Ред.). Але скасувавши це зобовʼязання, суд залишив зобов’язання Держгеонадрам розглянути заяву (від 2009 р.) та прийняти рішення. При цьому, суд залишив без змін висновки судів попередніх інстанції про визнання протиправними дії Держгеонадра.
До речі, що з заявою УНБ від 2009 р., розглянути яку Верховний суд зобовʼязав Держгеонадра? Її вже розглянули? Рішення суду в цій частині виконане? (це запитання і перший абзац відповіді були додані після бесіди – Ред.)
Ні, не виконане. Держгеонадра повторно не розглянули заяву УНБ. Фактично, ігноруючи вимоги Верховного Суду. Ба більше, щоб звернути дане рішення до примусового виконання через органи Державної виконавчої служби, УНБ отримало виконавчий лист, на виконання Постанови ВС. Проте, Держгеонадра звернулись до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про видачу виконавчого листа. Це провадження також зараз знаходиться у Шостому апеляційному адміністративному суді.
Але в 2019 р., ще до рішення Верховного суду Укрнафтобуріння подало заяву на розширення меж свого родовища і отримало ліцензію (спецдозвіл №6349 – Ред.). Це була нова ліцензія, отримана за новою процедурою, з новим пакетом документів, з новим розглядом на Комісії, з новою площею ділянки – більшою, ніж була в 2010 році. Перший спецдозвіл було скасовано наказом Держгеонадр.
Після цього, Верховний суд скасовує рішення попередніх інстанцій про «зобовʼязання видати» ліцензію, видану у 2010 році.
Але на момент винесення постанови Верховного суду в листопаді 2019 р. – ліцензії, якої стосувалася ця постанова, вже не існувало!
Тому що Держгеонадра своїм наказом її вже скасували і видали натомість Укрнафтобурінню нову ліцензію на нову площу.
Проте вже у 2023 р. в Держгеонадрах якимось дивним чином обґрунтували і суд це прийняв до уваги, що треба саме нову ліцензію скасувати.
Але нова ліцензія – це новий дозвільний документ. Тоді як рішення Верховного суду стосувалося старої ліцензії. Ба більше, власне сам Верховний суд при розгляді цієї ж справи у своїй ухвалі зазначив, що новий спецдозвіл №6349 не стосується предмету спору у справі та не може розглядатися в контексті повороту виконання судового рішення.
Перша інстанція, коли відмовила Держгеонадрам в анулюванні нашого спецдозволу (ухвала), так і сказала, що сьогоднішній дозвіл ніяким чином не стосується повороту виконання рішення Верховного суду 2019 року. Оскільки те рішення стосувалося старого дозвільного документа, який на момент постанови вже був анульований наказом Держгеонадр.
До того ж, наші юристи наполягали, що насправді не існувало ніякого приводу поновлювати строки звернення до суду, пропущені Держгеонадрами.
[Менше з тим, в апеляційному суді рішення першої інстанції скасували (постанова), і спецдозвіл анулювали] Після зупинки видобутку Ви обговорювали ситуацію з Держгеонадрами?
Звичайно.
Зустрічалися з Романом Опімахом.
Я хочу відтворити почуте і розповісти читачам (мені здається це дуже важливим), яка була реакцію Романа Євгеновича, коли, з Ваших слів, він сказав, що дає два місяці на судові [суперечки, після анулювання спецдозволу]…
Я не впевнений, що можна цитувати про два місяці – бо це була приватна розмова.
Коли ми розмовляли з Романом, я, оскільки людина емоційна, [кажу]: ну, як так?
Роман сказав, [мовляв] давайте не будем дивитися, як це відбулося, і сказав, що теж здивований рішенням суду.
Бо на першому засіданні апеляції судді, по суті, «розмазали» позицію Держгеонадр. В них було чітке запитання до юриста Служби, присутнього на першому засіданні: «Скажіть, будь ласка, Ви анулювали спецдозвіл, стосовно якого хочете зробити поворот рішення, якого стосується рішення Верховного суду?» Він спочатку сказав: «Ні». … Але потім передумав і сказав: «А, так, анулювали». Головуюча запитала, чи є в нього наказ про скасування цього дозволу. Він сказав, що з собою не має. Суддя каже: «Якщо у Вас рішення Верховного суду, яке стосувалося старого дозволу… [виконане], принесіть копію наказу про анулювання того дозволу, якого стосувалося рішення Верховного суду, і закриємо всі ці розмови…». Я кажу судді: «Я Вам зараз – на сайті Держгеонадр – його знайду на засіданні!» Судді мене зупинили і сказали: «Це ж не Ваш наказ? Давайте дамо Держгеонадрам тиждень, щоб вони його віднайшли. Якщо не справляться, то знайдіть Ви».
