Роман Кац: “На одному родовищі ліворуч – вапняк державного значення, а за 500 метрів праворуч – місцевого. На що це схоже?!”

Тиждень і два дні лишаються інвесторам, щоб подати до Держгеонадр заявки на отримання без аукціону низки ділянок, оголошених Службою на початку грудня. Всі 7 ділянок з переліку – надра місцевого значення. Стартові ціни –  від 5 670 грн. Якщо отримати ділянку зголосяться двоє і більше надрокористувачів, Держгеонадр має виставити спецдозвіл на аукціон – так каже Порядок. За умов конкуренції вартість надр може значно зрости. А вартість Марʼянської ділянки вапняків – на думку комерційного директора ТОВ “ФерроМет1” Романа Каца – могла би навіть на старті аукціону сягати не сотень тисяч гривень, а мільйонів. Його компанія третій рік судиться за контроль над сусіднім родовищем Марʼянське: суди неодноразово ставали на бік надрокористувача, але Служба спецдозвіл не видає. В чому, з точки зору бізнесмена, проблема із законним правом Держгеонадр визначати статус ділянок? І чи справді у посадовців Служби могли бути шляхи для збільшення надходжень у бюджет? Говоримо з Романом Кацом у Києві. Дякуємо Hilton за гостинність.

NADRA.info: 2 грудня 2021 р. Держгеонадр оголосила перелік ділянок надр місцевого значення, які пропонуються для надання спеціальних дозволів на користування надрами. Серед ділянок – Марʼянська. Марʼянське родовище і однойменна ділянка – це сусідні обʼєкти? 

Роман Кац: Так, стінка до стінки. Їх точки прилягають. Ви можете побачити це на карті:

Видача без аукціону прав на користування ділянками надр місцевого значення – процедура, передбачена Порядком надання спеціальних дозволів. Що викликає Ваше занепокоєння?

Після прочитання оголошення на сайті Держгеонадр, у мене виникло декілька запитань. Ми говоримо із вами про одну територію, велетенське родовище з підтвердженими запасами, поставленими на державний баланс (А+В+С1 – 132 238 тис. тонн, паспорт родовища за посиланням – прим. NADRA.info). Тобто, державне родовище національного значення. Вапняк на цьому родовищі – це матеріал для виробництва цементної сировини. І це родовище дуже добре досліджене – воно ретельно вивчалося ще в 1963-1973 рр.., було пробурено близько 177 свердловин. А отже добре відомо, що є під землею. Фізико-хімічні властивості матеріалу дають можливість розуміти, що цей матеріал є придатним для металургійної і цементної промисловості. І раптом, ми дізнаємося, що неподалік, буквально за 500 метрів з’являється ділянка Марʼянська, яку номінували на геологічне вивчення. І ця ділянка номінується як ділянка з корисною копалиною місцевого значення.

Отже, на одній території, на одній площі: ліворуч – родовище державного значення і сировина для цементної і металургійної промисловості, а праворуч на тому ж таки родовищі – вапняк, який вже став копалиною місцевого значення. На що це схоже? Мені схоже на чийсь “схематоз”. Якщо сировина місцевого значення, і тільки один надрокористувач зацікавлений у придбанні – йому може бути надано цю ділянку поза конкурсом за стартовою ціною. Очевидна спроба без аукціону віддати за копійки перспективну ділянку надр. 

Але ж, якщо на ділянку буде хоча б двоє охочих (а в мене складається враження, що після нашого інтервʼю вони точно будуть) – її віддадуть на аукціон. Відтак і проблеми немає: ринкову ціну буде сформовано під час торгів. Хіба ні?

Навіть якщо так, то, перш ніж виставити спецдозвіл на Прозорро, документи від кандидатів на ділянку будуть перевіряти спеціалісти Держгеонадр. І вони зможуть знайти в інших заявках певні, умовні, технічні невідповідності… Чи-то літера не там, чи цифра, чи масштаб карти. І тоді “зайві” пакети повернуть, і матимуть повне право сказати: “Тільки одна компанія звернулася, аукціон не потрібний”. Не дарма ж, строки подачі зацікавлених осіб щодо набуття права користування ділянкою аж до 2 січня, як раз на період свят… Якщо так – то якийсь, вже обраний учасник,  зможе отримати справді перспективну ділянку за символічні гроші.

