Володимир Лавренчук: На тлі посилення експортного контролю ОГХК недоотримала $25 млн (Mind)

АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) недоотримала за 2025 р. до $25 млн від реалізації рутилу та циркону, що складає 40% усієї виручки компанії. Про таке регіональний директор «NEQSOL Holding Україна» Володимир Лавренчук заявив в інтервʼю Mind.ua (авторка Тетяна Омельченко).

Зі слів пана Лавренчука, недоотримання виручки може бути повʼязане з ускладненням експорту рутилового та цирконієвого коцентратів.

«Титанова галузь і титанова продукція – навіть сировина, яку виробляє ОГХК, – у період війни стали предметом додаткових регламентів. 90% продукції ОГХК направляється на експорт, тому що Україна не потребує стільки титанової сировини, й тут немає потрібної кількості заводів для її переробки. І, хоча мінерали рутил і циркон є продукцією, яка за світовими стандартами не пов’язана з воєнною промисловістю, в Україні чомусь її віднесли до такої, і це значно ускладнило експортні процеси», – заявив В.Лавренчук.

Він пояснив, що йдеться не про заборону експорту як такого, а про значне продовження строків реалізації продукції через необхідність отримувати додаткові дозволи.

«На жаль, цей факт змушує продукцію ОГХК програвати китайським конкурентам на європейських ринках. У результаті, ОГХК недоотримала за 2025 рік до $25 млн від реалізації рутилу та циркону, а це 40% усієї виручки. Як наслідок – недостача ліквідних коштів, а це означає дуже обмежені можливості в забезпеченні життєдіяльності самого підприємства. Тому зараз в ОГХК залучаються додаткові кошти безпосередньо інвестора, аби мати можливість підтримувати підприємство у виробничому процесі. Негативні фінансові ефекти від зміни регламентів, що відбулися після завершення приватизації, для ОГХК є дуже чутливими», – сказав регіональний директор «NEQSOL Holding Україна».

NADRA.INFO писали, що з липня 2022 р. в Україні діє особливий режим контролю за експортними поставками ільменітового концентрату.

В жовтні 2024 р. під час приватизації, за процедурою викупу «в одні руки» право придбати 100% акцій АТ «ОГХК» отримало ТОВ ТОВ «Цемін Україна» із групи NEQSOL Holding Насіба Хасанова (Азербайджан). Угоду було закрито в 2025 р. після дозволу АМКУ.

Тим часом, в лютому 2025 р. Державна служба експортного контролю Україна запровадила посилений нагляд щодо експорту іншої продукції ОГХК – рутилового піску і рутилового концентрату (до переліку також увійшли також титановий шлак і губчастий титан (титанова губка)). В серпні 2025 р. ці ж процедури було застосовано щодо експортних поставок в усі країни світу тетрахлориду титану, феротитану, виливок зі сплаву титану, цирконієвого концентрату (останній – також продукція ОГХК).

Крім цього, пан Лавренчук зауважив, що «стан ОГХК за звітами перед купівлею був значно кращим, аніж по факту – коли вже опинився в наших руках. Тому актив потребує надзвичайної уваги й зусиль зі стабілізації, аби в неї можна було інвестувати разом із партнерами. Зараз менеджмент і працівники на заводах намагаються зберегти виробництво та створити плацдарм для подальших вкладень», – заявив Володимир Лавренчук.

Читайте також, чому суд 
скасував анулювання дозволу
на Малишевське родовище

Водночас, він дав зрозуміти, що NEQSOL зберігає зацікавленість щодо придбання нових титанових активів, хоча і не конкретизував, якими саме компаніями чи проектами цікавиться група:

«Зацікавленість залишається. Але для нас на поточний момент дуже важливо пройти оцінку запасів ОГХК (за стандартами JORC, виконує Micon International – Ред.) та забезпечити себе ресурсом для довгострокової стратегії. Тож, поки цей етап в роботі, питання придбання переробних заводів / виробництв не на часі. Воно актуалізується після того, як ми чітко знатимемо обсяги ресурсів ОГХК та скільки ще ресурсів можливо залучити в Україні.

Ми не хочемо «бігти попереду паровозу». Адже виграли конкурс у листопаді 2024 року, заплатили кошти у грудні, а дозвіл АМКУ й усіх профільних органів отримали лише в червні 2025-го. І за ці пів року відбулося безліч змін.

Зокрема, за цей період ОГХК майже зупинила виробництво (з фінансових причин). На жаль, NEQSOL у цей час ще не мала можливості впливу на компанію, а держава вже вважала її проданою, тому управління компанією не було ефективним».

Щодо поточного стану ОГХК, зі слів Володимира Лавренчука, компанія зараз – «у трансформаційному періоді»:

«Нещодавно змінено менеджмент і призначено Наглядову раду. Компанія перейшла з державного в приватне управління, де єдиним джерелом фінансування є ефективна робота й капітал від інвестора.