Суд дав Держгеонадрам тиждень, аби вони принесли наказ, яким вони скасували стару ліцензію [яка була предметом виконання повороту рішення суду]. І через тиждень, по суті, все виглядало так (і це те, на чому ми наполягали і в першій інстанції), що новий спецдозвіл не стосується рішення Верховного суду, до якого апелює Опімах і хоче зробити поворот виконання рішення. Бо це новий дозвільний документ. А той дозвільний документ – вже анульований.
Так от, коли ми зустрічалися з Романом Опімахом вже після анулювання спецдозволу, то він попросив [щось на кшталт]: «Давайте не будемо обговорювати, як це відбулося і чому це відбулося. Давайте будемо говорити про те, як нам далі діяти».
Я тоді сказав, що моя особиста думка – це незаконне рішення по своїй суті: новий дозвільний документ взагалі не мав бути предметом розгляду у цій справі, що було підтверджено в судах.
На що Роман сказав, мовляв, місяці два триватиме судова тяганина, а потім він виставить [спецдозвіл на Сахалінське родовище] на аукціон.
Факт беззаперечних втрат держави від зупинки Сахалінського родовища, на тлі війни, на мій погляд, робить легітимним наступне питання: на Ваш погляд, з боку Державної служби геології та надр – рух цій справі дав особисто голова Держгеонадр? Чи це могла бути «самодіяльність» когось із підлеглих, які, отримавши лист від ДБР, вирішили піти в суд?
Слухайте, чесно кажучи, я навіть не можу уявити, хто там був ініціатором у Держгеонадрах! Я не знаю! Навіть коментувати не можу, тому що не знаю – це була ініціатива Романа Опімаха, чи ексцес виконавця якогось? Зрозуміло, що він знав про цю справу, оскільки на зустрічі [наприкінці липня] я йому сказав: «Давайте ми не будемо рухати далі цю справу з анулюванням ліцензії».
Він про неї знав. Він мені завжди розказував: «Розумієте, я держслужбовець і повинен пройти всі шляхи судових рішень, щоб потім до мене не було ніяких питань». Але на той момент, моя суб’єктивна думка, це все можна було зупинити, вважаючи на ту ситуацію, яка вже склалася на той момент (компанію передано в державне управління, податки, прибутки і газ ідуть в державу).
Згодом випливло, що Держгеонадра пішли анулювати спецдозвіл після звернення ДБР. Коли особисто Ви побачили те звернення ДБР (надіслане до Держгеонадр наприкінці 2022 р.), яке Держгеонадра використали для обґрунтування поновлення строків?
В липні, коли зробили інвентаризацію справ і опрацьовували цю справу. І наші, і залучені юристи казали, що у нас новий спецдозвіл, і вимога скасувати новий спецдозвіл на підставі рішення Верховного суду з пропущеними строками – є безпідставною. Рішення по старому спецдозволу не може бути «натягнуте» на новий спецдозвіл.
Лист ДБР я читав ще тоді. Чесно кажучи, я в ньому не побачив навіть натяку на вимогу до дій щодо анулювання, скасування чи зупинення якогось спецдозволу. Була вимога тільки проінформувати ДБР про певні моменти: як було виконано рішення суду, які були подані документи, які помилки технічні були при наданні нового спецдозволу. Тобто, по суті, в тому листі до Держгеонадр – ДБР виключно збирало інформацію щодо виконання рішення Верховного суду, яке стосувалося спецдозволу, наданого в 2010 р..
[Від редакції: дякуючи двом не повʼязаним між собою джерелам NADRA.INFO вдалося ознайомитися з копією документу, що згадується. Згідно з зібраними даними, лист ДБР містив перелік із семи запитань до Держгеонадр. Також ми ознайомилися із копією заяви Служби про поворот виконання рішення суду і анулювання спецдозволу на Сахалінське родовище. Детальніше читайте наприкінці інтервʼю].
Все, що треба було Романові зробити – це написати, що ліцензія, якої стосується рішення Верховного суду, скасована наказом Держгеонадр, ось копія наказу, тобто, рішення суду вже виконане. Це моя субʼєктивна думка.
