Рекордні продажі, воєнні обмеження, діджиталізація: Голова Держгеонадр звітував за 2022 рік

Рекордні продажі, воєнні обмеження, діджиталізація: Голова Держгеонадр звітував за 2022 рік
Роман Опімах очолює Держгеонадр з листопада 2019 р.. Автор фото Олег Петрасюк

В четвер, 30.03.2023 в режимі онлайн на платформі Zoom відбувся публічний звіт Голови Державної служби геології та надр України Романа Опімаха про роботу Держгеонадр у 2022 році. NADRA.INFO публікує почуте.

 

Про баланс і пріоритети

Розпочинаючи доповідь, Голова Держгеонадр нагадав, що діяльність Служби спрямована на встановлення балансу інтересів між основними учасниками галузі надрокористування, основними стейкхолдерами: «це, безумовно, Народ України, надрокористувачі (які вже працюють на ринку), а також нові потенційні інвестори, які бажають вийти на ринок надрокористування. І, зрозуміло, що гармонія у відносинах між цими трьома учасниками є запорукою довіри – як каже відомий американський вислів: No trust – no deal. Тобто, довіра є основою подальшої успішної співпраці для обопільної вигоди усіх сторін», – переконаний Голова Держгеонадр.

Традиційно, Служба працює над трьома пріоритетами в своїй роботі. Перший – це становлення Держгеонадр як сучасної сервісної установи. Другий – залучення інвестицій у сектор надрокористування, і третій пріоритет – це підвищення ефективності контролю держави, її контрольних функцій.

 

Про діджиталізацію

Роман Опімах заявив, що команда Держгеонадр, разом з Міндовкіллям, неспинно рухається шляхом діджиталізації своїх послуг, «стаючи сучасною сервісною службою за найкращими канонами сьогодення»: «Діджиталізація спрямована на нівелювання субʼєктивного фактору, пришвидшення процесів і спрощення доступу до публічної інформації». Голова Держгеонадр нагадав, що спільними зусиллями Міністерства і Служби був створений Державний геологічний веб-портал nadra.gov.ua, який обʼєднує 15 інформаційних баз даних, що поступово наповнюються (інформація про спецдозволи, сейсмічні профілі, нафтогазові свердловини, водозабірні споруди, земельні ділянки, національні парки на всій території Україні, обʼєкти із групи будівельних корисних копалин, родовища і рудопрояви зі стратегічною сировиною та ін.). Впровадження сучасних цифрових технологій, зберігання та використання даних дозволяє інвесторам проводити власні вишукування, обирати обʼєкти та приймати рішення, практично, не виходячи з офісу.

Триває масштабна програма сканування геологічних звітів.

«Починаючи з 2021 року, 35% зі 180 000 одиниць зберігання – вже оцифровано. Продовження оцифрування вторинної геологічної інформації та розширення функціоналу державного геологічного веб-порталу є метою укладеного 16.11.2022 року у Брюсселі Меморандуму з Європейським банком реконструкції та розвитку про технічну допомогу», – пояснив Роман Опімах.

 

Про продажі спецдозволів на користування надрами

«Третій рік поспіль успішно працюють електронні торги з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Аукціони показали приклад прозорості, зручності та ефективності. За весь період через аукціони було видано 352 спецдозволи, що забезпечило 3,8 млрд грн надходжень до держбюджету.

 

В 2022 році динаміка була гіршою, аніж роком раніше, по зрозумілим причинам, з точки зору кількості проданих спецдозволів. Водночас, надходження до бюджету були рекордними: понад 1,5 млрд грн.

 

Найпопулярнішим лотом на торгах виявилася така корисна копалина, як бурштин. Більш детальну інформацію можна знайти за посиланням.

Кожен третій обʼєкт номінується на аукціони субʼєктами господарювання з інвестиційного атласу – онлайн-крамниці з тізерами підготовлених вакантних ділянок надр, що налічує понад 500 обʼєктів. Також окремі регіональні інвест-атласи було представлено для місцевих громад в 11 областях України», – повідомив Роман Опімах.

