Олександр Федоришин: ФДМУ планує знайти стратегічного інвестора одночасно для ОГХК та Демурінського ГЗК

Олександр Федоришин (на фото) розповідає, що дізнався про покладення на нього обовʼязків Голови Фонду державного майна 4 вересня – у день, коли Рустем Умєров подав у відставку, аби бути призначеним Міністром оборони. Професійний юрист, який у статусі заступника голови ФДМУ відповідав за корпоративне управління державними активами, пан Федоришин в інтервʼю NADRA.INFO поділився планами щодо можливої синхронної приватизації АТ “Обʼєднана гірничо-хімічна компанія” та ТОВ “Демурінський ГЗК”; розповів про продаж продукції та раніше не оголошені деталі переходу Демурінки під контроль держави і несподівані знахідки під час інвентаризації ОГХК; прокоментував заяви нещодавно звільненої в.о. керівника ОГХК Ярослави Максименко.

 

Подвійні плани

Приватизація ОГХК ще на часі? Якщо на часі – коли ми почуємо стартову ціну аукціону? 

Зараз почуєте.

По-перше, приватизація – без слова “якщо”. Вона на часі. 

Щодо ціни, ми у Фонді довго обговорювали це питання, і вже у жовтні плануємо подати до Уряду проєкт Розпорядження щодо затвердження умов продажу ОГХК. Якщо домовимось з Радником (компанія BDO) відносно стартової ціни аукціону. 

Радник хоче робити оцінку ОГХК, за рахунок підприємства. Ми до цієї ідеї поки що не дуже добре відносимося. Чому? Тому що будь-яка оцінка завжди має певний ризик. Потім можуть бути питання від правоохоронних органів: чому така ціна, а не інша? І якщо потім будуть відкриті кримінальні  провадження, цей тягар ляже на плечі інвестора, який прийде на ОГХК.

Тому в комунікації з Радником ми виступаємо з позиції, що є балансова вартість активу, і по балансовій вартості ми хочемо сформувати стартову ціну. 

 

Скільки ОГХК коштує по балансу?

За останній звітний період – близько 4,6 млрд грн. На думку Радника, ця вартість зависока і може звузити коло потенційних інвесторів. Але ми з цією тезою не погоджуємося.

 

Яку ціну пропонує Радник?

Майже удвічі меншу.

 

 

Чи відображено в балансі, а якщо відображено, то в яку суму оцінено спеціальні дозволи ОГХК на користування надрами? Скільки коштують в грошах запаси, якими сьогодні володіє компанія? Спірну Селищанську ділянку врахували?

Порахувати конверсію запасів в грошовому еквіваленті дуже важко. Є три фактори впливу: ринкова вартість руди та концентратів, рівень корисного вмісту концентрату і собівартість видобутку.

Можу сказати лише, що запаси Міжрічинського родовища складають більше 30 млн кубометрів титанових руд, це приблизно на 14-15 років розробки, Селищанська ділянка має запаси приблизно від 25 до 30 млн кубометрів титанових руд. Це також на 14-15 років. А от Малишевське родовище менш перспективне — офіційно там запасів 20-21 млн кубометрів циркон-рутил-ільменітовмісних пісків (реалістично з яких видубути 12 млн кубометрів, інші 8-9 млн кубометрів потребують дуже детального вивчення та опрацювання), але є проблема по гідрогеології — грунтові води, тому фактично можна розраховувати на видобуток лише років на 4-5 гарантовано.

Селищанську ділянку ми не вважаємо спірною. По ній вже є рішення Верховного Суду на користь ОГХК. Тому, думаю, що ця історія вже завершена. 

Зрозуміло, є інша сторона спору, яка намагається оскаржити це через господарський суд, через Антимонопольний комітет і так далі…

 

Ви говорите про запаси Селищанської ділянки. Їх вже оцінили і захистили в Державній комісії України по запасах корисних копалин? Коли?

