Підбиваючи підсумки: повний огляд засідання Комітету ВР з питань екополітики та природокористування

• Інвесторам з яких країн (крім РФ та Білорусі) можуть заборонити доступ до українських надр?
• Як насправді працює механізм резервування земель для потреб надрокористувачів?
• Чому не оголошують аукціони з продажу спецдозволів на стратегічні надра?
• На що скаржаться видобувачі бурштину?
• Хто блокує надання Держгеонадрам реальних даних про стан ділянок, порушених «чорними копачами»?
• Що державні посадовці і бізнес кажуть про інтерес інвесторів до українських стратегічних родовищ під час війни (спойлер: кажуть протилежне)?
• Що пропонують профільні асоціації для вирішення нагальних питань надрокористування?

У вівторок 19.12.2023 в режимі відеоконференції відбулося засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України. NADRA.INFO дякують Голові Комітету, народному депутату України Олегу Бондаренку та секретаріату за акредитацію, і діляться оглядом найважливішого.

Порядок денний

Формально на розгляд Комітету винесли два питання:

1. Інформація Голови Державної служби геології та надр України Опімаха Романа Євгеновича про результати діяльності;
2. Про стан імплементації та проблеми застосування змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами, в тому числі про видобуток бурштину.

Фактично ж час, кількість зауважень, питань і пропозицій «про видобуток бурштину» перетворили це «в тому числі» на повноцінний пункт порядку денного.

Учасники

Від Комітету:

• Олег Бондаренко, Голова Комітету;
• Олена Криворучкіна, Заступник Голови Комітету;
• Олександр Фельдман, Секретар Комітету;
• Павло Якименко, Голова профільного підкомітету (Підкомітет з питань охорони і раціонального використання надр);
• Юлія Овчиннікова, Голова підкомітету;
• Леся Василенко, Голова підкомітету;
• Сергій Магера, Голова підкомітету;
• Сергій Мандзій, Голова підкомітету;
• Едуард Прощук, Голова підкомітету;
• Анжеліка Лабунська, Член Комітету;
• Валентина Короленко-Усова, Член Комітету;
• Віктор Чорний, Член Комітету.

Голова Держгеонадр Роман Опімах доповідав особисто.

Від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів – заступник Міністра з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко.

Від Національної асоціації добувної промисловості України – виконавча директорка Ксенія Оринчак;

Від Європейської Бізнес Асоціації: голова Комітету надрокористування Дмитро Кащук, координаторка Комітету надрокористування Марʼяна Оганян, координаторка Комітету з промислової екології та сталого розвитку Ольга Бойко;

Від Асоціації «Бурштинового бізнесу України» – голова правління Микола Котнюк.

Доповідь Романа Опімаха

NADRA.INFO вже писали про деякі з заяв Романа Опімаха під час Комітету. Нижче публікуємо всі ключові тези, які пролунали під час доповіді Голови Держгеонадр:

• 417 спецдозволів надано в 2023 р. (включно з продовженими, переоформленими, розширеними);
• 2,3 млрд грн за неповний рік – надходження бюджету від продажу спецдозволів;
• 75% надходжень від продажу спецдозволів – з аукціонів;
• За тиждень-два Держгеонадра буде отримувати сертифікат КСЗІ (комплексної системи захисту інформації), який потрібен, оскільки бази даних спецдозволів, нафтогазових і артезіанських свердловин трансформуються в державні реєстри;
• Разом із запуском реєстру спецдозволів Держгеонадра запровадять електронний бланк дозволу;
• 15 нормативно-правових актів розробили Держгеонадра з Міндовкіллям на виконання закону 2805-ІХ: надання спецдозволів тепер можливе протягом 60 робочих днів, із погодженням решти необхідних документів для початку видобутку за 5 місяців. Цей строк включає і останні зміни до Закону «Про оцінку впливу на довкілля» (набуде чинності наприкінці грудня);
• 8 обʼєктів виявили Держгеонадра, власниками яких були громадяни країни-агресора. Спеціальні дозволи зупинені. Справи про анулювання перебувають в судах;
• 21 спеціальний дозвіл зупинений в санкційному порядку – через санкції до власників компаній-надрокористувачів;
• Стосовно 173 об’єктів розраховано збитки України від самовільного надрокористування на тимчасово окупованих територіях внаслідок збройної агресії РФ – на загальну суму понад 460 млрд грн. Оцінка збитків по інших понад 500 об’єктів – на стадії підготовки;
• Опрацьовано зміни до законопроекту №6227 щодо актуалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030. Розроблений Європейською Комісією Critical Raw Material Act передбачає, що всі європейські країни повинні мати такі геологічні програми;
• 124 млн грн надійшло за неповний рік до спеціального фонду Служби (плата за геологічну інформацію (керни, звіти тощо) та пакети аукціонної̈ документації̈). Ресурс спецфонду потрібно закріпити за Держгеонадрами (наразі не визначено розпорядника цих коштів);
• Виклики Держгеонадр: брак фінансування (особливо на геологічні дослідження та перевірки геологічного контролю); існуючі обмеження в обігу геологічної інформації, зокрема грифи таємності для деяких стратегічних корисних копалин; кадровий голод;
• Пріоритети Служби на 2024: подальша діджиталізація; підготовка нових ділянок зокрема стратегічних надр для виставлення на аукціони та конкурси для укладення Угод про розподіл продукції; відновлення країни, визначення шкоди та збитків від агресії РФ, забезпечення стабільного фінансування геологічних потреб держави, що не притаманні бізнесу.

Комітет запитує – Держгеонадра відповідають

Після доповіді Романа Опімаха, Голова Держгеонадр відповідав на численні запитання Олега Бондаренка і Павла Якименка. Для зручності деякі фрагменти переповідаємо тезово, але більшість – цитуємо:

 

Олег Бондаренко: як Закон 402-IX (ухвалений в 2019 р., щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин) і Закон 2805-IX (ухвалений в 2022 р., щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами) вплинули на розвиток надрокористування в Україні?

Роман Опімах: Ми бачимо, як в частині регуляторного поля покращилася ситуація, і в ці тяжкі часи, з точки зору активізації надання спеціальних дозволів, ми бачимо суттєвий прогрес.

Щодо законопроекту про легалізацію видобутку бурштину. За 2022 р. видобуток бурштину збільшився офіційно у 8,5 разів у порівнянні з 2019 р.. Відповідно, сплачено в державний бюджет було 24 млн грн податків, з них 30% мали піти в бюджети місцевих рад.

Бурштин є найпопулярнішою корисною копалиною: на електронних торгах попит на бурштиноносні надра стабільно є високим протягом 2020-2023 років. У Рівненській і Житомирській областях було продано 85 ділянок надр площею 3 180 га на загальну суму 148 млн грн.

