Рік Кузьмича: “Тиха війна” за спецдозволи і 15 млн доларів за “Надра Юзівська”

Рік Кузьмича: “Тиха війна” за спецдозволи і 15 млн доларів за “Надра Юзівська”

Суб’єктивно: якщо спробувати скласти рейтинг неординарних послужних списків топ-менеджерів в українському надрокористуванні, голова правління НАК “Надра України” міг би претендувати щонайменше на місце в short-list. 

За свої неповні 40 років, Тарас Кузьмич встиг: увійти в топ-5 кращих вихованців Київського військового ліцею ім. І.Богуна (свого випуску); одразу з університету потрапити в Міністерство закордонних справ; відкривати генеральне консульство України в Сан-Франциско (США) і працювати там віце-консулом; бути заступником, а згодом Надзвичайним і Повноважним послом України в Південно-Африканській республіці; керувати департаментом в Мінагрополітики, управлінням в ПАТ “Аграрний Фонд”, зовнішніми комунікаціями в ПАТ “Центренерго”; бути радником Міністра енергетики і вугільної промисловості. І стати батьком трьох дітей.

Кузьмич не приховує, що саме він, працюючи в “Центренерго” і в статусі радника міністра енергетики, був відповідальним за підготовку контракту для першої в історії поставки в Україну вугілля зі США у 2017. 

З грудня 2019 очолює правління ПрАТ “Національна акціонерна компанія “Надра України”.

Ми зустрічаємося за 12 місяців і кілька днів після призначення, аби обговорити підсумки року для компанії і її керівника. В день інтерв’ю в Уряді вирішується доля угоди про продаж ТОВ “Надра Юзівська” від НАК “Надра України” до НАК “Нафтогаз України”, а у Верховній Раді вирують пристрасті довкола можливого звільнення з посади Міністра захисту довкілля і природних ресурсів Романа Абрамовського та можливого призначення на цю посаду голови Державної служби геології та надр України Романа Опімаха.


NADRA.info: Чия була ідея, щоб Ви очолили НАК “Надра України” рік тому? Хто запропонував Вам цю посаду?

Тарас Кузьмич: Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах. Оскільки 100% акцій Компанії володіє держава, НАК “Надра Україна” перебуває в управлінні Держгеонадр, відповідно моє призначення – ініціатива і рішення голови Служби Романа Опімаха.

Як ви оцінюєте шанси Романа Опімаха очолити Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів? І як прокоментуєте заяву Романа Абрамовського про складення повноважень міністра (напередодні інтерв’ю стало відомо, що Роман Абрамовський подав заяву про відставку, а кандидатом на посаду міністра захисту довкілля розглядається Роман Опімах – Ред. (https://news.liga.net/politics/news/ministr-ekologii-i-ministr-po-delam-veteranov-podali-v-otstavku)? 

Вирішувати будуть народні обранці. Роман показав чудові результати на посаді очільника Держгеонадр – це відмічають усі надрокористувачі, вітчизняні та іноземні експерти. Я — колишній посол, тому знаю, що говорю, всі ключові країни–партнери України слідкують за сферою надрокористування дуже пильно,  адже  колись це був  найбільш корумпований сектор з купою проблем. Опімах це змінив та ввів рівні, прозорі для усіх правила. 

Аналізуючи діяльність і комунікації НАК Надра України, може скластися враження, що Надра України – знаходяться “в тіні” іншої НАК – Нафтогаз України…

Ну, на даному етапі не можна порівнювати НАК “Нафтогаз України” і НАК “Надра України”. Надра України сьогодні – це можливо, як 5% Нафтогазу. Якби ми прийшли сюди 15 років тому, я думаю, ми були б конкурентні навіть з тим же Нафтогазом. Але відтоді, скажімо так, все те, що залишилось – це вже 5-10% від того, що НАК “Надра України” мала раніше. Раніше тільки, наприклад, ДП “Полтавнафтогазрозвідка” налічувала 15 000 осіб у штаті у свої кращі часи. Зараз вона ліквідована, ще в 2009 – 2012 роках, її розграбували, і нічого там немає. Тобто, ми не можем порівнювати нас з Нафтогазом. Але ми намагаємся щось зробити на тому, що в нас є на балансі, що в нас лишилось. І з тими доходами мінімальними, які ми отримуємо. 

До складу Компанії зараз входить 7 дочірніх підприємств, з яких активними є лише 4 підприємства. Інші підприємства збанкрутіли у 2009-2013 роках і до цього часу перебувають  у стадії  ліквідації.

З цих 4-х активних лише одне підприємство – флагман, яке виживає саме, це Полтава, ДП “Укрнаукагеоцентр”. Всі інші ми просто дотуємо, підтримуємо, зберігаємо як можемо. За рахунок, наприклад,  продажу неліквідного майна намагаємось їх ще зберегти.  Тобто, дуже важко порівняти нас з Нафтогазом…

Уявіть собі, «Надра України» свого часу дійшли до того, що в компанії немає свого офісу в Києві! Тобто, ми орендуємо цей офіс в Укргеофізики. А раніше у нас були офіси на Володимирській, на Повітрофлотському.

