Олексій Фалькович: Сумлінних надрокористувачів потрібно убезпечити від невиправданих ризиків

Держава зобовʼязана убезпечити сумлінних надрокористувачів від невиправданих ризиків. Про це заявив засновник і керівник ТОВ “Геологічна сервісна компанія ГСК”, кандидат геологічних наук Олексій Фалькович під час доповіді на VII міжнародній науково-практичній конференції “Надрокористування в україні. Перспективи інвестування” у Львові. Тема доповіді пана Фальковича: “Геологія і видобуток рудних корисних копалин України сьогодні і досвід інших країн”. Співавторкою однойменної публікації (І том матеріалів Конференції тут) є доцент кафедри геології родовищ корисних копалин ННІ “Інститут Геології” КНУ ім. Т.Шевченка, кандидат геологічних наук Марія Курило.

“Зміни у геологічній галузі України назріли давно. Останні десятиліття практично повністю припинилися регіональні та пошукові роботи за кошти державного бюджету. Підготовлених об’єктів для залучення в експлуатацію вже практично немає, а пошуки нових перспективних об’єктів заморожені. За період 2013 – 2020 рр.. бюджет галузі скоротився у 40 разів – до $4 млн. А минулого року галузь взагалі отримала лише близько $1 млн., що у 20 разів менше щорічного фінансування політичних партій на виборах. Наприклад, лише у регіональні роботи з виділенням перспективних рудних районів деякі країни вкладають сотні мільйонів доларів США на рік (Росія – 250, Мексика – 110, Перу – 104). За даними Market Intelligence, сукупні витрати гірничорудної галузі на пошук та розвідку нових родовищ базових металів з 1996 по 2020 роки коливалися від $1,9 млрд у 2002 році до $22 млрд у 2012-му і нижче за $10 млрд – у період після 2014 року.

У вітчизняній практиці недостатня вивченість проявів та родовищ рудних корисних копалин призводить до неможливості залучення високоліквідних об’єктів у промислове освоєння протягом короткострокових періодів. Непідготовленість об’єктів, що виставляються на аукціон навіть для геологічного вивчення, тягне за собою високі ризики для інвесторів і, як правило, торги, що не відбулися, або не викуплені спеціальні дозволи на використання надр, тим самим підриваючи довіру до державних інституцій“, – заявив Олексій Фалькович.

Керівник Геологічної сервісної компанії також наголосив, що необхідно чітко розрізняти сумлінних надрокористувачів, які протягом кількох років виконують програми робіт та реально вкладають значні інвестиції у підготовку об’єктів до експлуатації та надрокористувачів, які отримали спеціальні дозволи і багато років нічого не роблять на об’єктах, так звані “заморожені ліцензії“.

“Сумлінні надрокористувачі провели переоцінку своїх родовищ за міжнародними стандартами. Залучили передові закордонні компанії для розробки проектних рішень для розкриття та відпрацювання родовищ, запасів. Виконали цілий ряд досліджень для реалізації сучасних технологій збагачення руд з отриманням конкурентного кінцевого продукту. Отримали у власність земельні ділянки, необхідні для будівництва гірничо-збагачувальних підприємств. Всі ці роботи потребують значних інвестицій та часу. В середньому на підготовку одного рудного родовища до експлуатації необхідно не менше 5-7 років. А нормативна база каже, що розпочати видобуток необхідно через три роки після отримання спеціального дозволу, тобто на третій рік. Це призводить до необхідності зміни Програми робіт, і як наслідок, до непрозорості цієї процедури та загрози анулюванні ліцензій. Таких сумлінних інвесторів в Україні – одиниці. І саме тому Держава зобовʼязана убезпечити їх від невиправданих ризиків”, – переконаний пан Фалькович.

На думку Олексія Фальковича, негативний вплив на розвиток гірничодобувної галузі в України чинять часті зміни нормативної бази: починаючи від рішень РНБО, постанов Кабінету Міністрів України, розрахунку рентних платежів – до рішень міжвідомчої комісії Державної служби геології та надр України.

“Так, основна стаття Податкового кодексу з 2015 року змінювалася 10 разів. 615-та Постанова КМУ – основна постанова, яка регламентує видачу спецдозволів, з 2011 року змінювалася 22 рази. А Кодекс про надра – з 2000 р. – понад 40 разів змінювався. Як можна будувати моделі розвитку бізнесу при постійно мінливих умовах? Власність інвестора – спеціальні дозволи використання надр можуть бути зупинені по спірним і часто суб’єктивним питанням. Чи варто говорити, що перспективи втратити свою власність в Україні не додають оптимізму та бажання як внутрішнім, так і іноземним інвесторам вкладатися в нашу Державу?” – запитує геолог.