 

З точки зору служби, у нас виключно позитивне враження від тих ініціатив, які були підтримані народними депутатами.

 

Олег Бондаренко: Чи повністю Держгеонадра розробили і подали на затвердження Уряду, чи були затверджені Урядом всі підзаконні нормативні акти – на виконання обох законів?

Роман Опімах: Наскільки мені відомо, так.

 

Олег Бондаренко: Одна з цілей Закону 402-ІХ – подолання проблематики незаконного видобування бурштину. І поліпшення ситуації з уже пошкодженими ділянками. Нашою метою було встановлення такої системи, щоб було вигідно брати в користування пошкоджені ділянки, видобувати і потім ці ділянки рекультивувати і приводити в той стан, в якому вони були до того моменту, коли варварськи почали перетворюватися на «місячний пейзаж». За Вашою інформацією, скільки саме в користування було надано ділянок, які знаходяться саме на територіях, які були раніше пошкоджені і підлягають подальшому відновленню і рекультивації?  

Роман Опімах: Щодо ефекту по незаконному видобутку, не можу сказати, що картина надзвичайно ідеальна, тому ми з вами і є свідками різних облав з боку правоохоронних органів по незаконному видобутку бурштину в цих двох областях.

Щодо порушених земель, власне переліку порушених земель з їх координатами Держлісагентство нам не надало.

Законодавство передбачає, що заявник може ініціювати будь-яку ділянку на винесення на аукціон. Але в подальшому має йти по процедурі. Навіть якщо ця ділянка є непорушеною, а там є якісь дерева, в будь-якому випадку, він має пройти ОВД, отримати дозвіл на вирубку, отримати погодження відповідного лісового господарства, оформити землю, і потім лише вирубати ці дерева. Надрокористувач компенсує вартість цієї деревини, а потім робить рекультивацію і засаджує молодими деревами.

 

Олег Бондаренко: Я правильно зрозумів, що, починаючи з 2020 р., коли ми з вами вперше про це спілкувалися, Держлісагенство не надало матеріали дослідження цих ділянок – ані Держгеонадрам, ані Міндовкіллю?

Роман Опімах: Ні. Ми неодноразово проводили відповідні наради щодо переліку – він не був розроблений і нам не наданий.

 

Олег Бондаренко: Я просив би Міндовкілля звернути на це увагу. Мені здається, що це нехтування обовʼязками центрального органу виконавчої влади в даному випадку, і це, насправді, підстава для подальшого незаконного видобування.

Якщо на ці ділянки продовжують закривати очі, то я можу припустити, що на цих ділянках продовжують видобування таким самим незаконним чином корисні копалини. Що, відповідно, продовжує виводити цю галузь «в чорну». Тому буду просити Міндовкілля , і в рекомендаціях ми це будемо писати, прискорити цей процес і поставити його на контроль.

Романе Євгеновичу, стосовно Закону 2805-ІХ, Ви кажете, що за 2023 рік було 120 лотів, 417 спецдозволів були реалізовані? Ви можете назвати, яка була розбивка за корисними копалинами, за групами хоча б? Щоб ми розуміли, дозволи на які корисні копалини зараз продаються?

Роман Опімах: Уточнюю стосовно 417 спецдозволів – сюди включається і внесення змін до СД, і розширення меж.

Щодо продажу на аукціонах, ми регулярно робимо щороку відповідний огляд. За 2023 рік такого детального огляду ще не робили, зазвичай він виходить у січні-лютому.

Приблизно, я можу сказати, що бурштин в своїй масі залишався найпопулярнішою корисною копалиною. Наступними за популярністю є корисні копалини будівельної групи, як місцевого, так і загальнодержавного значення. На третьому місці – підземні води.

Але з 2,3 млрд отриманих від продажу спецдозволів, найбільше – від продажу спецдозволів на нафту і газ.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

 

Олег Бондаренко: Що, на Вашу думку, заважає залучати інвестиції в інші корисні копалини станом на зараз?

Роман Опімах: Розробка покладів інших корисних копалин – є капіталомісткою і тривалою в часі. Якщо ми говоримо про титан чи літій, тобто, стратегічні копалини, це проекти від 5 до 10 років лише на стадії видобутку та початкової переробки. Крім того, нагадаю, що було рішення РНБО, було визначено певний перелік стратегічних корисних копалин, який вніс певне регулювання у цю царину.

Відповідна кількість ділянок має виставлятися на конкурси з укладання Угод про розподіл продукції – цей перелік був затверджений Урядом. Інший перелік – ділянок стратегічних надр, які можуть виставлятися на електронні аукціони – ще має бути затверджений Урядом. Відповідні пропозиції були надані, зараз вони на розгляді в Кабміні.

 

Олег Бондаренко: В 2023 р. Урядом був поданий до ВР законопроект на виконання Закону 2805-ІХ про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України – щодо особливостей провадження у справах за зверненням центральних органів влади, що здійснюють державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Яка доля цього законопроекту? Чи супроводжуєте Ви його?

Роман Опімах: Місяць чи три тижні тому ми цікавилися, звʼязувалися з Комітетом, цікавилися, яка доля. Наразі його навіть не ставили в порядок денний для обговорення. Тобто, він ще в опрацюванні.

 

Павло Якименко: Законом про бурштину 402-ІХ внесено зміни в ст. 18-1 Кодексу України про надра – щодо резервування земельних ділянок для потреб надрокористування. Який стан функціонування цього механізму. Зокрема, скільки земельних ділянок було зарезервовано за час дії цих змін?

Роман Опімах: Ця норма не може бути імплементована, тому що немає механізму. Зрозуміло, що є інші інструменти, такі як сервітут, або норма Земельного кодексу, прийнята в 2021 р., яка передбачає пріоритетне право викупу землекористувачем земельної ділянки в разі продажу власником (за чим слідкує нотаріус).

 

Павло Якименко: Ви кажете, що немає механізму резервування земельних ділянок. А є пропозиції стосовно цього механізму?

Роман Опімах: У нас, власне, ні. Ми очікували пропозиції від бізнесу. Неодноразово це питання підіймалося на публічних заходах. Якщо будуть розроблені пропозиції змін до законів, і вони будуть балансовані з правами власників землі, то їх можна буде розглядати.

Наразі, вивчивши європейську і міжнародну практику, ми не знайшли однозначних аналогів [механізму резервування ділянок для потреб надрокористування].

Нагадаю також, що в законодавстві є норма вилучення примусового для національних потреб, що включає також і розробку корисних копалин.

 

Павло Якименко: Чи правильно я розумію, що функція резервування земельних ділянок у Вас є, але Служба її не виконувала?

Роман Опімах: Ні, у нас такої функції немає.

 

Павло Якименко: Але в статті написано, що подання здійснює саме Держгеонадра. Подавала хоч одне подання Служба чи ні?