А в чому тоді нововиявлені обставини, з якими ви пішли до суду зараз? В чому їх суть? Які обставини є «нововиявленими»?
Нововиявленими обставинами є офіційний лист, який був направлений [від ДБР] саме Вам, Володимире.
Ви жартуєте?
Ні.
У Вашій апеляційній скарзі написано, що той лист, який був нам направлений від ДБР до ІА NADRA.INFO – є нововиявленою обставиною?
Так. Саме так.
Але… якщо Ви бачили лист ДБР до Держгеонадр ще в липні 2023 р., чому відповідь ДБР на наш запит (ця відповідь стосується листа до Держгеонадр, який Ви вже бачили раніше) – це нововиявлена обставина?
[Оффрек]
(Логічно припустити, що Олег Мальчик вирішив не розкривати правову позицію Укрнафтобуріння до засідання суду, щоб не озброювати опонентів – Ред.).
З одного боку, з матеріалів справи випливає, що Держгеонадрам стало відомо про невиконання постанови Верховного суду саме з листа Державного бюро розслідувань від грудня 2022 р.…
Так.
А за вашою інформацією, коли Держгеонадрам насправді стало відомо про постанову Верховного суду від 26.11.2019?
Без поняття. Я ж не працюю і ніколи не працював у Держгеонадрах, щоб знати, яка у них процедура.
Але кожне рішення Верховного суду розсилається всім учасникам. І я розумію, що в нормальній компанії чи в державній установі, в момент винесення такого рішення всі мають про нього знати. Тим більше, справа з 2010 року. Тому не знати про остаточну постанову Верховного суду у цій справі… така собі історія, чесно кажучи!
Коли вони дізналися про неї – я не знаю. Навіть уявити не можу.
Але думаю, що в 2019 році вони знали. Ну, як мінімум, якісь посадові особи Державної служби геології та надр – повинні були знати. Чи доповіли вони очільнику – не знаю.
[Від редакції: як випливає з копії заяви про поворот виконання рішення суду, з якою нам вдалося ознайомитися, в Держгеонадрах офіційно отримали згадану Постанову ВС в грудні 2019 р., але в лютому 2023 р. заявили суду, що про невиконання цієї постанови Службі стало відомо тільки з листа ДБР в грудні 2022 р.. Деталі – наприкінці інтервʼю].
Коли Шостий апеляційний адміністративний суд розгляне Вашу заяву про нововиявлені обставини?
11.06.2024, о 15:10.
Запрошуємо.
Ваші очікування?
Очікування… досить прості.
Це, майже останній шанс виправити цю катастрофічну помилку [з анулюванням спецдозволу і подальшими втратами держави].
Я сподіваюся, що 11 червня суд прийме до уваги нововиявлені обставини (які підтверджують, що обґрунтування для поновлення строку у Держгеонадр відсутні), скасує постанову про анулювання нашого спецдозволу, і залишить без розгляду ту заяву Держгеонадр, з якою Служба в червні 2023 р. пішла до суду анулювати спецдозвіл. Це мої сподівання.
Давайте поговоримо про Сахалінське родовище і про стан компанії станом на зараз. Скільки працівників в УНБ? Скільки з них адміністративний персонал – скільки на промислах?
Загалом 160. Із них 120 на виробництві і близько 40 тут, в офісах.
Скільки у війську?
Дванадцять.
Як вирішене питання бронювання?
Ми є соціально значимою компанією в системі паливно-енергетичного комплексу, у нас критична інфраструктура і до березня 2025 року у нас бронюється 50% [військовозобов’язаних] співробітників.
Яка середня зарплата компанії?
Скажімо так, по верхньому рівню ринку.
Яка зарплата у Вас?
Не можу розголошувати, згідно з умовами контракту.
Є умови, від яких залежить ваш гонорар?
Так, звичайно. Є базова зарплата і оплата KPI за виконання ключових показників.
Що в цьому KPI?
Як у кожного керівника видобувної компанії: обсяги видобутку, EBITDA, прибуток.
Зі скількох свердловин УНБ видобувала газ у минулому році?
Загальний експлуатаційний фонд – 44. Фактично добували з 33.
Із 44 скільки належить УНБ?
34.
Кому належить решта 10?
