«Українська Енергетика»: уряд спростив правила користування, у бізнеса є зауваження

Голос галузі

Кабінет міністрів 26 липня схвалив внесення змін до чотирьох підзаконних нормативно-правових актів у сфері користування надрами. У Державній службі геології та надр України називають зміни спрощенням доступу до надр: запровадження можливості подавати документи в електронному вигляді, введення фіксованої плати за геоінформацію тощо. В незалежному Інтернет-ЗМІ “Українська енергетика” (автор Ольга Чайка) виокремили основні зміни та запитали у представників галузевих асоціацій та профільних юристів, як вони оцінюють нововведення. Передруковуємо матеріал без змін.

 

Зміна програми робіт. Найдискусійніша новела малої реформи

Уряд затвердив виключний перелік із чотирьох підстав для зміни строків у програмі робіт на ділянці надр із обов’язковим додатковим правом їх перегляду на 18+ місяців із причин, що були спричинені війною.

“Тепер коригувати строки та терміни виконання робіт можна буде виключно на строки, встановлені постановою, і лише з виключних підстав”, – уточнила для “Української енергетики” засновниця і керівниця Геологічної інвестиційної групи Ірина Супрун.

Вона перерахувала підстави для внесення змін до програми робіт:

• труднощі з оформленням земельної ділянки;
• дія форс-мажорних обставин;
• зупинка або анулювання спецдозволу, що було визнано у судовому порядку незаконним або безпідставним і рішення суду набрало законної сили;
• відсутність промислового припливу вуглеводнів за результатами буріння свердловини.

Ірина Супрун говорить, що надрокористувачі зможуть реалізувати перелічені підстави у строки від 24 до 36 місяців в залежності від виду користування надрами. Окрім того, усі без винятку надрокористувачі додатково один раз матимуть право на внесення змін до програми робіт у зв’язку із воєнним станом.

“Наскільки нові правила можна вважати спрощенням доступу до надр – покаже час і оцінка бізнесу з точки зору практики, але обмеження на внесення змін не є позитивним моментом”, – говорить Супрун.

Наскільки нові правила можна вважати спрощенням доступу до надр – покаже час

Проти деяких нововведень виступають профільні асоціації надрокористувачив.

“Для технологічних компаній із повним циклом, які мають репутацію на ринку – не можна тільки один раз змінювати програму робіт, ще й за таким виключним переліком. Тому що технології бувають різні, вони вдосконалюються з кожним роком. Залучаються нові види видобутку, інтенсифікації родовищ. І це все – програма робіт”, – говорить Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.

Вона підкреслює, що у виключному переліку відсутня така причина, як неможливість залучити інвестиції. У програмі робіт є декілька етапів, і за кожним підпунктом щось об’єктивно може змінюватися.

Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко застерігає, що після застосування нововведення учасники ринку втратять мотивацію вкладати кошти.

“Жоден надрокористувач не буде інвестувати в ділянку, бо він розумітиме: якщо щось трапиться і він не зможе перенести строки – у нього заберуть спецдозвіл. Тому, звичайно, через цю норму він не буде мати стимулів інвестувати в надра”, – говорить Артем Петренко.

Він каже, що можливість внести зміни протягом 24-36 місяців – це невеликий плюс, бо дає певний люфт. За його словами, те, що це можна зробити лише одноразово, а також вичерпний перелік підстав, який не охоплює усі причини, що можуть “затримати” надрокористувача, є великим ризиком для добросовісних інвесторів. Адже компаніям можуть блокувати діяльність, зокрема, виділення земельних ділянок, погодження дозвільних документів тощо.

Голова Держгеонадр Роман Опімах пояснив “Українській енергетиці” цілі нововведення.

“Зміни були напрацьовані для виконання завдання президента на рішення РНБО, яке передбачало стимулювання надрокористувачів розробляти надра і мало превентивно працювати проти появи “сплячих спецдозволів”, коли несумлінні власники спецдозволів тривалий період часу не видобувають, не використовують свою ділянку надр за призначенням, маючи на меті якісь спекуляційні цілі”, – сказав Роман Опімах.

 

Аукціон на місцеві корисні копалини

В Україні право на розробку корисних копалин місцевого значення буде надаватись виключно шляхом аукціонів. Роман Опімах підкреслив, що для тих компаній, які вже пройшли певний організаційний процес, передбачили перехідний період у шість місяців.

“Через півроку, корисні копалини місцевого значення можна буде придбати тільки на аукціоні. Постановою визначена дата 29 січня 2023 року. Наприклад, щоб отримати спецдозвіл на видобуток піску як корисної копалини місцевого значення, треба буде дочекатися, коли відповідні ділянки виставлять на аукціон, і тоді вже подавати свою заявку. Вже не вийде просто так прийти до органу видачі дозволу на місцях, подати заяву на отримання спецдозволу і щось видобувати з найближчої річки”, – сказала Ольга Полуніна, менеджерка DiXi Group з питань сталого розвитку, експертка НадраMonitor.