Роман Опімах: Так, такі випадки у нас були, ми робили подання.

 

Павло Якименко: Який результат?

Роман Опімах: Ніякого результату немає. Бо переважно – це пайові ділянки. Земля перебуває в приватній власності.

 

Павло Якименко: Як працює на сьогодні п.5 розділу Х. Перехідні положення Кодексу України про надра?

Роман Опімах: У надрокористувачів є колізія у законі. Є можливість перейти в наскрізний спецдозвіл чи у дозвіл на видобуток.

 

Павло Якименко: Ми маємо декілька зауважень від бізнес-асоціацій щодо неможливості придбання на аукціоні стратегічних корисних копалин через не затвердження Кабміном переліку ділянок надр і родовищ копалин, адже це фактично гальмує стратегічний економічний розвиток нашої держави. Ви можете це прокоментувати?

Роман Опімах: Частково я вже давав коментар з цього приводу (див. вище). Порядок проведення аукціонів передбачає, що має бути затверджений перелік ділянок (стратегічних надр), які будуть виставлені на аукціон. Ця норма була внесена на виконання рішення РНБО. Буде перелік, затверджений Кабміном – ми зможемо по заявах надрокористувачів виставляти такі ділянки на аукціон.

 

Павло Якименко: Наскільки я памʼятаю, ми вже дуже давно говоримо про перелік, що він має бути. Що робить Держгеонадра, щоб він був?

Роман Опімах: Ми свої пропозиції подали. Підготували перелік таких ділянок, зібрали інформацію про них. Більше того, ми збираємо і геологічну інформацію про ці ділянки. Як в рамках внутрішньої робити, так і наших міжнародних проектів за підтримки ЄБРР, щоб зробити такі дані також доступними потенційним іноземним інвесторам.

 

Павло Якименко: На Вашу думку, що може допомогти, щоб цей перелік був створений?

Роман Опімах: Один з недоліків електронних аукціонів – немає запобіжника щодо країни походження учасника торгів.

Все прозоро відбувається, але немає запобіжника від потенційно недружніх, скажімо так, країн. Не прямо країн-агресорів, але повʼязаних з недружніми країнами.

 

Як приклад, наведу літій: у нас була заявка від китайської компанії. Тобто, в разі приходу їх на електронні торги і придбання золота чи літію такими підприємствами, у нас буде незрозуміла ситуація: як діяти в подальшому? Тому, певні пропозиції щодо внесення змін до законів, для обговорення, ми передали – щоб можна було обмежувати країни походження, компанії з яких можуть брати участь в аукціонах. Треба про це додатково говорити.

 

Павло Якименко: Можна тоді це запитання задати Міндовкіллю?

Олег Бондаренко: Євгенію Олександровичу (Федоренко), будь ласка, доєднайтеся до нас.

Як Ви оцінюєте стан імплементації цих двох законів? Як Ви вважаєте, наскільки вони – один через три роки, а другий через рік після впровадження – досягнули своєї мети? І те питання, яке задавав Павло Віталійович:

Що відбувається з переліком ділянок стратегічних корисних копалин [які мають виставлятися на аукціони]? Чому перелік досі не затверджений? Що заважає це зробити? Яка потрібна в цьому напрямку допомога? Тому що ми з Вами розуміємо, що саме стосовно цих копалин є найбільша зацікавленість великих інвесторів. І саме за цими корисними копалинами є майбутнє в частині капіталовкладень в нашу країну, і в частині їх переробки подальшої, і отримання кінцевого продукту, використання цього кінцевого продукту, перш за все, на території України. Або реалізація [на експорт] вже кінцевого продукту.

Це було завданням. А ми бачимо протягом року його недовиконання.

 

Євгеній Федоренко: Щодо користування бурштиноносними надрами. Під час роботи Комісії Міндовкілля, якою ми погоджуємо чи не погоджуємо виставлення на аукціон ділянок, ми зустріли декілька моментів.

По-перше, це була саме пропозиція Міндовкілля щодо співпраці з Держлісагентством. Тут лунав запит, чи є інформація про ті ділянки, де були порушені землі, де копачі «в чорну» видобували корисні копалини? Це питання буквально пару місяців назад ми підняли з Держлісагентством, включили їх представників до Комісії, і провели нараду за участю Держгеонадр і Держлісагентства, щоб у нас була чітка інформація перед тим, як комісія виносить рішення, які землі є порушеними.

Держгеонадра ініціює виставлення ділянок на аукціони, а Міндовкілля є певним запобіжником, бо ми за раціональне використання надр, [і зацікавлені] щоб не було ситуації, коли в першу чергу, виносяться на аукціони ділянки, які не є порушеними, і які знаходяться на територіях лісгоспів. І навпаки, які механізми можуть бути застосовані, щоб в першу чергу виносилися ділянки надр на порушених земельних ділянках.

 

Олег Бондаренко: В чому причина такого зволікання з наданням цієї інформації з боку Держлісагентства?

Євгеній Федоренко: Ми задавали питання, чи можемо отримувати таку інформацію? Була інформація від представників Держлісагентства, якщо не помиляюся, від Держліспроекту (організації, яка займається лісовпорядкуванням). Вони говорять, що, по-перше, це величезна кількість ділянок, і необхідно виїжджати на місце для огляду. А у них дуже мало часу, бо є всього 14 днів – відколи ми отримуємо запит від Держгеонадр і маємо провести Комісію та винести рішення по суті.

Тому, думаю, Ви слушно згадали це питання, і його треба підіймати на комплексний рівень. Щоб не збирати інформацію по кожному лоту, коли він виставляється, але щоб у розрізі всіх ділянок була повна інформація.

 

Олег Бондаренко: Євгене Олександровичу, я нагадаю Вам і всім присутнім: 4 роки вже існує закон 402-ІХ.

За 4 роки Держлісагентство не те, що виїхати на ці ділянки могло би – воно ці ділянки мало би обійти і знати як свої 5 пальців. Я розумію, що частина ділянок знаходиться на території Рівненської області, і пан Сухович, який був звільнений з цієї посади, не дуже був зацікавлений… але з боку Міндовкілля має бути наполеглива робота з Держгеонадрами і Держлісагентством по визначенню цих ділянок. Тому що в черговий раз ми отримуємо нарікання і від населення, і від керівництва країни, що ця проблема не була подолана.

Євгеній Федоренко: Найближчим часом ми активуємо роботу з цього питання і в нас буде «реєстр» таких пошкоджених ділянок.

 

Олег Бондаренко і Павло Якименко: Ми не отримали відповіді по переліку стратегічних корисних копалин. Що відбувається? Чому такий довгий період узгодження його на Уряді і які перспективи?