Запаси Селищанської ділянки поки що не затверджені. Для їх затвердження ДКЗ України необхідно провести геологічне вивчення руд, у тому числі дослідно-промислову розробку. Як правило, результати вивчення суттєво не будуть відрізнятися від попередніх оцінок.

Наразі ОГХК здійснює заходи згідно Програми робіт до Угоди на користування надрами.

 

Зараз активно комунікується, зокрема особисто Вами, ідея створення Українського Суверенного Фонду, куди увійде близько 70 компаній. Чому ОГХК не може сюди увійти? Компанія не підпадає під критерії?

Фонд керується тією політикою, яка є зараз в державі. Задача у держави зараз — реалізувати ОГХК на приватизаційному аукціоні. Ми всі розуміємо, що для розвитку підприємству потрібні серйозні інвестиції, а їх може зараз дати лише стратегічний інвестор. 

Якщо відповідні державні інституції вирішать, що ОГХК не підлягає приватизації, ми будемо розглядати тоді інший сценарій. На сьогоднішній день ми формуємо список компаній, що підпадають під управління Суверенним фондом, і ОГХК до цього списку не входить. Щось зміниться — змінимо, відповідно, і стратегію. 

 

Між ФДМУ та Офісом Президента ідея зняти ОГХК з приватизації не обговорюється взагалі?

У нас постійно обговорюються різні ідеї. Але ми керуємося лише рішеннями.

Рішення поки таке — приватизація.  

 

Чи справді можливе обʼєднання ОГХК і Демурінського ГЗК? Коли і на яких умовах?

Ми плануємо виходити перед Урядом з адвокацією ідеї щодо кооперації ОГХК з Демурінським ГЗК і показати, на яких умовах можуть бути продані ці об’єкти. 

 

Ви могли би намалювати нашим читачам карту найближчих майбутніх подій по відпрацюванню моделі можливого обʼєднання ОГХК і Демурінського ГЗК?

Кооперації, співпраці, взаємодії — але не обʼєднання. Обʼєднання юридично не відбудеться. 

Як ми це бачимо? З юридичної точки зору — це можуть бути договірні взаємовідносини. А економічна суть взаємодії наступна. Ми розуміємо, що по Вільногірській філії ОГХК є проблема із запасами сировини на перспективу і, водночас, це містоутворююче підприємство з чималим трудовим колективом — це люди, які можуть залишитись з часом без роботи, якщо питання нарощування ресурсної бази не буде вирішено. У Вільногірську дійсно хороша збагачувальна фабрика, якої немає на Демурінці. По якості, продукція Вільногірського ГЗК та продукція Демурінки — схожі. 

 

Тобто, хочете наростити видобування на Демурінці, а збагачувати на Вільногірському ГМК?

Ми розглядаємо такий варіант, що ОГХК збереже життя Вільногірської філії за рахунок Демурінки, а Демурінка отримає сильного партнера — будуть закриті потреби обох підприємств.

 

Якщо Ви говорите про співпрацю двох підприємств, то значить, Ви маєте синхронно виставляти на приватизацію і ОГХК, і Демурінський? 

Це рішення опрацьовується. 

 

“Опрацьовується” – означає, що можете і окремо виставити?

Я не вважаю за доцільне, щоб ОГХК і Демурінка виставлялися окремо. 

Кабмін влітку дав нам можливість виставляти обʼєкти лотами – якщо це активи з одного сегменту. Тому, можливо буде обговорюватись рішення про один лот. 

Ми розуміємо, якщо ОГХК і Демурінський ГЗК викуплять різні інвестори, то вони, можуть, не знайти спільну мову. Якщо виставимо одним лотом – то, можливо, отримаємо серйозного стратегічного інвестора та гарантію розвитку підприємств титанової галузі на довгу перспективу. 