Чому ви називаєте символічними майже 774 тис. грн, за які пропонується ділянка?

Можемо разом порахувати. Ділянка має площу 88 га. Якщо відштовхуватися від родовища, яке розвідане і підтверджене поруч, ми можемо припускати, що на Марʼянській ділянці від 15 до 19 млн тон вапняків. 

Що ж тоді заважало Держгеонадр за невеликі порівняно гроші – за 200-300 тисяч гривень – знаючи, що поряд є родовище загальнодержавного значення, самим довивчити ділянку, пробурити з десяток свердловин і номінувати цю територію також як родовище загальнодержавного значення? 

Припустімо, Держгеонадр витратили би ці 200-300 тис. грн на довивчення ділянки Марʼянська. На Вашу думку, на скільки би це вплинуло на стартову ціну спецдозволу?

Можу лише припускати, спираючись на свій досвід і аналіз пропозицій, які постійно виникають на ринку. Якщо тут старт у сотнях тисяч гривен, то після геологічного вивчення самими Держгеонадрами, старт цієї ділянки починався би від десятка мільйонів гривень. Вона коштує в десятки разів дорожче, ніж зараз. Саме тому – у мене дуже неоднозначне ставлення до таких дій Держгеонадр. 

Поясніть, у чому Ви бачите “схематоз”? “Дуалізм” корисних копалин, які можуть бути і державного і місцевого значення – закладено в закон. Всі процедури, за якими йде Держгеонадр – передбачені законом і порядком…

Я виходжу з того, що в Держгеонадр працюють спеціалісти найвищого класу. Які досконально знають свій предмет. І мають доступ до всіх фондів, всієї геологічної інформації – первинної, вторинної і так далі. Тож якщо ці державні люди, помітивши на одній площі балансове родовище з запасами загальнодержавного значення, маючи в своєму розпорядженні спеціалістів, фінанси і інші можливості чомусь не роблять наступний логічний крок, щоб принести в держбюджет кошти, в рази більші. Будь хто, хто розуміє цій ринок, зробить відповідні припущення.  

Ось і я припускаю, що віднесення Марянської ділянки до сировини місцевого значення, та ще й оголошення цього конкурсу перед новорічними святами – це пов’язані речі.  Що далі? Можливо, не одна, а кілька компаній встигнуть подати заяви, розглядати їх будуть спеціалісти – причому без нашої участі, це ж не на Прозорро буде. І без участі всіх зацікавлених приймуть рішення. У найкращому разі – оголосять таки аукціон! Після цього підуть погодження з місцевими радами, Міндовкілля… Але, дуже ймовірний сценарій – всім охочим відмовлять, крім одного. Ми це побачимо, але потім, коли за 700 тисяч гривень продадуть ділянку на мільйони. 

Як Ви самі відзначили, термін подачі заявок спливає 02.01.2022. ТОВ “ФерроМет1” вже подало свою заявку?

Готуємо документи. Думаю, той час, який ми маємо, дозволить нам підготуватися. Впевнений, що будуть і інші зацікавлені. Подивимося. 

Вже рахували, скільки може коштувати проведення комплексу робіт з геологічного вивчення даної ділянки – для підготовки до отримання нового спецдозволу і подальшого переходу до видобування вапняку? 

Для того, щоб захистити балансові запаси і провести геологічне вивчення, потрібно буде обов’язково зробити сітку буріння, щоб підтвердити певний клас корисних копалин – на цій території це до 90 свердловин, на глибину до 50-60 м. Вартість буріння варіюється, залежить від палива, обладнання, команди… Думаю, що це буде мінімум кілька мільйонів гривень. І це тільки на фізичне вивчення. А є ще підготовка документації.

