Роман Яворський: В 2007 ми відправляли 10-15 вагонів на добу, зараз – 100

У березні в ефірі тернопільського телеканалу “Т1“ вийшло інтерв’ю з Романом Яворським, Генеральним директором ПрАТ “Тернопільський кар’єр”. Ми переглянули його і публікуємо текстову версію, з дозволу ведучого і уточненнями пана Яворського. Інтерв’ю в ефірі “Т1“ брав ведучий Сергій Балуцький. Радимо до прочитання.

Сергій Балуцький: Всім мої вітання, це програма “Аргументи”. Сьогодні гостем нашої студії є Роман Яворський, директор ПрАТ “Тернопільський кар’єр“. Пане Романе, мої вітання! І сьогодні поговоримо про цю компанію. Пане Романе, яка була історія Тернопільського кар’єру, скільки сьогодні є роботи, і чи багато у вас працівників?

Роман Яворський: Дякую за запитання і за запрошення. “Тернопільський кар’єр“ почав свою діяльність ще з 60-х років минулого століття. Спочатку це була регіональна компанія, яка працювала тільки на регіональний ринок. 

Але починаючи з 2014 року, коли у нас в Україні відбулися важкі події, ми перейшли в формат національної компанії. 

З 2014 року “Тернопільський кар’єр” в п’ять  разів збільшив видобування вапняків і виробництво щебеню вапнякового, ставши одним з лідерів ринку вапняків в Україні. 

Що цьому передувало? Щебінь вапняковий – це сировина, яка необхідна для металургів, і саме металурги є основними споживачами вапняку в Україні. І до 2014 року, поки в нас не відбулася анексія територій Донецької, Луганської області і республіки Крим, вапняками металурги забезпечувалися саме з цих регіонів. Але коли відбулися військові дії, і сировинні ринки відрізало від металургів, вони переключили свій попит на інші регіони. І ці інші регіони – це західна Україна, зокрема Тернопільська область. І наша компанія “Тернопільський кар’єр” почала постачати на металургію стратегічну сировину – щебінь вапняковий. Це значно розширило для нас ринки збуду, а отже, дало стимул для стрімкого розвитку.

У нас є в Тернопільській області 3 кар’єри: це Галущинецький, Максимівській  і Старо-Збаразький, в яких ми і видобуваємо вапняк. В нас ідуть відвантаження як автомобілями, так і вагонами. І уявіть собі, якщо в 2007 році ми робили відправку 10-15 вагонів, то зараз – 100 вагонів щодоби їде на металургію, на такі заводи, як Запоріжсталь, як АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, і ми є їхніми партнерами вже багато років. Насправді, ми маємо дуже сильну позицію, при цьому мало хто на Тернопільщині усвідомлює, яку роль у країні відіграє така компанія як “Тернопільський кар’єр“.

Чи багато працівників працює у вашому підприємстві? Хто ці люди? Це тернополяни, чи мешканці громади з усієї, можливо, області? 

Станом на сьогодні у нас більше 300 працівників працює на всіх наших підприємствах. І щодо вашого запитання, чи це тернополяни – ні, це не тільки тернополяни. В нас працюють як мешканці Тернопільщини, так і з різних куточків України. Із Волині, із Харкова, із Дніпропетровської області. З чим це пов’язано? У нас дуже багато працює виробничих спеціальностей, працівників, і (це не секрет) – ми відчуваємо дефіцит таких працівників. І ми тому запрошуємо з різних куточків України таких працівників.

До речі, також звертаюся до всіх, кому цікава робота на такому підприємстві, як наше, по спеціальностям – екскаваторник, кранівник, водії на автомобілі важкі, які мають розмір, як завжди ми говоримо в народі – “де колесо величиною з людину“. Ми запрошуємо людей, будь ласка, звертайтесь до нас, ми відкриті, готові працевлаштовувати, тому що для нас колектив – це наше основне, і ми хочемо мати найкращих працівників.

Якщо говорити про стрімкий розвиток, ми зараз говоримо, що дійсно, підприємство росте, має багато потужностей, і налагоджує співпрацю, я так розумію, не тільки з українськими партнерами, але і за кордоном. Чим сьогодні пишаєтесь?

Скажу таким чином. Ми мали непростий минулий рік, 2020-й. Проблема з локдауном, що охопила весь світ, вона також впливає і на нас. Але ми досить підготовлені підійшли до цих викликів. І за попередній рік змогли втримати динаміку розвитку. В нас є невеличкі прирости, і, більше того, ми здобули позицію лідера, компанії №1 по виробництву та продажу саме вапнякових щебнів. І це для нас дуже велике досягнення. 

