Віктор Новіков: Перезавантажуємо НАК – виконуємо доручення Президента

Тисячі нафтових і газових свердловин часів СРСР і ранньої Незалежності, дійсні спецдозволи на ділянки з покладами вуглеводнів, титанових руд і золота, сотні обʼєктів нерухомості по Україні і земля в серці Старого Києва – у власності чи під опосередкованим контролем Національної акціонерної компанії «Надра України», яка підпорядковується Державній службі геології та надр України.

NADRA.INFO неодноразово висвітлювали різні питання діяльності НАК та її дочірніх підприємств і товариств. Не обійшли увагою і призначення в травні 2025 р. нового голови правління компанії – Віктора Новікова (на фото), який очолив «Надра України» на тлі анонсованого Президентом Володимиром Зеленським «перезавантаження».

Особисто з паном Новіковим автор цих рядків познайомився в жовтні у Львові – на Х Міжнародній науково-практичній конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування» Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ). Але про інтервʼю домовляємося вже взимку, а зустрічаємося – після публікації компанією фінрезультатів за 2025 рік.

 

NADRA.INFO: Лейтмотив цій розмові ще рік тому задав Володимир Зеленський – коли заявив про необхідність перезавантаження НАК «Надра України» під час зустрічі з бізнесом, і, на перший погляд, заява була дещо спонтанною… Пригадуєте те відео?

Віктор Новіков: Багато рішень, які ухвалюються під час війни, потрібно приймати невідкладно, без попередніх анонсів. Процес перезавантаження НАК «Надра України» розпочався і триває.

 

Чому саме Вас призначили на цю посаду? І чому Ви погодилися? З чого і як почався Ваш шлях у НАК «Надра України»?

– Почну з мого шляху в геологічній галузі, який розпочався після Революції Гідності у 2014 році. Тоді я прийшов працювати головним антикорупційним уповноваженим у Державній службі геології та надр України. Згодом очолював кілька підприємств і здобув певний досвід роботи в цій сфері.

Нагадаймо читачам, які підприємства Ви очолювали?

– Я працював заступником керівника ДП «Бурштин України» у Рівному (В.Новіков працював на підприємстві в 2014-2018 рр., в 2022 р. ДП «Бурштин України» приватизували – Ред.), а також керував Українською геологічною компанією (м. Київ) в 2018-2020 рр.. Також я мав непоганий досвід роботи в правоохоронних органах.

Цей своєрідний симбіоз, який сформувався у моїй кар’єрі та життєвій практиці, багато в чому перегукується з моїм життєвим кредо. Воно полягає в тому, що для того, аби підприємство чи будь-яка діяльність, якою я займаюся, були ефективними, необхідно максимально усунути негативні чинники, які заважають розвитку. Поняття, з якими мені довелося зіткнутися, – це, насамперед, «маневрування» фінансово-економічною діяльністю підприємства у власних інтересах окремих осіб. А інше – це несплата дивідендів та податків державі.

Якщо усунути ці дві складові з діяльності державного підприємства, відкриється цікава картина, яка багато пояснить у його роботі.

 

«Маневрування економічною діяльністю у власних інтересах». Це з Вашого досвіду роботи в правоохоронних органах? Ким, коли і де Ви працювали?

Я працював в органах прокуратури на різних посадах: від помічника прокурора до прокурора відділу. Певний час також працював слідчим. Тому маю певний досвід і розуміння того, як функціонують ці процеси.

 

Читачам завжди цікаво знати бекграунд наших співрозмовників: хто і звідки, де працювали, який досвід мають – це додає розуміння контексту. Але повернуся до Вашого призначення. Хто саме запропонував Вам обійняти цю посаду?

– Я був на зустрічі з Олегом Степановичем Гоцинцем (очолював Держгеонадра в 2024-2025 рр.. – Ред.), фактично саме він і запропонував мені перейти на цю посаду. Він ухвалював це рішення.

 

Вашого попередника Тараса Кузьмича призначав Кабінет Міністрів України, а Вас – своїм наказом Голова Держгеонадр, що стало можливим після внесення змін до статуту НАК без рішення Уряду. Чи не бентежила Вас ця юридична конструкція?

– Особисто мене – це не бентежило. Мені запропонували посаду, і я розглядав ситуацію як перспективну модель, яка може бути корисною і для мого кар’єрного розвитку, і для держави – з огляду на користь, яку я можу принести. Водночас я безпосередньо не брав участі у формуванні цієї моделі, тому до кінця не можу дати об’єктивну оцінку її юридичній конструкції.

