Держгеонадра анулювали спецдозвіл на торф. Надрокористувач хоче повернути родовище

Що сталося? 

Державна служба геології та надр України анулювала спецдозвіл №4860, наданий ТОВ-ФІРМА «НАДІЯ-94» на видобування торфу родовища «Дубовик» у Рівненській області. Повідомляє Інформаційне агентство NADRA.INFO із посиланням на наказ Голови Держгеонадр Романа Опімаха №185 від 04.04.2023 (завантажити файл наказу).

Спецдозвіл №4860 надали в 2009 р. на 20 років. Площа родовища «Дубовик» – 180 га, запаси (С1) – 850 тис. тонн торфу. Видобування не здійснювалося. 

 

Чому припинено дію спецдозволу?

Спецдозвіл анульовано на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 460/1404/22 (рішення).

Як випливає з судового документу, ще в 2016 році дію спецдозволу було зупинено «у зв`язку із порушенням надрокористувачем умов користування надрами … ; невиконанням в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень …».

Все почалося з того, що в 2018 р. ТОВ-ФІРМА «НАДІЯ-94» потрапила до переліку суб`єктів господарювання, які не звітували до ДНВП Геоінформ України щодо руху запасів (форма – 5-гр). Держгеонадра попередили надрокористувача, щоб виправився. Але планова перевірка Геологічного контролю в 2019 р. зафіксувала щонайменше 5 порушень Угоди про умови користування надрами, а також взагалі не проведення робіт на ділянці надр. На тлі невиконання вимог припису, в 2020 р. було доповнено підстави зупинення дії спецдозволу, а в лютому 2021 р. продовжено термін для усунення порушень до травня 2021 р.. Оскільки порушення не були усунуті, Держгеонадра звернулися до суду. 

 

Що каже надрокористувач? 

Директор ТОВ-ФІРМА «НАДІЯ-94» Віктор Гордіченко про анулювання спецдозволу, як і про судову справу за позовом Держгеонадр, дізнався з телефонної розмови з NADRA.INFO. Рішенням суду та діями Держгеонадр – обурений. Розповідає, що родовище «Дубовик» є частиною великого однойменного торфовища з цінними покладами верхового торфу. Тому компанія планує оскаржити рішення Держгеонадр і повернути контроль над ділянкою. 

«Звісно, цікаво зберегти це родовище! Тому що, це одне з родовищ, яке має верховий тип покладів торфу.

Торфʼяники діляться на три типи покладів: верховий торф, низинний і перехідний. Це – верховий тип покладів, які використовуються в основному для виробництва торфосумішей або торфоґрунтів для вирощування овочів та квітів.

Цього родовища достатньо, щоб виробляти щорічно… приблизно 100 тис. куб. м на рік.  А запаси всього великого торфовища «Дубовик» – близько 2 млн тонн торфу за 40% вологості», – пояснює Віктор Гордіченко.

Саме тому, каже підприємець, ще в 2002 р. компанія закупила і встановила технологічну лінію для виробництва торфосумішей. Потім отримала спецдозвіл на користування надрами.

«Надана ліцензія у звʼязку з тим, що ми вийшли на конкурс. Тому що ми купили технологічну лінію для виробництва торфосумішей, і завезли її сюди. Взяли кредит – 252 тис. євро і купили цю лінію. Це було спільне підприємство з польською фірмою. Закупляли торф, який видобувається на території України іншими підприємствами. І робили продукцію. Вона йшла на ринок під маркою Kronen», – пригадує директор. 

І пояснює, що до видобування торфу на власній ділянці справа не дійшла через брак фінансування. Втім, незадовго до війни компанія знайшла спонсорів, які повинні були допомогти запустити видобування, і встигли викупити майданчик, на якому знаходиться власне технологічна лінія. Реалізації задуманого завадив напад РФ на Україну. 