В тому і є суть приватизації. Ніхто ж досі не побудував ніякої потужної історії з розвитку цих підприємств. Постійно корупційні скандали, кримінальні справи і тому подібне…

 

Якщо Ви відпрацюєте модель юридично, коли чекати на запуск цієї історії? Сезон видобувний закінчується… 

Ми ж розуміємо, що ця історія робиться в двох цілях. Перша — для покращення господарської діяльності обох підприємств. Друга — для виконання плану з приватизації. 

Я дуже сподіваюсь, враховуючи попередню інформацію, яка до нас доходить про зацікавленість потенційних інвесторів, що ми виставимо на аукціон і продамо ці активи ще цього року. 

 

Державний Демурінський: в якому стані?

Третього жовтня виповнилося 8 місяців від постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про стягнення ТОВ “Демурінський ГЗК” в дохід держави. І вже майже 7 місяців з моменту, коли команда ФДМУ почала перебирати управління комбінатом. Які цілі ставилися перед командою ФДМУ на підприємстві, і як Ви оцінюєте їх виконання? 

Коли було прийняте рішення Уряду і Фонд держмайна заглибився у вивчення об’єкту, то ми побачили, що одразу декілька правоохоронних органів під час стягнення цього санкційного активу наклали більше 10 арештів на майно.

Ми ці арешти скасовували місяця півтора, щоб зареєструвати за Фондом корпоративні права. Коли зареєстрували, почали шукати керівника. Довго не могли підібрати — декілька кандидатур відсіялось одразу, оскільки була вимога щодо досвіду роботи у видобувній галузі. Тому лише у травні призначили нового керівника — Руслана Колотієвського. 

Які цілі були? По-перше, зберегти підприємство і зрозуміти, яка є проблематика, тому що це санкційний актив і він має піти на приватизацію. По-друге, великий штат співробітників, яких було потрібно втримати, щоб підприємство змогло працювати надалі.

Паралельно зіштовхнулися з відсутністю будь-яких первинних документів. Тобто, попередні власники все знищили. Ми навіть отримували інформацію, що мало місце залякування потенційних кандидатів на посаду керівника підприємства.

Весь цей період підприємство нагадувало конструктор Lego. Тобто, раніше на підприємстві було майно, були виробничі потужності. А в процесі реалізації рішення суду це майно в подальшому розпорошилося, було вилучено з підприємства і стягнуто як окремі обʼєкти. Відповідно, Фонд став власником нерухомого майна, яке раніше було цехом, їдальнею, складом, забачувальною фабрикою — теж окремо. І окремо на сьогоднішній день ФДМУ є власником корпоративних прав ТОВ “Демурінський ГЗК”. 

У цьому всьому хаосі ми вишукували модель, яка б звʼязала все докупи знову. 

Справді, була проблема по заборгованості за зарплатою. На піку борги з зарплати сягали 25 млн грн. Станом на два тижні тому заборгованість була вже 10 млн грн. А на сьогоднішній день (02.10.2023) борги по зарплаті вдалося скоротити до 6,5 млн грн.

Думаю, зараз, заборгованість вже ще менша. Бо з боку Фонду було надано згоду на два нові правочини з продажу продукції, вони продадуть, і, сподіваюся, що в короткостроковій перспективі заборгованість зійде до нуля. 

 

Ви сказали про залякування потенційних кандидатів. Хто, кого і чим лякав? Якщо ця історія справді мала місце, чи відобразилася в заявах до правоохоронних органів?

Це ж, мабуть, треба запитувати тих, кого залякували?  

Мені надходили такі меседжі, коли ми відсіювали кандидатів. Вони їхали туди, із кимось комунікували, приїжджали і казали, що відмовляються, бо їм надходили певні коментарі. Чи подавали ці люди заяви? Думаю, не подавали.

 

Ви порівняли із Lego стан ДГЗК після стягнення. Станом на зараз Ви вже зібрали це Lego у зрозумілу конструкцію для управління і приватизації?

