Роман Опімах: ухвалена «мала реформа» – гарний баланс інтересів бізнесу і держави

Пронизлива сирена повітряної тривоги лунає за 15 хвилин до нашої зустрічі з Романом Опімахом. Голова Державної служби геології та надр України інтервʼю не скасовує і не відкладає – спускаємося до бомбосховища, в якому під час тривог вимушено працюють колектив Служби і кількох підпорядкованих підприємств. 

Напередодні, 26.07.2022, Уряд схвалив пакет змін до постанов, які регулюють процедури надання спеціальних дозволів без аукціону, шляхом проведення електронних торгів, визначення початкової ціни продажу дозволу та вартості геологічної інформації. Робота над проектом почалася восени 2021 року. Сьогодні Роман Опімах називає ухвалене «малою реформою» надрокористування.

Але запитання до Голови Держгеонадр не обмежуються підготовкою змін у регулюванні галузі.

 

Війна і Служба

 

NADRA.info: Де Ви були, коли почалася війна?

Роман Опімах: На роботі, в Держгеонадр. 

З самого зранку, о 6 чи о 6:30 виїхав з дому. Приїхав також весь керівний склад Служби, всі перебували на робочих місцях.

 

Як Ви зустріли ці події особисто? 

Особисто – якісь побоювання уже були присутні [напередодні]. 

З точки зору родини і дітей, я порадив, щоб вони сіли на машину і швидко виїхали з міста. А сам прибув на роботу. У нас є чіткі вказівки, як потрібно діяти в таких випадках. 

 

 

Сімʼя виїхала заздалегідь, чи 24-го?

Вночі 24-го, коли все розпочалося. 

 

Дислокація Держгеонадр змінювалася – Служба переїжджала до Львова чи іншого міста на заході України?

Ні, ми не переїжджали. Частково колектив залишався тут. В перший місяць це було більше чергування. Ми оперативно перевели всю роботу в дистанційну, у нас запрацювала дистанційна система документообігу, прийом документів. Зрозуміло, що в перші місяці звернення від надрокористувачів чи потенційних інвесторів були мінімальними. Тим не менше, ми підтримували максимально роботу, як це має робити державна установа, і намагалися всі свої функції реалізовувати. Зважаючи на обставини. Нам це вдалося. 

 

Коли спала напруга перших днів після вторгнення, було чути різні заяви, що дехто в Україні знав про 24.02.2022. Вас попереджали про початок вторгнення?

Ні. 

Ми були готові до різного розвитку подій. Проводили наради з колективом, відпрацьовували різні варіанти евакуації з будівлі. Але щоб хтось чітко сказав, що 24-го – такого не було. 

 

Ви покидали територію Україну з моменту вторгнення? 

Один раз у робочому відряджені – підписували угоду про співпрацю з польськими колегами.

 

Скількох співробітників Служби мобілізували до лав ЗСУ?

Ця інформація не може бути надана. 

Мобілізовані є. Як в підпорядкованих установах, так і в Службі. 

 

 

Є співробітники, які були в окупації?

Так. Ми постійно моніторимо цю ситуацію і інформуємо відповідальні органи про такі випадки, якщо вони є. 

 

Співробітникам Служби і підпорядкованих структур, яких мобілізовано до ЗСУ – зберігається заробітна плата?

Обовʼязково. Це вимога закону. Зберігається посада, підтримується зарплата.

 

Скільки видобувних обʼєктів Україна втратила від неприхованої агресії РФ станом на зараз? 

У нас немає такої статистики. 

Ми ще півтора місяці тому ініціювали звернення до всіх асоціацій, обʼєднань надрокористувачів і бізнесу: написали листи на 16 різних організацій – від великих, як-от Американська Торговельна Палата і Європейська Бізнес Асоціація, до більш камеральних, як Асоціація видобувачів піску. 

Наразі відповіді ми, на жаль, від них не отримали. 

Ми, звичайно, відчуваємо негативний вплив війни. Певні роботи припиняються. Хоча зараз не можна здійснювати перевірки геологічного контролю – на них мораторій. То ж ми камерально можемо про це дізнатися,  якщо нам не подають звітність, або по звітах видно, що діяльність майже не ведеться. 

Бізнес-активність, звичайно, суттєво впала. І це залежить, в тому числі, від попиту, який суттєво зменшився. Навіть ринок будівництва – те, що візуально всі могли побачити – скоротився суттєво. Корисні копалини, необхідні для будівельних матеріалів – не купуються. Металурги – те ж саме. 

 

В одному з релізів Держгеонадр згадувалася можливість звернення до Служби по консультації під час війни.

Ми підтримували комунікацію через Єдине вікно надрокористувача – той продукт, який ми запустили. 

 

Скільки надрокористувачів скористалися цим сервісом? 

Ми зайняли іншу позицію – самі, ініціативно, звернулися до тих надрокористувачів, пакети документів і заяви від яких були подані і перебували на розгляді у Службі. Ми запитували, чи є для них актуальною діяльність, про дозвіл на яку вони просили. Ми провели звʼязок з усіма, про кого знали. І закликали інших, що всі можуть звернутися до нас через Єдине вікно, і фахівці передзвонять у конкретний час за вказаним номером.

Незадоволених не було. 

 

Про закриті відкриті дані і ворогів у надрах

При Міндовкілля і ДЕІ діють Оперативні штаби, які зокрема займаються обрахуванням збитків, завданих природним ресурсам України від війни РФ. Держгеонадр долучаються до діяльності цих штабів?

Нас долучають за потреби. 

Щоб порахувати втрати, потрібна методика. Якої до цього часу не було. Ми її розробили. Як контролюючі органи [для обрахунку збитків] будуть задіяні Держгеонадр і ДЕІ. Ця методика наразі знаходиться на погодженні усіма зацікавленими органами, і коли Уряд її затвердить, її можна буде використовувати. 