 

Пам’ятаю, у квітні-травні в наближених до Міністерства довкілля та Держгеонадр колах активно обговорювали, чи встоїть ця конструкція з новим Статутом і зміною Голови НАК – чи буде оскаржена…

– Але тоді ніхто не міг передбачити, що згодом взагалі буде ліквідовано міністерство.

Ми говоримо про певну модель державного управління і державного нагляду, а через кілька місяців ухвалюється рішення про об’єднання трьох міністерств (внаслідок обʼєднання трьох міністерств  у липні 2025 р. було утворено Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, яке очолив Олексій Соболев – Ред.).

Мабуть, на найвищому рівні керівництву видніше, як саме мають відбуватися процеси розвитку державних інституцій.

 

До НАК «Надра України» Ви прийшли з «Енергоатому» – яку посаду і як довго там обіймали?

– В «Енергоатомі» я пропрацював приблизно півтора року (в 2024-2025 рр. – Ред.) – обіймав посаду заступника начальника одного із департаментів, що опікувався питаннями економічної безпеки.

 

Факти маневрування економічною діяльністю в НАК «Надра України» вами були зафіксовані?

– Так, певні речі були зафіксовані. Коли ми з командою прийшли в НАК, уже існував певний бекграунд і розуміння ситуації, що в цій організації виплачуються надзвичайно – і невиправдано – високі заробітні плати. Це було кричуще явище, у всіх на слуху. Один із найяскравіших прикладів – ситуація з керівником ДП «Укрнаукагеоцентр», який отримував дуже високу заробітну плату.

Скільки він отримував?

– Не знаю, наскільки коректно про це говорити, але заробітна плата була суттєво завищена.

 

Про яку саме суму йшлося?

– Приблизно про мільйон гривень на місяць. Він їх сам собі погоджував і виплачував. Ми розпочали низку перевірок, провели їх власними силами, без залучення стороннього аудиту. За результатами цих перевірок були підготовлені відповідні матеріали. Але частина питань вийшла за межі компетенції НАК, тому всі матеріали передали до правоохоронних органів для перевірки обставин. Надалі ці факти вже досліджувалися правоохоронцями.

 

Слідство ще триває?

– Офісом Генерального прокурора внесені відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування та розпочаті кримінальні провадження №42025000000000613 та №42025000000001092 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. Досудове розслідування триває.

 

Озвучений Вами мільйон гривень на місяць – не відпускає. Наскільки близькою до мільйона була ця зарплата? Більше ніж 900 тисяч гривень щомісяця?

— В окремих випадках це було трохи менше, в інших — трохи більше мільйона. У середньому понад мільйон гривень на місяць.

 

В жодному разі не засуджую високі зарплати, але тут – виникає питання: який фінансовий стан мало ДП, директор якого отримував цю зарплату? Чим були обґрунтовані такі суми? Це дочірнє підприємство було надприбутковим і ці виплати здійснювалися з прибутків ДП? Як довго це тривало?

– Протягом двох років.

Фінансовий стан підприємства однозначно був далеким від того, щоб виправдовувати таку заробітну плату.

Наприклад, збитки (чистий збиток) за 1 квартал 2025 року у цьому підприємстві склали 28,632 тис. грн.

Це неправильно як із моральної так із правової точки зору. Особливо в той час, коли наші військові на полі бою захищають нашу незалежність і незламність. Тому така поведінка, м’яко кажучи, виглядає некоректною. Не хочу давати жорсткі оцінки, але сподіваємося, що правоохоронні органи дадуть цьому більш чітку і ґрунтовну правову оцінку. Ми зі свого боку зробили все можливе – зібрали матеріали і передали їх далі.

 

Історія викликає багато запитань.

– На мою особисту думку, ця історія є негативною і незрозумілою.

Такі речі взагалі не можна робити, а під час повномасштабної агресії – тим більше. Людина так і не змогла пояснити мені, чим обґрунтована така висока заробітна плата, чи наприклад допомагає вона Збройним силам України. Після першої ж наради він сам запропонував звільнитися з посади, і ми погодилися замінити керівника. У результаті він звільнився, ми призначили нового очільника ДП.

