Піщаний поворот. Що буде з річковими родовищами піску в Києві і поблизу – після гучної заяви Служби?
Що сталося?
Наприкінці листопада на офіційному сайті Державної служби геології та надр України було оприлюднено Заяву щодо видобутку піску на Ново-Українському родовищі в Обухівському районі Київської області та родовищі “Осокори”. Не щодня Держгеонадр виходить із такими оголошеннями. Відтак ми вирішили розібратися і розповісти читачам NADRA.info, що відбувається.
Що відомо про родовища з заяви Держгеонадр?
Обидві ділянки надр знаходяться в акваторії річки Дніпро.
Родовище Осокори – в адміністративних межах столиці:
Площа дії спецдозволу №6346 – 144,1 га. Виданий в липні 2019 р. – до 2039 р.. За час користування спецдозволом на родовищі легально видобуто 65,4 тис. м3 піску для бетону і дорожнього будівництва. Запаси (С2) 4,2 млн м3.
Ново-Українське родовище – нижче Києва по течії Дніпра:
Площа дії спецдозволу №672 – 753,5 га. Виданий в листопаді 1996 р. – до 2036 р.. За час користування спецдозволом на родовищі легально видобуто понад 13,7 млн м3 піску для будівельних розчинів. Запаси (А+В+С1) 79,8 млн м3.
Раніше в матеріалі “Піщані потоки” NADRA.info писали, що Ново-Українське родовище розробляє ПрАТ “Київський річковий порт” (Київрічпорт, КРП), а Осокори – ТОВ “Сенд Контракт”. За даними інтерактивної карти Державного геологічного порталу, обидва спецдозволи станом на 23.12.2021 діють.
ПрАТ “Київський річковий порт” (тут і далі про компанії – дані YouControl) засновано в 1996 р.. Статутний капітал 17 250 000,25 грн. Місто реєстрації – Київ. Власники: Вʼячеслав Русанов (Дніпро), Коваленко Ірина (Харків), Бродська Світлана (Київська обл.), Бродський Юрій (Київ), Бродський Ростислав (Київ). Керівниця – Мальвіна Підлужна. Спецдозвіл №672 на Ново-Українське родовище піску є єдиним спецдозволом компанії.
ТОВ “Сенд Контракт” засновано в 2018 р.. Статутний капітал 2 000 грн. Місто реєстрації – Київ. Власники: Лукʼянчіков Дмитро (Луганськ), Скобло Тарас (Київ). Керівник – Андрій Іващенко. Спецдозвіл №6346 на родовище піску Осокори є єдиним спецдозволом компанії.
Що означає заява Держгеонадр? І чому Служба оприлюднила це оголошення?
Імовірно, Держгеонадр відреагувала на низку синхронних публікацій, оприлюднених 19.11.2021: матеріал видання Апостроф передрукували низка ЗМІ. Автор поставив під сумнів відповідність букві Закону обставин, за яких здійснюється надрокористування на згаданих родовищах.
На адресу Держгеонадр тоді пролунали закиди. Мовляв, Служба не поспішає виконувати рішення Верховного Суду і не припиняє права користування Ново-Українським родовищем. А також начебто не зважає, що користування родовищем Осокори здійснюється без оцінки впливу на довкілля.
Щодо рішення Верховного суду, в Службі відповіли, що звернулися до Окружного адміністративного суду (ОАСК) стосовно повороту виконання рішення суду в порядку 380 статті Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо закидів по Осокорах, в Держгеонадр заявили, що з 06.12.2021 проведуть позапланову перевірку діяльності надрокористувача на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо стану справ у сфері надрокористування» від 19.03.2021.
Ново-Українське ускладнення
Заява Держгеонадр викликала чимало запитань.
NADRA.info звернулися по розʼяснення до правників і проаналізували відкриті джерела. Якщо як і ми, Ви хочете розібратися в суті, читайте уважно, що вдалося зʼясувати.
Спецдозвіл №672 на Ново-Українське родовище було видано в 1996 році. Його дія завершилася в 2016-му. Київрічпорт спробував продовжити спецдозвіл, проте зробити це вдалося тільки за рішенням суду. Причому, двічі. Вперше суд зобовʼязав Службу продовжити спецдозвіл восени 2016 р., що було зроблено влітку 2017 р. (про це ми дізналися тут, в заяві Держгеонадр цей епізод не згадується). Втім, згодом продовження дії спецдозволу довелося повторити.
Як ми зрозуміли з Заяви і матеріалів Єдиного державного реєстру судових рішень, спецдозвіл №672 було знову продовжено на виконання рішення ОАСК від 17.09.2019 р. (суддя І.В.Смолій), яке було підтверджене постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 р. Проте Постановою Верховного Суду України від 08.07.2021 касаційну скаргу Держгеонадр задоволено і всі рішення судів попередніх інстанцій було скасовано, ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову КРП (яким просили продовжити спецдозвіл).