Але важлива річ, що ці повноваження необхідно визначити за цими установами (Держгеонадр і ДЕІ) на рівні Закону. Зокрема, та ініціатива, над якою зараз працюють народні депутати – законопроект 4187 – передбачає, що такі компетенції будуть закріплені за Держгеонадр і ДЕІ.

 

Тобто, зараз немає установи, відповідальної чи уповноваженої рахувати збитки? 

На рівні Закону – ні. 

 

Нещодавно було оприлюднено пакет документів – аналіз поточного стану і проектів щодо відновлення України, які були оголошені на конференції в Лугано. Держгеонадр долучали до роботи над цими документами? 

Ні. Офіційно Служба не була залучена. 

 

За тиждень чи два після нападу РФ було закрито Державний геологічний портал, ще за два тижні – СОТА (база даних РНБО). Станом на зараз всі реєстри, які стосуються надрокористування – закриті. І ми починаємо отримувати запити від надрокористувачів, які шукають дані про нові родовища чи ділянки надр, на яких працюють конкуренти – ця інформація потрібна ринку.  Можна зрозуміти, чому цю інформацію закрито, з точки зору приховування розташування ключових родовищ. Особливо нафтогазових: ворог не має знати точку, в якій відбувається видобування. Але виникають питання: наскільки виправдане повне закриття всієї інформації про надрокористування в Україні? 

У нас є чіткі вказівки уповноважених органів, які нам сказали, що ми маємо робити. Переважна більшість інформації, яка була відкрита – містить координати. Тобто, навіть якщо частково розміщати якусь інформацію, потрібно прибирати координати. Що технічно важко, тому що у своїй більшості це відскановані документи.

Я перепрошую за ці незручності, і думаю, що ринок і журналістська спільнота нас зрозуміють. Все ж таки ми на етапі війни, і наслідки використання цієї інформації ворогом можуть бути суттєвими.

В той же час, ми не зупиняємося, і розвиваємо ті продукти, які ми запустили минулого року. Це і Державний геологічний портал, і Електронний кабінет надрокористувача.

 

Коли Державний геологічний портал повернеться до функціоналу, який він мав до лютого-2022?

Коли закінчиться війна і не буде загрози. Не раніше. 

Весь доступ до матеріалів порталу мають співробітники і за необхідності – правоохоронні органи теж можуть отримувати необхідні дані і користуватися вибірково певним функціоналом. Наприклад, реєстром спеціальних дозволів, заяв і т.ін.. 

Ми розробили ще один продукт, який, на жаль, ще не можемо презентувати спільноті. Це карта будівельних корисних копалин – сировини, яка використовується в будівництві, майже 20 різних видів копалин. 

Ця мапа на сьогоднішній день містить біля 6 000 обʼєктів, 1300 з них є заліцензованими – там є спецдозволи і визначений надрокористувач, а решта – це родовища та прояви з затвердженими запасами та перспективними ресурсами, які можуть бути заліцензовані в разі прояву інтересу з ринку. 

 

 

Ми розуміємо, що час Великої Відбудови України прийде, і ми вирішили на випередження провести таку роботу в рамках своїх можливостей. Ми підняли всі звіти, геологічні матеріали, вибрали з неї інформацію про всі обʼєкти і розмістили візуально на карті з привʼязкою. Якщо звіт уже був відсканований, він також привʼязаний до карти: можна одразу завантажити і подивитися його. Якщо ж ще не відсканований – то прийти до бібліотеки і ознайомитися там. Також на цій карті є привʼязка протоколів ДКЗ (понад 5000 протоколів). Нагадаю, що минулого року вперше в історії Служби було відскановано 15 000 звітів – зі 175 000. Це незначна частина, але ми планували кожен рік цю роботу робити.

Тобто, це такий зручний механізм, в розрізі адміністративної одиниці, області, корисної копалини – можна брати і користовуватися. 

Звичайно, не всі обʼєкти на карті – підготовлені. Є ризик, що якийсь обʼєкт було виявлено і прописано в звіті в 1970-х роках, і до нашого часу там, можливо, цієї корисної копалини в конкретній точці вже і немає. Відтак треба все перевіряти. Але ми таке застереження робимо, і про це попереджаємо. 

В КМУ був створений Оперативний штаб із забезпечення будівельними матеріалами (виробами (продукцією) з метою відновлення об’єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Штаб створено 13.07.2022 Постановою КМУ №790 – Прим.). Наші матеріали в розрізі перших семи областей ми передали в цей Штаб, і місцевій владі також передали. 

Вони не будуть їх публікувати. 

Але повторюся, попит зменшився, і теоретично, відновлення можуть задовольнити вже існуючі обʼєкти. 

 

В чому сенс підготувати інформацію, надати її бізнесу – але не публікувати у доступі?

Якщо вся інформація з геолокаціями закрита, то ми ж не можемо розкрити карту з геолокаціями всіх обʼєктів. Логічно. 

 

Тоді давайте скажемо бізнесу, до кого звернутися, щоб отримати ці дані? 

Потенційні інвестори точно можуть звертатися до Військових адміністрацій, до урядового офісу, а також безпосередньо до організацій, які займаються підготовкою таких обʼєктів. У тому числі і до ДП «Геоінформ України». 

 

Тобто, на запит бізнесу, Геоінформ всю інформацію надасть? 

Так, точково інформація по обʼєктах може бути підготовлена на запит бізнесу. 

 

 

Підсумовуючи, доки війна – ми не будемо бачити у відкритому доступі ні реєстру спецдозволів, ні інтерактивних карт…

Прогнозую, що це буде відбуватися саме так. Ми орієнтуємося на вказівки інших органів, відповідальних за це. Але я думаю, що навряд чи буде [відкриття даних] до закінчення війни. 

 

У закриття даних є інший вимір – ми не маємо можливості бачити офіційну інформацію про компанії, які працюють в надрах, і бенефіціарними власниками яких є громадяни чи компанії з РФ. Зараз комунікація про це з боку Держави зводиться до релізів переважно силового блоку: «Ми заблокували, арештували, зупинили, віддали в АРМА…». Наприклад, днями АРМА нарешті спромоглася оголосити конкурс на відбір управителя Глухівського карʼєру кварцитів, який повʼязують із російським олігархом і другом Путіна Олегом Дерипаскою. 