 

Про Електронний кабінет надрокористувача і Державний реєстр спецдозволів

«Нами було розроблено Електронний кабінет надрокористувача – продукт, який, за оцінкою Асоціації Європейських геологічних служб, не має аналогів у Європі. Із листопада 2022 р. – кожен заявник вже міг спілкуватися онлайн з державою через свій особистий кабінет. А починаючи з 28.03.2023 подати заяву дозволено лише онлайн – паперові пакети служба більше не прийматиме. Такі інструменти дозволяють суттєво спростити процеси, нівелювати бюрократичні можливості впливу на систему, а також сприяють відкритості публічних геологічних даних, що має сприяти активізації роботи галузі надрокористування. На сьогоднішній момент ми плануємо розширити його (Електронного кабінету) функціонал: [на додачу] до подання заяв на спецдозволи – також цього року зʼявляться такі опції, як звітування через електронний кабінет про діяльність надрокористувача, а також можливість реєстрації здійснення геологічних робіт і досліджень.

 

Наступний етап, після того як надрокористувач, користуючись ЕЦП, заходить в Е-кабінет, співробітники служби (вони теж мають відповідний функціонал) перевіряють документацію у своїх електронних кабінетах. Потім в електронному кабінеті відбувається погодження (в разі його наявності) іншими органами державної влади, і, нарешті, оцей традиційний бланк – до якого вже багато хто звик за останні роки – він втратить свою чинність і перейде виключно в електронний формат. Після того, як ми запустимо Державний реєстр спецдозволів на користування надрами.

 

Враховуючи потребу у захисті такої системи, її розробки, сертифікації державними органами, ми плануємо закінчити цю роботу до кінця цього року – за оптимістичними очікуваннями», – прогнозує Роман Опімах

 

Про сприяння інвестиціям

Фактором підвищення інвестиційної привабливості галузі Роман Опімах вважає ухвалений 01.12.2022 закон №2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», який набрав чинності 28.03.2023. Він, як нагадує Роман Опімах, передбачає дерегуляцію та осучаснення правил гри у сфері надрокористування. Зокрема, скасування дублюючих погоджень спецдозволів (що дозволить отримати спецдозвіл за 60 робочих днів), провадження електронного спецдозволу на користування надрами (витяг про який буде розміщено у Держреєстрі), гарантування громадянам України права на отримання частини доходу від рентної плати за користування надрами, лібералізація обігу спецдозволів (вільне відчуження прав на користування надрами), а також підтримку малого надрокористування (можливість отримати поза аукціоном спецдозвіл на розробку корисних копалин місцевого значення для власників землі площею до 25 га).

«Оновлене законодавство стимулюватиме прихід великих інвестицій для забезпечення потреб національної економіки в необхідних корисних копалинах і стратегічно важливій сировині. Зокрема, в липні 2021 р., нагадаю, що Україною було укладено Меморандум про стратегічне співробітництво з ЄС у сфері мінеральної сировини, а в листопаді минулого року Україна була вперше представлена на загальноєвропейському Саміті Raw Material Week, де разом з Єврокомісією провела перший інвестиційний форум, презентувавши бізнес-можливості в галузі надрокористування, та домовившись про долучення України як країни стратегічного партнерства до розробки сировинної стратегії ЄС до 2030 року», розповів Голова Служби.

 

Про державний контроль

«Щодо підвищення ефективності контролю держави, мова йде про впровадження, перш за все, неупередженого аудиту, шляхом забезпечення публічності інформації та встановлення чітких вимог до усіх учасників ринку надрокористування. Нагадаю, що з квітні 2021 року функціонує онлайн-моніторинг надр на інформаційній платформі СОТА, створеній РНБО України, прийнято законодавчі важливі зміни, що дозволили нараховувати збитки за несанкціонований видобуток усіх видів корисних копалин, у тому числі завданих воєнною агресією Росії проти України. Для перевірки законності видобування корисних копалин, на Державному геологічному порталі розміщено шар земельних ділянок з кадастровими номерами, також забезпечена можливість здійснення перевірки з використанням мобільного застосунку Google Earth.

 Вже згаданий закон 2805 передбачає механізм протидії появі сплячих ліцензій шляхом заборони на продовження дії спецдозволів на видобування в разі відсутності видобутку корисної копалини, а також підвищує прозорість галузі через впровадження вимоги щодо обовʼязковості відкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників».