Надра Україна втратила ці приміщення ще за часів Ставицького у 2000-х. Зараз за тими угодами – кримінальні справи та судові провадження. 

Ок, то навіщо вам було погоджуватися на пропозицію очолити НАК “Надра України”, якщо вона в такому… суперечливому стані? 

Ви знаєте, це такий собі антикризовий менеджмент. Мені подобається виконувати таку роботу. Розуміти, що у ці важкі часи ми можем щось врятувати, допомогти. Принаймні, спробувати.

Схожу історію я чув від Андрія Локтєва, якого Роман Опімах покликав очолити УкрДГРІ. Через півроку після призначення “антикризового менеджера” УкрДГРІ відправили на приватизацію, про що Локтєв дізнався, коли таке рішення вже було ухвалене Урядом (а Роман Опімах заявив, що Держгеонадр не ініціювала приватизацію Інституту, але хто це зробив – питання досі відкрите – Ред.).

Вас також запросив Роман Опімах, і для Вас це також певна амбіція, виклик очолити НАК у непрості часи. Де гарантія, що Надра України (так само, як УкрДГРІ) тишком-нишком не відправлять на приватизацію? У НАК є перспективи уникнути приватизації?

Звичайно, є.

Питання приватизації НАК сьогодні не розглядається?

Поки ні.

Навіть не обговорюється?

Ні. Тут все дуже просто. Паралель з УкрДГРІ зрозуміла, але Інститут – бюджетна установа. Ми – маємо можливість заробити кошти, які можна спрямувати на розвиток. Наприклад, забігаючи наперед, кейс ДП «Західукргеологія» і «Будинку Книги» у Львові. 

Що Ви маєте на увазі?

Головна ідея, яку я вже озвучив: ми ж не будинок заради будинку продаємо. Ми продаємо будівлю, щоб врятувати ДП, в якого накопилися великі борги. І перед нами, і перед державою. Тому, наприклад, продали би ми будинок за цих 445 млн (стартова ціна). Так, 100 з чимось млн ми віддали би в якості погашення боргів. Але ж інші гроші лишаються, їх можна пустити на розвиток. Можна взяти буровий верстат, почати бурити, почати добувати. Тобто, плани є, просто треба взяти і зробити. Головне – правильно змоделювати ситуацію і мати бажання щось зробити. Цей будинок у Львові не могли продати 15 років, всі за нього боролися, хотіли вкрасти. 

А зараз, коли всі зрозуміли, що ми справді його прозоро продаємо, без якихось там підводних каменів – ті ж люди, які нас критикували і поливали брудом, нам кажуть: «Ми не вірили, що ви це зробите, поважаємо…». Звичайно, вони не вірили! Головне, що ми вірили.

Тому перспектива уникнути приватизації у НАК є і вона наразі висока, 100%. 

Питання приватизації НАК “Надра України” не стоїть. Поки що

Яка ситуація зі спецдозволами НАК і дочірніх компаній? Скільки спецдозволів маєте, які в процесі отримання?

Ми в стані “тихої війни” за спецдозволи. Відвойовуємо потроху. Наприклад, зараз плануємо отримати дозвіл на Аврамівську площу, яку в нас постійно хотіли “віджати”. 

Ви маєте на увазі спецдозвіл ДП “ЦентрУкрГеології” №3555 на геологічне вивчення Аврамівської ділянки титанових руд, який закінчився в 2014 році? 

Саме так. Найближчим часом ми очікуємо на отримання нового спецдозволу на цю ділянку, будемо проводити розвідувальні роботи, будемо пропонувати інвесторам працювати над нею разом з нами (самі ми, скоріше за все, повністю не потягнемо такий великий проект). Інше питання, що цього не робилось раніше, не знаю, чому, не збираюсь критикувати минуле керівництво, але ми за цей останній рік плідно попрацювали над отриманням спецдозволів. 

Загалом, компанія, її дочірні та афілійовані підприємства володіють 15 спеціальними дозволами на користування надрами, 6 з них передбачають виконання геологорозвідувальних робіт за державні кошти, що, враховуючи скорочення видатків держбюджету на геологорозвідку, є істотним випробуванням, яке вимагає прийняття відповідальних управлінських рішень та прогресивної оптимізації виконання робіт. До того ж про результативність таких проектів складно об’єктивно судити, не перебуваючи конкретно в процесі роботи. 