Заробітні плати було переглянуто і зменшено, а всі шпарини, які дозволяли людям без погодження фактично самостійно накручувати собі високі виплати, ліквідували. Зараз усе працює чисто, прозоро і зрозуміло. У цьому сенсі нашу невелику місію можна вважати виконаною.

 

З яким фінансовим результатом ДП «Укрнаукагеоцентр» закінчило 2023-2025 роки?

– Деякі дані тут:

Цікаво було б поглянути і на структуру доходів, а також витрат та сплачених податків – але відкладемо ці деталі до іншої зустрічі. Уточніть, будь ласка, з чим повʼязаний такий збиток дочірнього підприємства за результатами 2025-го?

– Ключовим фактором від’ємного річного результату стали збитки у розмірі 28,6 млн грн, сформовані за перші шість місяців 2025 року під управлінням попереднього керівництва. Протягом другого півріччя нова команда забезпечила отримання прибутку в сумі 4,8 млн грн, що дозволило частково компенсувати втрати та зменшити збитки, завдані підприємству.

 

Згаданий Вами випадок із зарплатою керівника ДП «Укрнаукагеоцентр» – це лише один із прикладів виявленого Вами після призначення? Що ще показала інвентаризація справ у компанії і дочірніх структурах?

– Ми зараз проводимо повну інвентаризацію всього, що нам дісталося – нарешті держава погодила фінансування цієї роботи.

Зараз ми проводимо комплексний аудит діяльності компанії за 2022-2025 роки. До нас такий аудит не проводився.

 

Чому?

– Це було пов’язано з воєнним станом: діяла норма, яка дозволяла його не проводити.

Попереднє керівництво скористалося цією можливістю – аудит можна було провести, але можна було і не проводити. У підсумку його не робили протягом досить тривалого періоду. Зараз ми очікуємо висновків аудиторів і надалі будемо спиратися на них у своїй роботі. Ми прагнемо повністю впорядкувати документообіг і бухгалтерську звітність компанії. Наша мета – зробити діяльність максимально прозорою та «білою», щоб не залишалося жодних можливостей для маневрів чи будь-яких зловживань з боку людей, які можуть бути в цьому зацікавлені.

 

А яка Ваша зарплата і від чого вона залежить?

– Мою зарплату визначив орган управління – Держгеонадра. Після всіх податкових відрахувань я отримую приблизно 260 тис. грн на місяць. Це більш ніж удвічі менше, ніж отримували раніше члени правління компанії, не говорячи вже за самого керівника.

 

Якщо йдеться про державну компанію, то суспільство має право знати такі речі. В державному секторі прозорість є особливо важливою.

– Тому я цього і не приховую.

Що ще впало Вам в око під час перевірки стану справ у дочірніх компаніях?

– Передусім – вже згадана ситуація з неправомірними нарахуваннями заробітних плат. 

І – ситуація з внутрішнім контролем в НАК, що взагалі був відсутній.

Наприклад, зараз ми проводимо повну ревізію майна компанії. Йдеться про все – від передачі в оренду наших свердловин та іншого майна до глибокого аналізу системи бухгалтерського обліку.

Фактично в компанії була відсутня система контрольно-ревізійної діяльності. Наприклад, не існувало окремого підрозділу внутрішнього аудиту. В управлінні моніторингу не було ні керівника, ні заступника. Тобто функція внутрішнього контролю фактично не працювала.

Крім того, як я вже сказав, із 2022 по 2024 роки не проводився обов’язковий аудит фінансової та консолідованої звітності компанії. Через це ми не мали можливості об’єктивно оцінити діяльність НАК «Надра України» за цей період.

Тому ми запросили досвідчених фахівців на відповідні посади і розпочали діагностику основних процесів у компанії. Мета – виявити та усунути проблемні питання, які накопичувалися протягом попередніх років. Нам довелося оперативно організувати внутрішні контрольні заходи, проаналізувати видатки, перевірити правомірність нарахування заробітної плати керівному складу підприємств, а також додаткових виплат до посадового окладу – різноманітних надбавок, премій тощо.

Також ми провели ревізію діяльності наших товариств. У результаті виявили низку проблемних моментів, які потребують глибшого вивчення та застосування відповідних заходів, щоб у майбутньому унеможливити повторення подібних ситуацій і різного роду фінансових маневрувань. Щоб ні в кого з нас не виникало думок накручувати зарплати чи тримати посади для незрозумілих людей.