Здається, 8 свердловин належить НАК «Надра України», і 2 свердловини – «девонські» (ПрАТ «Девон»), пробурені колись в рамках спільних діяльностей.
За оренду свердловин Ви сплачуєте напряму власникам цих свердловин [без посередників]?
Так, звичайно.
Ви вже говорили, відповідаючи колегам в попередніх інтервʼю, про ситуацію, що в деяких випадках зобов’язання, які має орендатор, користуючись чужими свердловинами…
…не припиняються у разі втрати спецдозволу, так.
Розкажіть, будь ласка, трішки детальніше, чим завершилися переговори УНБ з власниками свердловин? Ви продовжуєте сплачувати за оренду?
Так.
Із НАК «Надра України» у нас фіксовані ставки, і ми зменшили їх у зв’язку з форс-мажором, щоб зменшити фінансовий тиск на компанію.
З таким пулом компаній, які «за нас» (АРМА, Укрнафта та ін.), ми сподівалися, що це буде швидко [швидко вийдемо з ситуації], Але затяглося, і тоді ми пішли до Тараса Олександровича (Тарас Кузьмич – голова правління НАК «Надра України» – Ред.), пояснили ситуацію, він нам пішов назустріч у звʼязку з цим форс-мажором і зменшив десь на 50%, десь на 30% орендну плату на певний період. Зрозуміло, якщо за цей період ми не «відібʼємо» ліцензію, доведеться відмовитися від оренди усіх свердловин.
У деяких свердловинах орендна плата розраховувалася як похідна від видобутку: нуль видобутку – нуль орендної плати. Там де були фіксовані орендні ставки, ми їх знизили щонайменше до 50%.
Скільки в НАК «Надра України» заробляють на оренді свердловин, читайте за посиланням
Чиї свердловини давали найбільші дебіти Укрнафобурінню в 2023 році? Із 33-рьох – чиї десять були в топі?
Більшість – наших.
Але давайте ми повернемось до основної ситуації з анулюванням спецдозволу і наказу, яким Держгеонадра скасувала ще 17 ліцензій?
Давайте повернемося. Як Ви бачите цю ситуацію?
Ви раніше запитували, чиє це було рішення – ініціювати анулювання в той період, коли УНБ була в державному управлінні.
Повторюся, я не знаю його чи її прізвища, але точно, той, хто подав цю заяву – навіть не спромігся взяти і прочитати той наказ, який попросив суд скасувати.
Бо в наказі №204 від 27.06.2019, крім нас, фігурує ще 15 компаній з 17 ліцензіями: Укргазвидобування, Турбоатом (Українські енергетичні машини) та ін..
Розумію Вашу позицію, але, на мій особистий погляд, вона не тягне на «достатність» підстави. Зрозуміло ж, що прохання Держгеонадр і рішення стосувалося не всіх компаній, а саме УНБ?
Чекайте! Давайте ми не будемо знову, як Роман, читати між рядками…
Гаразд, але в моїх очах не-юриста ця історія виглядає як технічна помилка абощо.
Задовольнивши заяву Держгеонадр про поворот судового рішення, суд скасував ВЕСЬ наказ №204, тим самим скасував правову підставу для видачі спецдозволів для інших 15 компаній. Бо Держгеонадра просили суд скасувати весь наказ, а не в певній його частині.
Саме тому я кажу: людина, яка подала заяву про поворот – не читала наказ, який просила скасувати. Певно, поспішала?
Сахалінське родовище… будь ласка, нагадайте, які його запаси за спецдозволом, який компанія отримала у 2019 році.
Я не думаю, що можу про це говорити [під запис]…
Але вуглеводні не відносяться до ДСК.
Газу – трохи більше 3 млрд. кубів. Нафти/Конденсату – біля 3 млн т.
Це правда, що Сахалінське родовище відносилося до стратегічних, перш ніж Укрнафтобуріння отримало його в користування в 2010 р.?
Ми Укрнафтобуріння отримали в 2023 р.. А з 2010 року там початкові запаси були біля 15 млрд. кубів, так.
[Від редакції: Згідно з чинною в 2010 р. Постановою Кабінету Міністрів України №742 «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» всі родовища газу з запасами або перспективними ресурсами більше 10 млрд кубів вважалися стратегічно важливими для економіки України. Спецдозволи на такі ділянки надр могли передаватися в користування на підставі рішень Кабінету Міністрів України. Постанова втратила чинність в 2016 р.]