Сама Компанія є власником трьох спецдозволів на геологічне вивчення, у тому числі на дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням вуглеводнів (два на газ сланцевих товщ, один на газ природний, нафту та газ сланцевих товщ). У попередні роки з ділянки надр одного з цих дозволів виключили газове родовище, в результаті було істотно погіршено економічну привабливість подальших геологорозвідувальних робіт. Тому з початку 2020 року були внесені зміни до Програм робіт даних спецдозволів, у ІІ-ІІІ кварталі цього року, і з залученням ДГП “Укргеофізика” розпочато переінтерпретацію існуючих сейсмічних матеріалів та виконання початкової геолого-економічної оцінки запасів вуглеводнів, за результатами яких будуть зрозумілі подальші кроки з розвідки цих ділянок надр. Крім того, на завершальній стадії — отримання спецдозволу на геологічне вивчення золотоносних руд за кошти держбюджету в Закарпатській області. 

Дочірнім підприємством “Західукргеологія”, тільки зі зміною керівництва, подано пакети документів, та отримано позитивне рішення про продовження термінів дії двох спецдозволів, які мали б бути продовжені ще в 2016 році. Також ДП “Західукргеологія” отримало ще два позитивних рішення про продовження дозволів (тобто загалом 4); поновлено дію одного призупиненого раніше дозволу; продовжено строк дії одного дозволу; внесені зміни до Програм робіт по двом ділянкам надр; подано матеріали на отримання спецдозволу з метою видобування газу. Готується подання ще одного пакету документів на видобування. Про ДП “Центрукргеологія”, яке останніми роками не мало жодного спецдозволу, а тепер отримує спецдозвіл на Аврамівську ділянку, я вже згадував.

Афілійована особа Компанії ТОВ “Житомирбуррозвідка”, яка є власником чотирьох спецдозволів (титанові руди), з яких два — на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та два на видобування, протягом останніх років одинадцять разів подавала пакети документів на внесення змін до Програм робіт. Вони через суб’єктивні причини повертались без розгляду. Тільки з початку 2020 року вирішено питання внесення змін до Програми робіт. Така ж ситуація була з внесенням змін до спецдозволів, пакети документів неодноразово повертались без розгляду. 2020 року – спочатку поновлено дію а потім внесені зміни до дозволу, належним чином підготовлені та подані пакети документів на продовження строків дії двох дозволів.

Також в 2020 році за нашою скаргою було скасоване судове рішення, прийняте в попередні роки на користь приватної структури по одній з ліцензійних ділянок ТОВ “Житомирбуррозвідка”.

Що стосується планів на 2021 рік, то ми плануємо отримати 2 спецдозволи на видобування вуглеводнів, один спецдозвіл на геологічне вивчення золотоносних руд у Західному регіоні, а також спецдозвіл на геологічне вивчення руд титану у Кіровоградській області, завершити процес продовження строків дії чотирьох вищезгаданих дозволів. Але надрокористувач не тільки володіє спецдозволом, він повинен ще дотримуватись умов користування надрами та виконувати Програму робіт. Якщо перший рік у нас пішов на вирішення питань спецдозволів в юридичній площині, то в наступному ми плануємо активізувати роботи на відновлених і продовжених спецдозволах у практичній площині, зокрема, за результатами переобробки сейсмічних матеріалів визначитись з черговістю та необхідними обсягами робіт з геологічного вивчення, проектування буріння та відновлення ліквідованих свердловин, здійснити інтенсифікацію існуючих свердловин, проводити інші роботи, передбачені відповідними програмами робіт.

Добре, що в нас є сприяння Держгеонадр, що нас підтримує голова Служби. Але ми і самі працюємо, не сидимо, склавши руки, і не чекаємо, що ми продамо тільки неліквідне майно. Хоча і це треба робити, і цього, наприклад, не робилося раніше. Ми витрачали у тому ж Чернігові чи на Заході на утримання охоронців більше, ніж зарплату отримують самі працівники. Тобто, майно стоїть, яке нікому не потрібне, ніхто з ним нічого не робить. І це привели вже в порядок. От в нас цілий список, ми зробили таку підбірку – це все майно по наших дочірніх підприємствах, яке нікому не потрібне (показує простирадла роздрукованих таблиць – Ред.). Але це великий шматок роботи. Реально. Вибрати, зробити документацію, технічні паспорти, кадастрові номери. Ми продавали у Полтаві будинок – кадастровий номер не могли отримати.

Поточніть, будь ласка, на якому саме етапі перебуває отримання спецдозволу на титанові руди на Аврамівській ділянці?

Чекаємо на сплату збору за видачу спецдозволу, і отримаємо. 

Коли це відбудеться?

Якщо встигатимемо – вже в грудні, і в січні розпочнемо залучення інвесторів.

Яку суму збору заплатить НАК за цей спецдозвіл?