На розгляд Уряду було підготовлено проект розпорядження, яким запропоновано, що ті виробничі потужності, які необхідні Демірунці (для господарської діяльності) – повернути через внесення до статутного капіталу товариства. У нас є певна бюрократична процедура, яка займає, як правило, до 2 місяців. Ми зараз на цій стадії. Попередньо, на нараді у Премʼєра в серпні ми озвучили цю проблему. 

Премʼєр сказав, що не бачить проблем повернути приміщення назад в ТОВ “Демурінський ГЗК”. 

 

Не можу не запитати: чому так довго?

Я би не сказав, що це довго. Тому що було питання арештів корпоративних прав, арешту майна. Це з одного боку. З іншого боку, у Фонді були як прихильники, так і противники цієї ідеї. 

Також лунали пропозиції передати все майно певному державному підприємству, і нехай би це ДП здавало його в оренду ТОВ “Демурінський ГЗК”. Цю ідею також опрацьовували, але відкинули. Тому що в ТОВ “Демурінський ГЗК” немає коштів оплачувати оренду.

Ззовні завжди здається, що всі процеси йдуть дуже повільно. Повірте, нам теж хочеться, щоб все швидше відбувалось. Але всі розуміють, що в нашій державі існує безліч бюрократичних процедур і ми не можемо йти в обхід них. 

 

Ви сказали про два правочини з продажу продукції ТОВ “Демурінський ГЗК”. Скільки і якої продукції вже продали? 

Продукція продається.

Загалом, Фонд надав згоду на вчинення 5 значних правочинів щодо продажу продукції Демурінського ГЗК: 1 – щодо експорту до Обʼєднаних Арабських Еміратів, решта – по Україні.

Щоб сприяти експорту, ми контактували їх із ОГХК, як проходити увесь цей шлях, особливо з Держекспортконтролем, де ОГХК зависає на довгі місяці…

 

Невже Держекспортконтроль тримає заявки від ОГХК місяцями? А Голова ДСЕКУ Олександр Павліченко каже, що його Служба все погоджувала максимально швидко. Хіба що, окрім однієї ситуації восени 2022 р..

Так, була осіння історія. Нібито питання вже знайшло свою модель вирішення, але ми бачимо далі і далі, що ОГХК звертається за дозволами [і чекає]. 

Навіть на якусь випробувальну партію, щоб відправити зразок продукції, вони повинні зібрати весь повний пакет документів, і в подальшому, цей пакет документів теж має пройти від місяця і, можливо, довше, термін розгляду в ДСЕК, щоб отримати дозвіл. Тобто, дозвіл потрібен навіть щоб пробник потенційному покупцю вислати.

Зараз у нас, здається, три дозволи на погодженні. Ми, власне, з цим посилом і змінювали правління [щоб налагодити експорт продукції].

 

В одному з інтервʼю Ви казали, що Фонд намагався переконати Уряд залишити підприємству його ж кошти – йшлося про 14 млн грн, стягнутих як частину “розібраного Lego”. Цих би коштів вистачило платити зарплати перші місяці. Коли саме Фонд звертався до Уряду з проханням залишити кошти в компанії? Як це відбувалося?

Ми ж зараз говоримо про події, які творили історію. Не просто якогось підприємства, а України в цілому. 

Для всіх це був чи не найбільший актив, який держава отримала станом на лютий. В цій ситуації було нікому не зрозуміло, як правильно вчинити. І ми проводили наради з представниками різних міністерств, там були окремі міністри, де ми проговорювали всі ці питання – одразу після остаточного рішення суду. В лічені дні почалися узгоджувальні наради, і так аж до моменту, коли не вийшло розпорядження. 

 

Хто з боку Уряду не погодив цю історію? 

Колективним рішенням було прийнято відповідне розпорядження. 

Така політика держави, що ці кошти ще тоді пішли одразу на потреби сил оборони. 

Ми їх вже не повернемо. Історія закрита. 