Євгеній Федоренко: Тут питання не в одному переліку. Перелік є технічним документом. Але є ще гриф «секретно» на інформації, яка відноситься до стратегічних копалин. І питання в тому, що навіть якщо буде перелік, а гриф залишається, то у потенційного інвестора не буде можливості ознайомитися з геологічною інформацією.

 

Павло Якименко: Прошу вибачення, я все ж таких хотів запитати про перелік. Яка у нас із вами, колеги, перспектива отримати цей перелік? Тому що, я хочу нагадати, вже більше ніж півтора роки Ви не можете продавати спецдозволи без цього переліку.

Євгеній Федоренко: Роман Євгенович вже частково відповів на це питання. Перелік ділянок стратегічних корисних копалин для виставлення на аукціони пройшов погодження з усіма ЦОВВами, були внесені певні зміни.

Якщо говорити про те, де ми знаходимося зараз, то необхідно проводити узгоджувальну нараду з усіма ЦОВВами, щоб затвердити ці зміни до переліку. Позиція Уряду – неоднозначна. І це те, про що казав Роман Євгенович: відсутність запобіжника щодо інших країн брати участь і вигравати аукціони, в т.ч. на стратегічні корисні копалини. Ми це проговорювали неодноразово. Саме це і є основним гальмом щодо винесення цього переліку на затвердження. Оскільки рішення РНБО, на виконання якого була ухвалена норма про перелік, приймалося до широкомасштабного вторгнення, в 2021 р..

 

Павло Якименко: А яка робота зроблена Вами і Держгеонадрами по запобіжнику? Ви розумієте, ми всі говоримо про залучення інвестицій в нашу державу, і ми не можемо продавати спецдозволи, бо немає цього переліку. Тому у мене, на мій погляд, досить адекватне запитання: коли він буде? Роман Євгенович завжди присутній на важливих конференціях, де всі говорять про те, що хочуть інвестувати в країну, але не можуть цього зробити, бо не мають права купити спецдозвіл…

Євгеній Федоренко: Щодо запобіжників, Роман Євгенович говорив, що розроблені певні пропозиції, стосовно внесення змін до законодавства, щоб передбачити запобіжники.

По-друге, у мене є питання і немає чіткої відповіді (можливо Роман Євгенович мене підправить): чи є звернення до Служби з боку іноземних інвесторів стосовно стратегічних корисних копалин, і готовність взяти участь [в аукціонах] під час військових дій?

Павло Якименко: Я знаю точно, що від українських є!

Євгеній Федоренко: На Міндовкілля від іноземців точно ні від кого не заходило, бо не вирішене питання страхування ризиків.

 

Олег Бондаренко: Євгене Олександровичу, Романе Євгеновичу, давайте в черговий раз приймемо до уваги, що це питання є чи не найбільш важливим в питаннях розвитку надрокористування.

Ми робимо законодавчу базу, ми робимо передумови для того, щоб до нашої країни надходили інвестиції, ми вирішуємо проблеми, які накопичилися в сфері надрокористування, робимо надрокористування прозорішим, відкритішим, створюємо різноманітні інструменти, узгоджуємо надрокористування з екологічними стандартами і вимогами – тобто, ми робимо безліч дій, наслідку яких немає.

Я ж не просто так запитав, яка була розбивка на корисні копалини, які реалізовувалися в минулому році? Це дуже добре, що у нас видобуваються корисні копалини місцевого значення, але вони не дають тієї доданої вартості, яка має бути. Вони не є показовими і не роблять обличчя нашої країни перед світовим бізнесом. Вони, найголовніше, не дають можливості робити продукт, кінцевий продукт на території нашої країни. Вони є допоміжними, тому є місцевими корисними копалинами. Ми на всіх нарадах, на всіх конференціях, на всіх конференціях найвищого рівня як в Лугано чи Лондоні спілкуємося про залучення інвесторів, надання доступу до корисних копалин, перетворення законодавства на найбільш вигідне для залучення інвестицій – але в нас немає первинного інструменту?! Тобто, ми навіть не даємо надрокористувачам можливості звертатися [по спецдозволи]. Тому що, про що вони будуть звертатися, якщо немає переліку ділянок, по які вони можуть звертатися? То про що ми можемо казати далі?

Тому у мене величезне прохання: давайте збиратися і спілкуватися з цього питання, давайте зустрічатися з РНБО і напрацьовувати дорожню карту: в який бік ми йдемо, чого хочемо досягнути?

Якщо ви хочете сказати, що ми заморожуємо цей перелік і не надаємо перелік для зовнішнього інвестора – тому що це не відповідає інтересам держави, то давайте це так і зафіксуємо на якийсь період. Якщо ви так не кажете, то давайте напрацюємо разом запобіжники. Якщо ви кажете, що ці запобіжники вже напрацьовані – ми від вас їх чекаємо. Чекаємо від Міндовкілля текст законопроекту, який ми маємо потім подавати на розгляд Верховної Ради. Будь ласка, давайте рухатися. У нас рік пройшов, ми ніде не зрушилися взагалі ні на крок в цьому питанні.

Роман Опімах: Невеличкий коментар по стратегічних корисних копалинах. Ми 100% за діалог, і висловлювали з самого початку бажання брати в ньому участь, але все ж таки, давайте будемо реалістами. У нас є перелік ділянок на конкурси з укладання угод про розподіл продукції (там є такий запобіжник – це комісія, яка дивиться безпосередньо на інвестора).

Жодної заявки під час війни, на корисні копалини, які там зазначені (а там є і титан, і решта, які можуть бути використані при виробництві військового озброєння) – заявок не надійшло.

 

Олег Бондаренко: Романе Євгеновичу, але, можливо, це наслідок того, що у нас немає дієвого механізму УРП на корисні копалини, які відрізняються від вуглеводнів? Можливо, у нас закон про УРП взагалі не достатньо прописаний в тій частині? Можливо, інвестори не хочуть йти в таку співпрацю з державою – стосовно розподілу продукції?

Роман Опімах: Полеміку можна проводити, вивчати більш детально це питання, але з досвіду моєї участі у міжнародних конференціях, на сьогоднішній момент великої черги з інвесторів не стоїть. Зі зрозумілих причин. Це, знову ж таки скажу, капіталомісткі і тривалі в часі проекти.

Зі свого боку, ми робимо підготовчу роботу, збираємо геологічну інформацію. Те, що можемо, перекладаємо англійською мовою, робимо інтерактивну карту – щоб, коли буде відмашка «можна проводити», ми ці матеріали надали і залучили НЕ ЛИШЕ українських інвесторів, які сьогодні готові, але також іноземних, з відповідним досвідом роботи.

 

Павло Якименко: Який стан виконання Держгеонадрами положень Кодексу щодо автоматичного продовження строку дії спецдозволів та відповідних Угод про користування надрами?