Сума збору визначається відповідно до вимог нормативних документів і надається Службою. Згідно цих вимог Геоінформ проводить розрахунок вартості спецдозволу та вартості геологічної інформації, ця сума вказується у листі Служби, який надсилається надрокористувачу і після сплати цих платежів надрокористувач може отримати власне бланк дозволу. Після обрахунку вартості ми отримаємо лист від Служби і тоді будемо знати розмір цього збору та  сплатимо його до бюджету. 

Ви сказали, що це родовище у НАК намагалися віджати. Хто? 

Не відстежую, але думаю, щойно ми отримаємо спецдозвіл, всі вороги швидко проявляться. 

Який обсяг інвестицій потрібен для освоєння спецдозволу, хоча б на першому етапі? 

Мінімум 3 млн доларів для старту. Загальний обсяг інвестицій для повноцінної розробки – десятки мільйонів доларів. 

З ким із приватних чи державних компаній, які вже видобувають титанову руду, Ви в комунікації по залученню у проект?

Ще ні з ким. Ми ніколи не починаємо переговорів, поки не отримаємо спецдозвіл. Нема в цьому сенсу. Ліпше щось мати на руках, і потім говорити.

Повернуся до моменту Вашого призначення. Які задачі перед Вами поставив Роман Опімах, коли ви зайшли в НАК? Вони були чітко сформульовані, чи «підіть розберіться, що із цим усім робити»?

Задач конкретних не було. Але для Романа було важливо, щоб НАК розвивалася, рухалася в правильному напрямку. Я так розумію, від попереднього керівництва він не отримав чіткої відповіді на свої питання, чіткого бачення подальшого руку НАК. Тому і постало завдання: зайти, розібратися, сформулювати чіткий план на майбутнє. Ми, звичайно, розібрались, зрозуміли, що легко не буде. Але «лупаємо сю скалу». Одні борги тільки чого вартують.

Про які борги йдеться?

Загалом по НАК (включно з боргами дочірніх підприємств) борги сягали 200 млн грн. Але це з урахуванням і боргів ДП перед НАК. 

Ми тільки в цьому році надали фінансової допомоги дочірнім підприємствам понад 55 млн грн. (при цьому ми за рік податків сплатимо десь на загальну суму 120 млн). За рахунок допомоги, яку ми даємо, наприклад, ЗУГу, вони покривають внески на соціальне страхування, здійснюють платежі до пенсійного фонду. Тобто, ці гроші йдуть у бюджет.

І нагадую, два наші ДП – в санації. “Західукргеологія” і “Чернігівнафтогазгеологія”. 

За 2020 рік НАК “Надра України” надала своїм дочірнім підприємствам 55 млн грн фінансової допомоги

Планувалось, що ми, як власник “Будинку Книги”, реалізовуємо цей найбільший наш актив, і за рахунок цього зможемо перекрити всі борги дочірніх підприємств перед державою, і так само наші дочірні можуть покрити борги перед нами.

До речі, за цей рік ми погасили всі податкові борги дочірніх підприємств по єдиному соціальному внеску, які були сформовані у попередні роки, та частково сплатили заборгованість перед Пенсійним фондом по пільгових пенсіях. Це те, що було накопичено за роки, до яких я не маю відношення. Попри те, що борги створювалися до мене, мій принцип був такий, що ми маємо це погасити. В результаті, ми перебороли всю негативну фінансову динаміку дочірніх підприємств щоб забезпечити стабільну роботу компанії. Звичайно, нам довелося прийняти кардинальні рішення – скоротити частину співробітників. Без цього було ніяк. Нам зараз всі закидають: ви поскорочували геологів! Так, це було кардинальне рішення. Але його не можна було уникнути. Наприклад, взяти «Західукргеологію». Якщо нічого не робиться, ми не можемо просто тримати людей в цих експедиціях. Частина експедицій живе за рахунок державного фінансування. Так, воно було незначне в цьому році, 2,5 млн грн. І це не ті часи, коли було 10, 20, 30 млн. За ці кошти люди могли жити. Тому сьогодні, якщо нема роботи, за який рахунок ми будем утримувати людей? Але, якби все працювало, як 15 років назад (коли було море ліцензій), я впевнений  і людей не треба було б скорочувати

Так в мене постає питання: чому люди не піднімали це питання, коли компанію нищили раніше? Коли продавали майно за безцінь, розграбовували? Чому люди тоді не вставали і не казали «дайте нам ліпше роботу, а не забирайте якісь активи наших підприємств, не продавайте їх за безцінь»?!

Скільки співробітників довелося скоротити?

На початку року, коли я прийшов, в НАК і всіх ДП разом працювало 688 людей. З них у Полтаві (ДП “Укрнаукагеоцентр”) 197, в Чернігові (ДП “Чернігівнафтогазгеологія”) 141, на Заході 209 і в Черкасах 47. Ми скоротилися на 11%, загально залишилося 609 людей. З них 60 в нас зараз працює в НАК. А було майже 90. 