“У зв’язку з чим, Державна служба геології та надр України звернулась із заявою до Окружного адміністративного суду від 09.08.2021 року № 14038/03-3/03-21 стосовно повороту виконання рішення суду в порядку 380 статті Кодексу адміністративного судочинства України”, – йдеться в заяві Держгеонадр.
Навіщо Службі “поворот”? І що це таке?
Опитані NADRA.info юристи пояснюють, що Держгеонадр правомірно звернулася до ОАСК із заявою про поворот, хоча цей крок не був обовʼязковим: рішення Верховного Суду могло бути достатньо для скасування наказу про продовження спірного спецдозволу.
“Поворот виконання рішення застосовується у випадках, коли суд апеляційної або касаційної інстанції скасовує раніше прийняті судові рішення та закриває провадження у справі; або залишає позов без розгляду; або відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (тобто, по суті, відміняє раніше прийняте судове рішення). Але рішення вже могло почати виконуватися на момент його скасування, а тому окрім юридичного скасування рішення, треба фактично відновити становище, що існувало до початку виконання рішення”, – пояснив NADRA.info адвокат, радник практики вирішення спорів Адвокатського обʼєднання “Арцінгер” Олексій Прудкий.
Водночас, його колега, керівник практики енергетики та природних ресурсів АО “Арцінгер”, адвокат Ярослав Чекер уточнив:
На виконання рішення Верховного Суду Держгеонадр цілком могла “самостійно скасувати своє рішення про продовження дії спецдозволу. Однак, Верховний Суд не зобов’язував (і не міг зобов’язати) Держгеонадра прийняти рішення про припинення права користування надрами”.
Адвокати також пояснили, що “скористатися процедурою повороту виконання рішення є правом, а не обов’язком сторони, оскільки таким чином сторона гарантує собі відновлення попереднього становища, що існувало до прийняття рішення суду”.
В свою чергу, старший юрист Адвокатської фірми PRAGNUM Костянтин Дорогін заявив, що частіше за все поворот виконання рішення суду застосовується в майнових спорах і вбачається у поверненні позивачем по справі відповідачу коштів, стягнутих з нього на виконання скасованого пізніше судового рішення. Правник також припустив, що звертаючись з заявою про поворот виконання рішення суду, Служба перестраховувалася.
“Звернення Держгеонадр до суду із заявою про поворот виконання рішення виглядає більше як перестрахування з метою отримання від суду директив щодо коректного способу припинення дії дозволу. Підігрівають ситуацію також і численні ухвали Верховного Суду, якими Держгеонадрам повально відмовляють у зупиненні виконання рішень судів попередніх інстанції в аналогічних судових справах до їх перегляду у Верховному Суді. Такі ухвали касаційного суду зазвичай обмежуються посиланнями на можливість здійснення у майбутньому повороту виконання рішень суду в аналогічних справах. При цьому, конкретика стосовно способу такого повороту виконання Верховним Судом не наводиться. Тож, звернення Держгеонадр до суду із заявою про поворот виконання рішення суду має вигляд спроби уніфікації порядку вирішення цієї та аналогічних ситуацій”, – пояснив Костянтин Дорогін.
Юрист уточнив, що заява про поворот важлива з точки зору “вчинення Держгеонадрами правильної послідовності дій, що позбавлять їх опонента правових підстав для оскарження таких дій у суді та перемоги в судовому процесі”. Адже ситуацію з виконанням рішення Верховного Суду без “повороту” ускладнює факт продовження Держгеонадрами строку дії дозволу в 2017 р..
Фактор часу, або – де рішення?
У Держгеонадр дали зрозуміти, що “інформація [про припинення права користування надрами] до електронної інформаційної бази даних спеціальних дозволів на користування надрами” буде внесена після набрання чинності відповідною ухвалою ОАСК.
Заяву про поворот виконання рішення суду Держгеонадр подали ще в серпні. Проте, станом на 30.11.2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень “ухвала про поворот виконання рішення відсутня та на юридичну адресу Держгеонадр не надходила”.
І це дивно, адже ОАСК мав розглянути заяву Держгеонадр ще 26.10.2021, об 11:30. На цей день і час суддя І.В.Смолій призначив засідання ще 20.10.2021 (ухвала). І рішень про інші дати в реєстрі ми не знайшли. Втім, як і ухвали, яка досі не надійшла до Служби.
Коли ми побачимо рішення ОАСК – юристи не прогнозують.