 

 

Повноцінного керівника від Фонду ТОВ “Демурінський ГЗК” отримав лише наприкінці травня. Але делегація ФДМУ на чолі з Рустемом Умєровим і виконуючим обовʼязки керівника підприємства чи то 4, чи то 5 березня вже були на комбінаті. І про це повідомлялося, як про захід команди ФДМУ на підприємство. Як підприємство (його майно) передавалося Фонду? Акт прийому-передачу – коли був підписаний і ким?

Передача відбувалась не через Акт прийому-передачі. Відбувалась перереєстрація корпоративних прав. І з цим теж були певні проблеми. 

Спрацювала особливість менталітету, або психології: ніхто не хотів братися за перереєстрацію такого активу. 

 

Чому?

Тому що було чи не вперше в Україні стягнуто російський актив, і треба було його зареєструвати: практики немає, і всі боялися, що це в когось забрали приватний бізнес, що будуть тиски-впливи. І знайти реєстратора в Дніпропетровській області було дуже і дуже складно. 

Але ми знайшли. Це зайняло дуже багато часу і ресурсів. 

 

Скільки коштувало зареєструвати ТОВ “Демурінський ГЗК” за ФДМУ?

Відповідно до закону є відповідний реєстраційний збір, який має справлятися під час перереєстрації частки корпоративних прав за державою. Фонд здійснив сплату реєстраційного збору, в районі 800 гривень. Але, так, були нюанси.

 

Підсумовуючи: Акт про прийом обʼєктів майна не  підписувався, попередня команда менеджменту підприємства нічого не передавала? 

Ні, нічого не передавалося. 

А напередодні цих подій були слідчі дії. Ви про них знаєте? 

 

Нам відомо, що слідчі дії були в 2022 р. Починаючи з розслідування кримінальної справи, здається, в квітні. Потім про слідчі дії нам розповідали вже в лютому 2023 р. Або напередодні, або одразу після постанови АП ВАКС про стягненення Демурінського ГЗК…

Фонд співпрацював з СБУ. Ми хвилювалися, що саме отримаємо після встановлення контролю. Звісно, на підприємстві нас не чекали. Ми тоді намагались комунікувати з Дмитром Федашем, який очолював комбінат. Казали, дивіться, є рішення суду, і, в будь-якому випадку, підприємство вже є державним. Але він відмовився співпрацювати.

На той час ми розглядали ще кандидатуру Єгора Перелигіна на керівну посаду замість Федаша, але він відмовився від пропозиції. Потім був ще один кандидат, який також спілкувався з Федашем. Ні тому, ні іншому Федаш не хотів передавати справи, натомість надіслав до Фонду заяву про звільнення.

Для чого було залучено СБУ в лютому? СБУ виконувало одну з ключових функцій — зберегти все, що можна було зберегти на підприємстві. Там великий обсяг продукції зберігався, на мільйони гривень. Крім того, був офіс компанії в Дніпрі, в якому зберігалось якесь майно та документи, які містили цінну інформацію як для правоохоронних органів, так і для Фонду.

Під час слідчих дій, виникла необхідність визначити, хто далі буде відповідати за збереження майна. Тому що СБУ зафіксувало все, що там було, але його треба далі зберегти. Тому Фонд самостійно шукав, хто прийме на себе відповідальність за зберігання, хто організує охорону і так далі, і так далі. Спільно з СБУ вже координувалися по процесуальних рішеннях щодо відповідального зберігання продукції та активів комбінату. 

 

Коли ФДМУ з СБУ зайшли на підприємство після постанови АП ВАКС  — тоді опис майна проводив Фонд чи СБУ? 

Фонд ніяких дій тоді не проводив. Єдине, що Фонд міг надавати — це консультаційну допомогу в питаннях саме галузевої складової: що там є важливе, на що треба звернути увагу. 

Слідча оперативна група виконувала просто свою функцію, і в цій ситуації все, що слідчі встановили, відображено в матеріалах кримінального провадження. Без згоди слідчого ми не можемо розголошувати деталі. Але про таку співпрацю можу розповісти, що вона мала місце. 

 

Гаразд, в лютому 2022 р. Фонд опису майна не робив. А інвентаризація влітку? Подивіться самі на цю історію зі сторони: Фонд отримує контроль над обʼктом у березні, а інвентаризацію оголошують тільки в червні. Ви могли би пояснити логіку Фонду, який не починає інвентаризацію в момент отримання обʼєкту в березні? Можливо, відповісти Вам допоможуть конкретніші запитання: коли саме була оголошена інвентаризація, ким, і хто її проводив, і що в описі за результатами? Чи є він фізично у Фонду? 

Те, що провели взагалі інвентаризацію на Демурінському ГЗК — це вже великий плюс.

Чому такий розрив по часу? Все впиралося в наступне: керівником був Дмитро Федаш, який сам визначав, що йому робити, а що ні. Він не був звільнений, аж до моменту призначення Колотієвського, тобто до кінця травня. 

Чи було доручення Федашу провести інвентаризацію? Було. Чи хотів Федаш це робити? Ні. Він сказав: “Я ні за що нести відповідальності не буду. Звільніть мене. Нічого для вас робити не буду”.

До речі, ми коли готували контракт з Русланом Котолієвським, заклали ключові KPI — серед них проведення інвентаризації. 

Чому – поясню на прикладі ОГХК. 

Коли ми дали доручення ОГХК провести інвентаризацію, вони десь знайшли – далеко-далеко – вагони.

 

Випадково знайшли вагони?!?

Мені так розповіли. Мовляв, а ми і не знали, що у нас, виявляється, є ці вагони з продукцією. Я їх запитую:

– Чиї це вагони? 

– Не знаємо. 

– А чия продукція?

– Наша…

– А як Ви знаєте, що продукція наша?

– Ну, вона ж у нас на території… 

Логіка?

 

Скільки вагонів так знайшли? 

Можна запитати в Дімітрі Каландадзе. У нього теж було ключовим KPI забезпечити інвентаризацію.

Я якось запитував у Ярослави Максименко, чи колись в історії ОГХК проводили інвентаризацію? Вона каже, ні, ніколи. Питаю, а як Ви зберігаєте дані? Каже, у нас є бухгалтерія (це було на Вільногірському ГМК). Запитую, а як вона веде облік, якусь систему можна побачити, отримати доступ? А в них є Excel-таблички. Розумієте?

Потім почали складські запаси перевіряти. Познаходили запасні шини, колеса до техніки, яка використовується на Мотроні – на Мотронівському ГЗК… Тобто, ми розуміємо, хто користувався засобами ОГХК…

Я за абсолютну транспарентність. Завжди всім своїм кажу: вас повинні “давити” громадським контролем. От Ви “підсвічуйте” і “давіть” – тоді політика ведеться правильно.

 

Які залишки готової продукції були зафіксовані в результаті опису СБУ та інвентаризації за Руслана Колотієвського? Так, це складна історія, але вона важлива для транспарентності процесу…

…я за транспарентність. 

Цікавлять дві точки: залишки готової продукції, які зафіксувала СБУ станом на лютий, і станом на липень (чи серпень) 2023 р., які зафіксувала інвентаризація. І третя точка – на дату інтервʼю (02.10.2023).

[У Фонді не змогли надати дані про залишки товарної продукції, виготовленої Демурінським ГЗК до стягнення в дохід держави, посилаючись на міркування безпеки. Але пообіцяли повернутися до цього питання пізніше]

 

Коли саме почався продаж продукції Демурінського ГЗК? І чому не уповноважили на продаж продукції Ігоря Савчука, який виконував обовʼязки керівника комбінату до призначення Колотієвського? 

Тому що Савчук не мав достатньо повноважень, щоб реалізувати всі необхідні юридичні дії. Оскільки директором, відповідно до реєстру, залишався Федаш. 

 

Чому Дмитра Федаша так довго не звільняли? 

Йшов відбір Колотієвського. Ми дуже багато часу витратили на це – майже два місяці шукали керівника.

 

Але, звільнивши Федаша…

…ми не могли звільнити Федаша, тому що ми його попередили: ми тебе не звільняємо, ти залишаєшся відповідальним за збереження продукції. Ти несеш кримінальну відповідальність. І поки ми не заведемо туди менеджмент, підконтрольний Фонду – вся кримінальна й інша відповідальність за збереження цієї продукції на тобі. 

Тому це не було ані в наших інтересах, ані в інтересах держави. Ми би підставилися. 

 

І тепер відповідальною особою є пан Колотієвський?

Так.

 

Яка у Руслана Колотієвського зарплата? 

У нас була принципова позиція — поки він не затвердить фінплан, ми можемо встановити йому лише мінімальну зарплату 6 700 грн/місяць. Коли затверджується фінплан, ми бачимо фінансові показники і тоді вже можемо вести розмову про щось більше.

Фінплан наші фінансисти поки повернули на доопрацювання.

 

Якою є заборгованість ТОВ “Демурінський ГЗК” перед Limpieza Limited? 

Близько 1 млрд грн.

 

Коли вона була сформована? І що Ви плануєте з нею робити?

Щодо боргу ТОВ “Демурінський ГЗК” перед Limpieza Limited відповідаю як юрист: цей борг може бути переглянутий в суді. Якби я був юристом приватного інвестора, я запропонував би 2-3 моделі, з якими можна піти до суду. Тому в цій ситуації, думаю, що приватний інвестор швидше вирішить це питання, аніж Фонд зайде в багаторічні суди, і ми просто поховаємо питання приватизації Демурінки, а Ви будете знову приходити і інтервʼювати щоразу наступного керівника Фонду.

Ми ж розуміємо, що будь-який актив, який переходить у власність держави — на ньому може створюватися технічна заборгованість. Для чого це робиться? Щоб перешкодити приватизації, відвадити покупців.

Держава зареєструвала товариство за собою, і кредитори (юристи кредитора) мають всі механізми, щоб через суд розпочати процедуру банкрутства. Якби не було умов приватизації, тоді можна було би запустити справу про банкрутство. 

 

Тобто, зараз рішення кабміну про передачу Демурінського ГЗК на Фонд для подальшої приватизації захищає товариство від процедури банкрутства з боку Limpieza Limited?

Так. 

Як і всі інші наші активи, які перебувають у приватизації і мають велику кредиторку. 

 

Ми писали про відновлення робіт на Демурінському ГЗК в квітні. Але далі справа не пішла. Виробництво товарних концентратів не відновилося. А потім і роботи в карʼєрі припинилися. Ми також писали, що Руслан Колотієвський оголосив конкурс на нового підрядника для виконання робіт у карʼєрі. Чим закінчився цей відбір? Хто став підрядником? Скільки коштують його послуги? Якщо роботи відновилися – то які саме, і на яких дільницях?

…

 

ОГХК: Спроба перезавантаження?

Минулого тижня Фонд звільнив виконуючу обовʼязки керівника ОГХК Ярославу Максименко. Вона дала інтерв’ю. Що зі сказаного не відповідає дійсності? 

Інтервʼю Ярослави Максименко — це її сплеск емоцій. І вона не зовсім, мабуть, прагматично оцінила ситуацію. Оскільки в ньому вона більше наговорила на саму себе. 

Заява, про яку вона згадує, що подана в правоохоронні органи — не є новиною. Всією інформацією вже давно володіють правоохоронні органи. І не треба забувати про наш аудит, який проводив Фонд. На його підставі були відкриті кримінальні провадження. 

В заяві вона вочевидь описує той період, коли була службовою особою, відтак на рівні з іншими посадовими особами несе таку саму цивільну, кримінальну відповідальність.

