Полтавському ГЗК закидають незаконний продаж щебеню

Служба безпеки України заявляє, що спільно з Державним бюро розслідувань зібрала доказову базу на керівництво Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК), який «підконтрольний підсанкційному мільярдеру Костянтину Жеваго» (в релізі СБУ бізнесмена названо саме “підсанкційним”, хоча в Головній базі даних санкцій інформація про запровадження до Жеваго санкцій відсутня. В 2021 р. Рада національної безпеки на оборони України застосувала санкції до ТОВ «Біланівський ГЗК», який повʼязують із Костянтином Жеваго. Згодом Державна служба геології та надр анулювала спецдозвіл компанії. Про безпідставність такого кроку розповідала адвокат Валерія Гудій – прим. NADRA.INFO).

«Викрито 6 посадовців компанії, які створили організоване злочинне угруповання. Вони налагодили схему привласнення бюджетних коштів під час видобутку та продажу корисних копалин на майже 400 млн грн», – йдеться у повідомленні СБУ.

За даними слідства, протягом 2019-2022 років фігуранти постачали на афілійовану комерційну структуру оптові партії щебню за штучно заниженою вартістю.

Встановлено, що зловмисники продавали гірську породу, не маючи на це відповідного спецдозволу. Так, 1 тонну сировини збували «своїм компаніям» за 30-50 грн. А потім реалізовували породу вже за ринковою ціною, яка була майже в десять разів більша. Для реалізації оборудки її організатори вносили недостовірні відомості до звітної та фінансово-господарської документації. Ініційована СБУ і ДБР експертиза на базі Київського науково-дослідного інституту судових експертів підтвердила факти злочинної діяльності та бюджетних збитків.

Під час обшуків за адресами фактичного проживання, в офісах і на виробничих потужностях фігурантів виявлено документи та інші речові докази оборудки.

На підставі зібраних доказів директору ГЗК, його довіреній особі, головному бухгалтеру і начальнику відділу збуту компанії, а також екскерівнику і головбуху підконтрольної фірми, а також чинному директору повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем вчинене організованою групою осіб);
• ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

Вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу. Зловмисникам загрожує до 12 років тюремного ув’язнення. Розслідування проводили спільно з ДБР за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.