Враховуючи значний потенціал надр України, Фалькович припускає, що “головна причина, через яку ми не потрапляємо в основні регіони реалізації геологорозвідувальних робіт – це великі ризики втрати інвестицій за рахунок мінливості законодавства про надра та зарегульованість ведення гірничого бізнесу”.

Також Олексій Фалькович звернув увагу учасників Конференції на застарілі норми, за якими перевіряючі органи контролюють ведення гірничих робіт: “Як приклад, можна навести, що проходка підземних виробок способом нахилу або нахиленого зʼїзду в Швеції проходять під кутом 24-27⁰, а наші норми ДБН – вимагають проходження не більше 12⁰. Погодження технічних завдань на проектування вимагає, щоб ми ці технічні завдання погоджували в Держпраці на сьогодні. Але проектування інколи робляться зарубіжними відомими компаніями. А нормативні документи, які потребують цього погодження, розроблені ще в 1986 році. Є деякі нормативні документи, які сьогодні регламентують гірничі роботи – 1960-70-х років. І якщо наші стандарти давно відстали від сучасної техніки і технологій, то, напевно, необхідно змінювати норми, інструкції тощо, а не змушувати застосовувати застарілу техніку та технології“.

На думку Олексія Фальковича, вихід із ситуації лежить на поверхні. Це:

• абсолютно вільний доступ до первинної та обробленої геологічної інформації
• мінімальна вартість спеціальних дозволів на геологічне вивчення території України
• повна прозорість отримання дозволів на видобуток усіх родовищ корисних копалин
• зменшення обсягу невиправданих погоджень та дозволів для ведення бізнесу в гірничодобувному секторі економіки
• прийняття нового Кодексу про надра, це всі ці питання будуть прописані  з урахуванням найкращої міжнародної практики, і це має бути єдиний документ, який регулює правила надрокористування, на які можна орієнтуватися протягом усього періоду освоєння родовищ
• ухвалення і імплементація міжнародних вимог до вивчення корисних копалин (класифікація запасів та ресурсів за міжнародними стандартами, тривимірне моделювання родовищ, запровадження поняття оцінки достовірності інформації, оцінки ступенів ризику тощо)

Відповідаючи на питання учасників Конференції щодо джерел фінансування розвідувальних робіт, Олексій Фалькович заявив: “На мою думку, регіональні роботи, тобто, Державна геологічна карта – повинна робитися за кошти державного бюджету. А пошукові роботи, і пошуково-оціночні, і розвідувальні роботи – повинний виконувати інвестор. Але для цього інвестору потрібен спецдозвіл на геологічне вивчення. І цей спецдозвіл повинен коштувати небагато коштів, щоб інвестору просто дозволити вкладати свої кошти в геологічне вивчення України. А у нас геологічне вивчення оцінюється по кілометражу: яку площу треба вивчити, ось стільки буде коштувати квадратний кілометр. … Ця стартова ціна [на аукціоні] на геологічне вивчення повинна бути мінімальна – тільки щоб дозволити інвесту вкладати в геологічне вивчення свої кошти“.

Організатором VII міжнародної науково-практичної конференції “Надрокористування в україні. Перспективи інвестування” у Львові є Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ).

Генеральні партнери: ПП “Проект-Буд”, ТОВ “Нордік-Буд”, ТзОВ “Бурова компанія “Горизонти”.

Організаційний партнер: Геологічна інвестиційна група.

Комунікаційний партнер: Perfect PR.

Сайт конференції: https://conf.dkz.gov.ua/

Читайте також: Ще один надрокористувач пішов судами проти Президента і Держгеонадр

Читайте також: Із ДПС про УРП: за яких умов Угода можлива для ділянки Добра

Читайте також: На українські родовища літієвих руд заходять китайці?

Читайте також: Дмитро Кащук: Надрам потрібні прозорі правила, а не ручне управління через РНБО

Читайте також: Азартний бурштин. Співвласник ігрового бізнесу збільшує частку на ринку видобування бурштину

Джерело фото: https://www.facebook.com/dkz.gov.ua