Окей, якщо ми вже говоримо про Західукргеологію. “Будинок Книги”- це 8200 квадратних метрів. Без сумніву – один з найкрутіших об’єктів в ідеальній локації для комерційної нерухомості. 

Не тільки для комерційної.

Так, і питання – навіщо його продавати, якщо можна здавати в оренду? Відкриваємо OLX чи сайти ріелторських агенцій, дивимося ціну оренди квадрату в центрі Львова. І розуміємо, що навіть якщо здавати цей будинок по 10 долларів за квадратний метр, компанія матиме на місяць 82 000 долларів. 

Ні, не матиме. 8 200 – це вся площа. Ви ж не будете рахувати сходові клітини, коридори? Але навіть якщо брати все по 10. 82 000 доларів на місяць, кажете? (Бере до рук калькулятора). Множимо на 28 – 2 млн 296 тис. грн, нехай 2 млн 300 тис. грн. Берем 445 млн. Ділимо на 2 млн 300 – маємо 20 років окупності.

Але ж ми розуміємо, що 10 дол. – нереально низька ціна за такий об’єкт?

Добре, нехай по 20. Множимо на 2 – 10 років окупності. При цьому ти маєш вкласти в ремонти, в електрику і т. д. і т. п., це вийде знов 15 років окупності. Для будь-якої бізнес-моделі – це нерентабельна річ. Тим більше, воно почне через якийсь період часу сипатися ззовні. Там і раніше понараховували якісь вкладення, що треба зробити ремонти на 40 млн. З чого ми будем брати, наприклад, ці кошти, щоб ремонтувати фасади? Відновлювати при чому, це ж не ремонтувати, це ж історична пам’ятка. Відчуваєте?

Відчуваю. Але також відчуваю, що є сенс отримувати дохід від прозорої оренди, і при цьому продовжувати володіти активом, який коштує півмільярда гривень.

Так, але ми можем пустити ці гроші (отримані від продажу – Ред.) в розвиток Компанії і закрити борги. Тут же питання ще закрити борги. Так ми просто отримуємо ці 2 млн 300 тис. грн і «проїмо» їх на зарплати. І далі ми нікуди не рухаємося. А якщо ми продаємо будинок, ми закриваємо всі борги, і у нас залишаються кошти на розвиток. Купимо якусь техніку для експедиції – вона зможе почати працювати. Я розумію, наприклад, людей зі сторони, які кажуть «та це ж такий серйозний актив!». Можливо. Ми по-іншому розцінюємо. Якщо він нам не приносить, наприклад, таких коштів, як ми хотіли, то нема сенсу це утримувати. Тоді ліпше продати і виручене пустити на розвиток. 

Ми це вивчили вже. І підійшли до цього досить зважено, обґрунтовано – для чого ми це робимо. Ми знали, що будуть питати завжди: а для чого ви це робите? Навіщо? Тут оренда, тут так, тут так. Так, тільки щоб зробити такий офіс за 20 чи за 30 дол, чи за 50 дол квадратний метр у Львові, треба ще вкласти в ремонт серйозні кошти. Ти ж не будеш брати розбиті стіни, де капає стеля, наприклад. Там досить багато треба робити роботи, щоб здавати це за 30 чи 50 дол.

Менше з тим, перший аукціон пройшов. Але не відбувся, бо був тільки 1 учасник. Коли наступні торги? 

Я думаю, що наступний аукціон ми, скоріше за все, в наступному році на початку виставимо.

Вже є орієнтовна дата?

Дати ще немає. Ми зараз думаємо, що в цьому році вже немає сенсу виставляти. А після свят визначимося з датою. 

Стартова ціна буде знижуватись?

Ні. Не буде. Якщо є бажаючі купити будівлю за таку ціну, то навіщо її знижувати? 

Може, просто хтось не встиг зареєструватися на торги. Все ж може бути. Але продавати будем. Це вже навіть принципове питання, що треба його довести до логічного кінця, до закінчення. Згодні?

Принаймні, я бачу, що у вас є бачення цієї історії.

Ми довго йшли до цього.

Зрештою, НАК як власник має всі повноваження вирішувати долю цього об’єкту.

Звичайно.

На простирадлах роздрукованих таблиць – перелік непрофільного майна, продаж якого є статтею доходу НАК “Надра України”

Якби я попросив Вас назвати 5 Ваших головних перемог-досягнень за рік на посаді голови правління НАК “Надра України”, щоби було у цьому списку? 

По-перше, ми відновили близько 10 свердловин, це велика робота. Ми здаємо свердловини в оренду сьогодні. Почалася криза. Звичайно, ціни на нафту і газ впали, люди почали менше цікавитися орендою свердловин. Просили знижки і так далі. Тому ми вирішили, що хай там ціни попадали, але ми ліпше просто за рахунок збільшення кількості свердловин, втримаємо наш дохід. Але, за рахунок кількості свердловин, які ми можем здати в оренду, ми такі самі отримаєм надходження мінімум на тому ж рівні, які в нас були, а то і збільшимо. І ми збільшили на 30% наші надходження, якщо брати 9 місяців по року. 