Роман Опімах: Ми виключно виконуємо норму закону. Все, що передбачено автоматично, автоматично і продовжується. На час воєнного стану. Коли воєнний стан закінчиться, тоді і буде зрозуміло, на який саме час буде продовжено той або інший спеціальний дозвіл.

Що каже бізнес

За три тижні до засідання, 01.12.2023 Комітет розіслав ключовим бізнес-асоціаціям у сфері надрокористування запит від Олега Бондаренка із проханням надати інформацію про стан імплементації та проблем застосування змін до законодавчих актів, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин» №402-IX від 19.12.2019 року і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» №2805-IX від 1 грудня 2022 року.

Запит отримали:

• Американська торгівельна палата в Україні;
• Європейська Бізнес Асоціація;
• Асоціація газовидобувних компаній України;
• Асоціація «Буршинового бізнесу України»;
• Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ);
• Асоціація «Виробників нерудних будівельних матеріалів України».

Низка асоціацій поділилися з NADRA.INFO своїми пропозиціями, наданими Комітету, ще напередодні засідання. Огляд рекомендацій від кожної бізнес-спільноти – читайте в наших наступних матеріалах.

Тим часом, протягом 50 хвилин, які за регламентом залишалися Комітету, присутні представники асоціацій встигли презентувати по кілька своїх пропозицій.

 

Виконавча директорка НАДПУ Ксенія Оринчак розпочала із заперечення тези Романа Опімаха і Євгенія Федоренка про начебто відсутність інтересу іноземних інвесторів до ділянок з покладами стратегічних корисних копалин.

«Мабуть, потрібно запитати конкретніше: скільки заявок під час війни надійшло на стратегічні корисні копалини? Тому що тільки від нашої Асоціації, від наших учасників, які мають іноземне коріння (а саме з Республіки Туреччина), надійшло дві заявки на стратегічні корисні копалини, і стартова ціна цих дозволів могла бути від 5 млн грн. На сьогоднішній день бюджет недоотримує кошти, ми всі шукаємо кошти на ЗСУ, але, фактично, десятки мільйонів гривень не можуть потрапити до бюджету, оскільки немає діючої постанови», – заявила виконавча директорка НАДПУ.

Також Ксенія Оринчак запевнила, що «на сьогоднішній день немає заборони, що можуть відбуватися ці аукціони. Немає ніякого юридичного підґрунтя». І натякнула: якщо членам НАДПУ відмовлять в проведенні аукціонів – не варто виключати перспективу судового оскарження такої відмови.

«Коли надсилаються заявки до Держгеонадр, так, нам можуть відмовити по якійсь неформальній причині. Але, якщо ми підемо в судові інстанції, то ми виграємо ці суди, і це буде прецедент. Ми не хочемо заходити в такі діалоги з державою. Тому ми просимо дійсно прискорення розгляду цього питання», – заявила Оринчак.

Роман Опімах у відповідь нагадав, що оголошення аукціонів з продажу спецдозволів на стратегічні надра неможливе без затвердженого Урядом переліку: «Щодо переліку – така вимога є в порядку проведення аукціонів», – заявив Голова Держгеонадр, і поділився в чаті посиланням (див. абз. 2 п. 10: «Ділянки надр (родовища корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, виставляються на аукціон лише у межах переліку таких ділянок надр (родовищ корисних копалин), що затверджені Кабінетом Міністрів України»).

Щодо пропозицій НАДПУ стосовно імплементації змін до законодавства Ксенія Оринчак, в першу чергу, звернула увагу на передбачену законом 2805-ІХ норму ст. 16-4 Кодексу України про надра, яка говорить, що «продовження строку дії спеціального дозволу на видобування корисних копалин не здійснюється, якщо надрокористувач на підставі такого дозволу видобув менше 1 відсотка обсягу балансових запасів, що обліковувалися державним балансом корисних копалин на день надання такого спеціального дозволу, крім випадку наявності пробурених у період дії спеціального дозволу непродуктивних нафтогазових свердловин у межах ділянки надр відповідного спеціального дозволу на видобування».

«Для цієї норми немає виключень, уточнюючих та перехідних положень. Але вона не врахувала, що є надрокористувачі, які з обʼєктивних причин не встигли приступити до видобування. І вказане регулювання підірвало стабільність. Компанії, які готувалися подати заяву на продовження спецдозволів, постали перед загрозою втратити інвестиції», – заявила очільниця НАДПУ. І запропонувала додати до статті виключення, якщо «надрокористувачем вжито заходів, спрямованих на реальне раціональне користування ним надрами» (отримано дозвіл на будівельні роботи, акт про надання гірничого відводу, має діючу програму робіт, затверджену до набрання чинності норми про 1%). Також Ксенія Оринчак запропонувала і запобіжник від зловживань: «продовження строку дії спеціального дозволу на видобування корисних копалин може бути здійснене не більше одного разу для кожного надрокористувача».

Олег Бондаренко попросив Романа Опімаха прокоментувати.

«Думаю, треба читати конкретну редакцію, яку пропонує бізнес. Сідати з юристами та іншими фахівцями. Ви знаєте природу появи цієї норми. [Це була боротьба] зі сплячими дозволами. Якщо 20 років ніхто нічого не розробив і не видобував, і не добув навіть 1% від запасів, то, такий спецдозвіл можна вважати таким, щоб можна було дати комусь ще з інвесторів можливість прийти, заплатити в державний бюджет на потреби армії за цей спеціальний дозвіл, і спробувати розробляти», – відповів Роман Опімах.

До дискусії долучилася координаторка Комітету з промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко: «Дозвольте уточнення. Ми розуміємо, що це була одна зі спроб боротьби зі сплячими ліцензіями. Але якщо уявити типову ситуацію: у компанії є спецдозвіл, який закінчується в IV кварталі цього року. В ІІІ кварталі у неї зʼявився обовʼязок, щоб подати документи для продовження дії цього дозволу. Разом із тим, в компанії є програма робіт, де чітко визначено: компанія починає добувати певну кількість корисних копалин лише в IV кв.. І таким чином, виходить, що це буде точно менше 1% [запасів], а станом на ІІІ кв., видобуток взагалі не здійснювався. Якою буде реакція Держгеонадр у цьому випадку?», – запитала Ольга Бойко.

«Виключно відповідно до законодавства, – відповів Роман Опімах. – По завершенню дії спеціального дозволу, якщо буде видобуто менше 1%, він не буде продовжений».