Голова Держгеонадр Роман Опімах володіє інформацією, який відсоток українських надр насправді контролюють громадяни РФ чи компанії з Росії?

Всю ця інформацію – яка є у відкритих даних, ми надали в Мінекономіки на відповідний запит, ще в березні і в квітні.

 

По ринку ходить багато розмов, що справді вплив росіян на українські надра значно вищий, ніж про це написано в YouControl, який спирається на дані реєстрів – бо ж є прямий контроль, а є непрямий. За Вашими даними, яку насправді частку українських надр контролює РФ? Ви володієте цією інформацією?

Повторюся, ми орієнтуємося на ті джерела, які є доступні. Є реєстр юридичних осіб і бенефіціарів. Нам він був доступний, як і РНБО. В СОТІ до речі, все було доступно і зручніше, ніж в реєстрі. Коли СОТА була відкрита – у проміжок два тижні після початку війни, ми цю інформацію проаналізували і відібрали. Ми взяли звідти понад 20 з чимось обʼєктів, де вказана власність або держави РФ, або громадян РФ. Вся ця інформація була передана компетентним державним органам. В тому числі згаданий Глухівський карʼєр. Чи змінилися потім бенефіціари – на сьогоднішній момент, якщо нам про це ніхто не повідомляє, ми про це не знаємо. І ми, в принципі, не уповноважені моніторити бенефіціарів. 

Хоча ми давно ініціювали, і в контексті тих постанов, які були підтримані Урядом, вводимо чітку умову – будь-хто, хто займається надрокористуванням або хоче зайнятися, має надавати чітку інформацію про кінцевого бенефіціарного власника, з паспортами і всім комплексом документів, у відповідності до законів. Тобто, ця інформація буде у Служби. По цьому шляху ми йдемо. Все інше – ну, є якісь чутки. Але коли ми проаналізували дані, які взяли з СОТА, побачили, що в тих понад 20 спеціальних дозволах відображені всі чутки. 

 

Поясніть ситуацію з Демурінським ГЗК. До компанії-власника ГЗК – кіпрської Limpieza Limited ще в минулому році застосували повний перелік санкцій, безстроково. Там було і анулювання дозвільних документів. Але спецдозвіл Демурінського ГЗК не було анульовано, підприємство працює. Держгеонадр досі не має підстав анулювати чи зупинити спецдозвіл, хоча власник компанії в санкційному списку?

Підставою [припинити право користування надрами] є включення юридичної особи – власника спецдозволу до санкційного списку. 

 

І який тоді сенс було застосовувати санкції до Limpieza?

Я можу відповідати тільки за свій сектор. Горизонт проблематики може бути насправді набагато ширшим. 

Ми анулювали спецдозволи тим компаніям, яких чітко було включено до санкційних списків, яким було визначено, що вони не можуть володіти спецдозволами і геологічною інформацією. Іншого – закон сьогодні не визначає. Якщо закон визначить зворотнє – будемо діяти по-іншому. 

До речі, законопроект 4187 також має внести ясність у цій частині. 

 

Тобто, ситуація з Демурінським ГЗК виглядає так, що Держава зробила гучний піар на включенні Limpieza і Шелкова в санкційний список. А підприємство насправді діє, і має не анульований спецдозвіл…

[За процедурою] є ініціатор, який має включити компанію до санкційного списку. Була б включена – ми б анулювали.  

 

 

А яка ситуація з тими компаніями, яким минулого року анулювали спецдозволи? Більшість із них звернулися до суду зі скаргами.

Те, що я знаю, Держава виграє. Є кейси, коли надрокористувачі оскаржували накази Служби про анулювання, у цих справах – перемога Держави. 

 

На Ваш особистий погляд, як Державі варто було б вчинити з бізнесом в надрах, який контролюється з РФ? 

Мабуть, так, як держава застосовує закон до решти російського бізнесу.

 

Цього, на Ваш погляд, достатньо? 

Важко сказати, я не аналізував. На сьогоднішній момент забирається бізнес, передається, і далі ним будуть розпоряджатися. Передавати державним профільним підприємствам, чи шукати власника – проводити конкурс. Але горизонт же набагато ширший. Скільки всього компаній з російським корінням – 20 тисяч? А я кажу про власників спеціальних дозволів – це всього 20 з чимось. Ви ж розумієте, що не можна йти в обхід. Вибірковість – навіщо? Загальний підхід затвердили – і використовують. 

 

Роман Опімах: …Nadra.gov.ua працює, але тільки для авторизованих користувачів через електронний підпис.

NADRA.info: Не працює, ми перевіряли. Я не можу зайти, хоча авторизувався через електронний підпис.

Ви – ні. 

 

Можливо, буде крок назустріч журналістській спільноті і якась частина даних буде відкрита? 

Поки що ні. 

 

І надрокористувачі також не можуть нічим скористатися зараз?

Вони зможуть скористатися Електронним кабінетом надрокористувача.

 

Коли?

Коли порядок буде заюстовано.

 

Коли це станеться?

Як тільки Міндовкілля підпише, порядок піде на Мінʼюст. Намагатимемося максимально швидко. 

Але констатую факт: зараз у нас немає коштів із державного бюджету на підтримку цих робіт. Ми звернулися до різних міжнародних агенцій. Побачимо. 

 

 

Хто і чиїм коштом створював Державний геологічний портал?

За створення nadra.gov.ua платила Служба. Створювався портал силами Геоінформу. Тобто, ми не наймали жодних зовнішніх підрядників.

 

Скільки коштувало створення Державного геологічного порталу? 

Важко сказати. Це ж такий продукт-«ялинка». Електронний кабінет, функціонал… за сейсміку ми платили Укргеофізиці, щоб вони поклали на координати сейсмічні профілі і нам передали. Дані про ПЗФ – ми звернулися до Міндовкілля, і вони нам надали зони природно-заповідного фонду… 

 

З даними зрозуміло, але ж створення самої карти, ліцензії, адміністрування… – все це коштує грошей, які було сплачено.