 

Про розвиток мінерально-сировинної бази

«Існуюча модель управління геологічною галуззю залишається історичних надбанням, суттєво залежачи від субвенцій з державного бюджету. В останні роки спостерігається хронічний брак таких асигнувань. На жаль, тут ми мусимо визнати, що нереалізованим завданням для Служби залишається гарантування стабільного та гідного фінансування стратегічних функцій держави, що непритаманні бізнесу. З цією метою, нами, разом з народними депутатами було підготовлено законопроекти, які мають актуалізувати загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази (МСБ) до 2030 р., а також дозволять по завершенню війни створити джерела фінансування для сталого розвитку галузі», – прогнозує Роман Опімах.

Відповідаючи на запитання голови Громадської ради при Державній службі геології та надр України Павла Жили, очільник Держгеонадр уточнив, що на сьогодні існує дві ініціативи щодо розвитку МСБ:

«Перша передбачає внесення змін безпосередньо в Державну програму розвитку МСБ: фактично, актуалізація її даних, визначення, що таке стратегічна сировина, певним функціоналом Кабінету Міністрів систематизація роботи, з точки зору розробки стратегічних (в першу чергу) корисних копалин – що наразі є найбільш актуальною темою, особливо на міжнародній арені.

 

З точки зору фінансування… відповідний законопроект був розроблений, він передбачає виділення, стабільне відщеплення частини ренти, частини з оплати геологічної інформації, і низки інших податків, які ішли би на спецфонд і могли би в подальшому використовуватися Держгеонадр та підпорядкованими ДП і не тільки – для реалізації завдань, які закладені Загальнодержавною програмою розвитку МСБ.

 

Зрозуміло, що зараз, особливо у війну – ніхто цих коштів не виділить. Тому ми говоримо про це як пріоритет післявоєнний», – уточнив Роман Опімах.

 

Щодо Угод про розподіл продукції

Відповідаючи на запитання NADRA.INFO, Роман Опімах пояснив, чому Держава не отримала доходу від виконання першої діючої Угоди про розподіл продукції (вуглеводнева ділянка Угнівська, інвестор – ТОВ «ВЕЛЛ КО»). Нагадаємо, ми писали, що в Держгеонадр відмовилися розкрити результати першого року виконання цієї УРП, посилаючись на «конфіденційність». Згодом у Міністерстві фінансів нам повідомили, що до Державного бюджету Україну не надходило жодних доходів від УРП за 2022 р.

«Держава поки що не отримала вигоду з діяльності інвестора, яка вже розпочата на цій ділянці, тому що розподіл не відбувся. Коли відбудеться розподіл, тоді держава отримає газ або інші вуглеводні для реалізації. Це можливо найближчим часом, над цим працюємо. Угоди, в принципі, самі по собі – досить складний механізм, і зрозуміло, що особливо у військовий час, не завжди вистачає у всіх органів влади часу на його опрацювання. У нас продуктивна співпраця з інвесторами і з усіма органами. Нещодавно проведена дуже гарна нарада в Міненерго з цього приводу. Думаю, ситуація вирішить найближчим часом», – припускає Роман Опімах.

Також Голова Держгеонадр висловив свою точку зору щодо проведення нових конкурсів на укладення УРП під час дії правового режиму воєнного стану:

«Щодо нових конкурсів. Уряд затвердив перелік ділянок стратегічних корисних копалин, які можуть бути запропоновані на конкурси УРП. В принципі, чи буде оголошено конкурс під час війни?… не знаю, але підготовка точно могла б розпочатися. Враховуючи тривалість цих процесів: від початку підготовки документації і до оголошення про проведення конкурсу може пройти півроку. Тому, в принципі, можна і розпочати».

Як ми писали раніше, в Міністерствах енергетики та економіки вважають передчасним оголошення і проведення нових конкурсів для укладення УРП – під час війни.

 

Про зупинку спецдозволів на користування надрами компаніям Дмитра Фірташа

NADRA.INFO писали, що Держгеонадра, на підставі нової норми Кодексу України про надра, 28.03.2023 зупинили дію всіх спецдозволів, якими володіють компанії Дмитра Фірташа. Доки ми чекаємо на коментарі з цього приводу від Group DF, запитали Романа Опімаха, чи оцінювали в Держгеонадр, якими будуть наслідки зупинки видобувних бізнесів групи Фірташа – для працівників і бюджетів:

«Щодо зупинки СД і оцінки наслідків. Ми виконали завдання, яке покладене на нас законом. Щодо інших… потенційних негативних чи позитивних результатів, ефектів на працевлаштування і на інші підняті Вами теми – ми не оцінювали, бо це не наша компетенція», – відповів Голова Держгеонадр.