 

Розкажіть про фінансовий стан НАК і дочірніх підприємств.

– Ми активно працюємо з аудиторами. Аудитори нам рекомендують, і ми самі бачимо, що необхідно проводити повну консолідацію фін. звітності підприємств, які знаходяться в полі оперативного управління НАК.

 

Хто саме проводить аудит для НАК? Коли було відібрано аудитора? Якщо був тендер – поділіться посиланням на закупівлю.

– ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу».

Все що стосується закупівлі є у відкритому доступі на нашому веб-сайті в розділі «Закупівлі».

Усе робиться для того, щоби всі фінансові потоки були перед очима у компанії і щоб усі процеси були зрозумілими. Під час первинної перевірки діяльності материнської компанії стало зрозуміло, що раніше деякі речі було складно відстежити – щось можна було заховати, приховати, довго шукати.

 

Але мені здається, що звітність по Вашій групі і так була консолідованою – по НАК, і по всіх дочірніх підприємствах, хіба ні?

– Наприклад, ТОВ «Надра Олеська» раніше не було включено в консолідацію. Ми тільки зараз включаємо товариство в консолідований звіт разом з усіма коштами, які були отримані від реалізації права участі в УРП на ділянці Олеська.

Чому раніше «Надра Олеська» не включалася в консолідований звіт групи НАК «Надра України» – питання минулих років. Я не можу нести відповідальність, засуджувати чи не засуджувати рішення попередніх керівників. У кожного є своє бачення розвитку підприємства. Можливо, така була стратегія.

 

Ви очолили НАК, коли ТОВ «Надра Олеська» вже продала право участі в УРП на ділянці Олеська…

– Так, ми фактично отримали компанію після завершення угоди.

Реалізація права участі в угоді про розподіл вуглеводнів на Олеській ділянці суттєво вплинула на фінансовий результат цього товариства – чистий прибуток склав 313 млн грн.

 

В квітні 2025 р. ми писали, що вартість прав та обов’язків вашої дочірньої ТОВ в УРП на Олеській оцінили майже у 360 млн грн. З урахуванням ПДВ це приблизно 430 млн грн. Наші джерела не вводили нас в оману?

– За стільки і продали.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

Приємно, що джерела виявилися надійними (деякі інші джерела інколи вводять в оману…)

– Завжди потрібно розуміти: це робиться свідомо – для досягнення якоїсь мети – чи випадково.

 

За моїми спостереженнями, у галузі надрокористування (в частині розкриття інформації джерелами) випадковості трапляються нечасто.

– Це дуже цікава галузь, і вона потребує серйозного вивчення з боку держави. Усе, що пов’язано з геологією, потрібно аналізувати дуже детально і уважно.

 

Саме тому зупинюся на ТОВ «Надра Олеська». Якщо компанія в 2025 р. продала право участі в УРП «Укрнафті» за 430 млн грн (360 млн грн без ПДВ), а чистий прибуток компанії ТОВ за 2025 р. склав 313 млн грн – на що пішла решта? Що фактично являє собою компанія ТОВ «Надра Олеська»? Було б зрозуміло, якби на Олеській ділянці велася активна видобувна діяльність – тоді компанія мала б значні адміністративні та виробничі витрати. А так виходить: 360 мільйонів мінус 313 мільйонів – 47 млн грн витрат. На що саме компанія їх витратила?

– Пояснюю, як виглядала структура витрат компанії «Надра Олеська».

ТОВ «Надра Олеська» в 2025 році продало право участі в УРП АТ «Укрнафта». Сума отриманих коштів від угоди склала 430 млн грн. З цієї суми було сплачено ПДВ в розмірі 71 млн 710 тис. грн. Після сплати ПДВ була повернута процентна поворотна фінансова допомога компанії НАК «Надра України» в розмірі 85 млн грн – тіло фіндопомоги та 13,7 млн грн відсотків. Сума залишків, яка склала 260 млн грн була розміщена в травні 2025 року на депозитах в одному з українських банків. Події, описані вище, відбулися ще до того, як я очолив НАК «Надра України». Станом на 01 січня 2026 року на поточних та депозитних рахунках ТОВ «Надра Олеська» закамульовано коштів на суму близько 300 млн грн.

Дивіться, я цю компанію не створював. Вона з’явилася в рамках угоди про розподіл продукції ще тоді, коли в Україну заходили Shell і Chevron.