Ви наводили довідки, хто звернувся до Держгеонадр по отримання ділянки Марʼянська без аукціону? 

Так, ця інформація є в таблиці на сайті [Держгеонадр]. Там написано про нещодавно створене ТОВ “Марʼянський карʼєр” (створено в жовтні 2020 р. – прим. NADRA.info)  – вони заявники. 

До речі, я помічав, що на сайті Держгеонадр, де публікують заяви про отримання спецдозволів чи про номінування, як правило, одразу повинне бути посиланням на пакети документів, які подано, на координати і так далі. На жаль, зазвичай, ці дані йдуть із запізненням. Інколи не одразу виконуються вимоги щодо розкриття. Відкриваєш сторінку і бачиш: заявка є. Але що під цією заявкою – ти не бачиш, не розумієш кутові точки координат, починаються якісь “припущення”. Тобто, що прозорішим буде цей процес, то менше у нас із вами буде питань і претензій до Держгеонадр. 

Ще в липні мав запрацювати онлайн-кабінет надрокористувача. Щоправда, тільки зараз його розгортають. Поки що у тестовому режимі. Голова Держгеонадр Роман Опімах неодноразово декларував, що запровадження цього інструменту дозволить зняти ризики відмови в розгляді документів через, як ви кажете, “кому не в тому місці”. На Ваш погляд, якби цей сервіс вже працював на повну потужність – він би справді зняв будь-які підозри щодо розгляду документів, які надходять від надрокористувачів? Ви вже користалися цим сервісом? Оцінювали функціонал?

Я знаю про цей Електронний кабінет надрокористувача. Ми дивимося, вивчаємо. Коли цей ресурс запрацює із повним функціоналом – звісно, надрокористувачам буде легше. 

Вся країна взяла курс на діджіталізацію, а Держгеонадра й досі приймають пакети документів від здобувачів спецдозволів в паперовому вигляді. Чому не використати вже розроблений механізм для подачі в електронному вигляді ідентично Прозорро? Це б унеможливило певні маніпуляції на рівні співробітників. Тому що критерії оцінки документів спеціалістами не завжди відповідають законним критеріям. На жаль. Одна і та ж територія може бути в процесі підготовки пакету документів оцінена по-різному. Одна програма може видати площу ділянки, грубо кажучи, 100 га, а інша – при тих самих точках координат, може давати погрішність до 0,5 га. Саме тому, Електронний кабінет надрокористувача – це робота в правильному напрямі. Коли буде працювати цей кабінет ми, напевно, справді підемо від людського фактору, з яким усі стикаємося. 

На якому етапі ваші судові справи по Марʼянському родовищу? В офіційних публікаціях Держгеонадр бачимо, що 29.11.2021 р. Служба відмовила вам у наданні спецдозволу на користування надрами без проведення аукціону по ділянці Центральна (північна і південна частини) Мар’янського родовища. Підстава для відмови – Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021. Що далі? 

Цей судовий процес продовжується вже третій рік і я хочу нагадати, що перше коло цього судового процесу було на нашу користь. Ми виграли першу інстанцію, виграли апеляцію, в Касації справу повернули на новий розгляд. І ми знову виграли першу інстанцію, і в апеляції, в принципі, наші вимоги і права на родовище Марʼянське фактично підтвердили, але змінили формулювання рішення. В Держгеонадрах скористалися цим, розглянули нашу заяву, але повернули документи.  Далі – ми будемо йти в Касацію. І там відстоювати свої права. Ми робили все в законодавчому полі, пройшли всі необхідні інстанції, вимоги, погодження. Тому впевнений що в нас є позитивна перспектива. 

Касаційну скаргу вже подали?

Зараз готуємо. 

Ще до рішення суду на Вашу користь і відмови Держгеонадр, в серпні 2021 р. Марʼянське родовище було номіноване на аукціон (номінувала компанія ПрАТ “Кривий Ріг Цемент” – ред.). В графі “Кінцевий результат розгляду заяви/Наказ про затвердження переліку ділянок на аукціон/Лист про повернення заяви” вказано: “ЧЕРГОВИЙ АУКЦІОН”. А в жовтні пропозицію виставити спецдозвіл на торги внесло Міндовкілля. Ви вже знаєте, коли може бути призначено аукціон? 

