Чиї кар’єри-2: Потужна дорожня компанія без дозволу возила глину на Велике Будівництво?

Хто і як відповість, якщо видобування визнають незаконним?

 

Передісторія

NADRA.info нещодавно повідомляли про два кар’єри обабіч траси Н-31 (будується в рамках проекту “Велике Будівництво”). На жоден із об’єктів Державною службою геології та надр не було надано спецдозволу на користування надрами. Аби встановити всі обставини видобування корисних копалин, ми відправили низку запитів до державних служб, органів влади та правоохоронних органів. Отримавши перший зворотній зв’язок, було встановлено, що тільки по одному з кар’єрів обсяг видобутої глини ще в липні сягав 75 тис. м³. Ми опублікували матеріал і почали отримувати нові листи. І хоча не всі наші питання знайшли відповіді, публікуємо, що нам відомо. 

 

Чиї ділянки розкопали, і хто копав? 

Кар’єри знаходяться на території двох територіальних громад. 

Ділянка 1 (ліворуч по трасі, якщо рухатися з Дніпра в Решетилівку) – територія Білицької селищної громади. Кадастрований номер 5321884600:00:011:0828, перебуває в комунальній власності. Площа ділянки – майже 4,9 га. Цільове призначення і вид користування: “16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)”. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. 

Одразу після звернення NADRA.info до Білицької селищної ради, її представники здійснили кілька виїздів на кар’єр. 

“Виїхали ми на місце 5.08.2021, як я і обіцяв. Побачили – дійсно, [кар’єр] на нашій земельній ділянці 4,8 га, землі запасу, не передані у власність і користування. Візуально – так як ми раніше вже стикалися з цими моментами, схоже, що там зараз відбувається рекультивація: коли вони за собою засипають місце видобутку. 

Поїхали ми 06.08.2021 – також нікого не виявили. Того ж дня звернулися до Кобеляцького відділення №2 Національної поліції з заявою про кримінальне правопорушення за ст. 240 ч. 1 (Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі – Ред.) Кримінального Кодексу. Поліцейські провели опитування місцевих мешканців”, – розповів перший заступник Голови Білицької селищної ради Ігор Федь.

“Вся ділянка відпрацьована. З різними глибинами. В одному місці є понад 5 метрів заглиблення… Освоєні всі 4,8 га по периметру, освоєні спеціальною технікою”, – уточнив посадовець. 

І запевнив, що селищна рада не погоджувала видобування корисних копалин. Хто організував роботи без дозволу власника землі, і куди вивозилася глина – в Білицькій селищній раді кажуть, що не знають. 

“Там лежать купи ґрунту свіжі… тобто вони десь верхні шари ґрунту знімають і на це місце привозять, висипають. Для чого – тимчасове переміщення у них там, чи з якою метою, мені не зрозуміло, для чого вони це роблять. Це дійсно наша ділянка на межі з Решетилівською ОТГ. Дійсно, по всьому периметру ділянки забір (глини) здійснено … Дозволів будь-яких ми не давали. Ні на розробку, ні про співпрацю, як роблять деякі громади”, – запевнив Ігор Федь. 

Яких збитків завдано Білицькій селищній громаді, у раді також іще не знають і чекають на ці дані від екологів.

“В рамках кримінального провадження залучається екоінспекція. Вони рахують площу, об’єм видобутої корисної копалини і по вартісному показнику його (збиток) визначають. … Ми звернулися до поліції. Поліція вносить в ЄРДР і залучає екоінспекцію. Як показує практика раніше, чогось в нас не виходить залучити екоінспекцію напряму. Вони тільки виходять на перевірку, коли їх залучають слідчі. Просто за звернення місцевого самоврядування вони не виїжджають” – пояснив Ігор Федь.

 

Ділянка 2 (праворуч по трасі, якщо рухатися з Дніпра в Решетилівку) – територія Решетилівської міської громади. Тут розкопано дві ділянки: 5324285600:00:010:0072 і 5324285600:00:010:0073. Обидві у приватній власності, власники двоє місцевих мешканців, імовірно подружжя. Обидві ділянки в оренді у сільськогосподарського (фермерського) товариства “Ранок” (дані Публічної кадастрової карти).

Загальна площа ділянок – близько 9,3 га. Цільове призначення: “01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва”. Категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення. 

В Решетилівській міській раді більш інформовані щодо видобування корисних копалин, ніж керівництво сусідньої громади.

“Відповідно до оперативної інформації видобування корисних копалин (глини) здійснюється ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком”, – заявив заступник міського голови Решетилівки Антон Колесніченко. 

Більше того, заступник міського голови чітко вказав, де використовується видобута глина, і зазначив відсутність підстав для видобування.