Скільки і яких вуглеводнів Укрнафтобуріння видобуло на Сахалінському родовищі з 2010 р.?
По памʼяті не скажу…
Вам потрібні початкові запаси, видобуті і залишкові? Чи просто 15 млрд кубів мінус видобуток?
Давайте обидва варіанти.
…
[«УВАГА, ПОВІТРЯНА ТРИВОГА! ПРОЙДІТЬ В НАЙБЛИЖЧЕ УКРИТТЯ!» – лунає із гучномовців бізнес-центру. Вирішуємо не переривати бесіду]
На правах реклами
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
Який вихід із ситуації Ви бачите (якщо суд не скасує анулювання спецдозволу)… У вас зараз фактично немає спецдозволу.
Не тільки у нас. Його просто не існує.
Гаразд. Але це родовище перебуває на державному балансі?
Так. Площа (ділянка надр) – існує. Ліцензії – не існує.
В яких межах вона перебуває на балансі? В межах старого спецдозволу чи отриманого в 2019 р.?
В межах нового.
Те, що ця ділянка перебуває на державному балансі запасів, дає можливість претендувати на цю ділянку комусь у позааукціонний спосіб?
У позааукціонний спосіб на сьогодні можливий єдиний варіант – це розширення меж сусідніх ліцензій – але не більше, ніж на 50% від їх площі.
Це розширення може відбутися за рахунок території Сахалінського родовища?
Звичайно, може.
За вашою інформацією, хтось із надрокористувачів-сусідів уже ініціював розширення своїх ділянок за рахунок Сахалінки?
Ні, немає такого.
Ходімо, покажу на карті сусідів.
Ось Сахалінське родовище. Воно в центрі між іншими родовищами. Сусідні: Карайкозiвське родовище, Клубанівсько-Зубренківське родовище, площа Кубашівська, родовище Водянівське.
В грудні 2023 р. до Держгеонадр надійшла заява від надрокористувача Водянівського родовища [компанії Системойлінженерінг Каріни та Анни Злочевських]. Зізнайтеся, «напружилися», коли побачили цю заяву?
Ви навіть не уявляєте, як!!!
Цю заяву було подано за день до нашої зустрічі з Романом Опімахом. Але зʼясувалося, що вона стосується перерахунку запасів нашого сусіда по глибинах на території Водянівського родовища, а не розширення меж [за рахунок Сахалінського].
Інших заяв – які б загрожували територіальній цілісності Сахалінського родовища – не було?
На сьогоднішній день я не володію інформацією щодо заяв на розширення меж сусідніх ділянок. Або вони є не зареєстровані десь, або їх немає.
Будь-хто із сусідів може претендувати на розширення? Чи закон визначає певні вимоги до площі чи запасів їхньої ділянки?
Про запаси не скажу, але по розширенню по площі є обмеження: сусід може претендувати не більше ніж на 50% своєї території. Тобто, якщо має 100 квадратних метрів – може без аукціону претендувати на розширення лише не більше ніж на 50. А якщо захоче отримати 50,1% своєї площі – вже треба буде робити аукціон.
Та ви ж бачили сусідів. По відношенню, наприклад, до Карайкозівки, Сахалінка точно не більша, ніж 50%.
Але ми вже розглядали цей варіант, то була одна з перших версій, хто б міг «повпливати» [на ініціювання анулювання спецдозволу УНБ]…
Коли Сахалінське родовище зупинили, «понеслася» хвиля, що вигодонабувачем цього суперечливого процесу може бути група компаній, повʼязаних із родиною Миколи Злочевського.
Так, я памʼятаю цю інформаційну «хвилю». Але вона точно не від нас виходила.
Ми її взяли до уваги і розглядали як один із варіантів. Розуміли, що цього не може бути в принципі, але відкидати як версію не могли.
Але точно не ми казали про те, що може [інтересантом бути родина Злочевських]. Ми казали лише про те, що є такий варіант безаукціонного розподілу цієї площі. Як варіант, який існує, бо прописаний у Кодексі про надра.
Є факти, документи, свідчення, будь-що, на користь версії, що інтересантом подій довкола Сахалінського родовища є група, яка контролює сусідні ділянки?
У мене такої інформації немає.
Ви сказали, що розглядали цей варіант, а які ще варіанти розглядали?
О, різні!