Черговий – може відбутися будь коли. Немає точних дат. Але першочерговим є те, що, на нашу думку, номінування цього родовища поза законом. Тому що на території цього спецдозволу є існуючі протоколи ДКЗ, затверджені балансові запаси – вторинна геологічна інформація, зроблена за кошти нашої компанії, ТОВ “ФерроМет1”. І це є власністю компанії. Ці протоколи були затверджені, схвалені на засіданні Робочої групи в Держгеонадр, введені в дію, і ці запаси були поставлені на державний баланс. Тобто, оголосити цю ділянку надр на конкурс – це навіть не юридична колізія, це незаконно.  

ТОВ “ФерроМет1” планує брати участь у торгах, якщо спецдозвіл таки виставлять?

Не на всі запитання можна дати однозначну відповідь. Особливо в такій ситуації. Ми будемо аналізувати цю ситуацію і передовсім будемо відстоювати свої права у суді як власники спеціального дозволу, тому що  ми виконали усі визначені законом вимоги, проте Держгеонадр не розглянула заяву у встановлений строк. А це, за діючим на той час законодавством – надання дозволу за «мовчазною згодою». Більше того, в процес отримання спеціального дозволу – вкладено енергію, кошти, час, ресурси підприємства. І ми впевнені, що правда на нашому боці. 

Скільки саме коштів Ваша компанія інвестувала в родовище?

Одразу не відповім,  але це навіть не сотні тисяч гривень – набагато більше. Тому що є обовʼязкові платежі, є геологічні компанії, які винаймаєш, які викупають геологічну інформацію в тому ж Геоінформі, проводиш експертизи, ОВД (цілий комплекс послуг, які не є дешевими) і так далі. Для нас цей процес триває з 2017 р., тому це чималі гроші.

В яких ще добувних проектах у Вас є інтерес, крім родовища Марʼянське?

Ми працюємо в торгівлі (підкреслюю – в торгівлі) нерудними матеріалами з 2013 р. Але так як ми не мали власних родовищ, ми фінансували надрокористувачів, карʼєри, організовували логістику, і поставку щебеню, пісків, вапняків та інших нерудних матеріалів на різні підприємства: металургійні комбінати, феросплавні заводи, цементні і так далі.

Поясню, чому так відбувається. Карʼєр видобуває, але не може повністю вирішити питання відвантаження чи фінансування дизпалива, чи є заборгованості по зарплаті чи рентних платежах. Ми допомагаємо запустити правильно весь процес, щоб від моменту добичі до моменту поставки матеріалу відповідної якості у визначені графіки, з гарантованими термінами – у споживача не було головного болю. А у виробника – щоб також не було головного болю. Він має виробити, а всі інші процеси здійснюємо ми. Обсяги наших поставок доходили до 100-150 тис. тон відвантаженої продукції на місяць. Для компанії, яка не має власних карʼєрів – це достатньо багато. І саме тому ми з операторів цього ринку, вирішили стати надрокористувачами. Саме тому і пішли на Марʼянське родовище вапняків в 2017 р. 

Це єдиний Ваш проект в надрах, чи маєте інші?

Це наш єдиний проект, і, визнаю, він виявився непростим. 

Читайте також: Михайло Жернов: Мені вже є що сказати Президенту

Читайте також: Дмитро Кащук: Надрам потрібні прозорі правила, а не ручне управління через РНБО

Читайте також: Premier Expo: “MiningWorld Ukraine – перед-тендерний майданчик для гірничого бізнесу”

Читайте також: ФДМУ/BDO: “Хвостів” ОГХК вистачить на понад 20 років

Читайте також: Оксана Оринчак: “Дешевше – бути в Асоціації!”

Автор – Володимир Бойко, NADRA.info

Автор фото – Олег Петрасюк, Yesterday & Tomorrow