Скандальні глини Закарпаття: АМКУ просять розслідувати змову під час аукціонів з продажу спецдозволів
Що сталося
Громадська організація «Геологія України» заявляє, що звернулася до Антимонопольного комітету України (АМКУ) з проханням перевірити правомірність дій учасників аукціонів, проведених Державною службою геології та надр України з продажу спецдозволів на користування надрами на Закарпатті. Повідомляє УНІАН із посиланням на Facebook-сторінку ГО.
«Через можливу змову учасників зазначених аукціонів – порушення законодавства про захист економічної конкуренції – державний бюджет міг недоотримати мільйони гривень», – зазначають у заяві.
Видання пише, що йдеться про п’ять аукціонів, які відбулись 6 вересня 2022 року в системі Prozorro.Продажі, на спецдозволи з користування родовищами різних типів глин (легкоплавких, каоліну) на Закарпатті. У торгах брали участь по два учасники. Одним з них був або ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів», або колективне підприємство «Полонський завод «Маяк», які і вигравали той чи інший аукціон. Конкурентом цим підприємствам на кожному аукціоні виступило ТОВ «Арт Буд Сервіс».
«Дії аутсайдера аукціонів ТОВ «Арт Буд Сервіс» носили технічний характер створення вигляду конкуренції на аукціонах. Ми вважаємо, що у всіх трьох компаніях, які брали участь в аукціонах, наявні ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Ці дії полягають у спотворені результатів аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а відтак – призводять до втрат державного бюджету», – заявили в ГО «Геологія України».
У громадській організації також пишуть, що начебто усі три компанії під час подачі заявки та проведення аукціонів на «Прозорро.Продажі» заходили до особистого кабінету електронного майданчика з однієї і тієї самої IP-адреси та використовували одну й ту ж операційну систему. Також, в організації зазначають, що IP-адреса, з якої «Арт Буд Сервіс» заходив на торги, належить хосту, який є субдоменом домену, де розміщено веб-сайт ПрАТ «Голден гейт бізнес». «Ця інформація підтверджується наявними у нас документами, а саме листами-відповідями від ДП «Прозорро.Продажі» та ТОВ «Українська енергетична біржа», – сказано у повідомленні.
«Ми звернулися до АМКУ із заявою про перевірку викладених нами фактів та обставин, із проханням розпочати справу про порушення учасниками зазначених вище аукціонів законодавства про захист економічної конкуренції», – зазначається у пресрелізі «Геології України».
Що кажуть учасники торгів
Директор ТОВ «Арт Буд Сервіс» Олександр Радченко про закиди щодо змови на торгах і звернення ГО «Геологія України» до АМКУ дізнався з телефонної розмови з NADRA.INFO. Пан Радченко не зміг оперативно ані підтвердити, ані спростувати викладене в публікації УНІАН.
Керівник ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» Микола Хамський утримався від коментарів щодо перебігу торгів: «Я такою інформацією не володію, в мене задачі розробляти надра, а не купувати [спецдозволи]». Але підтвердив, що компанія отримала виграні у вересні спецдозволи, і приступила до освоєння ділянок надр.
«У нас на руках спецдозволи. Звичайно, ми виграли, заплатили гроші. … Є програма робіт, і програма робіт виконується», – заявив Микола Хамський.
Звʼязатися з директором КП «Полонський завод «Маяк» Віталієм Свінціцьким не вдалося.
Передісторія
NADRA.INFO писали, що за результатами аукціонів 06.09.2022 ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» і КП «Полонський завод «Маяк» виграли 5 спецдозволів на користування надрами в Закарпатській області. В кожному аукціоні ТОВ «Арт Буд Сервіс» справді був єдиним конкурентом переможця.
КП «Полонський завод «Маяк» виграло три спецдозволи:
- Видобування глини родовища Нижньокоропецьке (термін 20 років). Ціна стартувала з 2 927 028.72 грн. Учасників було двоє: ТОВ «Арт Буд Сервіс» запропонувало 3 010 000 грн, КП «Полонський завод «Маяк» – 3 570 000 грн.
- Видобування глини легкоплавкої родовища Оноцьке (20 років). Ціна стартувала з 1 253 252 грн. Учасників було двоє: ТОВ «Арт Буд Сервіс» запропонувало 1 342 000 грн, КП «Полонський завод «Маяк» – 5 420 000 грн.
- Геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою каоліну первинного Квасівської ділянки (5 років). Торги почалися з 186 660, учасники запропонували такі ставки: ТОВ «Арт Буд Сервіс» – 232 000 грн, КП «Полонський завод «Маяк» – 3 320 000 грн.
ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» вибороло право купити:
- Видобування легкоплавної глини родовища Чабанівської ділянки Чабанівського родовища (20 років). Торги стартували з 746 928 грн. Учасників було двоє: ТОВ «Арт Буд Сервіс» запропонувало 795 000 грн, ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» – 3 820 000 грн.
- Геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою глини легкоплавкої ділянки Зняцівська (5 років). Торги стартували з 812 775.6 грн. Учасників було двоє: ТОВ «Арт Буд Сервіс» запропонувало 860 000 грн, ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» – 2 340 000 грн.
Обидві компанії, які перемогли на торгах, контролює Валентин Шеветовський.
«Ми спостерігали за конкурентними змаганнями учасників торгів, які прозоро, у чесній боротьбі отримали право придбати спеціальні дозволи на користування надрами. Сума очікуваних надходжень від продажу лотів становить 38 750 777 гривень (з урахуванням інших торгів того дня – Ред.), що в 3,7 рази більше від їх стартової ціни. Кошти будуть спрямовані до держбюджету. Бізнес і сьогодні готовий інвестувати в розробку надр, тому Служба продовжує готувати об’єкти для інвестування та оголошувати електронні торги», – коментував результати тих торгів Голова Держгеонадр Роман Опімах.
«Технічні» нюанси і перспективи торгів з одним учасником
Питання так званої «технічної» участі в торгах з продажу спецдозволів на користування надрами ми обговорювали з Романом Опімахом і директором ДП «Прозорро.Продажі» Олексієм Соболевим (сьогодні – заступник Міністра економіки) ще в липні 2020 р. (читайте інтервʼю Розкрити все. Вони роблять надра прозорими).
«Так, зараз є можливість змінити вимогу щодо двох учасників і дозволити торги з одним учасником», – зазначав Олексій Соболев.
«Два учасники для старту – це вимога довіри. Бо якби одразу починали з 1 учасником, то наражалися на критику: «Ага, один учасник, це під нього тільки аукціон і зробили». Якщо дивитися на інші аукціони, то в нас є статистика, що на торгах, де дозволений один учасник – ціна в середньому зростає на 8%. Все рівно, і один учасник, тому що він не знає, що він один – все одно дає більше грошей, ніж міг би, якби знав, що він гарантовано один. Механізму гарантувати дешевий продаж – його просто не існує. Тому що, навіть якщо ти можеш чути по ринку, що ніхто, крім тебе не прийде на торги, тобі цього ніхто не прогарантує. Тому ти даєш більше, ніж старт, щоб перемогти», – пояснював директор ДП «Прозорро.Продажі».
«Якраз нам потрібно перевести тимчасовий порядок торгів у постійний, як того вимагає Закон. І чому б не змінити цей порядок, щоб визнавати дійсними торги з одним учасником? Це питання можна обговорювати», – відзначав Роман Опімах.
Втім, за два з половиною роки відповідні зміни до порядку проведення аукціонів так і не внесли. В березні 2023 р., під час публічного звіту Романа Опімаха про роботу Держгеонадр за 2022 р., про можливість дозволити аукціони з одним учасником очільника Служби запитала випускова редакторка журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» Тетяна Крайнікова.
«Щодо можливості участі одного учасника на торгах електронних. Це неодноразово обговорювалося з Прозорро. Але, на жаль, враховуючи оцінку таких торгів з боку правоохоронних органів, ми вважаємо це не досить доцільним – щоб не було звинувачень у фейковості таких торгів. Але в майбутньому – подивимося, можливо, це і спрацює», – відповів Роман Опімах.
Нагадаємо, в грудні 2022 р. NADRA.INFO писали, що АМКУ розглядає справу щодо антиконкурентних узгоджених дій під час торгів, що призвели до спотворення результатів аукціону з продажу спецдозволу на користування надрами. Йдеться про торги з продажу спецдозволу на видобування крейди родовища Маяківське-2, яке знаходиться в Краматорському районі Донецької області.
Тоді ж у грудні розповісти про можливі змови на торгах та запобігання ним – ми просили Державну службу геології та надр України. Наш запит залишився без відповіді.
Повідомимо більше подробиць, щойно зʼясуємо їх. Далі буде.