Відчужили по-шахрайськи*? Перепродаж шламосховища марганцевих руд можуть скасувати
Господарський суд Запорізької області (суддя Олексій Юлдашев) визнав недійсними договори купівлі-продажу і витребував із чужого незаконного володіння спеціальний дозвіл № 4582, первісно наданий ТОВ «Ландшафт» для користування техногенним родовищем марганцевих руд «Шламосховище рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова» в Дніпропетровській обл. і двічі перепроданий в 2023-2024 рр.. Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на оприлюднене днями рішення суду.
Дозвіл і його власники
ТОВ «Ландшафт» первісно отримало спецдозвіл № 4582 на видобування руд марганцю зі шламосховища РЗФ ім. Максимова в 2007 р..
Площа ділянки надр – 64,5 га; загальний обсяг запасів (ресурсів) на час надання спеціального дозволу: кат. В+С1 – 6042,2 тис. т руди (з матеріалів справи).
Станом на 2021 р., за даними Публічного аудиту надрокористування, на ділянці видобули понад 1,7 млн т руди.
Читайте також: Хороше обладнання, яке вам… не потрібне
В березні 2023 р. дію дозволу зупиняли на тлі відсутні в реєстрі відомостей про кінцевих бенефіціарних власників товариства, в квітні – поновили.
В 2023 р. ТОВ «Ландшафт» відчужило спецдозвіл на користь ТОВ «Мегапромекологія», яке в 2024 р. перепродало права на користування шламосховищем далі – до ТОВ «Неотехінвест».
В 2025 р. щодо ТОВ «Ландшафт» було відкрито провадження у справі про банкрутство (кредитор – кіпрська Бормоз Холдінгс Лімітед (Bormoz Holdings Limited), ухвала), розпорядником майна (фактичним керівником на час розгляду справи про неплатоспроможність) призначили арбітражного керуючого Оксану Венську (також арбітражний керуючий у справі про банкрутство ТОВ «Коростенська видобувна компанія»).
Хто і чому оскаржив відчуження
Саме розпорядник майна в межах справи про банкрутство ТОВ «Ландшафт» у жовтні 2025 р. звернулася до суду із позовом про скасування перепродажу спецдозволу № 4582.
Переказуючи зміст судового рішення, причин для скасування відчужень прав на шламосховище – дві:
- Повʼязаність між продавцями і покупцями спецдозволу;
- Занижена ціна, за якою були укладені угоди.
За цих обставин перепродаж спеціального дозволу протягом т.з. «підзорілого» трирічного періоду до відкриття справи про банкрутство – оцінили як такий, що шкодив кредиторам ТОВ «Ландшафт», тобто, «фраудаторний»*.
Мовою судового документу:
«Сукупність установлених обставин свідчить, що перехід прав за спеціальним дозволом № 4582 від ТОВ «Ландшафт» до ТОВ «Мегапромекологія», а в подальшому від ТОВ «Мегапромекологія» до ТОВ «Неотехінвест», відбувався між юридичними особами, які через корпоративні структури, спільні організаційні ознаки та фінансові взаємовідносини були включені до одного фактично взаємопов`язаного кола осіб.
При цьому суд враховує, що відповідачами не надано належних доказів чи пояснень на спростування обставини наявності корпоративного організаційного та фінансового зв`язку між ТОВ «Мегапромекологія», ТОВ «Неотехінвест» та ТОВ «Ландшафт» у період укладення оспорюваних договорів.
…
Щодо заявленої позовної вимоги розпорядника майна з підстав, що оспорювані договори купівлі-продажу укладено в межах трирічного «підозрілого» періоду, за ціною нижче ринкової, між пов`язаними особами при повній обізнаності ТОВ «Ландшафт» щодо наявної заборгованості перед кредиторами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Оцінюючи спірні правочини у сукупності з установленою судом пов`язаністю їх сторін та іншими встановленими вище обставинами, суд окремо враховує співвідношення договірної ціни відчуження майнових прав із їх ринковою вартістю.
Зі звіту про проведення оцінки майна вбачається, що ймовірна ринкова вартість майнових прав за Спеціальним дозволом № 4582 станом на 30.06.2023 перебувала у діапазоні від 11 300 000,00 грн до 15 100 000,00 грн та, за визначеним оцінювачем показником, могла становити 11 562 485,40 грн (Звіт з проведення оцінки майна, за матеріалами справи, виконано ТОВ «Експерт ЮА» – Ред.).
