Анатолій Капустюк – про бурштинові 100 мільйонів, торф і мідні плани Волиньприродресурсу
Навіщо з комунального підприємства Волинської обласної ради роблять акціонерне товариство?
Директор КП “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради Анатолій Капустюк в інтервʼю інтернет-порталу Перший (авторка Олена Лівіцька) розповів про результати діяльності комунального підприємства за 9 місяців, а також поділився планами. Ми вибрали найцікавіше на наш погляд.
Про масштаб діяльності
“У “Волиньприродресурсу” є чотири ліцензії на бурштин, чотири на торф, одна на мідь”
Про видобування і гроші з надр
“Станом на 22 грудня ми добули 6 тонн 635 кілограмів бурштину, реалізували – 6 тонн 568 кілограмів. На суму 97 мільйонів 53 тисячі 607 гривень. За цей же період ми добули 52 тисячі тонн торфу і реалізували його на 20 мільйонів 160 тисяч гривень”
“У нас 97 мільйонів і 6 тонн [буршину] за 9 місяців. Тоді як, для прикладу, ДП “Бурштин України”, яке через Фонд держмайна зараз виходить на фінішну пряму щодо приватизації, за 15 років офіційно добуло 13 тонн бурштину. Ось вам і показник нашої роботи“
“Із бурштином на міжнародну арену ми вже вийшли. Нас знають у Китаї, в Об’єднаних Арабських Еміратах, Польщі, Литві. Ми без проблем можемо нарощувати показники. Зараз 1 кар’єр за 9 місяців (округлимо) дав майже 100 мільйонів. А якщо таких 10?”
“Загалом ми підняли цих 100 мільйонів з… 8-ми гектарів. А у нас 52 тисячі. Чи спроможні ми дати показник 500 мільйонів? Спроможні. Мільярд? Так. Тільки на бурштину? Так. Це напряму залежить від території і співпраці з громадами”.
“Ми добули 52 тисячі тонн торфу, продали на 20 мільйонів 160 тисяч. За видобуток торфу ми заплатили “Волиньторфу” 6 мільйонів 342 тисячі 776 гривень з цієї суми. З цієї ж суми сплатили за болотно-підготовчі роботи (3 мільйони 676 тисяч 500) і вартість спецдозволів (“Велике Болото” – 1 мільйон 694 тисяч, “Стобихівське” – 901 тисяча тощо). “Волиньприродресурс” на брикеті не заробляє, бо ми продаємо цьому держпідприємству лише фрезерний торф, з якого вони і виготовляють брикет”
“Станом на 11 вересня минулого року борг перед “Волиньторфом” сягнув 3 мільйонів 395 тисяч: вони вже почали болотно-підготовчі роботи, а підприємство з ними не розраховувалося і накопичувало борги. Сьогодні у нас перед контрагентами боргів – нуль, перед “Волиньторфом” – нуль. Усі наші платежі та фінзобов’язання закриваються“
Про гроші для громад
“Цей рік якраз і продемонстрував, як ми працюємо: немає екологічних наслідків, не пропадає вода, є робочі місця, зарплата чесна і прозора, конвертів не існує, а платиться тільки вся сума на картку. Обсяги видобутку – прозорі. Нема поняття про офіційний і неофіційний видобуток. Якщо держпідприємства показують 18 кілограмів за рік, то ми за три місяці роботи торік – більш ніж 2 тонни. І зараз уже 6600, на кінець року, думаю, буде 7″.
“У нас ліцензійні площі сягають 52 тисячі гектарів. Наприклад, зараз ми працюємо у Маневицькій тергромаді на землях лісгосподарського призначення (Маневицьке ЛГ, Вовчицьке ЛГ)”
“За цей період Маневицькій ТГ надійшло 4 мільйони 302 тисячі гривень ренти. Це та сума, яку вони отримали, і не важливо, чи ми в лісі працюємо, чи на сільськогосподарського призначення землях. Правда, треба розуміти поняття розщеплення: там 30% отримала громада, 70% з цієї суми забирає держбюджет. Тобто громада з цього мала 1 мільйон 290 тисяч 693 гривні.
У цей же час громада отримує і ПДФО. У нас працює виключно місцеве населення, це мешканці Маневич, Прилісного, Лісово, Вовчицька. Їх доволі багато. Зарплати теж великі. Тому розмір ПДФО за цей час сягнув 6 мільйонів 703 тисячі 391 гривні. Це дуже велика сума. Лише у Маневицькій ТГ ПДФО – це 2 мільйони 831 тисяча 881 гривня. У Прилісненській – 3 мільйони 638 тисяч 395. Крім того, ЄСВ, військовий збір лишаються у громаді.