“Зазначені роботи здійснюються з метою використання для реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. … Інформація щодо видачі Державною службою геології та надр України спеціальних дозволів  ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” відсутня”, – йдеться у відповіді на наш запит.

 

Мовчання дорожників

Зауважимо, відповідь Решетилівської міської ради про постачання видобутої без спецдозволу глини на будівництво дороги Н-31 доповнює раніше отриману заяву Служби автомобільних доріг Полтавської області. Нагадаємо в САД заявили: “… З наданих матеріалів не можливо встановити виконавця робіт … Корисні копалини не використовуються при будівництві доріг“.

Відтак ми спрямували до САД уточнюючий запит, у відповіді на який начальник Полтавської САД Іван Краповницький заявив, що “Між службою автомобільних доріг у Полтавській області та генпідрядними організаціями підписано, згідно тендерних процедур, ряд договорів які стосуються виключно будівництва та реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка (підкреслено САД – Ред.), зокрема це:

• • ONUR TAAHHUT TASIMACILIK İNSAAT TİCARET VE SANAYİ ANONİM SİRKET (Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті)
• • ТОВ “Ростдорстрой”
• • ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком”

Станом на даний час у САД в Полтавській області відсутня підтверджена інформація стосовно причетності  даних організацій до видобування/переміщення матеріалу  з ділянок, зафіксованих на фото, для будівництва та реконструкції автомобільної дороги дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка”.

В САД також наголосили, що отримання генпідрядними організаціями  дозволів на користування надрами є питанням особистої господарської діяльності підприємства, а “до функцій Замовника будівництва перевірка господарської діяльності підрядної організації не відноситься. Більш того, такі дії замовника були б порушенням законодавчих актів” (підкреслено САД – Ред.).

Аналогічну відповідь ми отримали від Управління інфраструктури та цифрової трансформації Полтавської ОДА, а також Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор). “Перевірка господарської діяльності підрядних організацій не відноситься до компетенції Укравтодору та замовника робіт (САД у Полтавській області)” – заявив т.в.о. Голови Укравтодору Євген Кузькін.

В ТОВ “ШБ “Альтком” не підтвердили, але і не спростували видобування компанією глини на території Решитилівської міської ради без спецдозволу від Держгеонадр. Хто дозволив компанії працювати на ділянках сільськогосподарського призначення кар’єрною технікою? На якій підставі проводилися роботи? Скільки глини було видобуто, куди і за якою ціною поставлено? В телефонному режимі коментувати ситуацію в компанії відмовилися, тому чекаємо відповідь на письмовий запит.

 

Видобування чи рекультивація?

Про непричетність до земельних робіт на території Решетилівської міської ради заявили у СФГ “Ранок”. Нагадаємо, саме це господарство значиться орендарем земельних ділянок в базі даних Публічної кадастрової карти. Керівник СФГ Василь Сербак заявив, що інформація про оренду – неактуальна. 

“Ще в минулому році власники мене попередили, що хочуть розірвати договори. А коли я брав землі в оренду, я казав: перешкоджати нікому не буду, якщо людина захоче забрати землю назад, у мене не буде претензій. Ми попідписували заяви, акти приймання-передачі земельних ділянок. Я їх повернув у такому стані, як брав. Вони прийняли їх в належному стані. А в реєстрі висять ще мої договори, тому що у нас була домовленість, що власники самі йдуть до реєстратора і скасовують належними заявами і актами договори. Вони чомусь не звернулися. Я – свою сторону виконав повністю”, – заявив Василь Сербак. 

Зв’язатися з власниками земельних ділянок не вдалося. 

Місцевий мешканець, близький до власників, заявив NADRA.info, що між ними і будівельною компанією могли бути укладені “договори про рекультивацію земель”. З ким саме, на яких умовах укладено такі угоди, і чи дають вони право на видобування корисних копалин – належить з’ясувати. 

 

Якщо видобували незаконно, хто відповість?

Що може чекати на організаторів видобування глини, якщо його буде визнано незаконним? І чи можна видобуте без дозволу використовувати в дорожньому будівництві? По відповіді ми звернулися до юристів та інженерів.

“Глина є корисною копалиною загальнодержавного значення. За Кримінальним кодексом нашої країни незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення є злочином, при вчиненні якого настає кримінальна відповідальність – в залежності від обставин, штраф або позбавлення волі строком до п’яти років (відповідно до законодавства, яке діяло до моменту набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин”, який набрав чинності 8 серпня цього року)”, – пояснив NADRA.info керівник практики енергетики та природних ресурсів адвокатського об’єднання “Арцінгер”, адвокат Ярослав Чекер. Юрист звернув увагу на той факт, що “оскільки 1) відповідні діяння вчинялися до моменту набрання чинності зазначеним законом, та 2) законом посилюється, а не пом’якшується відповідальність, особи, які здійснювали незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, будуть притягуватися до відповідальності за “старим” законодавством”.