Водночас ціна відчуження тих самих майнових прав за договором від 30.06.2023 (продаж до ТОВ «Мегапромекологія» – Ред.) була визначена сторонами у розмірі лише 820 000,00 грн, а за наступним договором від 11.04.2024 (продаж до ТОВ «Нанотехінвест» – Ред.) – у розмірі 600 000,00 грн.
Таким чином, ціна першого відчуження становила приблизно 7,1 % від визначеної оцінювачем ймовірної ринкової вартості активу, а ціна наступного відчуження – приблизно 5,2 % такої вартості. Інакше кажучи, актив було відчужено відповідно приблизно у 14,1 рази та 19,3 рази дешевше його встановленої ринкової вартості.
Таке відхилення не може розцінюватися як звичайна різниця між договірною та ринковою ціною, властива свободі договірних відносин. Йдеться про істотну та очевидну диспропорцію зустрічних майнових надань, за якої відчужувач вибуває з володіння економічно значущим активом, натомість отримуючи грошовий еквівалент, який становить лише незначну частину його дійсної вартості.
…
У даному випадку встановлене співвідношення вартостей свідчить не про звичайне комерційне дисконтування активу, а про його фактичне виведення з майнової сфери відчужувача за ціною, яка не забезпечувала отримання ним співмірного економічного еквівалента.
…
занижена ціна не оцінюється ізольовано. Вона поєднується з уже встановленою судом пов`язаністю учасників правочинів. Саме поєднання цих двох обставин – контрольованого характеру відчуження та очевидної невідповідності зустрічного надання ринковій вартості активу – виключає можливість пояснення умов договорів звичайним господарським ризиком або результатом незалежного ринкового торгу.
За таких умов наступне відчуження того самого активу між пов`язаними особами за ще нижчою ціною не спростовує фраудаторного характеру вибуття активу, а, навпаки, у контексті всієї послідовності правочинів підтверджує спрямованість дій їх учасників на остаточне переміщення економічно цінного активу поза майнову сферу боржника без отримання останнім рівноцінного майнового задоволення».
Співставляючи знеособлені дані судового рішення та історичні записи аналітичної системи YouControl, можна припустити, що висновок про повʼязаність між компаніями-сторонами першої угоди випливає з участі в обох товариствах Олександра Петровського (був співвласником ТОВ «Ландшафт» з 2017 р. до вересня 2023 р. і бенефіціаром ТОВ «Мегапромекологія» з 2021 р. до березня 2023 р.). До того ж, досліджені судом банківські операції ТОВ «Ландшафт» підтверджують існування фінансових відносин із ТОВ «Мегапромекологія».
Особа ж, яка в березні 2024 р. одноосібно заснувала і очолила ТОВ «Неотехінвест» (з даних YouControl випливає, що може йтися про Єлизавету Осіпову), раніше, як встановлено судом, неодноразово отримувала грошові кошти від ТОВ «Ландшафт» і могла перебувати з цією компанією в трудових відносинах (про повʼязаність можуть свідчити також інші факти, викладені в рішенні суду).
«Враховуючи встановлені судом обставини та норми права суд доходить висновку, що Боржником у даній справі – ТОВ «Ландшафт» у період за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство було здійснено відчуження активу на користь ланцюжка корпоративно та фінансово пов`язаних із боржником юридичних осіб, що є самостійною підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними», – йдеться в рішенні.
Радимо до прочитання повний текст рішення, складений 01 жовтня 2026 р. – за посиланням (рішення ще не набрало законної сили, може бути оскаржене).
[Довідка YouControl станом на жовтень-2026: ТОВ «Ландшафт» належить Володимиру Бовіну і Євгенію Макарову (YC); ТОВ «Мегапромекологія» контролює Сергій Тіде (YC); бенефіціар ТОВ «Неотехінвест» – Наталія Мунтян (YC)]
На правах реклами
КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ
Нагадаємо, марганець входить до переліку копалин/корисних компонентів, нові проекти з видобутку яких наповнюватимуть Українсько-Американський інвестиційний фонд відбудови.