Нам вдалося перебороти негативну фінансову динаміку наших ДП – це 2-е досягнення, можна сказати. Ми погасили заборгованість наших дочірніх підприємств перед Пенсійним фондом  по пільгових  пенсіях та  по єдиному соціальному внеску. Для нас це справжня перемога, тому що у нас постійно виникали з цим проблеми (водночас, сервіс YouControl містить інформацію про 33,7 млн грн податкового боргу у ДП “Чернігівнафтогазгеологія” станом на 01.12.2020 – Ред.).

До досягнень можна віднести плідну роботу з відновлення спецдозволів і отримання нових. Деякі вже відновили, а деякі в процесі. Але ми за це взялися і достатньо довго до цього йшли. 

Ну, і кадри. Скажімо так, ми утримали ситуацію в кризовий період. Скоротили всього 11% співробітників. Могли вийти на половину, але вийшли всього лише на 11%. Я вважаю, що це теж досягнення. Тому що деякі приватні компанії просто позакривалися, чи скоротили 30% штату. 

А ми навіть збільшили зарплати у цьому році. Там же були мінімуми мінімальні, виходячи з постанов. Ми збільшили на 23% зарплатню, в середньому, і вона становить понад 11,5 тис. грн. В Полтаві у нас максимальна, десь 20 тис. грн в середньому. Мінімальна зарплата – це в Західукргеології, 7 тис. грн. Але вони і працюють там не кожен день. В них графік роботи – 2, наприклад, дні. Тому що там не такі об’єми роботи, як хотілося б. Тому, щоб утримати людей, перейшли на інший режим праці.

Цитую сайт Держгеонадр: “Технічне оснащення ПрАТ «НАК «Надра України» дозволяє проводити повний комплекс геологорозвідувальних, експлуатаційних та дослідницьких робіт” (https://www.geo.gov.ua/privatne-akcionerne-tovaristvo-nacionalna-akcionerna-kompaniya-nadra-ukra%D1%97ni/). Скільки таких робіт було проведено за рік Вашого керівництва? Для кого? Розкажіть про найцікавіші проекти.  

Відповім на прикладі нашого флагманського дочірнього підприємства ДП “Укрнаукагеоцентр”, що знаходиться у м.Полтава – центрі основного нафтогазовидобувного регіону України. На сьогоднішній день це одне з найбільших геологічних підприємств, яке надає повний комплекс сервісних послуг під час геологорозвідувальних, видобувних та дослідницьких робіт.

За минулий рік виконано значний обсяг виробничих та науково-дослідних робіт зі складання геолого-економічної оцінки родовищ вуглеводнів та інших корисних копалин, проектної документації на буріння свердловин, розробку родовищ та облаштування об’єктів збору та підготовки продукції, геолого-промислових досліджень свердловин, лабораторного вивчення проб нафти, газу, конденсату, води, бурових та тампонажних розчинів, кернового матеріалу. Для цього підприємство забезпечене сучасним виробничим та унікальним лабораторним обладнанням кращих світових виробників. Нашими Замовниками є найбільші державні компанії АТ “Укргазвидобування”, ПАТ “Укрнафта”, а також приватні ДТЕК “Нафтогаз”, група компаній Burisma, SmartEnergy, GeoAllians, СП “ПГНК” та ін. 

На замовлення АТ “Укргазвидобування” виконується комплекс польових та камеральних робіт з газогідродинамічних досліджень свердловин. Основною задачею цієї роботи є отримання вихідних даних для моделювання та проведення інтенсифікації на родовищах, де за матеріалами ГДС встановлено наявність потенційно-продуктивних пластів ущільнених пісковиків. 

Крім того, на балансі Компанії знаходяться 10 бурових верстатів для глибокого буріння нафти і газу, 6 установок для проведення капітального ремонту нафтових і газових свердловини, понад 20 установок для буріння водних свердловин та проведення геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини. За допомогою цього обладнання Компанією та її підприємствами виконувались роботи з капітального ремонту свердловин  для Дочірнього підприємства  “Молтекс Нафта і Газ” компанії “Молтекс Бізнес”, ТОВ  “Західенергобуд”, пробурено понад 100 водних свердловин для населення та малих підприємств.  

Тампонажна техніка Компанії залучалась до проведення робіт з освоєння та цементування нафтових і газових свердловин як приватних, так і державних нафтогазовидобувних компаній.

Отже, комплекс сервісних послуг, які надаються підприємствами ПрАТ “НАК “Надра України” дозволяє видобувати додаткові мільйони кубометрів газу, збільшуючи власний видобуток та наближаючи країну до енергонезалежності.