Поцікавлюся. Але це не буде чітка цифра. Бо різні витрати нашаровувалися. 

 

Хто адміністратор порталу?

Геоінформ. Вони є адміністратором бази, відповідно до постанови №939.

 

Про УРП і ДСК

 

До війни розпочалася підготовка до проведення конкурсу з укладення УРП щодо ділянки літієвих руд Добра. Ми писали про засідання Міжвідомчої комісії. Ви є членом МКВУРП. Як розвивалися події після засідання Комісії 01.02.2022?

Війна наклала паузу на цей процес. 

Чисто адміністративно – Комісія була рішенням Уряду розділена на дві відповідальні сфери: вуглеводні (за неї відповідає Міненерго), і решта корисних копалин (відповідає Мінекономіки). В Мінекономіки було створено склад цієї комісії, він наразі оновлюється, бо там також відбулися кадрові зміни. Коли оновлять, думаю, Комісія буде засідати. 

 

Після 01.02.2022 МВКУРП засідала?

В новому складі – ні. 

По літію – було створено робочу групу, яка має на меті напрацьовувати матеріали конкурсної документації, і в яку всі могли запропонувати експертів, геологів, економістів, які будуть працювати на умовах конфіденційності. Це відбулося до війни. Потім адміністративно відповідальність перевели на Мінекономіки, і відтоді засідань не було.

Водночас, зараз ми думаємо, як могла би виглядати та конкурсна документація – той проект, який можуть обговорювати члени МВК УРП.

Також було підготовлено перелік ділянок стратегічних корисних копалин, які можуть виноситися на аукціони, або на підписання УРП. Це незаліцензовані обʼєкти з балансу – перелік налічує біля 200 обʼєктів.

 

Цей перелік вже затверджено?

Наразі він не був затверджений, тільки розроблений. 

Зараз концептуально вирішуються певні технічні моменти, і думаю, найближчим часом він теж буде затверджений постановою Уряду. 

 

Найближчим часом – це коли? 

Зараз важко щось прогнозувати. Якщо узгоджувальні всі наради пройдуть добре, і не потрібно буде заново все погоджувати… Є така характеристика, що якщо якийсь [бюрократичний] процес не відбувався 3 місяці, то треба заново розпочинати погодження нормативно-правових актів – чи все коректно, щоб нам не повертався документ. 

 

Днями ми звернулися по коментарі до Натана Калверта, який представляв Privateer Capital Management LP. Відповідей наші запитання не отримали.

Це та американська компанія, яка подала заявку? 

 

Так. У Вас є розуміння, Добра продовжує бути цікавою для цієї компанії?

Важко сказати.

 

У Вас є комунікація з Privateer Capital Management LP?

У мене немає жодної комунікації з Privateer Capital Management LP. Думаю, це питання до Міжвідомчої комісії, яке треба поставити, продовжуючи цей діалог.

 

Privateer Capital Management LP взагалі до Держгеонадр зверталися по інформацію щодо Доброї?

Ні. 

 

Хтось крім Privateer Capital Management LP ще звертався, цікавився українським літієм.

Китайці (NADRA.info писали про заявку від Chengxin Lithium Group Co. – Ред.).

 

Наскільки «китайські» ці китайці?

Не знаю. 

 

Тобто, до Вас просто зайшла заявка, і ніхто більше ні про що не запитував, не звертався по інформацію щодо запасів? 

Ніхто нічого не запитував. 

Я нагадаю, що досі існують певні обмеження щодо розповсюдження геологічної інформації – ДСК, гриф «таємно». Вони діють, і в будь-якому випадку у інвесторів будуть виникати певні труднощі через це.

 

 

Запити щодо перегляду обмежень ДСК ми неодноразово чули від бізнесу, зокрема від Національної асоціації добувної промисловості. Адже доки ДСК діє – бізнес має обмеження навіть в базових комунікаціях з потенційними інвесторами щодо обговорення запасів. Про рух до зняття обмежень ДСК також неодноразово говорили в Службі. 

Це залишається актуальним. Не знаю, наскільки це можливо зробити в цей період, саме зараз, зі зрозумілих причин. Але спробуємо в рамках закону забезпечити. Є шляхи, як забезпечити ознайомлення [інвесторів] з геологічною інформацією. 

 

Але все, що ми в Україні ховаємо під ДСК, добре відоме Кремлю… 

Ми про це постійно кажемо. 

В Кремлі є ця інформація. Вона навіть частково відкрита на їх інформаційних ресурсах – по обʼєктах, які є в Україні. Вся радянська геологічна інформація [формувалася так:] копія залишалася в Україні, а перший звіт, оригінал, йшов у Москву. Тобто, за запитом, в бібліотеці фонду в РФ можна отримати інформацію по ділянках, які є в Україні. Без якихось особливих перепон.

 

Якщо все ключове про наші надра знають у Москві, який сенс тримати їх закритими від українських громадян, потенційних інвесторів?

Не знаю, в чому сенс. 

Ми дали всю аргументацію, показали міжнародні практики щодо відкриття даних в інших країнах, які би, з моїй точки зору, дозволили б зняти цей гриф «таємно». Наразі цього не відбувається. І я вже пояснив, чому наразі цього не можливо зробити – тому що це буде неправильно сприйнято [під час війни]. 

Чому це не зробили до цього – мабуть, були страхи, що потім хтось буде за це карати. 

 

Ви один з небагатьох в Державі, хто знає про українські надра найбільше. У вас немає відчуття звʼязку між вторгненням РФ в Україну, початком повномасштабної війни – і намірами РФ отримати доступ до наших корисних копалин, про які вони знають? Багатство наших надр і напад РФ на Україну – повʼязані речі? 

Багато є експертних думок, які повʼязують ці два питання. 

 

А яка Ваша думка? 

Можливо, так.

Якихось чітких підтверджень – плани, карти, обʼєкти… – я не зустрічав. Тому, якоїсь 100-відсоткової впевненості немає. Але є експерти, які переконують, що це є однією з підстав.

 

І Ви поділяєте цю точку зору? 

Частково, так. 

Я поділяю точку зору, де є чіткі докази, і я можу спиратися на додаткову інформацію. У мене їх немає. Можливо, у когось вони є. 

Про «маленьку реформу», черги і баланс

 

Не помилюся, якщо скажу, що робота над ухваленою 26 липня Постановою почалася в жовтні 2021 р.? Чи раніше?

Десь у вересні ми почали роботу. Після того, як було рішення РНБО і указ Президента про необхідність внесення низки змін до профільних нормативно-правових актів. Перший проект ми розробили, якщо не помиляюся, у вересні, він був розміщений на сайті Держгеонадр. 

Пізніше, вже майже на виході проект був у січні або на початку лютого 2022 р.. Але ці події призвели до цього, що потім ми знову робили нову засилку [для обговорення і погодження], і додали ще нові два акти: щодо методики обрахунку вартості спецдозволів і геологічної інформації, щоб зробити більш комплексною цю, так скажемо, «маленьку реформу». 

«Великою реформою» я би назвав законодавчі зміни, закон 4187, зміни до Кодексу і закону Про нафту і газ – це без зайвої скромності можна було би вважати реформою важливих речей, яка дерегулює і прискорює певні процеси.

 

Які положення Постанови викликали найбільші зауваження з ринку? Хто писав проект, і хто долучався до обговорення? 

Долучалися майже всі. Засилало сам проект Міндовкілля – саме вони є розробником пакету змін. 

Найбільші дискусії, мабуть, були щодо підстав для внесення змін до програми робіт. Ми запропонували вичерпний перелік цих підстав, більш визначено – пʼять причин. Нам здається, і це підтверджує практика, що саме ці речі є найбільш реальними, а не щось вигадане.

Зрозуміло, зʼявилася підстава, повʼязана з війною. Загальний форс-мажор – і всі розуміють, що, на жаль, такі обставини теж можуть викликати потребу внесення змін до програми робіт.

Мабуть, зміни до програми робіт – це єдиний пункт, який викликав певну дискусію. Оскільки процес підготовки розпочався раніше, низка речей [закладених в проект постанови] перетинається з ініціативою 4187. Ті ж юристи і асоціації, які працювали над 4187, працювали і над змінами до постанов. Це не було якоюсь новизною і новиною для них. 

 

 

Коли Міндовкілля оприлюднило офіційний текст проекту постанови, ми спілкувалися з кількома учасниками ринку – асоціаціями і надрокористувачами. Від співбесідників почув думку, що можливо, було би варто публікувати офіційний текст раніше, і публічного обговорити. Бо так оприлюднили, за два тижні затвердили – це не є достатній час, мовляв, потрібне ширше обговорення цих питань.

Ми намагаємося комунікувати з ринком. Ніхто не може нас звинуватити в тому, що ми приймаємо якісь речі без обговорення, або з ігноруванням точки зору платників податків. Але ми, все ж таки, за те, щоб був баланс між інтересами бізнесу і держави. Це велике мистецтво його досягти! А всі задоволені ніколи не будуть, зрозуміло. 

Тому вірю, те, що на сьогоднішній момент прийняли – це гарний баланс. Можливо, народні депутати ще його якось підкорегують через 4187. 

Я також зазначу, що процедура надання спеціальних дозволів поза аукціонами – припинить своє існування на урядовому рівні і буде визначена на рівні закону. 

До речі, до тих, хто більше всього нарікав на проект змін – це державні органи та заінтересовані державні установи, які залучені до погодження цих змін. Тому що ця постанова у них викликає серйозну алергію. Вони сприймають як покарання працювати над нею.

 

Кого саме Ви маєте на увазі? 

Майже всі органи, які були залучені до процесу. Бо це досить важко. Треба вникнути в систему, як вона працює, бо є постійно якісь нюанси… І те, як ми важко рухали цю постанову, підтверджує, що це був непростий процес. Тільки узгоджувальних нарад у нас було три. Тому [важливим є] перенесення цього порядку на рівень закону, який змінювався з 2011 року понад 25 разів… Рендомні зміни до постанови впливають на стабільність… І є категорія надрокористувачів, які мають серйозні юридичну фаховість, департаменти, які мають згоду і нагоду це аналізувати, приймати участь в обговореннях, відстежувати зміни… А є багато надрокористувачів, які працюють власне з надрами. Вони мають на аутсорсі якогось юриста, який займається робочими процесами і не відслідковує зміни щодня. А зміни можуть бути суттєвими. Тому зі свого боку ми завжди намагаємося прокомунікувати ДО того, як ці зміни будуть відбуватися. І після: що відбулося, основні речі, зверніть увагу. Робимо розсилку, публікуємо на сайті – ми це все робимо.

Але змусити когось піти і хоча б прочитати – ми не можемо. Якщо хтось не задоволений, це не значить, що ці люди намагались взагалі брати участь у дискусії. 

Наведу приклад – Електронний кабінет надрокористувача. Ми понад півроку тому розпочали дискусію: «будь ласка, зайдіть під своїм ЄДН, спробуйте, і дайте нам фідбек, що вам не подобається, і як зробити краще – починаючи від інтерфейсу і закінчуючи функціоналом?» Нам одиниці з ринку дали бодай якийсь фідбек. Хоча я неодноразово закликав до цього в своїх інтервʼю, ми писали про це на сайті. Ви можете це підтвердити.

Коли запуститься кабінет – також будуть незадоволені. Але це природньо, я це розумію. Так само іноді і з іншими актами. Нічого страшного, це, мабуть, «іздєржкі професії». 

 

 

Постанову писали з вересня-жовтня, в умовах мирного часу. Ухвалювали в умовах війни, яка зачепила абсолютно всі сфери життя, весь бізнес в Україні. Напевно, немає людини чи компанії, які би не постраждали від війни на території України. Наскільки текст і суть проекту постанови було змінено з поправкою на воєнний час? Наприклад, підвищення суми гарантійних внесків. Мета зрозуміла – не допустити зривів аукціонів. Але суми вираховувалися в умовах мирної осені 2021 року, а ухвалювалися влітку воєнного 2022, коли втрачено сотні підприємств видобувної сфери.

100% проект постанови було адаптовано до тих змін, негативних подій, які відбулися. Я вже зазначав щодо автоматичного подовження дії спеціальних дозволів, угод, можливість внесення змін до програми робіт саме через початок війни – ці всі речі було передбачено. 

Щодо прикладу з гарантійними внесками я не погоджуюся. Бо, власне, той гарантований внесок для нафтогазу 10 млн грн – я перепрошую, якщо у тебе немає 10 млн грн, тобі в нафтогазовій діяльності взагалі немає нічого робити. При всій повазі. [Якщо не буде такого гарантійного внеску] прийдуть якісь люди-перекупи, або якийсь геолог, який буде займатися обʼєктом 30 років і постійно про щось проситиме. Тобто, це люди, які не здатні інвестувати. 10 млн грн для нафтогазової сфери – це ніщо. Певна сума, яка дозволить провести додаткові геологічні дослідження і проаналізувати матеріали, які були створені кимось іншим, інтерпретувати, що дозволить потім шукати кошти на розвиток проекту, якщо результати будуть позитивними.

Так само 5 млн грн для стратегічних корисних копалин (а це переважно рудні) – це ніщо. 500 тис. грн для решти… хочу сказати, що щодо цієї цифри діалог розпочинався з 2 млн грн початкової вартості. Потім [домовилися знизити до] 1 млн грн, і лишилися 500 тис. грн. Думаю, це нормальна сума, яку може дозволити собі як середній, так і малий надрокористувач. Знову ж таки, наголошую, що ця сума є гарантійним внеском. Вона використовується для сплати вартості спеціального дозволу, якщо компанія виявилася переможцем. І різниця повертається переможцю [якщо ціна продажу нижча, ніж сума гарантійного внеску]. 

 

Спецдозволи на місцеві корисні копалини більше не видаватимуть без аукціону.

Через 6 місяців. Є перехідний період. 

Я не бачив остаточний текст, але проект передбачав, що є перехідний період в 6 місяців. 

 

Протягом цих шести місяців ще прийматимуться нові заяви на отримання спецдозволів на місцеві надра без аукціону, чи тільки розглядатимуться вже подані? 

Прийматимуться. 

Але ми всіх попередили – цей процес передбачає погодження місцевих громад, публікацію протягом 30 дніх на сайті, погодження Міндовкілля… – враховуючи ці всі речі, потрібно мінімум 2-3 місяці, щоб пройти всі погоджувальні процедури і витримати мінімальні терміни. Тобто, 6 місяців для тих, хто вже розпочав цей процес – це досить достатньо. Чи достатньо це для тих, хто подасть нові заяви на нові обʼєкти – мабуть, достатньо, якщо це відбудеться найближчим часом. 

Ми були прихильниками цієї ідеї. Я переконаний, що це дозволить вирівняти ситуацію на ринку і зробити його більше конкурентоспроможним і, що важливіше, прозорішим. 

 

 

 

Перехідний період стосуватиметься тільки заяв на отримання спецдозволів на місцеві надра? А як бути з аукціонами, які номінувалися надрокористувачами? Ми звернули увагу на інформацію від кількох сервісних компаній з різних регіонів України (наприклад, про це писали в ТОВ Пласт – Ред.), і також самостійно перевірили дані Держгеонадр щодо заяв на номінування спецдозволів на аукціони. Більше 100 заявок, за якими досі не оголошено аукціони. Деякі чекають з 2020 р.. Що буде з цими заявками? Ці ділянки надр будуть виставлятися на аукціони за старими правилами, чи за новими – з підвищеними гарантійними внесками і без голландського аукціону?

Все правильно, за новими. Ми будемо діяти відповідно до чинної нормативно правової бази. Якщо наказ не було прийнято до цього, все буде відбуватися за новою процедурою. І, власне, певна витримана пауза повʼязана з тим, що хотілося вже не починати по старій процедурі, щоб не опинитися в ситуації, коли прийнята нова постанова і ти знаходишся у вакуумі. Це породило би низку проблем.

Зараз я розраховую, що в аукціонного відділу вже наступного тижня будуть пакети спецдозволів на різні корисні копалини, які будуть виставлятися на аукціон. Цей процес буде досить активним. 

 

Складається враження, що Держгеонадр накопичували заявки, не виставляли ділянки на аукціони, чекаючи на ухвалення нової постанови. Щойно ухвалили – аукціонний відділ почне виставляти?

Не можу так сказати. Із тих 100 заяв… Як відділ надрокористування звʼязався після початку війни з заявниками, так зробили і аукціонщики. Частина заявників не вийшли взагалі на звʼязок.  

Ми ж не робимо процес заради процесу, нам нецікаво оголосити аукціон, якщо немає навіть потенційно, хто прийде і придбає цей спеціальний дозвіл. Якщо такої людини немає, то навіщо робити сам аукціон?

 

Але ж інколи покупці зʼявляються після оголошення аукціону?

Погоджуюся. 

Але ми відстежуємо ділянки і виставляємо ті, щодо яких є інтерес.

І зараз ми виставимо саме те, про що люди найчастіше питають. Почнемо з задоволення попиту, який є. Найближчим часом все виставимо. 

 

Все ж таки, в чому причина? Чому за понад 100 заявкам від інвесторів про номінування – так і не було оголошено аукціонів? Невже тільки тому, що частина заявників не вийшла на звʼязок?

Десь є повторення, десь не вийшли на звʼязок. Десь причина є в пропускній здатності системи Прозорро. Як вона працює? Не можна зареєструвати 100 заявок за один день. Чому у нас за одні торги виставляється на більше 12 чи 13 лотів? Фізично за робочий день ми не можемо виставити більше. Розмістити 20-30 заявок за день модуль Прозорро не дозволяє. Я не скаржуся, але кажу, що є певні фізичні обмеження. 

Крім того, у нас постійно відбувається підготовка повторних аукціонів – якщо попередній не відбувся. І є інколи процеси, які нагадують «День бабака». Добре, що історія з міддю закінчилася (Держава отримала 18 млн грн за спецдозвіл, розіграний у травні 2022 р. – Ред.)! А скільки разів вона виносилася на торги, сім?

 

Вісім. 

Вісім! І тільки нарешті є компанія, яка сплатила за спеціальний дозвіл. Будь ласка – нехай працює. 

Але це все адміністративний процес, який займає час: відслідковування, розміщення… 

 

Ухвалені зміни якимось чином регулюють порядок взаємодії потенційного інвестора з Держгеонадр – щодо номінування чи ініціювання спецдозволу на аукціон?

Наскільки я памʼятаю, ні. 

Це процедура, яку ми описали. Ви можете вибрати з Інвестиційного атласу надрокористувача вже готовий обʼєкт, відібраний, з координатами, описом і геологічною інформацією. Умовно, цей процес називається ініціювання. Або ви можете номінувати свій обʼєкт.

В першому варіанті Ви звертаєтеся з заявою. Служба звертається до ДП «Геоінформ України». У нас був пакет замовлень робіт, і вони могли готувати пакети документації на аукціони: координати, опис, записка – треба ж, щоб це все хтось зробив, перевірив наперед, розрахував це. Зараз у нас такої можливості в результаті бюджетного секвестру немає. Ми не можемо замовляти такі роботи.

Тому працює варіант Б, коли надрокористувач або заявник робить пакет і засилає вже готовий, щоб прискорити. Йому це потрібно? Будь ласка, так просто буде швидше для нього. І буде виставлено спецдозвіл на аукціон. Тим паче, що в цьому процесі можемо щось підказати, скоординувати, порадити. Може, навіть, взагалі запропонуємо іншу ділянку.

 

Процедури ініціювання і номінування – нормативно врегульовані? Є терміни, які би зобовʼязували Держгеонадр розглянути заявку і виставити ділянку на торги протягом певного часу?

Ні, строків немає.

 

Чому так? Чому регламентована повністю процедура самого аукціону – але не регламентоване питання ініціювання?

Тому що не можна сказати, що спецдозвіл на надрокористування є традиційним документом у розумінні закону про дозвільну систему. Це не стандартний папірець, який видається, коли ти подав заяву і показав чек про стандартну плату. Тобто, це вимагає погодження Міндовкілля, місцевих органів влади, перевірку координат на перетин з іншими спецдозволами, підрахунок  окремої вартості інформації… Ми можемо не вкластися в 30 днів. Це не є стандартна процедура.

 

 

Якщо ви подивитеся на аукціонний процес – так, він чітко розписаний: підписання протоколу, укладання угоди, сплата за спецдозвіл, і все це займає час. Але і без аукціону на сплату за спецдозвіл у нас відводиться по 615-й від 45 до 60 днів. Давайте зробимо 10, щоб прискорити цю процедуру? І я Вас запевняю, що завтра тут всі надрокористувачі обурено напишуть – як це, 10 днів?! Бо, наприклад, комунальне підприємство водоканал не може прийняти рішення про сплату за 10 днів. Бо забюджетував у цьому році таку вартість, а вона після підрахунку вартості дозволу вийшла інша. Комунальні і державні підприємства мають адміністративні процеси, які вони мають пройти. 

Та й приватний бізнес теж дотичний до цього. Якщо він планував, що спецдозвіл буде коштувати 2 млн грн, але корисна копалина подорожчала на ринку, конʼюнктура змінилася, і спецдозвіл подорожчав до 10 млн грн – потрібен час для сплати.

Ви нарікаєте, що довга процедура? Її можна зробити меншою, але це не буде тим балансом, про який я казав. Тобто, від цього постраждає велика кількість надрокористувачів, які не будуть встигати платити. Не завжди можна встановити строки. Хоча ми прихильники саме такого чіткого структурованого підходу, де не можна ні вправо, ні вліво.

Думаю, що з прибиранням певних процесів і вимог у цій процедурі – її може бути прискорено. Наразі це працює саме так. Нарікань – немає. Якщо вони є, то поодинокі. 

До речі, щодо заяв про номінування, там величезна частина – це бурштин. А це питання, якщо коротко, ще потребує додаткової гармонізації з Держлісагентством.

 

Щодо нових аукціонних умов і кількості заяв, за якими спецдозволи не виставлені на продаж. Напрошується паралель з подіями початку 2020 року, коли було скасовано апробацію, і постраждала низка заявників, які подавали пакети документів за старими правилами. Бо ці пакети не розглядалися Держгеонадр, при чому термін розгляду сплив, Служба перевищила ці терміни, і порушення закону щодо термінів розгляду було неодноразово зафіксовано судами. Бездіяльність Держгеонадр щодо не розгляду тих заяв неодноразово визнавалася протиправною…

Ви помиляєтеся. Всі суди в Касації встановили 100% перемогу Держгеонадр.

 

«Перемога» була тільки в частині, що суд не може зобовʼязати Держгеонадр видати спецдозвіл. Терміни розгляду заяв не були дотримані…

Я би не проводив паралелі. 

Ми переслідуємо мету, щоб відмов було менше. Якщо ви подали по старій процедурі, а ми знаємо, що через тиждень буде прийнято постанову, додаток до якої вимагає подачу трохи інших документів – це вже автоматична відмова вам. Навіщо до цього доводити? Зрозуміло, що ми спробували максимально прокомунікувати з ринком, про те, що будуть зміни, і ця процедура розпочне якомога ефективніше працювати і менше документів буде з прийняттям постанови. Нарешті її прийняли. 

Я не бачу, що це не на користь ринку. Можуть бути певні недоліки, але мета переслідувалася якнайкраща. Давайте трохи почекаємо, подивимося, як це запрацює. 