Після того, як анулювали спецдозвіл, перспективність отримання цього дозволу [може бути цікава] – і це не секрет – [ми] нарахували і УГВ, і ДТЕК, та я думаю, що і компанії, повʼязані з Бурісмою, теж [можуть цікавитися].
Сьогодні всі розуміють, що, по суті, ділянка вільна. Ділянка, на якій є вся добувна інфраструктура: від свердловин і шлейфів до установки по підготовці товарної продукції, з відвантаженням і з транспортуванням. Тобто, по суті, готовий актив. Тому я впевнений, що рахували всі видобувачі нашої країни. Можливо, не тільки нашої.
Я не пригадую, можливо, Ви відповідали на це запитання: Ви прораховували вартість спецдозволу, якщо Держгеонадра будуть виставляти Сахалінку за чинною сьогодні методикою?
Стартова ціна буде близько 1,4 млрд грн.
Ви як СЕО Укрнафтобуріння сьогодні – готові були б заплатити ці гроші від компанії за спецдозвіл, якщо Держгеонадра виставлять Сахалінське родовище на аукціон?
Ви мене питаєте, як Олега Мальчика, чи як посадову особу УНБ?
Судячи з вашого уточнення, цікаво почути дві відповіді.
Як фахівець нафтогазової індустрії, як Олег Мальчик, скажу: 1,4 млрд грн я б заплатив за Сахалінку. А як представник управителя – не готовий сказати, бо ми вважаємо, що УНБ має всі права на цю ділянку і має їх відстояти.
5-7 млрд грн я точно не заплатив би, враховуючи всі ризики сьогоднішні, враховуючи запаси, які там залишилися. 1,4 млрд грн — так. Бо все залежить від того, де знаходиться актив як ліцензія і де актив як виробнича площадка з усім видобувним фондом. Розумієте?
Ліцензія [на Сахалінське родовище] як актив без усього нашого виробничого обладнання коштує тільки стільки, скільки витратили на папір і на водяні знаки на ліцензії.
Бурити хоча б 25-30 свердловин по 350 млн грн кожна, шлейфи кидати і нові установки [підготовки газу] будувати – ніхто там не буде. Ліцензія окремо від виробничого активу, і такий актив – це валіза без ручки. Актив без ліцензії має ціну металобрухту. Ліцензія без активу – ціну паперу. Разом – 1,4 млрд грн сміливо!
Напрошується запитання: УРП може бути виходом з цієї ситуації?
Може.
Яка конфігурація УРП можлива, на Ваш погляд?
[Маєте на увазі] відсоток розподілу?
І відсоток розподілу в тому числі…
УРП з ким?
Давайте про це поговоримо?
[УРП] з Державою?
Я не хотів би, щоб це було сенсацією, але, чесно кажучи, я взагалі не розглядаю момент подальшої співпраці [роботи на Сахалінському родовищі когось іншого] крім як держави. Бо воно все виглядає зовсім… Можливо, на оффрек? [Диктофон не вимикаємо, але фрагменти бесіди, яких стосувалося прохання, не відтворюємо].
[…]
УРП з Державою? Так. УРП з будь-ким іншим (крім державних компаній), хто якимось чином, завдяки цим «моментам» отримає ліцензію – я би двісті разів подумав!
Чому Ви би «двісті разів подумали»?
Тому що я розумію, що ліцензію у нас відібрали незаконно.
[…]
І з ким, крім УНБ [яка володіє виробничим активом], УРП може бути?
А УНБ може зайти в УРП?
А чому не може? Може.
Памʼятаєте запитання, з якого ми почали: чия зараз УНБ? [В цьому контексті] у Вас – достатньо повноважень зайти в УРП як у керівника компанії, акціонери якої де-юре… [залишаються ті ж, а компанія лише передана в державне управління]?
У мене точно немає таких повноважень. Це буде вирішувати наглядова рада Укрнафти.
Але Ви – оцінювали для себе таку перспективу?
Звичайно. Оцінювали.
Тобто ви готові йти на УРП, укладати угоду з Урядом, брати участь у цьому процесі?
Це не рішення мого рівня.
Якщо Ви запитуєте спеціаліста – то так, якщо УРП буде з новим ліцензіатом […] УНБ тут може бути, в такій конфігурації, як оператор по видобутку зі своїми активами.
Яка може бути УРП без УНБ?