«Коли почалася війна, ми зупинили виробничу діяльність. До війни ми виробляли і постачали продукцію по всій території України», – каже пан Гордіченко. Додає, що близькість родовища і виробничого майданчика до кордону з Білоруссю – є несприятливим фактором, який вплинув на зупинку робіт і стримуватиме їх найближчим часом. Саме тому обурюється через рішення суду і Держгеонадр анулювати спецдозвіл під час війни: «Це Дубровицький район, якщо подивитися по карті, де знаходиться родовище «Дубовик», це приблизно кілометрів 9 до кордону.  Останнім часом – взагалі події у тій зоні розвиваються не на користь того, щоб там починати зараз працювати. … На сьогоднішній день я доволі здивований: як можна позбавляти, забирати ліцензію в той час, коли там неможливо сьогодні щось робити, навіть якби було бажання?». І просить передати Голові Держгеонадр особисте запитання: «Як можна на території, яка сьогодні знаходиться у прикордонній зоні – виносити такі рішення?! І хто зацікавлений у цих «нюансах»?»

 

Думка експерта 

«Попри те, що рішення адміністративного суду вже набрало законної сили, у товариства є шанс його оскаржити», – переконаний адвокат, радник Ario Law Firm Сергій Деркач. 

«Хоча за загальним правилом строк на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 у справі № 460/1404/22 сплив ще в січні 2023 р., він може бути поновлений, якщо суд вирішить, що строк оскарження було пропущено з поважних причин. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об’єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. На практиці, поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Отже, в даному випадку ТОВ-ФІРМА «НАДІЯ-94», подаючи апеляційну скаргу на рішення суду, що набрало законної сили, має обґрунтувати причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а зазначені підстави мають бути визнані апеляційним судом поважними. 

Зокрема, серед таких поважних причини можуть бути: несвоєчасне отримання або взагалі неотримання рішення суду, тимчасове призупинення діяльності ТОВ «ФІРМА «НАДІЯ-94» на період воєнного стану в Україні у зв’язку із загрозою збройної агресії та/або безпосередньою близькістю родовища та місцезнаходження самого товариства (с. Висоцьк, Дубровицький район, Рівненська область) до кордону із Республікою Білорусь, відсутність адвокатів (юристів) в штаті товариства, що позбавило можливості підготувати та подати апеляційну скаргу у встановлений процесуальний строк, відсутність керівного органу за місцем знаходженням товариства та/або переведення роботи всього підприємства на дистанційний режим роботи на період воєнного стану, що мало наслідком позбавлення можливості вчасного отримання поштової кореспонденції із суду за даною юридичною адресою, тощо.

Також апеляційним судом може бути врахована та обставина, що дана справа розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників, тобто без фактичної участі ТОВ-ФІРМА «НАДІЯ-94», – пояснює адвокат. 

Нагадаємо, сумлінно ставитися до звітування про рух запасів корисних копалин раніше радила експертка в галузі надрокористування, засновниця геологічно-юридичного консультанта надрокористувачів «Геологічної Інвестиційної Групи», адвокатка Ірина Супрун: «Будь-яка звітність для надрокористувачів, зокрема і форма 5-гр, є не лише формальними документами. Таким чином, для того, щоб уникнути проблем, надрокористувачі повинні ретельно підходити до подачі звітних документів і обов’язково переконатися, що уповноважений орган, в нашому випадку Держгеонадра, отримали інформацію та зареєстрували її. При поданні звітів необхідно обов’язково контролювати отримання їх відповідними службами, зокрема, отримати підтвердження від канцелярії Державної служби геології та надр України про отримання свого відправлення, а в ДНВП «Геоінформ України» про передачу таких форм звітності від Служби до ДНВП «Геоінформ України». … Подача цієї звітності є обов’язковою до виконання надрокористувачем, незалежно від того, здійснює компанія видобуток корисних копалин, чи ні. Адже завдяки такій звітності держава, яка є власником єдиного Державного балансу корисних копалин, та, відповідно, й громадяни, громадськість володіють інформацією про кількість видобутих корисних копалин в межах країни».

 

Нагадаємо, державне підприємство «Житомирторф» може втратити свій єдиний дійсний дозвіл на користування надрами з метою видобування торфу родовища «Чистина». 

 

 

Фото асоціативне. Джерело https://cutt.ly/5jIRdeh