Давайте поговоримо про іншу Вашу компанію – ТОВ “Надра Юзівська”, яку НАК продав Нафтогазу (і яка володіє дійсним спецдозволом на ділянку Юзівська до 2063 року – Ред.). 

Ні. Ще не продали.

Судячи з останніх повідомлень ЗМІ, Антимонопольний розглядає угоду про збільшення присутності в статутному капіталі більше ніж на 60%. Поясніть, будь ласка. Я не бачу ні ціну угоди, ні частку капіталу…(інтерв’ю записуємо в середу 16 грудня, до того, як остаточно стає відомо про розпорядження  Кабміну про продаж ТОВ “Надра Юзівська” від НАК “Надра України” до НАК “Нафтогаз України”. Власне угоду буде підписано 18 грудня 2020 року – Ред.).

Це комерційна таємниця.

Якщо одна державна компанія продає свою компанію іншій державній компанії – де місце комерційній таємниці?

Десь місяць тому Кабмін доручив НАК “Надра України” розглянути можливість продажу ТОВ “Надра Юзівська” НАК “Нафтогаз”. Вивчити таку можливість. Непогана ініціатива. Тому що, я вважаю, що ми, з нашої сторони, цією угодою, проект розблокували. Ну, він висить 7 років, і нічого з ним не робиться, він не приносить ніяких дивідендів державі, тільки проїдає кошти.

Тобто, ми маємо абсолютно нормальне, правильне стратегічне рішення: якщо державна компанія готова взяти його і готова розробляти, що збільшить видобуток, створить нові робочі місця і сприятиме збільшенню надходжень до бюджету – це добре.

Тобто, з ваших слів, ТОВ “Надра Юзівська” – цікавий актив?

Цікавий.

Якщо це цікавий актив, чому Ви його продали?

Ми його ще не продали на сьогодні. Ми тільки збираємося його продати. Але так вирішив Кабінет міністрів.

Він має право вирішити…

Так, він має право вирішити.

Нафтогаз хотів купити ТОВ “Надра Юзівська” по номіналу – за 5 млн грн. Але угоду уклали за оціночною вартістю

Що ми бачимо? Що нічого не видобувається, Нафтогаз готовий взяти, купити, розробляти, то давайте його продамо Нафтогазу.

Як відбувається така угода між комерційними структурами, власником яких є держава?

Прозоро, відповідно до ринкових умов. Так, власником є держава в особі “Нафтогазу”, чи “Надра України”, але держава не може втручатися до господарської діяльності. Тому все відбувається на ринкових умовах. Відповідно до статуту. 

До речі, ми ще нічого нікому не продали, але ми на вирішальній стадії. А от юридичної сили набере цей продаж, коли АМКУ дасть згоду на концентрацію. Коли буде дотримано цієї відкладальної умови продажу. 

Тобто, Ви отримаєте кошти за “Надра Юзівська” тільки після того, як АМКУ ухвалить позитивне рішення по концентрації? 

Так. Якщо “Ок”, тоді Нафтогаз нам платить кошти, тільки після цього. Якщо АМКУ каже «Ні» – угода перестає бути дійсною.

Коли очікуєте на рішення АМКУ? 

В них є свої терміни. Якщо починають дослідження, це може тривати до півроку.

Статутний капітал Надра Юзівська – 5 млн грн. Я не думаю, що ця цифра визначила ціну угоди. Чи?…

Ми не продаємо ТОВ “Надра Юзівська” по номінальній вартості. Умова доручення Кабміну була: вивчити можливість продати товариство, в тому числі і по номіналу. На що ми сказали, що точно це економічно недоцільно (продаж по номіналу – Ред.).

Дешево? Відповідно, Ви продаєте дорожче?

За оціночною вартістю.

А яка оціночна вартість? 

 

Готовий сперечатися щодо комерційної таємниці. Якби я був в кабінеті у топ-менеджера приватної компанії, я би змовчав, а так…

…15 млн доларів. 

Якщо сьогодні буде відповідне розпорядження Кабміну, в п’ятницю підписуємо угоду (все так і сталося – Ред.).

Але при цьому сума коштів, які Нафтогаз сплатить за “Надра Юзівська” – це не всі його витрати, там ще багато інвестиційних зобов’язань. Або їх будуть переглядати, або вони залишаться на такому ж рівні, як є. 

В день запису інтерв’ю Кабмін розпорядився продати ТОВ “Надра Юзівська” на користь Нафтогазу. За два дні було підписано угоду, але кошти на рахунок НАК “Надра України” отримає тільки після того, як угоду схвалить АМКУ

Які сьогодні власні інвестиційні проекти реалізує НАК “Надра України”?

Інвестиційних проектів у загальноприйнятому розумінні НАК “Надра України” сьогодні не реалізує.

Ви просто сидите на оренді свердловин? 