Тоді лунали серйозні заяви про перспективний видобуток і активну роботу на цій ділянці. Але згодом компанія Chevron звідти вийшла, і лишила нам певний спадок, за що ми їй можемо подякувати.

Дуже цікава ситуація (з продажем прав участі в УРП – Ред.). На мою думку як керівника, я б не займався продажем цього проєкту – але, можливо, це рішення було ухвалене набагато вище. Я б займався залученням інвесторів – пошуком відповідних людей і компаній, українських та закордонних, які могли б здійснювати видобуток на цій ділянці.

Цим ми би підняли інтерес до Олеської ділянки на ринку, і принесли б велику користь НАК. Тому що розпродати все – це справа остання. Якщо ти щось продаєш, ти маєш знати, для чого ти це робиш і куди витратиш кошти – на прирощування запасів, заміну геологічного обладнання, яке вже 20 років не оновлювалося. Тож, з іншого боку, це теж добре: ми реалізували майно, сплатимо дивіденди в бюджет – тим самим підвищимо нашу незламність і стійкість.

 

Все ж таки – розкажіть більше про діяльність ТОВ «Надра Олеська» сьогодні. Скільки працівників у штаті – яких професій? Яку діяльність компанія здійснювала протягом останніх років? Які послуги надавала – чим заробляла на життя в 2025-му (якщо не враховувати продаж частки в УРП)? Які плани на 2026-й?

– Чисельність команди була різною (не більше 9 штатних одиниць) і варіювалася залежно від поставлених завдань. У 2025 році пріоритетними були фінансові питання: грамотне врегулювання фіскальних аспектів угоди, ефективне розміщення коштів на депозитах, а також опрацювання подальших проєктів.

На сьогодні, команда фахівців ТОВ «Надра Олеська» працює над реалізацією таких проєктів:

1. Посилення та розвиток геологічної складової в структурі НАК «Надра України» шляхом підвищення кваліфікації наявного інженерно-технічного персоналу, набору професійних спеціалістів у галузі геології, створення цифрової бази геологічних даних компанії;
2. Оновлення парку геологічного обладнання, у тому числі дочірніх компаній НАК «Надра України», зокрема,  закупівля обладнання для буріння та дослідження родовищ, комплектуючих до них, екскаваторів, додаткової вантажної автомобільної техніки і т.д.;
3. Робота зі спецдозволами на нафтогазові родовища з подальшою реалізацією проєктів з розробки, експлуатації та видобування природного газу. Зокрема, компанія розпочала опрацювання проєкту з видобутку газу природного на Мостівському р-щі з підтвердженими запасами 70 млн куб. м;

1. Залучення інвесторів та співфінансування проєкту  Українського GEO-HUB національного осередку збереження, аналізу, комерціалізації геологічних даних; національного керносховища; платформи для профільної освіти; досліджень та інновацій;
2. В середньостроковій перспективі, також розглядається реалізація проєктів по створенню локальної маневрової та розподіленої електрогенерації (газопоршневі та газотурбінні електростанції).

Також хочу зазначити, що наша компанія разом з ТОВ «Надра Олеська» приділяє значну увагу наданню допомоги Силам оборони України. Наразі, «Надра Олеська» в співпраці з благодійним фондом «Повернись живим» спрямували 5 000 000 грн на потреби 1-го корпусу НГУ «Азов» та підрозділу ТРО. Детальніша інформація є у нас на сайті компанії:

 

Дивіденди НАК, про які компанія вже повідомляла раніше, включають суму, отриману від продажу прав в УРП, правильно? Саме ця угода забезпечила фінансовий результат групи?

– Так. Але дивіденди ще не сплачені.

 

Коли сплатите?

– Сплата дивідендів має відбутися до кінця червня 2026 року.

Чистий прибуток Групи складе 382,1 млн грн. З цієї суми будуть сплачені дивіденди. Не менш як 75%, згідно із законодавством, якщо Кабінет Міністрів ухвалить відповідне рішення.

Можливе й інше рішення – спрямувати частину прибутку на розвиток компанії. Тоді обсяг сплачених дивідендів буде меншим.

 

Крім продажу «Укрнафті» участі в УРП на Олеській – що ще позитивно вплинуло на фінансові показники Компанії?