Тому я і кажу, якщо […] змоделюємо ситуацію, УРП з якоюсь іншою компанією, і ми розуміємо, що внаслідок цих помилок і відвертого зі сторони Держгеонадр надання недостовірних моментів, [якщо] якась [приватна] компанія отримає спецдозвіл, окрім державної […], то напрошується [висновок] – «бенефіціаром» цієї «помилки» і була вона?
Автор: Володимир Бойко, ІА NADRA.INFO
Доки інтервʼю готувалося до публікації
[За даними, отриманими NADRA.INFO від двох не повʼязаних між собою джерел, копія листа ДБР до Держгеонадр, надісланого 08.12.2022, містить такі пункти (перелік запитань є вичерпним, відтворюємо відповідний фрагмент, фото див. нижче):
«…прошу провести службові розслідування, у тому числі в установах та підприємствах, які входять до сфери управління та відання Державної служби геології та надр України, у ході яких встановити наступні питання та підтвердити їх документально відповідними завіреними копіями документів та посадовими інструкціями державних службовців та працівників, у службові обовʼязки яких входило виконання відповідних діянь, а саме:
- Чи надходила постанова Верховного Суду від 26.11.2019 по справі №2а-7778/09/2670 на адресу Державної служби геології та надр України, якщо так, то коли саме, ким та на кого було розписано вказаний документ, з якими резолюціями та хто був/є безпосереднім виконавцем?
- Який перелік заходів вжито для виконання зазначеного рішення суду?
- Ким саме із посадових осіб Державної служби геології та надр України не вжито відповідних заходів реагування щодо виконання рішення суду та які заходи дисциплінарного впливу вжито?
- Яким чином у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» проведено процедуру розширення меж спеціального дозволу №5139, а саме: без реєстрації форми 3гр, не на підставі звіту про геолого-економічну оцінку, згідно якого суміжна ділянка надана в користування іншому надрокористувачу на видобування одних за видом корисних копалин?
- Яким чином та на підставі яких законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів розглядались ДКЗ матеріали оперативної оцінки запасів та приймався протокол №4639 від 21.12.2018, якщо у відповідності до ст. 45 Кодексу України «Про надра» та вимог постанови Кабінету Міністрів України №865 від 22.12.1994 державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться лише на підставі звітів про геолого-економічну оцінку?
- Яким чином та ким саме проводилася процедура введення в дію вказаного протоколу №4639 від 21.12.2018 з наданням пояснень та підтверджуючих матеріалів відповідної робочої групи Державної служби геології та надр України?
- Яким чином проводилася перевірка посадовими особами Державної служби геології та надр України та працівниками ДНВП «Геоінформ» правильності координат ділянки розширення?»
Також нам вдалося ознайомитися з копією заяви Держгеонадр про поворот виконання рішення суду і анулювання спецдозволу Укрнафтобуріння на Сахалінське родовище, від 28.02.2023.
Згідно з дослідженим документом, Постанова Верховного суду від 26.11.2019 у справі №2а-7778/09/2670 надійшла до Держгеонадр 06.12.2019, їй було присвоєно вхідний номер №23200/02/04-19. Постанова ВС, (цитуємо дослівно) «згідно резолюції, була передана для подальшого опрацювання Сігарьовій Наталії Федорівні, яка на той час перебувала на посаді заступника директора департаменту – начальника відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових справах (фактично виконувала обовʼязки керівника юридичного департаменту)».
Також у заяві про поворот рішення суду стверджується:
«Інформація щодо інших виконавців даної резолюції в Держгеонадрах відсутня.
У звʼязку зі звільненням Сігарьової Н.Ф., отримати будь-які пояснення від неї не було можливості.
Таким чином про невиконання Постанови Верховного суду від 26.11.2019 у справі №2а-7778/09/2670 Держгеонадрам стало відомо з листа Державного бюро розслідувань від 08.12.2022, а отже і строки звернення з заявою у порядку статті 380 про поворот виконання судового рішення має обчислюватися з 08.12.2022 та закінчується 02.12.2023».
Відтак Держгеонадра попросили суд «визнати повноважними причини пропуску на подання заяви про поворот виконання судового рішення…» і «вирішити питання про поворот виконання рішення суду» шляхом скасування відповідного наказу Держгеонадр про надання нового спецдозволу Укнафтобуріння в 2019 р., і анулювання власне спецдозволу №6349.
Нагадаємо, Київський окружний адмінсуд ухвалив поновити строк звернення для заяви Держгеонадр 22.06.2023 – за 20 днів до заходу в Укрнафтобуріння державного менеджменту на чолі з Олегом Мальчиком.