На його думку, притягнути винних до відповідальності за незаконне видобування корисних копалин буде непросто. Проте, якщо слідчим органів Національної поліції вдасться знайти винуватців та докази їх вини, пред’явити підозру, а органам прокуратури довести в суді їх вину та той факт, що саме ці підозрювані здійснювали таке незаконне видобування, тоді притягнення до відповідальності стане можливим. Що стосується власників чи користувачів земельних ділянок, їх притягнення до відповідальності малоймовірне.

“Відповідальність для власників / користувачів земельних ділянок за незаконне видобування глини буде лише у тому випадку, якщо слідчим вдасться довести, що такі власники / користувачі знали та якимось чином брали участь у незаконному видобуванні. В інакшому випадку, притягнути власників / користувачів земельних ділянок до кримінальної відповідальності буде неможливо”, – відзначив Ярослав Чекер.

Про складнощі в розслідуванні таких справ заявив і молодший юрист міжнародної судової практики Eterna Law Артур Коваль. 

“У ситуаціях, коли порушення норм законодавства України є очевидним і показово публічним, зазвичай найважливішим та найскладнішим є ідентифікація осіб, які організували незаконне видобування корисних копалин. При цьому, складність полягає у прикритті юридичними особами з номінальними директорами або учасниками, які можуть навіть і не здогадуватися про те, чим займається компанія, і навіть, якщо певна фізична особа буде притягнута до відповідальності, це не гарантуватиме припинення незаконної діяльності такої юридичної особи.

Виходом з подібної ситуації може стати якісне та ретельне розслідування уповноваженими органами факту порушення задля встановлення відповідальних осіб, визначення обсягу збитків, завданих державі, та, як наслідок, притягнення винних осіб до відповідальності”, – зазначив юрист. 

Щодо можливої відповідальності САД в Полтавській області, Артур Коваль зауважує: “Хоча САД і не може втручатись у господарську діяльність підрядника, вона проводить певну перевірку обґрунтування запропонованих цін. У той же час, обов’язку вивчення походження будівельних матеріалів у САД чинним законодавством не передбачено”.

“Дійсно, законодавством не передбачений обов’язок замовників будівництва доріг контролювати джерело походження будівельних матеріалів. Тому притягнути до відповідальності саме за використання незаконно видобутих корисних копалин буде можливо лише у випадку, якщо відповідні посадові особи знали або не могли не знати про те, що при будівництві використовуються корисні копалини, видобуті незаконним шляхом. Теоретично, вимога для підрядника контролювати джерело походження матеріалів може бути прописана у договорі між замовником будівництва доріг та підрядником. Проте, навряд чи це зможе швидко та ефективно вирішити проблему використання незаконно видобутих корисних копалин – як мінімум, замовнику потрібно буде довести, що підрядник знав або не міг не знати про те, що відповідні матеріали були видобуті незаконно”, – пояснює Ярослав Чекер. 

Водночас, використання будівельних матеріалів з корисних копалин, видобутих у незаконний спосіб, несе не тільки юридичні ризики. Про це NADRA.info заявили в Національній дорожній асоціації якості.

“Матеріал, який не має документу про походження (фізичний, хімічний, гранулометричний склад), забороняється використовувати в дорожньому і будь-якому іншому будівництві. Це несе шалені ризики як для якості, так і безпеки такого об’єкту. Особливо якщо йдеться про автомобільні дороги міжнародного та національного значення, як Н-31. Дивує позиція вертикалі Укравтодору, а саме САД в Полтавській області, які по суті самоусунулися від контролю походження якості будівельних матеріалів, прикриваючись тим, що не зобов’язані це робити. Проте згідно тендерних умов, які формує саме замовник (САД), при закритті актів виконаних робіт вони зобов’язані перевіряти дотримання виконавцями як транспортної схеми поставки матеріалів, так і підтвердження технічним наглядом паспортів якості всіх будівельних матеріалів. Тому, безумовно, відповідальність за використання незаконно видобутих копалин, і за всі наслідки такого використання, лежить на замовнику робіт“, – заявив виконавчий директор Асоціації Ігор Жданюк. 

 

Читайте також: Судові битви за стратегічні надра України. Чому турки досі не зайшли на потужне родовище графіту?

Читайте також: Замість компанії Фірташа, спецдозвіл на ділянку титанових руд купить ОГХК

Читайте також: Висока мідна спроба. Хто хоче викласти понад 122 мільйони за Заліси-Шменьки? 

Читайте також: Чиї кар’єри? Поліція шукає, хто видобуває глину поблизу траси Н-31 на Полтавщині