– Елементарне наведення порядку: по-перше, ми максимально знизили заробітні плати керівному складу на всіх підприємствах. Наприклад, у Полтаві, якщо порівнювати з попереднім рівнем, зарплата зменшилася більш ніж у п’ять разів. На інших підприємствах вона також скоротилася у три-чотири рази – ми вирівняли її до ринкового рівня.

Водночас колектив загалом задоволений. У материнській компанії, за рахунок скорочення надмірних виплат керівництву ми змогли додати працівникам хороші надбавки. Компанія перейшла в режим економії – здорової економії, яка дозволяє зосередитися на більш важливих завданнях. Гроші потрібні бюджету, гроші потрібні Збройним силам, гроші потрібні соціально незахищеним верствам населення.

Нашим акціонером є держава, тому наша головна мета – платити податки та дивіденди. Усе інше пов’язане з подальшим розвитком, і це ми будемо розглядати пізніше під час розподілу дивідендів. Водночас ми однозначно хочемо оновити матеріально-технічну базу. Потрібно модернізувати лабораторію, закупити сучасний транспорт. Багато техніки у нас ще з радянських часів – вона стара, зношена, фактично все вже відслужило свій ресурс. Йдеться і про бурильні машини, і про інші технічні засоби.

 

Що є основним джерелом доходів і прибутку? Окрім продажу прав участі в УРП, на чому ще заробляла група?

– Основні доходи формуються за рахунок оренди. Йдеться про оренду майна та свердловин. Також це роботи на ринку геології: геологічні дослідження, лабораторні роботи та інші послуги, які ми виконуємо відповідно до нашої статутної діяльності у геологічній сфері. Дуже добре працюють наші Полтавське та Львівське дочірні підприємства. З керівниками цих підрозділів ми маємо повне взаєморозуміння та спільне бачення розвитку. У них є амбітні плани на майбутнє. Хоча, відверто кажучи, замовлень зараз менше, ніж хотілося б. Водночас це не заважає нам утримувати ці підприємства на плаву. Загалом на геологічному ринку України зараз існують певні проблеми.

 

Вважається, що одним із можливих напрямків оптимізації витратної частини, переходу до здорової економії для державних компаній та підприємств може бути активне використання системи публічних закупівель Prozorro. НАК і дочірні підприємства користуються цією системою?

– Закупівлі проводяться через тендери, але не всі з них проходять через Prozorro. Частина закупівель відбувається через Prozorro, а частина – за процедурою із залученням трьох учасників. Таку можливість передбачає законодавство.

 

Чому повністю не перейти на Prozorro?

– Це слушне питання. Ми рухаємося у цьому напрямку. Потрібно підготувати всі наші структурні підрозділи, які здійснюють основні закупівлі на місцях. Після завершення аудиту ми краще розумітимемо наш реальний фінансовий стан і тоді будемо рухатися до повнішого переходу на публічні закупівлі.

 

Рух до закупівель у Prozorro – стосується і дочірніх підприємств НАК?

– Так, звісно.

 

Економічний ефект від такого переходу ще не рахували?

– Поки що рахуємо.

У геологічній галузі є своя специфіка. Іноді необхідно закуповувати справді якісне обладнання. Наприклад, у видобувних компаній це можуть бути долота чи свердла. На тендер може вийти пропозиція за ринковою ціною, скажімо, за одну гривню, а хтось інший запропонує аналог за 50 копійок – дешевий китайський продукт низької якості. Працювати з таким обладнанням неможливо, у результаті зриваються процедури та виконання замовлень. Це проблема не лише державних компаній – вона пов’язана із добропорядністю учасників ринку. Іноді пропозиції на тендерах виглядають настільки сумнівно, що страшно дивитися. З одного боку, безумовно, є ризики, пов’язані з прозорістю. Тому в майбутньому переходити на більш прозору модель закупівель потрібно, і ми поступово до цього рухаємося.

До того ж, безпосередньо видобувною діяльністю у прямому сенсі цього слова НАК «Надра України» зараз не займається. Тому великих і складних закупівель у нас фактично немає. Ми не купуємо значні обсяги обладнання чи матеріалів. Наша діяльність полягає у генерації доходів, які потім спрямовуються до державного бюджету. Якщо ж з’являться державні замовлення і вони передбачатимуть закупівлі, то такі закупівлі ми проводитимемо публічно – це безумовно. У питаннях закупівель завжди існує і певна комерційна складова.

 

Все ж таки, що входить до переліку? Що закуповує група?

