ФДМУ/BDO: “Хвостів” ОГХК вистачить на понад 20 років

ФДМУ/BDO: “Хвостів” ОГХК вистачить на понад 20 років
Заступник Голови ФДМУ Тарас Єлейко (ліворуч) і Керуючий партнер BDO Corporate Finance Віталій Струков (праворуч)

Кому з приватних інвесторів справді потрібна державна “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК) за 3,7 млрд грн?

Відповідь у Фонді державного майна України сподіваються отримати 29 жовтня 2021 року. На цей день заплановано повторний приватизаційний аукціон з продажу 100% акцій ОГХК, який не відбувся 31 серпня. Нагадаємо, у ФДМУ і BDO Corporate Finance (радник з приватизації ОГХК) скасування торгів пояснили закоротким періодом для вивчення активу і підготовки потенційних покупців. Мовляв, саме через брак часу – на торги подалися тільки 3 компанії, тільки одну з яких допустили до аукціону. Водночас деякі українські гравці, які отримали доступ до повного пакету аукціонної інформації про компанію, розкритикували підготовку ОГХК до продажу, а стартову ціну назвали завищеною (ми писали про це тут). Попри це, і в ФДМУ, і в компанії-радниці переконують, що ОГХК – жаданий актив. 

  • Чому аукціон перенесли саме на кінець жовтня?
  • Хто і як порахував, що ОГХК на старті має коштувати саме 3,7 млрд грн?
  • Скільки покупців “не добігли” до серпневого аукціону і просили перенести торги на осінь?
  • На скільки років вистачить запасів ОГХК?
  • Чому запаси ОГХК не оцінили за JORC?
  • Чи потрібно переоцінювати компанію з урахуванням нового спецдозволу на Селищанську ділянку?
  • Який обсяг дебіторської і кредиторської заборгованості ОГХК?
  • Як продавець і радник оцінюють ризики оскарження аукціону через перенесення торгів з серпня на жовтень?

Про все NADRA.info говорять із заступником Голови ФДМУ Тарасом Єлейком і Керуючим партнером BDO Corporate Finance Віталієм Струковим.

 

NADRA.info: Видання “Наші Гроші” опублікувало перелік проектів, за даними журналістів, запропонованих українською стороною США під час візиту президента Володимира Зеленського до Джо Байдена 31 серпня (в цей день мав би відбутися аукціон з продаже ОГХК, який перенесли на 29.10.2021 – Прим.). В переліку три пункти стосуються надрокористування. Зокрема видобуток та переробка титанових руд (титан, апатит та рідкоземельні елементи) (вартістю 800 млн дол. США). ОГХК є частиною цієї пропозиції? 

Тарас Єлейко: КМУ затвердив ОГХК як окремий актив на приватизацію. І відповідно, аукціон оголошений на 29.10.2021.

В будь-якому випадку, ОГХК це є титанові руди, первісна сировина для подальшої титанової переробки. Думаю, для України цікаво, якщо тут буде досить велика переробка. Але це вже питання зовсім інших інвестицій і технологій, підходів. Ми надіємося, що буде попит з боку абсолютно різних інвесторів на ОГХК. 

І тут, повертаючись назад – Віталій скаже про це більше – більшість великих іноземних інвесторів, які ретельно сиділи в кімнатах даних, сказали: за два місяці майже нереально привести due diligence, провести рішення через борги, визначити ціну. Плюс операційно заснувати компанію, яка це буде купувати, завести гроші… – це дуже і дуже важко.

Тарас Єлейко: “Зараз, коли ми продовжили термін, ми сподіваємося, що інтерес дійсно буде з боку великих інституційних гравців”

 

Обов’язково реєструвати компанію в Україні, щоб взяти участь в приватизації ОГХК? Нерезиденти не можуть взяти участь в торгах?

Тарас Єлейко: Іноземні компанії також можуть брати участь в аукціоні, якщо вони не підпадають під обмеження закону про приватизацію. До прикладу в приватизації не можуть брати участь компанії з держави-агресора, підсанкційні особи, офшори з невідомими кінцевими бенефіціарами. Якщо ж це добросовісні компанії з інших юрисдикцій – ласкаво просимо. 

 

Віталію, за Вашою інформацією – ОГХК є частиною пропозиції Зеленського Байдену? 

Віталій Струков: Не знаю, яка була пакетна пропозиція. Але я вважаю, що на ОГХК може прийти будь-який іноземний інвестор – або європейський, або американський, або азіатський. Обмежень ніяких немає, крім санкційних. 

 

Ви фіксуєте приріст зацікавлених в ОГХК (після відтермінування аукціону)?