NADRA.INFO вдалося телефоном поспілкуватися з Наталією Сігарьовою.
Наталія Федорівна погодилася поговорити про події грудня-2019 і спершу сказала, що «фактично ніколи не виконувала обовʼязки директора юридичного департаменту, не було жодного наказу такого. Завідував цим директор департаменту пан [Сергій] Губа. Всі питання до нього». Втім, згодом пані Сігарьова пригадала, що до призначення Сергія Губи могла підміняти керівника департаменту «дуже короткий період», коли «одна в.о. звільнилася, а той ще не пройшов конкурс».
Пані Сігарьова також припустила, що резолюцію для подальшого опрацювання Службою отриманої постанови ВС мав право накласти виключно Голова Держгеонадр: «По-моєму, тоді нікого [хто інший міг би накласти резолюцію] не було, крім Романа Опімаха – не було заступників на той момент» (заступника Романа Опімаха – Романа Сарамагу – Кабінет Міністрів України призначив у квітні 2020 р., – Ред.).
«Я ніяких рішень не ухвалювала і цією справою взагалі не займалася. Вона для мене була на той момент пересічною справою, які я розписувала на тих головних спеціалістів, які їх вели. І ніколи не розписувала документ на [умовного] Сидорова, якщо справу вів [умовний] Іванов – такого я ніколи не робила (тільки якщо людина була у відпустці – тоді хтось йшов замість неї). У кожного були списки своїх справ. Ці справи люди вели і за них відповідали – від початку і до кінця. Вигравали, програвали – ми обговорювали всі справи, просто зараз я не памʼятаю [подробиць]. В той момент, коли я відповідала – коли не було директора департаменту, тижня два або три – всі справи ми обговорювали, як краще виграти, відповідно до чинного законодавства. Це я можу Вам гарантувати на 100%. … Я не вела справи – жодної справи – особисто», – заявила Наталія Сігарьова.
Зі слів пані Сігарьової, у судовому відділі було 6-7 співробітників, і на кого саме було розписано постанову ВС в грудні 2019 р., нескладно перевірити: «Треба піти до суду і подивитися в протоколі судового засідання – хто був представником Держгеонадр в суді. Скоріше за все, на цю людину я і розписала [Постанову ВС]. В матеріалах судової справи є все!».
Також колишня співробітниця Держгеонадр заявила, що звернутися до суду із заявою про поворот виконання рішення суду – після постанови Верховного суду – було обовʼязком Служби: «Рішення Верховного суду зобовʼязані виконувати всі органи нашої країни».
Факт звернення Держгеонадр із заявою про поворот через три роки після постанови ВС, Сігарьова прокоментувала так:
«Суд мав право не поновлювати строки. Але ж поновив? Всі питання до суду! Не надала Сігарьова пояснень? Суд мав право викликати Сігарьову в судове засідання для подання пояснень. Значить, суд не зважив за необхідне викликати мене – хоча я нікуди не губилася. Лише рік тому пішла на пенсію, а доти працювала – в Держпраці, в Міністерстві охорони здоровʼя – ось вона я, я не ховалася!». Якщо ж суд її викличе, Наталія Федорівна заявила, що прийти (або надати письмові пояснення) буде її обовʼязком.
У відповідь на запитання про твердження Держгеонадр щодо неможливості отримати будь-які пояснення від пані Сігарьової після її звільнення, Наталія Федорівна відповіла: «Ніхто не звертався, ніхто не телефонував. Я як пішла (здається, у вересні 2020 р.) – більше мені ніхто з Держгеонадр не телефонував!».
Не зміг одразу назвати прізвище співробітника Держгеонадр (хто в грудні 2019 р. відповідав за супровід справи Сахалінського родовища) і Геннадій Гера, чий підпис як представника Держгеонадр стоїть під заявою про поворот виконання рішення суду: «Я не пригадаю, хто саме вів цю справу [в грудні 2019 р. і раніше]. … Точно можу сказати, що на сьогоднішній день цей співробітник вже давно не працює в Держгеонадрах».
Директор департаменту правового забезпечення Держгеонадр Сергій Губа пообіцяв дати інтервʼю для читачів NADRA.INFO, але вже після рішення ШААС у справі за заявою Укрнафтобуріння про нововиявлені обставини.
Далі буде].