Також минулого року ми впровадили новий продукт з доданою вартістю. Ми його називаємо “гранульований вапняк Тернопільського кар’єру”. Це сучасний розкислювач ґрунту, який ефективно долає проблему підвищеної кислотності ґрунтів. 

 

І ми не припиняли працювати. Правда, поміняли формат, тому що для нас це також був виклик, коли треба було закрити офіси, перейти в онлайн-режим. Ми опинилися у ситуації, коли не могли дати можливість нашим клієнтам  приїхати на підприємство і показати готову продукцію. Але ми змогли реалізувати цю задачу за допомогою сучасних ґаджетів, коли ми проводили відеоконференції і прямим відеозв’язком показували завантаження вагонів нашою продукцією. Це було для нас щось нове, цікаве. І для клієнта це було захоплюючим новим досвідом. 

Я вважаю, що нас попередній рік зробив сильнішими.

Які плани на цей рік? Чи теж щось змінилося, зважаючи на те, що був карантин, сьогодні ми вже по-маленьку виходимо з цього, карантинного цього стану, з’явилася вакцинація. Як працює ваше підприємство?

Формат дистанційної роботи, онлайн-конференції, відеотрансляції ми будемо посилювати і масштабувати. Тому що ми бачимо, що буде карантин завтра, цього року і наступного, чи не буде – це вже даність, яку треба розуміти, що вона відбулася, і вона буде завжди. 

Відповідно, ми будем використовувати інструменти сучасної діджиталізації і Індустрій 3.0 і 4.0 – тобто, автоматизовувати процеси і робити все, щоб компанія була інноваційна, сучасна – і в цьому, і в наступному роках. 

Але скажу більше: ми маємо проблему, хоча це проблема не тільки нашого підприємства, а й, в принципі, цілої ґалузі. Так як ми підприємство з досить довгою історією існування, наше обладнання також має історію ще минулого століття. 

Відповідно, є потреба оновлювати техніку, при цьому зрозуміло, що оновлюватися в такі непрості періоди складно. І ми для себе ставим досить амбіційні плани, коли протягом декількох років хочем оновити практично весь парк техніки та обладнання. Вартісна програма оновлення техніки активно тривала в 2020 році, було придбано нові вантажівки, екскаватори, навантажувачі та іншу техніку найкращих світових виробників, і в наступні роки вона продовжиться до повної реалізації.

Окрім того, ми хочемо застосовувати найбільш інноваційні рішення з точки зору переробки щебеню вапнякового в інші продукти. І тому з 20-го року ми будуємо ще один завод, який буде виробляти мінеральний порошок. 

Що це за продукт? Всі знають, що у нас в країні Президент почав програму “Велике будівництво“, будуються дороги. Зараз зроблю для жителів Тернопільщини відкриття: в кожному квадратному метрі асфальту є наша продукція, тільки не у вигляді щебеню, а у вигляді такого борошна – мінерального порошку, який є наповнювачем для асфальтобетонної суміші, і він виконує в ній роль зв’язувача і наповнювача цього асфальту, щоб асфальт був якісний і відповідав всім вимогам сучасної дороги. Ми маємо такий завод з виробництва мінпорошку уже 10 років, це завод німецької компанії Loesche, світового лідера подібного обладнання. Це найбільш технологічне рішення виробництва мінпорошку в Україні. І цього року ми для себе поставили плани побудувати ще один такий завод, так як бачимо, що будівництво доріг в країні відбувається все в більших об’ємах. Таким чином ми будемо збільшувати потужності по переробці вапняку і по виготовленню такого продукту.

Яке взагалі значення вапнякової ґалузі для розвитку економіки? Що можете сказати?

Це дуже цікаве питання, і я хочу з гордістю транслювати жителям Тернопільщини [відповідь]. 

Що таке щебінь вапняковий для України, для народного господарства України? Я вже сказав, що нашим основним клієнтом є металурги. Це всі металургійні заводи, які використовують цей щебінь вапняковий як стратегічну сировину для того, щоб проводити плавку чавуну чи сталі. 

Це обов’язкова складова, там треба вугілля, там треба залізну руду, і там треба вапняк. І ми кажемо, що станом на сьогодні ми практично на всі заводи металургійні України постачаєм вапняк. А так як ми знаєм, що металургія для нас – це теж драйвер економіки, це основна валютна виручка в країну, це сотні тисяч робочих місць, то ми кажем, що, опосередковано, ми також є стратегічно важливими для народного господарства України. 