– Це невеликі обсяги пального для забезпечення фінансово-господарської діяльності, іноді певні реагенти. Переважно цим займається Полтавське відділення. Якщо говорити про сам НАК – це канцелярські товари, пальне, нічого великого. Із більш суттєвого – придбали аудиторські послуги, зараз проводимо аудит.

 

Ви зазначали, що плануєте оновити парк техніки, інвестувати в лабораторії. Розкажіть більше.

– Так, ми на це сподіваємося.

Але багато що залежатиме від того, наскільки наше керівництво підтримає ці плани, і яким буде розподіл дивідендів. Від цього залежатиме обсяг коштів, які залишаться у компанії. Після сплати дивідендів і податків частина коштів може залишитися у «Надра Олеська» – щоб підприємство могло нормально функціонувати, логічно було б закупити певне геологічне обладнання для виконання його статутної діяльності.

Також ми хотіли б оновити лабораторний парк у Полтаві, придбати бурові установки для буріння свердловин на воду у Львові.

 

Коли у НАК «Надра України» запрацює наглядова рада?

– Це важливе питання. Я навіть спеціально пройшов навчання з реформи корпоративного врядування, отримав відповідний сертифікат. Стараюсь краще розібратися, що таке Наглядова рада і як вона працює. Щоб робити щось якісно, потрібно розуміти, як це функціонує. Тому і я, і члени правління пройшли навчання з корпоративного управління, у тому числі щодо механізмів створення бордів – наглядових рад у компаніях.

Ми активно просуваємо ідею їх створення, тому що, на мою думку, без Наглядової ради у будь-якій державній інституції її ефективне функціонування ускладнюється. Наявність незалежної Наглядової ради означає об’єктивну оцінку ситуації в компанії, оцінку діяльності керівництва, аналіз стратегічного розвитку. Погляд з боку часто дозволяє побачити більше. Як показує практика, створення такої структури лише покращує діяльність організації.

 

Чому ж тоді в НАК досі немає Наглядової ради?

– Ми вже подали всі ініціативні документи до Держгеонадр. Передали дорожню карту, прописали таймінг і всі етапи створення Наглядової ради. Тепер очікуємо рішення від органу управління, коли процес буде офіційно запущено. Ми до цього повністю готові.

 

Ви подали документи до Держгеонадр – що має відбутися далі?

– Має бути затверджене Положення про принципи формування Наглядової ради з порядком наших дій та оголошена закупівля послуг хедхантера (хедхантер – професійний консультант із цільового пошуку управлінських кадрів, насамперед топменеджерів і рідкісних вузькопрофільних експертів, – Ред.), який відбиратиме кандидатів до Наглядової ради.

Є дві моделі: або за ці послуги платить Державна служба, або оплата здійснюється за рахунок нашої компанії. Після проведення тендеру хедхантер приступає до роботи та відбирає кандидатів. Майбутній склад Наглядової ради – п’ять осіб: двоє представників від держави та троє незалежних членів. Після проходження відповідних процедур відбору конкурсна комісія формує склад Наглядової ради. Це передбачено і змінами до законодавства, які були ухвалені у тому числі у грудні минулого року, тому ми зобов’язані реалізувати цей процес вже найближчим часом. Усі документи наразі перебувають на розгляді органу управління.

 

А коли цей «найближчий час» настане?

– Я не можу відповідати за строки погоджень в Держгеонадра, але ми очікуємо, що рішення буде ухвалено найближчим часом. Документи ми передали ще восени минулого року. Є протокол засідання КМУ від 29.11.2024, яким визначено кінцевий термін для створення Наглядової ради компанії – до 2 кварталу 2026 року.

[Публікація другої частину інтервʼю Віктора Новікова очікується найближчими днями. В ній голова правління НАК «Надра України» розповідає про підходи до управління майном групи, ситуацію з земельною ділянкою компанії поблизу Золотих Воріт у Києві, перспективи золоторудної ділянки надр (дозвіл на яку «Надра України» отримали під час повномасштабного вторгнення), ідею релокації керносховища, очікування щодо фінансування Програми розвитку МСБ в 2026 р., а також презентує концепцію відновлення вуглеводневих свердловин НАК.

 

NADRA.INFO готові вислухати та / або опублікувати позиції / відповіді / коментарі / заперечення / пояснення etc. всіх згаданих в інтервʼю осіб]