Не тільки. Ми сидимо на оренді свердловин, ми оптимізуємо роботу підприємств і продаємо неліквідне майно. Надаємо послуги іншим гравцям ринку, про що говорилося вище. Але якщо ми подовжимо дію всіх спецдозволів, звичайно, ми будемо кликати інвесторів, щоб вони разом з нами працювали чи над бурінням, чи над видобутком того ж газу чи нафти, чи тих же ільменітових руд. Звичайно, ми будем реалізовувати ці проекти і готуємося до цього. На сьогодні НАК завдяки, наприклад, нашому флагману – ДП “Укрнаукагеоцентр” – виконує дуже багато дослідницьких робіт для всього нафтогазового ринку. Звісно, це все роботи, там немає проектів, які можна назвати інвестиційними. Але вони будуть. Єдине, що, я думаю, може вплинути, то це подальший розвиток пандемії COVID-19.

До речі, про COVID-19. Як Ваша команда і дочірні підприємства переживають пандемію? 

У нас по компанії перехворіли біля 30%. Від коронавірусу ніхто не помер. В нас була одна складна ситуація на Заході, але, слава Богу, всі живі-здорові. Ми відразу, як тільки це все почалося, ті постанови про ковід, ми працівників 50+  відразу відправили на дистанційну роботу. Люди переживали, що, як вони підуть на дистанційне, ми все їм пообрізаєм, всі надбавки, всі премії, і вони нічого не отримають. Але всьому колективу ми максимально зберегли заробітну плату та інші виплати. А коли не працював громадський транспорт, доставляли співробітників на роботу транспортом компанії. І таким чином вижили.

З яким фінансовим результатом завершуєте рік? 

За 9 місяців у нас консолідований прибуток 11 млн грн. Якщо ми десь щось допродаємо, хай буде, наприклад, десь 15 млн грн по року. Якщо 30% брати дивідендів, то це десь сплатимо 5 млн грн дивідендів Державі. А в минулому році, за 19-й рік ми заплатили всього дивідендів 1 млн. Тобто, ростемо, як бачите на 400% по дивідендах. Податків сплатимо десь 120 млн грн.

Вже знаєте, куди витратите 15 млн доларів, які отримаєте від продажу “Надра Юзівська”? 

Безумовно плани є, але давайте дочекаємося схвалення угоди і оплати. Тоді і деталізуємо. Насправді, якби ми отримали ці кошти, ми витратили б їх на переоснащення, для тих же ДП. Тому що той стан обладнання, який я бачив, коли їздив по наших регіонах, — він незадовільний, скажу відверто. Розглядаємо інвестиції в інші проекти, якщо вони будуть приносити НАК дохід. Але ми реалісти, тому почекаємо, коли ці кошти надійдуть.

15 млн доларів, отриманих від Нафтогазу за ТОВ “Надра Юзівська”, Надра України спрямують на переоснащення

Ви вже сформулювали, можете озвучити плани на наступний рік? 

Реалізувати задумане.

Насправді, не малювали глобальних планів. Але хочемо почати видобувати НАКом. Тому що головна ідея створення НАКу свого часу були геологія, розвідка, буріння. Тому ці кошти, про які ви говорите, якщо вони надійдуть, ми б хотіли витратити так, щоб показати, що НАК “Надра України” теж може видобувати. І що ми маємо свою, нехай для початку маленьку, частку у видобутку загальноукраїнському. 

Це і була моя ідея, коли я прийшов. Коли я зрозумів, що нічого для цього не робиться, я сказав: “Як таке може бути, коли ми нічого не добуваємо?”. Це ідея фікс.

Зрештою, варто сказати, що в нас є одне товариство, яке здійснює видобувну діяльність на заході – “Західгазінвест”. Воно єдине, яке власноруч добуває 300 000 кубів газу щомісячно. 

Але ми хочемо, щоб видобував і НАК. Так, ми не мали, де видобувати. Нам треба було взяти дозвіл, провести інтерпретацію, подивитися, де ліпше бурити, де можна бурити. До цього ми йшли цілий рік. Якщо ми успішно завершимо на початку 2021 року роботу з отримання всіх спецдозволів, будемо проводити інтерпретацію, нову сейсміку і будемо бурити. 

Це амбітні плани, але вони реалістичні. Якщо все реалізується, хочемо закрити всі борги, обнулитися. Більше того, плануємо погасити заборгованість перед колишнім трудовим колективом ДП “Полтаванафтогазрозвідка” (в стані припинення з липня 2013 року, визнано банкрутом – Ред.). В ДП  є заборгованість по зарплатах людям десь близько 5 млн. Я сказав, що, якщо ми щось продамо, якісне, велике і об’ємне, ми закриємо ті борги. Хоч вони і не мої, хоч я і не зобов’язаний це робити. І НАК не зобов’язаний це робити. Але ми ці борги закриємо.

 

Автор фото Олег Петрасюк, Yesterday & Tomorrow 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *