Аудит стратегічних надр: строки і цілі, кого і як перевіряють

1804
Аудит стратегічних надр: строки і цілі, кого і як перевіряють

Про аудит – офіційно

В Уряді на запит NADRA.INFO надали копію доручення Премʼєр-міністра Юлії Свириденко щодо проведення аудиту користувачів стратегічних надр.

Як випливає з наданого документу (сканкопію див. нижче), комплексному аудиту підлягають звіти надрокористувачів, які отримали спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами на стратегічно важливих родовищах.

Перевірку мають провести Мінекономіки разом з Держгеонадрами та Державною податковою службою. 

Аудит переслідує дві мети: 

  1. Ідентифікація надрокористувачів, які не здійснюють розробку родовищ або не виконують затверджену програму робіт відповідно до умов наданих спеціальних дозволів на користування надрами;
  2. Проведення оцінки дотримання ліцензійних умов і причин бездіяльності.
Читайте також TechMet відмовилася
розкривати видобувні плани в Україні

За результатами аудиту Мінекономіки має подати до Кабінету Міністрів пропозиції щодо:

  • подальшого використання стратегічних родовищ;
  • повторного виставлення вивільнених обʼєктів на аукціон;
  • залучення добросовісних інвесторів;
  • внесення необхідних змін до законодавства з метою посилення контролю за виконанням умов спеціальних дозволів на користування надрами.

Аудит має бути завершений і пропозиції подані – до 28 серпня 2025 р.:

Кого саме перевіряють?

Згідно зі ст. 16. Кодексу України про надра, ділянка надр чи родовище корисних копалин визначаються як такі, що мають стратегічне та/або критичне значення, за основною корисною копалиною/корисним компонентом, включеними до переліків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Такі переліки Уряд затвердив у липні цього року.

Стратегічного значення копалин/компонентів в Україні лише 11, а саме, це:

  • Алюмінієві руди;
  • Берилієві руди;
  • Мідні руди;
  • Нікелеві руди;
  • Ніобієві руди;
  • Стронцієві руди;
  • Танталові руди;
  • Титанові руди;
  • Уранові руди;
  • Цирконієві руди;
  • Флюорит.

Зауважимо, окремим переліком Уряд затвердив 28 корисних копалин/компонентів критичного значення, але в дорученні Премʼєр-міністра “критичні” надра не згадуються (наприклад, “літієві руди” і “рідкісноземельні руди” віднесено саме до “критичних”, тож можна припустити, що програми робіт з освоєння цих ділянок надр цього разу не перевіряють).

Єдиним офіційним відкритим джерелом, яке містить дані про надані в користування ділянки надр в Україні є база Держгеонадр на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Востаннє її оновлювали 01 серпня 2025 р.. 

Якщо спиратися на актуальні відкриті дані Держгеонадр “як є”, перевірці можуть підлягати зо три десятки “стратегічних” спецдозволів надрокористувачів, підконтрольних державі (ДП “Східний ГЗК”, НАК “Надра України”, ТОВ “Демурінський ГЗК”, ТОВ “Житомирбуррозвідка”, ДП “Центрукргеологія”), а також компаніям Дмитра Фірташа (Межиріченський і Мотронівський ГЗК, “Валки-Ільменіт”), Геннадія Буткевича (“Пержанська рудна компанія”, “ЦФР Груп”), Андрія Бродського (“Велта”), Віталія Якименка та Олександра Настенка (“Таурус Інфініті”), Волинської обласної ради (“Волиньприродресурс”), груп ONUR (“Спис Україна”) і NEQSOL (“ОГХК”) та кількох інших власників.

Передісторія

Згаданий аудит – далеко не перша спроба ідентифікувати “не працюючі” спецдозволи. Так, екс-Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України (нині Міністр енергетики) Світлана Гринчук, виступаючи у Верховній Раді у травні, заявила, що аналіз “сплячих ліцензій” вже проведено: “Спільно з Держгеонадра і Держгеоконтролем ми провели аналіз і оцінку всіх виданих ліцензій і робіт, які ведуться по них. У нас вже сформовані списки тих, де за останні 10 років так і не почалися роботи або видобуто менше 1%”.

Усім таким надрокористувачам була обіцяна ретельна ревізія:  “Є конкретні списки як по твердих, так і по нафтогазових, будуть проводитися позапланові перевірки”.

До офіційно наданого Держгеонадрами переліку увійшли понад 150 компаній, зокрема кілька користувачів стратегічних родовищ. Водночас, попри заяву пані Гринчук, до списку не потрапило жодної нафтогазової компанії, що викликало хвилю критичних коментарів від читачів NADRA.INFO. Про обіцяні Міністром перевірки не повідомлялося.

Раніше у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови з пропозицією створити механізм звільнення деяких ділянок із покладами корисних копалин від нинішніх надрокористувачів і передавати в користування іноземним субʼєктам господарювання.

Про необхідність “ревізії та аудиту” з метою перерозподілу прав на користування надрами заявляв і Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: “…пропонувати партнерам нема чого або майже нема чого”.

Нагадаємо також, що чотири роки тому аудит надр проводили за рішенням Ради національної безпеки та оборони України. За його результатами восени 2021 р. РНБО оприлюднила документ під назвою «Публічний аудит надрокористування» з даними про всі дійсні спецдозволи, бенефіціарів компаній-надрокористувачів, координати ділянок надр, обсяги видобутку та сплаченої ренти. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну публічний доступ до «Публічного аудиту надрокористування» закрили.

Крім цього, в 2021 р. в Радбезі пропонували уповноважити Держгеонадра без рішення суду припиняти дію спецдозволів, якщо користувач надр без поважних причин протягом двох років (а для нафтогазоперспективних площ і родовищ нафти та газу – 180 календарних днів) не приступив до користування надрами.

Стежимо за розвитком подій.