“Строк на розгляд заяви передбачено у двадцять календарних днів з дня надходження до суду заяви. Разом з тим, зважаючи на велику завантаженість судової гілки влади та її численні проблеми, вже неодноразово описані в усіх засобах масової інформації, вчасне вирішення процесуальних питань сьогодні є скоріше виключенням з правила, аніж самим правилом”, – говорить Костянтин Дорогін.
Чи є дійсним спецдозвіл КРП після рішення Верховного Суду?
“Юридично дозвіл залишається чинним, а видобування піску на його підставі не має ознак порушення чинного законодавства“, – запевняє Костянтин Дорогін.
“Верховний Суд прямо не скасовував жодних дозволів на користування надрам. Верховний Суд лише скасував рішення судів, якими було зобов’язано Держгеонадра продовжити дію дозволу. А тому, за умови, що відповідний дозвіл є чинним і не був скасований судом, то немає підстав казати про те, що використання надр за таким дозволом є незаконним”, – пояснює Олексій Прудкий.
Чи можуть бути висунуті претензії до надрокористувача щодо незаконного користування надрами після рішення Верховного Суду?
Костянтин Дорогін переконує, що ні: “Будь-які претензії до надрокористувача будуть мати правове підґрунтя виключно з дати втрати чинності наказом, яким продовжено строк дії дозволу”.
“На нашу думку, у зв’язку з принципом правової визначеності, надрокористування мало би перестати бути законним з дати набрання чинності рішенням Верховного Суду про скасування рішення суду, на підставі якого було зобов’язано Держгеонадра продовжити спецдозвіл, однак не виключаємо, що державні органи України можуть мати іншу думку та висувати претензії щодо незаконного надрокористування з дати припинення дії спеціального дозволу”, – відзначили Олексій Прудкий і Ярослав Чекер.
Фактор конкурента
Ново-Українське родовище піску перебуває у фокусі уваги іншого потужного гравця на піщаному ринку ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” (Укррічфлот).
ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” засновано в 1993 р.. Статутний капітал 60 000 017,00 грн. Місто реєстрації – Київ. Власник – Півоваров Леонід (Швейцарія). Керівник – Борисенко Олександр. На сайті компанії стверджується, що вона – найбільший оператор річкового піску в Україні і контролює 3 родовища піску (бази ДНВП “Геоінформ України” і YouControl знають тільки про два – в Дніпропетровській та Запорізькій областях, ми писали про них тут).
Укррічфлот мав тривалий (з квітня 2017 р.) судовий спір з Держгеонадр щодо подання документів для ініціювання аукціону з продажу спецдозволу на Ново-Українське родовище піску. Всі три інстанції стали на бік Укррічфлоту. За посиланням – остаточне рішення Верховного Суду, ухвалене в червні 2021 р.
Що кажуть учасники подій?
NADRA.info звернулися із запитаннями і проханнями про коментарі до ТОВ “Сенд Контракт”, ПрАТ “Київський річковий порт” і ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” ще минулого тижня. Чекаємо на відповіді.
Доки готувалася публікація…
…на державному Інспекційному порталі було завантажено результати позапланової перевірки ТОВ “Сенд Контракт”, яку 07-17.12.2021 провів Державний геологічний контроль на виконання Доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Виявлено три порушення (цитуємо припис):
- Не надана в повному обсязі геологічна документація, а саме не надано підтверджуючі документи щодо виконання рекомендацій абзацу 8 пункту 3.7 протоколу засідання колегії державної комісії України по запасах корисних копалин при Держаній службі геології та надр України від 26.12.2018 № 4654, а саме не представлені документи щодо проведення постійного моніторингу довкілля в зоні видобутку піску на родовищі «Осокори».
- Не представлено погодження Робочого проекту «Робочий проект промислової розробки та гірничотехнічної рекультивації родовища руслових пісків «Осокори» у Голосіївському та Дарницькому районах м. Києва» з центральним органом виконавчої влади що, реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.
- Не представлено Акт про передачу розвіданого родовища «Осокори» для промислового освоєння (відповідно до запасів затверджених протоколом ДКЗ України від 26.12.2018 № 4654), за участю представників органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.
ТОВ “Сенд Контракт” зобовʼязали у строк до 17.01.2022 р. усунути і підтвердити факт усунення всіх вищевказаних порушень.
Далі буде…
Читайте також: ДП “Бурштин України” пустять з молотка в 2022 р.
Читайте також: Компанія-золотошукач судиться з Держгеонадр
Читайте також: Аукціону в понеділок не буде. Чому приватизація ОГХК знову відкладається?
Читайте також: Подано третю заяву про номінування на аукціон ділянки літієвих руд
Читайте також: 615-ту Постанову Кабміну переписали по-тихому. Під кого цього разу?
Автор фото – Олег Петрасюк, Yesterday & Tomorrow