Тому що без наших вапняків металурги не зможуть виробляти свою продукцію, яку потім експортують в усі куточки світу, і за рахунок яких Україна, в принципі, економічно себе досить добре почуває за останні роки, так як історично була завжди країною, де чорна металургія була добре розвинута.

Якщо говорити про проблематику, чи є зараз проблеми, що заважає розвитку саме вапняної промисловості у країні?

Частково це питання я розкрив попередньо. Враховуючи те, що практично всі підприємства ґалузі – це підприємства, які були засновані в минулому столітті, в 50-60-х роках, є дуже високий степінь зносу їхніх основних засобів, фондів.

Відповідно, завдання оновлення – воно досить є непростим з точки зору і фінансових, і технічних рішень. Але компанії, які дивляться в перспективу, на майбутнє, шукають рішення, і ми себе відносимо до таких компаній. Оце переоснащення – воно дорого коштує в усіх відношеннях. І це і є наше таке одне з вузьких місць, над яким ми постійно працюємо і стараємося розширити. 

Також можна ще з проблем ґалузі сказати, що сам по собі щебінь вапняковий як продукція має мінімальну додану вартість. Відповідно, забезпечуючи металургів, ми продаємо продукт з малою доданою вартістю, і ця модель також є слабкою. Відповідно, ми завжди для себе шукаємо модель, яка передбачає створення нових продуктів. І от в 20-му році ми вже зробили один з таких продуктів, це був гранульований вапняк, меліорант, який має дуже-дуже потужну місію в частині свого призначення. 

Де його використовують? Де його можна побачити?

Ми кажемо, що щебінь вапняковий – це карбонат кальцію, який ми перемелюємо в мінпорошок, який використовують дорожники. Але ще одне застосування цього мінпорошку наступне – так як це лужний елемент, з нього можна зробити гранулу, і ми отримуємо природній меліорант, який вноситься в землю для того, щоб відновити родючість землі. 

Ми знаємо, що Україна – це не тільки чорна металургія, це й аграрна країна. І аграрії, вирощуючи, займаючись рослинництвом на ґрунтах, мають проблему, коли ґрунт починає зменшувати свою родючість через так званий процес закислення ґрунтів. Коли ґрунт, порушуючи свій хімічний склад через певні чинники, починає втрачати родючість, а це – зменшення врожайності і продуктивності в агропідприємстві. 

Процес відновлення родючості ґрунту як раз відбувається за рахунок оцієї маленької гранули, яку ми виробляємо. Яку треба внести в землю і, через певний період часу, ґрунт починає відновлюватися. 

Причому масштаб проблеми є надзвичайно великим. Я вам скажу так: в Україні по даним дослідних інститутів 10-12 мільйонів гектарів землі мають оцю проблему з окисненням. Тому продукт дуже актуальний, продукт дуже потрібний, і стратегічно важливий для нашої країни.

Сьогодні є вже співпраця з якимись аграріями, які використовують цей продукт?

Так. Ми працюємо дуже короткий період часу, але бачимо, що зі сторони [аграрного] ринку є досить активна зацікавленість в цьому продукті. Якщо раніше це були закордонні гранульовані продукти, зараз ми налагодили виробництво за допомогою також європейського, польського партнера, який поставив нам виробничу лінію, і робимо аналогічний продукт. Тільки він при аналогічній з імпортом якості є набагато економічно цікавішим для наших аграрних підприємств. І зі всіх куточків України до нас зараз звертаються для того, щоб ми цей продукт дали для проби, як він себе поводить. 

Цікаво почути, чи маєте партнерів за кордоном? На кого ви рівняєтеся, можливо?

За кордоном ми працюємо по декількох напрямках. Зараз по діючим контрактам у нас є з республікою Білорусь поставки щебеню вапнякового, де ми також забезпечуємо їхні металургійні заводи нашими вапняками. Ну і, так само, наша гранула є конкурентною на зовнішніх ринках, ми це бачимо, маркетинг показує нам, що [гранульований вапняк] навіть з ціною доставки, може приїхати в будь-яку країну Європи, де також є культура внесення таких вапнякових меліорантів, і конкурентно продаватися. Відповідно, ми зараз розробляєм маркетингову стратегію, щоб в цьому році зайти в європейський ринок своєю гранулою і також бути присутніми на ринку аграрному в Європі.

Ми говорили з вами про працівників, тих, які працюють у вас на підприємстві. Цікаво почути, як ви їх мотивуєте кожного дня до роботи? І, можливо, є вакантні місця? Як можна записатися, працювати у вас на “Тернопільському кар’єрі”?