 

Щодо місцевих надр. Ми відстежуємо кілька цікавих кейсів. Серед них – боротьба за Ново-Українське родовище піску. Його раніше контролював Київський річковий порт. Суд мав припинити користування надрами, але компанія сама відмовилася від дозволу. Потім подала нову заявку на отримання. Наказу про надання спецдозволу КРП ми не бачимо. Водночас, є заявка від компанії Укррічфлот про номінування родовища на аукціон. Якою буде доля цього родовища? Його віддадуть без аукціону? Чи виставлять на торги?

Не памʼятаю цей конкретний кейс, в деталях не готовий коментувати.  

Бюджету гроші завжди потрібні, тому хто б не сплатив за спецдозвіл – добре. 

 

Коли може бути оголошено аукціон з продажу спецдозволу на ділянку вапняків Марʼянська? 

А Ви вважаєте, зараз правильний час? 

 

Ні.

Чому? 

 

Марʼянське обстрілюють, буквально днями накрили реактивною артилерію. Гатять по Нікополю, поруч лінія фронту. 

А якби процедура передбачала «виставити на торги протягом 20 днів» [з моменту погодження]? Це повертаючись до Вашого питання про регламентування номінування ділянок на торги. 

 

Логічно.

Саме так. І безліч таких питань. Вони можуть сприйматися як субʼєктивізм, але насправді, мають сенс. 

Не будеш же зараз виставляти ділянки на Півдні, в Миколаєві – це буде дивно. А якщо у тебе написано конкретний термін, а ти не виставляєш – то все, ти вже порушуєш свою процедуру, і потім за це несеш відповідальність. 

УГК залишиться Державі

 

Кадрові зміни, які відбулися в Українській геологічній компанії супроводжувалися розмовами про начебто початок підготовки до приватизації УГК. Мовляв, саме тому Богдан Слободян пішов на пониження, а його місце зайняв Ігор Шевердін. 

Це не відповідає дійсності. Ніколи, ніколи УГК не готувалося до приватизації. Це наклеп – або людей, які це роблять свідомо, або хтось їх «веде». 

Від самого початку УГК мала задачу «оздоровитися», вийти з тієї складної ситуації, в якій вона була. Вивести на себе робочі активи з тих геологічних підприємств, які пішли на приватизацію – УкрДГРІ, ПричорноморДРГП. І найкращим варіантом було, щоб ДП перетворилося в НАК, щоб його корпоратизували, з державною 100% часткою. Це також були вимоги Мінекономіки: якщо компанія стає більшою, в неї має бути наглядова рада, органи управління… вона має бути більш мобільною і відповідати сучасним вимогам і умовам. Про що і говорить план розвитку УГК. Але не приватизація. 

 

Коли корпоратизація УГК може відбутися?

Зараз важко казати. У всіх величезні проблеми з фінансуванням поточної діяльності, виплатою заборгованості з зарплат. Ситуація непроста. Ми про це взагалі не говоримо.

Частина активів перебуває на окупованій території. Всьому треба давати лад. 

 

На якому етапі підготовки УГК до корпоратизації розпочалася війна?

Вони якраз оформлювали на себе активи, які їм було передано від геологічних держпідприємств, відправлених на приватизацію. Це пареважно робочі активи або обʼєкти нерухомості. Були і бурові вишки, і лабораторні комплекси.

 

Що зараз з УкрДГРІ? Його не встигли продати, а РНБО в липні 2021 р. взагалі вирішила вивести УкрДГРІ з приватизації. Інститут повернувся до Держгеонадр?

Не готовий сказати. Фонд держмайна цим займається. У мене немає такої інформації.

УкрДГРІ, на жаль, без фінансування державного не мав перспектив розвитку. 

 

Взагалі?

Так. Всі ідеї, заклики займатися і продумати, що в УкрДГРІ може бути на користь підтримання галузі і наукової діяльності – не мали росту. Були речі, якими не мав займатися Інститут. Зокрема, підрахунок вартості спецдозволів – цю функцію забрали в УкрДГРІ. І зараз Служба сама обраховує вартість спецдозволів. Відповідні зміни ми ініціювали в Положення про Службу. І це дозволить, в тому числі, робити ті зміни, які були прийняті Кабміном. Тому що вони не вимагають залучення різнопрофільних експертів, наприклад, для підрахунку вартості геологічної інформації. Цей процес був автоматизований, і вираховується як 6% вартості спеціального дозволу. Вже не треба ходити в бібліотеку, шукати звіти, переводити, скільки що коштувало… це була ціла історія, яка мала і субʼєктивну сторону, і певні ризики зловживання. Ми від цього нарешті, завдячуючи Уряду, відмовилися. І цю функцію на сьогоднішній момент може виконувати повноцінно Державна служба геології та надр – як підрахунок вартості спеціальних дозволів, так і підрахунок вартості державної геологічної інформації, яка підлягає компенсації. 

 

Попри нищівний удар війни по бізнесу, підприємці в надрах не сидять, склавши руки. Наприклад, нещодавно в Європейській Бізнес Асоціації було створено Комітет з питань надрокористування. 

Ще не чув про це. 

 

Держгеонадр не запрошували долучитися?

Ні. 

 

Коли бізнес зможе вільно продавати спецдозволи? 

Бізнес зможе продати спецдозвіл, коли будуть внесені зміни [в законодавство]. Зокрема, буде прийнято в другому читанні законопроект 4187.

 

Ви підтримуєте таку опцію?

Те, що ми побачили і продумали, як це може відбуватися – в принципі, так. 

Депутати, до речі, передбачили певні запобіжники щодо передачі спецдозволів державних компаній. Вони зможуть відчужувати спецдозволи виключно за рішенням Уряду. Приватні – будь ласка, беріть зобовʼязання надрокористувача, оформлюйте спецдозвіл на себе і працюйте!

 

 

 

Автор – Володимир Бойко, NADRA.info

Автор фото – Олег Петрасюк, Yesterday & Tomorrow