Інша озвучена НАДПУ пропозиція стосувалася регулювання деяких категорій відходів добувної промисловості: «Проект Міндовкілля «Про відходи видобувної промисловості», автоматично відносить до відходів і розкривні породи, і некондиційну мінеральну сировину. При цьому, це не завжди є відходами. Тобто, розкривні породи використовуються для закладення гірничих виробок, рекультивації. Некондиційна мінеральна сировина (в тому числі – відходи сухої магнітної сепарації (нефракційний відсів), хвости збагачення) використовується на власні потреби або придатна для використання як готова продукція, наприклад, для дорожніх робіт. Пропозиція: доповнити законопроект про «Про відходи видобувної промисловості» визначенням понять «нефракційний відсів», «некондиційна мінеральна сировина» і «розкривні породи», а також спеціальною статтею, які б разом, зокрема, кореспондувалися з положеннями статті 9 Закону України «Про управління відходами. … І доповнити статтю 10 стосовно некондиційної мінеральної сировини. Ми хотіли би, щоб наші дефініції та напрацювання увійшли в законопроект».

Третє питання від НАДПУ було присвячене будівельній сировині для дорожніх робіт. «Проектна документація на дорожні роботи часто передбачає неактуальні джерела отримання сировини для насипу: не відведені для цієї мети ділянки, або запаси є недостатніми, або взагалі не містить таких джерел. В результаті підрядники несуть витрати або змушені у стислі строки добувати сировину. Або проведення без спецдозволу робіт глибше, ніж на 2 метри, створює умови для звинувачень у незаконному надрокористуванні та претензій правоохоронців. І це зумовлює потребу у спрощенні і здешевленні отримання надр у користування для автодорожніх потреб, а також в контексті цього питання ми робили аналітику, і це стосується повністю будівельної галузі. Тому що, як ми знаємо, якщо ми будуємо котлован для паркінгу, там також можна інкримінувати незаконний видобуток, тому що відбувається заглиблення на більше ніж 2 метри. А за Кодексом України про надра, якщо глибше 2 метрів видобувається сировина – це вже є незаконний видобуток».  Пропозиція – передбачити у Кодексі про надра окремий вид спецдозволу: «для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням корисних копалин місцевого значення/видобування корисних копалин місцевого значення для будівництва та/або ремонту, реконструкції автодоріг та інших елементів мережі автодорожнього сполучення».

Крім цього, Ксенія Оринчак нагадала, що з 28 березня зміни до Кодексу про надра надали можливість розвивати «мале» надрокористування: власники ділянок площею до 25 гектарів з покладами місцевих корисних копалин (пісок, крейда, гіпс, вапняк та ін.) можуть отримати спецдозвіл без проведення аукціону, не витрачаючи зайвих коштів.

«Аналогічно до цієї норми, держава може підтримати автодорожників і передбачити у Кодексі про надра для їх спецдозволів також процедуру надання без аукціону – за умови, що загальна площа ділянки не перевищує 25 га, а заявник є підрядником за договором з будівництва та/або ремонту, реконструкції автомобільних доріг та інших елементів мережі автодорожнього сполучення. Такі обмежать за площею доступні ділянки і слугуватимуть запобіжним механізмом, при цьому лягають у концепцію розвитку «малого надрокористування», яке вже користується популярністю серед надрокористувачів. Для здешевлення отримання дозволу варто встановити, що за видачу такого спецдозволу стягуватиметься збір у розмірі 10% (або навіть 1%) від початкової ціни. Ці норми могли би бути впроваджені як урядовий експеримент, наприклад, на період воєнного стану та на 6 місяців. А потім, якщо буде успішна реалізація – то на постійній основі», – пропонують в НАДПУ.

Реагуючи на пропозиції Асоціації щодо законодавства про відходи, Олег Бондаренко уточнив: «Ми чекаємо на текст законопроекту, подачу його до Уряду на розгляд, щоб Уряд його розглянув, узгодив, подав до Верховної Ради, і після цього Верховна Рада щоб готувала до першого читання. … Ми кажемо зараз про те, що цей законопроект вийде на перше читання в кращому випадку через 6-9 місяців».

Євгеній Федоренко відзначив, що не займається законопроектом «Про відходи видобувної промисловості», виходячи з розподілу у Міністерстві. Але заявив, що за даними від його колег, «розробка драфту законопроекту» знаходиться на фінішній прямій, протягом місяці він може бути оприлюднений і надісланий на погодження ЦОВВам, а бізнес зможе внести свої пропозиції протягом 30 днів. Зі слів Євгенія Федоренка, профільний департамент Міндовкілля, який займається розробкою даного законопроекту, очолює Євгенія Попович. А заступником Міністра, відповідальним за відходи, є Сергій Власенко.

Олег Бондаренко також попросив Романа Опімаха прокоментувати пропозицію НАДПУ щодо видачі окремих спецдозволів для видобування корисних копалин тим, хто прокладає магістралі.

Голова Держгеонадр пояснив, що для початку варто дочекатися відповідей на запитання, які Служба задала дорожникам під час одного з круглих столів: «За ініціативи пані Оксани, ми провели круглий стіл, із тими, хто прокладає магістралі і займається видобувним бізнесом. І також запрошували Укравтодор, окрім бізнесу. Я зробив презентацію, поділився матеріалами, задав кілька запитань. На жаль, відповіді на ці запитання ми ще не отримали. А було б цікаво отримати відповідь на ці запитання: чому ті ділянки, які ми пропонували, не користуються попитом на ринку? Ми понад 90 ділянок запропонували ще 3 роки тому. З них купили – шість. В чому проблема? [Після відповіді можна] повертатися до розмови, володіючи всіма фактами, розуміючи всю ситуацію на ринку», – пояснив Роман Опімах.

 

Голова Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації, директор із розвитку бізнесу Геологічної Інвестиційної Групи Дмитро Кащук відзначив, що, оскільки Служба і Міністерство не ознайомлені з усіма листами Асоціацій, надісланими Комітету, то варто «організувати окреме, конкретне обговорення пропозицій бізнесу щодо Кодексу України про надра і закону про видобуток бурштину, коли вже буде опрацьована в Держгеонадрах і Міністерстві наша позиція».

Стосовно інтересу іноземних інвесторів до аукціонів на стратегічні корисні копалини, Дмитро Кащук заявив:

«У нас в Комітеті надрокористування Європейської Бізнес Асоціації є декілька компаній, які зацікавлені в купівлі лотів стратегічних корисних копалин. Ми, спілкуючись з іноземцями, в т.ч., на конференції URC2023 в Лондоні, під час круглого столу по Критичних мінералах, чули запити, і вони є! Тому дуже дякую, що Ви прямо задаєте всі ті питання, про які ми можемо мовчати. І дуже хотілося б, щоб ця постанова Уряду (про перелік ділянок стратегічних надр для виставлення на аукціони) була прийнята».

Також Кащук заявив, що бізнес неодноразово висловлював інтерес і до ділянок зі стратегічними корисними копалинами, які передбачено виносити на конкурси для укладення УРП:

«Щодо УРП. Це неправда, що немає запитів. Члени нашого комітету подавали конкретні запити на Комісію щодо проведення конкурсу на укладення УРП. Але ця процедура заблокована».