Так, у нас є вакансії, будь ласка, звертайтеся. Можете просто забити в інтернеті в стрічу “Тернопільський кар’єр“, у вас посиланням покаже наш сайт, де можна зв’язатися з нашим HR-відділом. 

В нас завжди є дуже цікава робота, як і для молоді, так і для кваліфікованих, вузькоспеціалізованих працівників. 

Щодо мотивації – ми для себе також прийняли рішення, що йдемо непростим шляхом і впровадили в компанії таку річ, як Lean-менеджмент. Що це таке? Є компанія “Тойота“, світовий лідер по виробництву автомобілів, яка розробила унікальну методологію – Lean-ощадливе виробництво. Яке каже, що на процес виробництва треба дивитися з точки зору втрат і оптимізації цих втрат. Тобто, виробництво розглядається як ланцюжок, і на кожному елементі – створення цінностей, витрати оптимізуються, і з меншим залученням ресурсів створюємо більше цінності для клієнта. 

Ми цю методологію взяли для себе як за основу і вже декілька років впроваджуємо на підприємстві. Що це для нас означає? Це означає, що при тих самих ресурсах ми виготовляєм більше, ми виготовляєм якісніше. Тобто, створюємо для клієнта кращий продукт, причому ми не залучаєм додаткових інвестицій або додаткових інших ресурсів. І стараємся в цей процес залучити практично всіх працівників. Тобто, кожен, хто відповідає за якийсь свій процес, долучається до процесу оптимізації, і воно дає дуже великий ефект. Це один з моментів, як ми мотивуємо наших працівників. Бо така залученість дуже добре формує і командний дух, і розуміння, для чого працівник працює, і залученість до результату в принципі. 

І друге: ми завжди для себе культивуємо таку річ, як розуміння працівника, як він впливає на прибутковість. І зрозуміло, коли працівник розуміє, як він впливає на прибутковість, ми готові з тої прибутковості вкладати йому в мотивацію і ділитися цією прибутковістю. Тобто, що більше заробляє компанія – заробляє більше і наш працівник.

Ще таке цікаве питання: як ваші кар’єри впливають на екологію?

Наше підприємство є підприємством так званого “відкритого типу“. У нас проходять різні процеси, починаючи від розвідки надр, від вибухів, від утворення, формування гірничої маси, до вивезення її, перероблення. Але основою нашої продукції є вапняк. А вапняк – це екологічно чистий продукт. І, насправді, це не є щось інноваційне, нове. Вапняк – він тисячами років був досліджений людством і використовувався в будівництві з давніх-давен, починаючи від пірамід в Єгипті.

Наше підприємство з точки зору екологічності для регіону не становить жодної загрози. Тобто, ми кажемо, що ми – “Еко“. Наш вапняк – це екологічно чистий продукт, який, крім кальцію, практично не містить жодних більше добавок, які би шкодили довкіллю. Тому ми говоримо, що ми дружні до середовища, до людей. І тільки хочемо розвивати себе як підприємство регіону, ще й країну в цілому.

Чи проводите ви пошуки нових місць, де можуть бути нові родовища вапняку, і чи можуть, наприклад, громади долучатися до цього процесу? Адже зараз такий процес, децентралізація, громади хочуть співпрацювати з підприємцями. От чи є у вас така співпраця наразі? І, можливо, теж є такі люди, які хочуть працювати в такому плані?

Я би не сказав, що ми шукаємо нові родовища. Ми розширюємо діяльність та підвищуємо ефективність на існуючих наших родовищах. І ці процеси проходять тільки за участю громад, так як ми знаходимся на землях конкретної чиєїсь громади, якогось району. Відповідно, у процес, коли ми розширюємо видобування нашої сировини, ми завжди залучаєм громади, так як без їхньої згоди ми це не можемо зробити. Тому завжди це все йде в синергії, завжди йде в розумінні того, що нам потрібно, і що корисно для громади. Тому що воно не може бути по-інакшому, не може іти всупереч. Тільки разом.

 

Читайте також: Які спецдозволи на користування надрами можна купити у квітні?

Читайте також: Володимир Семенюк: Smart Energy розглядає можливість експансії на захід України

Читайте також: Андрій Бродський: “Черга з бажаючих купити ОГХК – блеф!”

Читайте також: Піщані потоки. Кому дозволено видобувати пісок з Десни, Дніпра і Південного Бугу?

 

Фото надані ПрАТ “Тернопільський кар’єр”

Сайт компанії: https://karyer.in.ua/

Facebook: https://www.facebook.com/ter.karyer

Instagram: https://www.instagram.com/ter.karyer/