 

Про продаж спецдозволів на користування стратегічними надрами

Відповідаючи на запитання Виконавчої директорки Національної асоціації добувної промисловості України Оксани Оринчак, Роман Опімах заявив, що очікує найближчим часом від Кабінету Міністрів України затвердження переліку ділянок стратегічних надр, спецдозволи на які підлягатимуть продажу з аукціонів. Однак проведення торгів з продажу стратегічних надр очільник Служби прогнозує лише після війни.

«Наразі робота майже завершена. Найближчим часом уряд прийме, затвердить цей перелік. … Не думаю, що продаж таких ділянок стратегічних корисних копалин розпочнеться до звершення військового стану. Поясню чому: тому що, на відміну від конкурсів і УРП, Служба або влада фактично не має впливу на переможця електронного аукціону. Тобто, не має жодних «запобіжників». Тому вважаємо, що під час воєнного стану, можливо проводити аукціони не досить доцільно», – пояснив пан Опімах.

Насправді, одним із таких «запобіжників» Держгеонадра скористалися, коли позбавили ще в «мирному» 2021 р. права купити спецдозвіл на ділянку титанових руд Селищанська – переможця аукціону, який запропонував за лот найвищу ціну. Згодом компанія відсудила право на отримання виграного спецдозволу, але крапку у тій справі ще не поставлено.

Також Оксана Оринчак запитувала Романа Опімаха про перспективи фіксації переліку стратегічних корисних копалин на законодавчому рівні, адже бізнес очікує на стабільні правила гри, а належність надр до стратегічних суттєво впливає на умови проведення торгів (а саме, на гарантійні внески, які нещодавно суттєво підвищили, вдруге за рік). Ось що відповів керівник Служби:

«Якщо буде прийнято в першому читанні зміни до вже зазначеної мною Загальнодержавної програми розвитку МСБ, то до другого читання ми планували підготувати відповідні визначення: що таке стратегічна сировина, що таке критична сировина, і відповідний функціонал закріпити на рівні Закону. І закріпити, хто має визначати цей перелік, з якою регулярністю. Паралельно, є такий план дій щодо реалізації Меморандуму між Україною та ЄС щодо стратегічного партнерства у розробці мінеральної сировини – він теж передбачає, що Україна цього року має розробити певну методику визначення і встановлення цих стратегічних корисних копалин. І в цій сфері ми співпрацюємо, нам допомагає представництво Європейської Комісії в Україні. Сподіваємося, що найближчим часом теж такі напрацювання вже будуть зроблені», – сподівається Роман Опімах.

 

Про торги з одним учасником і продаж дозволів без аукціону – власникам майнових комплексів

Випусковий редактор журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» Тетяна Крайнікова цікавилася можливістю запровадити дозвіл на проведення аукціонів з одним учасником для ділянок надр, які не цікаві широкому колу інвесторів. А також розширенням норми про 25 га (т.з. «мале надрокористування», безаукціонне надання спецдозволів) для випадків, якщо родовище розташоване у відносній близькості до цілісного майнового комплексу інвестора, де виробляється кінцевий продукт (наприклад, до 100–150 км). 

«Щодо можливості участі одного учасника на торгах електронних. Це неодноразово обговорювалося з Прозорро. Але, на жаль, враховуючи оцінку таких торгів з боку правоохоронних органів, ми вважаємо це не досить доцільним – щоб не було звинувачень у фейковості таких торгів. Але в майбутньому – подивимося, можливо, це і спрацює», – відповів Роман Опімах.

Щодо безаукціонного продажу спецдозволів власникам цілісних майнових комплексів, Роман Опімах дав зрозуміти, що доля цього питання – в руках Верховної Ради України:

«Щодо можливості отримання без аукціону права на розробку корисних копалин цілісними майновими комплексами – можливо, це і доцільно. Якщо народні депутати підтримають таку ініціативу, і внесуть зміни до Кодексу України про надра».

 

Про розкриття даних

Держгеонадра усунуть тимчасові обмеження на розкриття даних про користування надрами після завершення режиму воєнного стану:

«Всі ми зараз у важкому стані. І змушені притримуватися певних обмежень. Багатьма з тих продуктів, про які я сьогодні казав, на жаль, ні надрокористувач, ні потенційний інвестор ними скористатися не може. Через те, що є тимчасово заблокований доступ до них. Це не має забаганка – це вимога відповідальних відповідних органів. Як тільки у нас буде знято таке зобовʼязання, то ми з задоволенням відкриємо всі ці продукти».