Наразі проводяться заходи, щоб реалізувати обрану стратегію. Ця стратегія пов’язана з трьома етапами. Перший – стабілізація й виведення компанії на прозору зрозумілу діяльність – як щодо виробничого процесу, так і щодо ресурсів титанової сировини. Для цього в тому числі найнята міжнародна компанія Micon International, яка забезпечує дослідження й оцінку ресурсів і здатність виробництва обслуговувати всі процеси.

Це дослідження є фундаментом для того, щоб розпочати другий і третій етапи нашої стратегії – перейти до розширення сировинної бази та модернізації виробництва. А далі вже – до максимально глибинної переробки сировини з формуванням продукції, яка надасть їй вищу маржу та більшу користь для споживачів. Але другий і третій етап можливі лише після завершення першого.

Тобто 2026 рік стане роком, який дасть відповіді на основні запитання – через дослідження, стабілізацію всіх процесів і узгодження їх з міжнародними стандартами (як управлінської звітності, фінансової роботи, так і загалом управління компанією).

Якщо говорити про плани й обсяги в титановій галузі, то скажу, що це прийде разом із підбиттям підсумків роботи за 2025 рік»,  – заявив регіональний директор «NEQSOL Holding Україна».

Також пан Лавренчук наголосив, що наразі головне для ОГХК – підтримувати безперервність бізнесу, адже забезпечення електроенергією та персоналом – «на межі необхідного мінімуму»: «Сьогодні при тих обмеженнях, які має компанія – по експорту рутилу та циркону (і якщо ці обмеження залишаться й 2026 року), щось прогнозувати важко. Тобто яке може бути зростання, коли зараз у нас фіксується на 40% падіння виручки від реалізації проти 2024 року? Тому в нинішніх умовах пріоритетом є забезпечення безперебійності виробництва – і це в інтересах ОГХК та всіх стейкхолдерів».

Відповідаючи на запитання про плани щодо створення повного циклу виробництва титану, ТОП-менеджер повідомив, що команда «NEQSOL Holding Україна» веде переговори із традиційними виробниками титанової продукції в США, Великій Британії та Європі, а також контактує з канадськими компаніями, відомими в цій галузі: «Проте конкретні імена називати ще надто рано, бо наразі немає жодних угод. Буде угода – будуть деталі. Зараз можемо лише підтвердити, що перемовини тривають дуже активно. А паралельно ми запустили трансформаційні процеси, аби привести ОГХК до прозорого вигляду (у фінансовому, організаційному й виробничому стані)». Він також дав зрозуміти, що на переговори і плани щодо повного циклу титанового виробництва впливає запуск Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови:

«Так склалося, що наше придбання ОГХК майже збіглося з формуванням політичного й міжнародного інтересу до критичних мінералів. Зокрема, створення навесні 2025 року Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (AUDF), у якому ми намагаємося знайти своє місце чи взаємодію. Йдеться про нові регламенти, новий порядок нагляду за ліцензіями, за механізмом отримання нових ресурсів на території України. Це дуже великий простір для розвитку. … зараз в Україні складається новий регламент. Відкривається перспектива, яка потребує надзвичайної уваги, проактивності й обережності. Адже фонд залучатиме не лише українські ресурси, а й міжнародний капітал. Зокрема, ми очікуємо під час війни можливості залучення американських коштів для розв’язання секторальних завдань.

Тому наш переговорний процес сьогодні має характер ознайомлення, пошуку та ймовірних шляхів партнерств в умовах, коли регламенти лише формуються. Адже ми оперуємо в дуже змінному регламентному середовищі по критичних матеріалах».

Водночас, В.Лавренчук наголосив на важливості реорганізації ОГХК, стабілізації підприємства та капіталізації в технічне переобладнання компанії: «Наша головна мета – саме в цьому, а не в залученні інвесторів. Не всі наші перспективи зосереджуються лише в американських партнерствах».

Нагадаємо, АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» утворилося в 2014 р. шляхом об’єднання потужностей Вільногірського гірничо-металургійного комбінату у Дніпропетровській обл. та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату у Житомирській обл. (з 2004 р. комбінати перебували в оренді Group DF Дмитра Фірташа – джерело). В 2014-2019 рр.. компанією управляло Міністерство економічного розвитку і торгівлі, в 2019-2025 р. ОГХК перебувала в управлінні Фонду державного майна України (ФДМУ), була приватизована в жовтні 2024 р., зміна власника відбулася в червні 2025 р. після дозволу АМКУ на концентрацію з умовами.

ОГХК володіє трьома дійсними спецдозволами на користування надрами:

• № 5260 на геологічне вивчення надр із дослідно-промисловою розробкою покладів руд титану ділянки Селищанська (Житомирська обл., спірний спецдозвіл було отримано в серпні 2021 р.);
• № 6027 на видобування руд титану і піску родовища Межирічне, Житомирська обл.;
• № 6028 на видобування пісків циркон-рутил-ільменітоносних родовища Малишівське, Дніпропетровська обл..

Титанові руди в Україні включено до Переліків корисних копалин та компонентів стратегічного і критичного значення. Титан також згадується у списку корисних компонентів, нові проекти з видобутку яких наповнюватимуть Українсько-Американський інвестиційний фонд відбудови.