Артем Петренко зауважив, що раніше корисні копалини місцевого значення залишили без аукціонів, щоб все було максимально просто та, щоб пришвидшити доступ до розробки. А зараз уряд вніс зміни, які раніше тільки обговорювали.

“Чому прийняли таке рішення? По-перше, якщо ви йдете на аукціон, то спецдозвіл вартуватиме дорожче, бо будуть різні претенденти. А без аукціону купують по стартовій ціні”, – пояснив Петренко.

Він також каже, що були випадки, коли недобросовісні компанії завдяки інсайтам дізнавалися про зацікавленість певної компанії у якійсь ліцензії, теж подавали на неї заявку, а потім хотіли якусь “винагороду”, щоб відкликати свій запит.

Артем Петренко визнає, що нововведення суттєво не прискорять отримання доступу до корисних копалин місцевого значення, але має прибрати цю схему.

Нововведення суттєво не прискорять отримання доступу до корисних копалин місцевого значення

У Геологічній інвестиційній групі застерігають, що це погіршить ситуацію тих компаній, які планують господарську діяльність у не промислових областях.

“Так, є пісок чи вапняк, який одинична компанія має намір вивчати у Волинській чи Кіровоградській областях. Компанії конкуренти – відсутні. Відповідно, провести аукціон також неможливо (з причин відсутності ще одного учасника)”, – підкреслила Ірина Супрун.

Роман Опімах розповів, що формат проведення аукціону для одного учасника обговорювали ще на етапі запровадження таких торгів, але врешті зупинилися на тому, що мінімальна кількість учасників – двоє, щоб уникнути зловживань, коли організовують під конкретну компанію.

“Якщо ніхто не з’явився на першому/другому аукціоні, а комусь потрібна ділянка – то я думаю, зможуть знайти механізм, при якому аукціон відбудеться. Чи аукціон відбудеться, стає відомо напередодні торгів, а їх відкритість дозволяє всім зацікавленим взяти в них участь», – сказав Опімах.

 

Мільйонний поріг входження або гарантований внесок

Уряд запровадив для учасників електронних аукціонів мінімальний гарантований внесок. У спецвипуску НадраMonitor уточнюється: внесок складатиме 20% від вартості спеціального дозволу, але не менше:

• 5 млн грн для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави;
• 10 млн грн для вуглеводнів;
• 0,5 млн грн для інших корисних копалин (крім лотів зі спецдозволами на геологічне вивчення з дослідно-промислової розробки (ДПР), видобування підземних вод).

“Зазначені зміни зменшать можливості маніпуляцій під час аукціонів. Команда НадраMonitor неодноразово фіксувала випадки, коли учасники аукціонів виставляли завідомо завищені цінові пропозиції для лотів, а після обрання їх переможцями відмовлялися підписувати протокол торгів або договір, тим самим зриваючи аукціон”, – зазначили аналітики спецвипуску НадраMonitor.

У якості найбільш яскравого прикладу навели випадок із продажем спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, мідних руд на ділянці “Рудоносне поле Заліси-Шменьки”, торги по якому були зірвані 7 разів.

Тепер компаніям доведеться сплачувати мінімальний гарантійний внесок відповідно стартовим цінам лотів на аукціонах з продажу спецдозволів. Сума внеску, як і раніше, обчислюється у розмірі не менше, ніж 20% від стартової ціни, але тепер є її мінімальний поріг.

Якщо компанія виявилася переможцем, суму використають для сплати вартості спецдозволу, якщо залишиться решта – її повернуть протягом п’яти робочих днів.

Зараз багато малих цегляних заводів та піщаних кар’єрів майже не збувають продукцію і готові продати весь свій майновий комплекс

Ксенія Оринчак підкреслює, що зараз надрокористувачам буде нелегко знайти кошти на такий внесок.

“Віднайти таку суму зможуть не всі. І якщо логічними є доводи влади про те, що 10 млн для реального добувача нафти і газу – це мала сума, або 5 млн для стратегічних рідкісних металів, то 500 тисяч для всіх інших – не завжди дрібниця, адже сюди відносяться і добувачі місцевої сировини”, – підкреслила Оринчак.

За її словами, зараз багато малих цегляних заводів та піщаних кар’єрів майже не збувають продукцію і готові продати весь свій майновий комплекс за кілька десятків тисяч гривень, для них 500 тис. грн – великі кошти.

Автор – Ольга Чайка

Зображення асоціативне. Джерело: https://ua-energy.org/uk/posts/dostup-do-nadr-uriad-sprostyv-pravyla-korystuvannia-u-biznesa-ie-zauvazhennia

 

Читайте також: Роман Опімах: ухвалена «мала реформа» – гарний баланс інтересів бізнесу і держави

Читайте також: Томаш Фіала поповнює запаси води

Читайте також: Пільгові надра. Хто в Україні розробляє дотаційні запаси корисних копалин?

Читайте також: The Washington Post: Кремль захопив українських надр на понад 12 трильйонів доларів

Читайте також: Група Sibelco може втратити в Україні понад 100 млн євро через війну