 

Про справу Крістіни Браіловської

«Трудові відносини – це не завжди просто, насправді. Я не думаю, що це правильне місце на сьогоднішній момент для обговорення Вашого запитання і моєї відповіді», – відповів Роман Опімах на наше запитання про його оцінку причин, з яких досі не вирішеною залишається конфліктна ситуація довкола поновлення/не поновлення екс-керівниці юридичного управління Держгеонадр Крістіни Браіловської (ми згадували про цю справу тут).

 

Про документообіг: паперовий та електронний

Відповідаючи на запитання керівника компанії ТОВ «Геологічна інвестиційна група плюс» Олександра Гневуша, щодо розгляду заяв від надрокористувачів, які подали до Держгеонадр документи у паперовій формі, Роман Опімах завірив, що Служба належним чином розгляне усі заяви, подані до 28.03.2023.

«На сьогоднішній момент закон передбачає, що всі звернення, які були подані до 28.03.2023 – будуть розглянуті по діючій, попередній процедурі. Тобто, у нас є серйозні пакети документів, які ми ще маємо доопрацювати. Щодо роботи Електронного кабінету надрокористувача – він запрацює найближчим часом, і певна пауза, невелика, повʼязана виключно з прийняттям двох нормативно-правових актів, які вже розроблені, розглянуті усіма органами, і лишилася фінальна стадія. Над цим зараз наполегливо і Міністерство, і Держгеонадра працюємо», – пояснив пан Опімах.

 

Про долю геологічних підприємств

Поділяючи стурбованість Голови Профспілки працівників геології, геодезії, картографії України Івана Бакулея щодо долі державних підприємств геологічної галузі, Роман Опімах визнав, що розвиток державного сегменту сектору надрокористування можливий тільки після збільшення фінансування:

«Для мене це болюча тема. Боляче бачити, як ми втрачаємо надбання, які збиралися роками. І це розпочалося не вчора, і не позавчора – це триває багато років.

Коли галузь буде в пріоритеті і буде відповідне фінансування – можна буде спостерігати за розвитком і державного сегменту сектору надрокористування».

Роман Опімах також нагадав, що протягом останніх 3-4 років з управління Держгеонадр до Фонду державного майна України було переведено 7 підприємств, «саме через брак фінансування».

 

Про адаптацію сервісів Держгеонадр до потреб іноземних інвесторів

Радниця Голови Держгеонадр на громадських засадах Анна Хтема розповіла про схвальні оцінки електронних сервісів Служби (зокрема Електронного кабінету надрокористувача) з боку іноземних інвесторів. А також запропонувала розглянути можливість їх адаптації саме під іноземну, англомовну аудиторію. Роман Опімах заявив, що власне Електронний кабінет, скоріше за все, залишиться україномовним, а от решта сервісів Держгеонадр – будуть доступні англійською.

«Формат Електронного кабінету зміниться, він буде приведений до вимог прийнятого закону, але система, в принципі, буде така сама. Щодо його адаптації для міжнародних потенційних інвесторів… функціонал [Електронного кабінету надрокористувача], скоріше за все, не буде перекладено на англійську мову. Щодо того сервісу, який буде розміщено на Державному геологічному порталі – інтерактивних мап, інформації по корисних копалинах, основні мета-дані – в Меморандумі, який ми підписали в листопаді з ЄБРР, передбачено, що вони будуть перекладені англійською мовою.

Це фундаментальна річ, [Меморандум з ЄБРР] розрахований щонайменше на 3 роки, і передбачає не лише діджиталізацію вторинної геологічної інформації, геологічних звітів Держгеоінформу, але і також розвиток функціоналу Державного геологічного порталу, переклад на англійську мову основних його положень та метаданих, і забезпечення кібербезпеки та інших речей, інфраструктури, необхідної для роботи системи», – заявив Роман Опімах.

Відеозапис публічного звіту Голови Держгеонадр Романа Опімаха за 2022 р. доступний за посиланням.

 

ІА NADRA.INFO дякує Роману Опімаху та всій команді Держгеонадр за наполегливу самовіддану працю, готовність до діалогу зі ЗМІ і оперативну комунікацію, та принагідно вітає Службу і всіх причетних читачів із прийдешнім Днем Геолога!