Ярославі Максименко Фонд подякував за продуктивну співпрацю та певні позитивні результати. Але вона показала відкрито свою позицію, що вона проти тієї державницької політики, яка ведеться. 

Всі ключові державні інституції – Верховна Рада (яка розблокувала приватизацію), Уряд (який очікує від Фонду приватизації великих обʼєктів), Офіс Президента (з яким ми координуємо наші дії) — всі вони за приватизацію ОГХК. І єдиний хто проти — це керівник підприємства. Можливо вона продовжувала діяти в інтересах приватних структур, яким приватизація ОГХК зовсім невигідна.

 

ОГХК фактично очолив Єгор Перелигін, призначений на посаду першого заступника голови правління. Чому одразу не призначити повноцінного керівника через Кабмін? Як на мене, це може свідчити про відсутність консенсусу щодо долі ОГХК на рівні Уряду…

Минулої пʼятниці Фонд надіслав проєкт Розпорядження на Уряд, щоб погодити покладення на Єгора Перелигіна обовʼязків Голови правління ОГХК. Але ми продовжуємо шукати кандидата на посаду Голови правління. В нас є сайт вакансій і там можна побачити, що відкрита вакансія на керівника ОГХК. 

В Єгора Перелигіна є багато своїх задач, і я хочу, щоб він їх реалізував. 

У нового менеджмента, який ми призначили, є місяць щоб показати певні результати. Це дві великі задачі від Фонду. Перша — по приватизації. Все, що блокувалося з боку колишнього першого заступника, має бути розблоковано. 

 

Що блокувалося? 

Фонд неодноразово ініціював, що має бути проведена прозора процедура приватизації, яка передбачає проведення відповідних аудитів. Я про них неодноразово згадував на різних інтервʼю. Для того, щоб проводилися аудити, має бути волевиявлення самого товариства. 

Ярослава Максименко була категоричним противником таких аудитів. Вона в цій ситуації, ймовірно, не бажала, щоб ми рухалися в плані якоїсь транспарентності (і тоді історія для потенційних інвестора максимально незрозуміла). Це питання до неї. Або, є інший варіант — можливо максимально відтягувала час під чиїсь команди, точно не наші. Відтягувала із розрахунку на те, що у держави зміняться орієнтири. 

Чому керівником ОГХК в Єдиному державному реєстрі досі вказано Владислава Іткіна? 

Коли Іткін виконував обовʼязки, він в ЄДР вніс себе як керівника. А далі в реєстрі Максименко значилася як підписант. Коли Кабмін нам погодить покладання обовʼязків на Перелигіна, то запис про Іткіна зникне з реєстру.

 

Тобто, у пана Іткіна немає трудових відносин із Фондом, він не отримує зарплату і не може претендувати на відшкодування за час між звільненням і випискою з ЄДР?

Коли ми звільняли його з члена правління і виконуючого обовʼязки Голови, то для мене стало відкриттям, що він залишається у штаті в ОГХК на філії. Але він там пробув недовго, його звільнили. Трудових відносин з Іткіним зараз ніяких немає. 

 

В лютому джерела у ФДМУ повідомляли про цілу низку закидів на його адресу із посиланням на начебто висновки попереднього аудиту. У фінальній версії аудиту всі ці закиди підтвердилися?

Дійсно, був аудит. Можу сказати, що результати аудиту передано до правоохоронних органів. У нас є така напрацьована процедура: коли потрібно дізнатися попередньо якісь результати, то звертаємося до департаменту аудиту Фонду про попередні висновки. Напередодні звільнення Іткіна департамент аудиту дав нам свої висновки. Нам цього було достатньо, щоб сформувати певні оцінки. 

Але юридично Владислав Іткін був звільнений за правом Фонду, як органу управління, приймати подібні рішення.  

Щодо попередніх висновків, вони підтвердилися, і зрештою зараз цим займається НАБУ.

 

 

Автор: Володимир Бойко, ІА NADRA.INFO