Марганцеві руди включено до корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності України, відповідно до чинного рішення РНБО від липня 2021 р..
В 2024 р. Держгеонадра пропонували включити три ділянки із покладами марганцевих руд в Запорізькій, Дніпропетровській і Кіровоградській областях до Переліку родовищ, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Але до офіційних списків стратегічних/критичних надр, затверджених в 2025 р., руди марганцю не потрапили.
Основними підприємствами з видобутку і збагачення марганцевих руд в Україні є Покровський і Марганецький ГЗК (обидва – Дніпропетровська обл.).
В 2023-2024 рр.. були анульовані дозволи на Велико-Токмацьке родовище на лінії бойового зіткнення/тимчасово окупованій території Запорізької обл., ЗМІ повідомляли про наміри російської компанії щодо його розробки.
Контекст
Відчуження спеціальних дозволів (купівля-продаж на вторинному ринку чи внесення до статутного капіталу) дозволено Кодексом України про надра з 28 березня 2023 р. (вперше процедурою скористалася ВКФ «Велта» Андрія Бродського і партнерів для продажу спецдозволу на Лікарівське родовище титанових руд, згодом відчужили і дозвіл на Бирзулівське р-ще). Ані Держгеонадра, ані ДНВП «Геоінформ України» не збирають і не розкривають дані про ціни відчужених спецдозволів.
Відтоді змінили користувачів десятки ділянок надр (про попередні відчуження читайте в матеріалах NADRA.INFO за тегом Відчуження спецдозволів; серед лідерів за кількістю перепродажів – компанії, повʼязані з родиною Миколи Злочевського).
Подекуди відчуження супроводжувалися скандалами, чи не найгучнішим з-поміж яких можна вважати випадок з перепродажами спецдозволів групи UNIGRAN на щебеневі карʼєри в Житомирській обл. від компаній підсанкційного Ігоря Наумця до компаній Сергія Шапрана, які скасовували в суді (1, 2) і за які штрафували посадовців Держгеонадра (1, 2).
Резонансною стала також спроба ТОВ «Мотронівський ГЗК» Дмитра Фірташа продати на користь ТОВ «Тіберіус Плюс» частину Малишевського родовища титанових руд в Дніпропетровській обл. (спецдозвіл таки анулювали після запровадження санкцій до компанії-покупця, наказ Держгеонадра зупиняли, але Верховний Суд підтвердив скасування забезпечення (постанова)).
Водночас, попри спротив Держгеонадра, вдалося завершити відчуження прав на нафтогазову площу компанії ТОВ «Трендс Сістем», яку раніше контролювали Вадим Єрмолаєв і Віктор Ющенко (договір купівлі-продажу дозволу уклали, перш ніж РНБО застосувала санкції до Єрмолаєва).
Скандальною виявилася і спроба відчужити спецдозвіл на видобування піску в Київській області: власник компанії ТОВ «Цегла вашого дому» начебто не знав, що директор продав права на Трипільське родовище на користь ТОВ «Річмпромвидобування». Станом на жовтень 2026 р. в реєстрі Держгеонадра власником спецдозволу значиться первісний надрокористувач – відчуження не відбулося (суд забороняв Службі погоджувати відчуження, розгляд справи триває).
Не менш гучним є також приклад перепродажу спецдозволу на видобування камʼяної солі на Тереблянському родовищі в Закарпатській обл., який спробували вивести з ТОВ «Катіон Інвест» під час сумнівної зміни директора, скасованої Офісом протидії рейдерству Міністерства юстиції.
[NADRA.INFO готові вислухати та/або оприлюднити позиції / відповіді / коментарі / заперечення / пояснення etc. всіх згаданих осіб щодо згаданих подій – або не згаданих, але важливих для глибшого розуміння контексту]
* – «по-шахрайськи» вжито в якості найближчого синоніма до юридичного терміну «фраудаторний», неодноразово згаданого в судовому рішенні, фактично, для характеристики угод перепродажу спецдозволу за заниженою вартістю на повʼязаних осіб, що здійснені на шкоду кредиторам компанії-боржника. «Фраудаторний» (укр.) = «fraudulent» (анг.) = «шахрайський» (укр.).