Конкретні три пропозиції з десятьох, запропонованих Комітетом надрокористування ЄБА, оголосила координаторка Комітету Марʼяна Оганян:

«Щодо Закону 402-ІХ закону. Перше, це неможливість доступу до ділянок надр, які знаходяться під лісовими насадженнями, через неузгодження деяких норм Земельного кодексу і Порядку 105 про вирубування лісових насаджень чагарників. Відтак, компанії, які укладають земельні сервітути, не мають можливості вирубувати ліс та не мають доступу до ділянок бурштиноносних надр.

Друге питання по Закону 402-ІХ – не існує конкретного порядку, зі строками щодо укладення договору на сервітут, або угоди про проведення розвідувальних, видобувних робіт. Так, законом було визначено максимальне спрощення оформлення права землекористування, і очікувалося, що до одного календарного місяця буде зменшено час на оформлення землекористування, проте, станом на сьогодні, фактично, протягом місяця неможливо укласти ні угоду, ні сервітут», – пояснила координаторка Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації.

Щодо імплементації Закону 2805-ІХ, Марʼяна Оганян звернула увагу на наступне:

«По перехідних положеннях (п. 5), фактично, станом на сьогодні неможливо трансформувати спеціальний дозвіл на наукові полігони у видобувну ліцензію. І компанії, які мають такий спецдозвіл на 50 років, не можуть отримати видобувну ліцензію через п.5. Хоча ці компанії вже вклали масу коштів у розвідування ділянок надр, і фактично, без аукціону отримавши спецдозвіл на видобування, вони могли би оплатити повну вартість цього дозволу, як і будь-який інший надрокористувач. Тому, конкретно тут наша пропозиція – про розроблення чіткого і справедливого механізму для можливості трансформації таких спецдозволів в УРП, і ми зі свого боку як Асоціація, будемо готові долучитися до напрацювання».

Щодо двох перших питань, Роман Опімах запропонував провести під головуванням Олега Бондаренка нараду разом з Міндовкілля, Європейською Бізнес Асоціацією і Держлісагентством.

«Щодо останнього запитання, частково Євген Олександрович Федоренко уже дав відповідь: після доопрацювання змін до форм надання спеціальних дозволів підуть зміни до Угод (зʼявляться спеціальні дозволи ГВ з ДПР), які нададуть можливість надання спецдозволів відповідно до прикінцевих положень. Щодо полігонів, якщо в листі це викладено – будемо розглядати і вивчати це питання», – пообіцяв Роман Опімах.

Марʼяна Оганян звернула увагу Олега Бондаренка, що Комітет надрокористування ЄБА вже мав зустріч із Міндовкілля, Держгеонадрами і Держлісагентством, «але станом на сьогодні по цих двох питаннях ніяк не рухається робота». Олег Бондаренко пообіцяв взяти ці питання під свій контроль.

 

Від Асоціації «Бурштинового бізнесу України» баченням проблем і пропозиціями вирішення ділився голова правління Микола Котнюк:

«Більшість ділянок бурштиноносних надр, на які Держгеонадра видали спеціальні дозволи, знаходяться на порушених землях. Порушених внаслідок незаконного попереднього видобутку бурштину. А порушені землі стали штучно насичені підземними водами, що призвело до появи пливунних обводнених порід та заболоченості. Структура та стратиграфія надр техногенно змінена, вона є нестійкою і втратила свої первісні геологічні якості та характеристики. Згідно з програмами робіт, які повинні виконувати всі надрокористувачі, першим етапом є геологічне вивчення надр. Відповідно, вивчення проводиться на основі Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини. А це положення не враховує особливостей проведення геологорозвідувальних робіт на техногенно змінених ділянках бурштиноносних надр. Відповідно надрокористувачам та сервісним компаніям, які проводять ці роботи, складно проводити геологічне вивчення. Складно якісно підготувати звіти з ГЕО запасів бурштину. Відповідно, це ускладнює для ДКЗ прийняття обґрунтованого рішення про затвердження запасів корисних копалин, зокрема бурштину. Відповідно, у нас є пропозиція. Щоб вирішити це недопрацювання, потрібно розробити  вимоги або методичні підходи щодо проведення ГВ, ДПР, оцінки запасів бурштину, підготовки звітів з ГЕО на ділянках бурштиноносних надр малих площ, на які вже видано СД – до 10 га. Саме на тих ділянках, які було порушено внаслідок незаконного видобутку бурштину. Ми як Асоціація вже звернулися до ДКЗ, і я надіюся, що за сприяння Держгеонадр і Міндовкілля, ця робота буде рухатися вперед», – заявив Микола Котнюк.

Наступною складністю, з якою стикаються надрокористувачі, на сьогоднішній день є те, що наказом Міндовкілля було затверджено зміни до Положення про порядок організації та виконання ДПР родовищ корисних копалин:

«Для бурштиноносних надр внесено наступні зміни. Якщо раніше можна було при ДПР видобути 5% бурштину, то на сьогоднішній день ця кількість обмежена до 5 кг з 1 га. Ділянки становлять 10 га, відповідно, надрокористувач при ДПР (яка є обовʼязковою), має право видобути всього 50 кг бурштину. Ця вимога щодо не перевищення 5 кг на 1 га видобутку на стадії ДПР – прямо суперечить та суттєво ускладнює дотримання на практиці вимог Інструкції ДКЗ із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин, яка передбачає, що вміст  бурштину оцінюється, головним чином, у блоках деталізації, що створюються на ділянках із найбільш представницьким проявленням бурштину,  розташованих  у сприятливих  для  розробки  гірничо-геологічних умовах.

Пунктом 12.10 Інструкції встановлено вимоги до відбору валових проб. Цих проб має бути декілька, і об’єм валової проби повинен становити 3-4  тис. куб. м. А ви ж розумієте, що якщо найбільш представницьке місце розташування на ділянці, і 3-4 тис. куб. м валової проби – то бурштину там буде більше ніж 5 кг. Відповідно, є така невідповідність. Ми пропонуємо внести зміни до Наказу Міндовкілля і повернути для бурштину норму, яка діє і для інших корисних копалин: 5% видобутку бурштину на етапі ДПР».

«Наступна проблема, яка вже піднімалася сьогодні, це доступ до земельних ділянок. Ви знаєте, що надрокористувачі, які мають наскрізні спецдозволи, мають право доступу до земельних ділянок або на основі сервітуту (що складно зробити, тому що державні лісові підприємства не бажають укладати сервітути з нами), або на основі типової угоди на проведення розвідувальних та видобувних робіт. З цією типовою угодою також була довга історія… довго затверджували її форму. Але на сьогоднішній день вона працює. Більшість надрокористувачів вже уклали такі типові угоди з нашою Рівненською ОДА, і навіть більшість із них отримали погодження від землекористувача – це сьогодні ДП «Ліси України». Але є проблема з вирубуванням лісових насаджень. Бо хоч ділянки і порушені внаслідок незаконного видобутку буршину, там ростуть певні залишки лісу, а на деяких ділянках вони не ростуть по факту, але обліковуються по матеріалах лісовпорядкування, по книжках, які є в лісників.