Зараз на Прилісненську тергромаду, на території якої ми не працюємо, але там знаходиться (зареєстроване) ТОВ “Надровидобування”, щомісяця спрямовується ПДФО на рівні 120-150 тисяч гривень. На Маневицьку громаду, де зареєстрована маневицька філія ТОВ “Надровидобування” (це було умовою громади – працювати на території громади і давати робочі місця їхнім місцевим людям) – 400 450 тисяч за місяць. Якщо порахувати це разом із рентою, то загалом громада отримує за місяць до мільйона гривень. Вважаю, це непогано. Сподіваюся, таким темпом ми незабаром станемо там основним платником податків”
“Якщо рахувати зарплату, то люди занесли у свої родини 33 мільйони 178 тисяч 534 гривні. Це дуже добре”
Про мідь родовища Жиричі
(NADRA.info розповідали про родовище Жиричі в матеріалі “Вполювати волинську мідь”)
“Жиричі – це той спеціальний дозвіл, який ми зараз не використовуємо. Якщо наступного року не почнемо цей проект, то можемо його втратити“
“Проблема цього родовища в тому, що там шахтний метод видобутку, тобто треба будувати шахту. На неї треба дуже багато інвестицій. У нас є вся проектна документація. Вона затверджена. Вартість реалізації цього проєкту становить до 450 мільйонів доларів“.
“Це та сума, яку комунальне підприємство самостійно не потягне взагалі. Треба залучати інвесторів, іноземні компанії. Коли ми отримували спеціальний дозвіл, то розраховували на співпрацю з компанією “Полмідь”. Пішли перемовини. Зробили три свердловини, міжнародні аналізи, однак економічний спад у зв’язку з ковідом зупинив інвестиції та початок нових проектів у всьому світі”
“Зараз на цю тему ми ведемо перемовини з Канадою. До речі, в цьому нам взялося допомагати Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. 10 січня представники міністерства їдуть в Канаду, одне з питань – наше родовище міді та залучення інвестицій у нього”
“Мідь набагато цікавіша [ніж бурштин], тому що вартість міді на міжнародному ринку дуже зросла. Але для початку його реалізації потрібні колосальні гроші. Навіть якщо вкинути весь бюджет області, цього не вистачить. От є приклад: Нововолинськ і шахта №10, яку ніяк не можуть добудувати. Там глибина трохи більша, 1000 метрів. У Жиричах трохи менша – 450. Але ми знаємо, скільки років 10-та шахта будується. Років 20 уже? І туди похоронили просто космічні гроші”
Про трансформацію з КП в АТ
“Олена Лівіцька: 8 грудня майнова комісія розглянула проект рішення про реорганізації КП “Волиньприродресурс” і перетворення цього в акціонерне товариство. Члени комісії підтримали це рішення. Воно, очевидно, буде винесено на найближчу сесію. Чим спровоковано його появу? Навіщо?
Анатолій Капустюк: Як комунальне підприємство ми обмежені ресурсами в частині залучення коштів. Це те, про що ми говорили, згадуючи Жиричі. У цьому випадку йде мова про перетворення комунального підприємства в акціонерне товариство. Що це означає? От “Укргазвидобування” будо ДП, стало АТ. “Енергоатом” був ДП, став АТ. “Укрзалізниця” – так само. Тобто це одна з форм управління, яка нічим не відмінна від комунального підприємства. Якщо відкрити інформацію про будь-яке з названих підприємств, ми побачимо, що це стовідсотково власність держави. Статус не змінюється. Але акціонерні товариства мають право випускати цінні папери, випускати облігації, залучати кошти під статутний капітал і під запаси”
“Якщо ви побачите проєкт, то там написано: “Реорганізувати комунальне підприємство Волинської обласної ради шляхом перетворення в акціонерне товариство “Волиньприродресурс” у формі приватного акціонерного товариства”.
“Коли наші депутати читають “приватне”, то сприймають це ніби тут щось не так. Є закон про акціонерні товариства: приватне – це як раніше було закрите акціонерне товариство. Відкрите (публічне) АТ – це коли будь-хто може придбати частку акцій. Приватне – коли випускається сто акцій, і всі вони в одного власника. Не йде мова про випуск акцій. Тут необхідно рішення засновника, тобто рішення обласної ради”
“Перший крок – це етап перетворення шляхом реорганізації в акціонерне товариство, він дуже довгий. Уже потім – випуск облігацій (тільки за рішенням власника, а це окрема сесія), вихід на фондовий ринок, а далі – процедура переоформлення всієї проєктної документації… Це дуже складно, але це дасть можливість використовувати інвестиційний інструмент, щоб реалізувати проект видобутку міді”
“Не йде мова про те, що інвестор стоїть вже за рогом, готовий прибігти та інвестувати. Ні, але ми хочемо мати цей механізм, тому його створюємо”
“Не потрібно забувати, для яких це цілей робиться. Жиричі – це той спеціальний дозвіл, який ми зараз не використовуємо. Якщо наступного року не почнемо цей проект, то можемо його втратити. Інших механізмів запустити цю процедуру просто не існує”
“Статус не змінюється. Власник не змінюється. Я думаю всі депутати ознайомилися зі специфікою приватного і публічного товариства. Для обласної ради це нічого не змінить. Для комунального підприємства – це складніша звітність, більше органів контролю, але хоча б варіант залучення коштів на проекти. Бо від коштів, які в нас є, залежить те, як ми можемо масштабуватися”
Читайте також: Роман Кац: “На одному родовищі ліворуч – вапняк державного значення, а за 500 метрів праворуч – місцевого. На що це схоже?!”
Читайте також: Піщаний поворот. Що буде з річковими родовищами піску в Києві і поблизу – після гучної заяви Служби?
Читайте також: Незаконно звільненого директора ДП “Бурштин України” поновлять на посаді
Читайте також: Компанія-золотошукач судиться з Держгеонадр
Читайте також: Аукціону в понеділок не буде. Чому приватизація ОГХК знову відкладається?