Відповідно, надрокористувач отримав спецдозвіл, уклав типову угоду з ОДА, навіть отримав погодження від держлісгоспу на укладення такої типової угоди – але не може приступити до робіт, тому що там ростуть дерева, а лісники вирубати їх не мають можливості. Кажуть, що у них немає права, бо цей ліс не набрав віку стиглості, і вони не можуть його вирубувати.

Тому ми пропонуємо розробити механізм, який дозволить лісовим господарствам у випадку укладання типової угоди, вирубувати ці лісові насадження. Тому що при сервітуті – механізм існує. А при типовій угоді – ні. Наскільки ми памʼятаємо, коли розроблялися нормативні документи про вирубування лісових насаджень при сервітуті, у проекті цього документу була зазначена і типова угода, але чомусь у кінцевому варіанті, остаточному, типову угоду забрали [з тексту].

Це останнє питання стосується збитків, які надрокористувачі повинні компенсувати державним лісовим господарствам», – заявив Микола Котнюк.

Щодо інших питань і пропозицій Асоціації «Буршинового бізнесу України», Олег Бондаренко заявив: «Будемо наполягати, щоб була письмова відповідь від Держгеонадр і від Міндовкілля. І доволі велика кількість питань перейде на діяльність Підкомітету нашого Комітету під головуванням Павла Віталійовича Якименка».

Також Олег Бондаренко наголосив, що розглядати питання, які повʼязані з лісогосподарською діяльністю без Держлісагентства і їх позиції – недоцільно: «Пропоную всі ці питання зробити окремим блоком, і розглянути вже за участі Держлісагентства, і буду просити перенести це на рівень Підкомітету, щоб Підкомітет з Міндовкіллям, Держгеонадрами і Держлісагентством доповів Комітету про висновки і пропозиції».

Роман Опімах повністю підтримав пропозицію Голови Комітету щодо спільної роботи з Держлісагентством. Щодо оцінки запасів бурштину на малих техногенно порушених ділянках – Голова Держгеонадр заявив про готовність провести окрему нараду разом із ДКЗ. Щодо обмежень видобутку бурштину під час ДПР, Роман Опімах пояснив:

«Можу сказати, чому 5% від запасів замінили на 5 кг/га. Тому що дуже багато видобували, скажімо так, відносно незаконно. Ці 5% розмивалися: постійно прирощували запаси, і, відповідно, 5% було від 10-20-30 [тонн] і люди не переходили з етапу ДПР на етап видобуток ніколи. Думаю, Вам це чудово відомо. Тобто, природа цих змін – логічна: щоб люди закінчували ДПР, виконували всі свої зобовʼязання і переходили на стадію видобування. Але, знову ж таки, якщо треба переговорити, і нам нададуть якісь обґрунтування, що це має бути не 5 кг, а 10 кг, виходячи з практики – вивчимо і відреагуємо».

Голова підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Юлія Овчиннікова висловила прохання, щоб до обговорення лісового напрямку було долучено відповідний Підкомітет. І зауважила наступне: «Стосовно переліку критичних матеріалів, було б дуже добре звернути увагу на регламент ЄС щодо критичних матеріалів, нам треба синхронізувати наше і європейське законодавство. І коли ми будемо спільно з Держлісагентством обговорювати [бурштинові питання], все таки не забувати про Указ Президента 228/2021 щодо збільшення лісистості».

«Коло проблем окреслено. Воно, на жаль, доволі широке. І їх потрібно вирішувати», – підсумував Олег Бондаренко.

Інформацію Голови Держгеонадр члени Комітету взяли до відома. Також вирішили підготувати рекомендації Комітету за наслідками розгляду доповіді Романа Опімаха і питань, які підіймалися під час заслуховування доповіді, а також звернутися до Уряду з питань виконання цих рекомендацій.  

Своєю чергою Павло Якименко анонсував проведення в січні 2024 р. засідання профільного Підкомітету:

«Шановні колеги, Комітетом до низки бізнес-асоціацій був надісланий запит про стан імплементації та проблеми застосування закону 402-ІХ про бурштин та закону 2805-ІХ. Наразі отримані всі відповіді. Пропозиції та коментарі асоціацій можна умовно розділити на дві групи:

1. Що стосується виконання прийнятих законів;
2. Що стосується подальших змін законодавства.

Є питання технічного характеру, є – концептуальні. Наразі пропозиції систематизуються, і я пропоную орієнтовно через місяць зробити координаційне засідання очолюваного мною підкомітету за участі представників Міндовкілля та Держгеонадр, з тим, щоб вже обговорити ці питання. І потім поінформую на засіданні Комітету про наше засідання Підкомітету», – пообіцяв Павло Якименко.

Олег Бондаренко висловив сподівання, що Павло Якименко як голова Підкомітету проведе «плідну роботу по усуненню недоліків тих законів, які ми прийняли, і по усуненню проблем, які існують і які ми почули сьогодні від галузі».

«Окремо я також прошу, коли ви дійдете до питань лісової галузі, залучити підкомітет під головуванням Юлії Юріївни [Овчиннікової], і поспілкуватися разом», – наголосив Олег Бондаренко.

Інформацію про стан імплементації та проблеми застосування змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надрокористування від Павла Якименка Комітет взяв до відома.

«Закликаю до більшої співпраці в частині розробки законопроектів, і їх впровадження. Закликаю і Міндовкілля, і Держгеонадра», – насамкінець звернувся до учасників Комітету Олег Бондаренко і закрив засідання.

 

P.S. Комітет 19.12.2023 відбувся через кілька днів після того, як Кабінет Міністрів України оприлюднив висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності Романа Опімаха у 2023 р. (Голову Держгеонадр і його заступників в Уряді оцінили на відмінно).

Анулювання спецдозволу на Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище фактично націоналізованої компанії Укрнафтобуріння, збитки держави від блокування українських видобувних компаній через санкції до їх власників, не надходження до бюджету коштів від реалізації Угоди про розподіл продукції на ділянці Угнівська – жодна з цих тем під час засідання Комітету не зачіпалася.

Запитання від ЗМІ формат заходу не передбачав.

NADRA.INFO дякує Олегу Бондаренку, Павлу Якименку і команді секретаріату Комітету за послідовну конструктивну комунікацію. Сподіваємося, що всі наступні засідання Комітету і Підкомітету, а також робочі групи та наради щодо обговорення змін до нормативно-правових актів у сфері надрокористування та їх імплементації також будуть прозорими, із залученням та гарантованим доступом незалежних медіа.