Віталій Струков: Скажу так: ОГХК – дуже привабливий об’єкт для стратегічних інвесторів, щоб будувати велику компанію. Або додавати до того, що інвестор має, або будувати нову компанію. Тому той, хто зможе купити ОГХК на аукціоні, він зможе додатково тут купувати інші ліцензії. І будувати ще більшу компанію.

 

Нові компанії цікавилися об’єктом? Підписано нові NDA для вивчення інформації по ОГХК?

Віталій Струков: Зараз якраз підписується NDA з двома новими учасниками.

 

Віталій Струков: Ще два потенційні покупці підписують NDA для вивчення ОГХК і ухавлення рішення щодо участі в торгах

 

Це компанії, яких не було на етапі підготовки до першого аукціону?

Віталій Струков: Так.

 

Можете пояснити, чому дата аукціону саме 29.10.2021? 

Тарас Єлейко: Ми брали максимальний термін, дозволений по законодавству. Ви знаєте, що КМУ вніс відповідні зміни в процедуру Великої приватизації, і зараз законом заборонено робити аукціони на зниження. Тому ми перезапускаємо аукціон на тих самих умовах. Відповідно, взявши максимальний термін, ми вийшли на 29.10.2021. 

Знову ж таки, якщо говорити про жовтень – це такий бізнес-активний місяць. Тому що, якщо падати глибоко в листопад, то починаються передсвяткові речі, і тут слід розуміти, що саме закриття угоди після аукціону займає близько 40 днів. Плюс отримання дозволу Антимонопольного комітету. Тому ми не хотіли би, щоб ці всі речі впали на активний грудневий святковий період.

 

Ви хотіли би вже в цьому році побачити кошти від ОГХК на рахунку?

Тарас Єлейко: Так, абсолютно. В нас є затверджений бюджет – 12 млрд грн, і ми до цього бюджету чітко ідемо, виконуємо і рухаємося. Наприклад, по малій приватизації очікуємо, що це буде найбільша сума з малої приватизації за останні років 20 – вона вже принесла понад 2 млрд грн. А тим більше, що в цьому році немає таких об’єктів як готель Дніпро, в малій приватизації це все невеликі підприємства… і знову ж таки, по великій приватизації ми робимо все, щоб виконати бюджет. 

Велика приватизація з весни 2020 року була заблокована за рішенням Парламенту. Щоб не втрачати час, ми домоглися зняття обмежень з підготовки об’єктів, тому що це тривалий процес. Тому, коли заборона була знята, вже за кілька тижнів ми затвердили приватизаційні умови та стартову ціну ОГХК й змогли передати всі документи на погодження до Кабміну. Якби підготовка не розпочалася раніше – вона б досі тривала, і аукціон можна було б чекати наступного року. 

Та на щастя, об’єкт вже повністю готовий і потенційні інвестори вже завершують вивчення документів, готуючись до аукціону. Ми провели понад 70 зустрічей з інвесторами, спільно з Мінекономіки та Міністреством закордонних справ промотували об’єкт в інших країнах. І я певен, це того варте, інтерес до підприємства в іноземних компаній високий. 

Тому повертаючись до питання – так, кошти від приватизації ОГХК вже цього року надійдуть до держбюджету. 

Віталій Струков: Процес маркетингу підприємства серед міжнародних інвесторів та фондів розпочався ще в 2019 році. До цього долучилися офіси BDO у Австралії, Японії, Гонконгу, Великій Британії, США та ще десятці країн. Нам вдалося викликати інтерес інвесторів, і вже близько 20 компаній підписали договори конфіденційності та отримали доступ до інформації про підприємство задля проведення власних оцінок та підготовки до аукціону. 

 

Розумію, що Ви не скажете назви компаній. Разом із тим, скільки компаній просили ФДМУ відтермінувати аукціон, який планував на 31.08.2021?

Віталій Струков: Офіційно, у нас є три запити на те, що компанії не встигли і зацікавлені в участі в торгах. Це стратегічні іноземні інвестори.

 

Всі три? 

Віталій Струков: Не можу сказати. 

 

З яких юрисдикцій? 

Віталій Струков: Я не можу цього розкривати.

 

Чому?

Віталій Струков: Тому що деякі – це єдині компанії в своїх юрисдикціях. Ви їх одразу вирахуєте, а потім нас будуть звинувачувати, що ми порушили NDA.

 

До речі, про NDA. Компанії, які вже підписували угоду для вивчення компанії перед першим аукціоном, повинні укладати нову NDA?

Віталій Струков: Ні.

 

Хтось нові з українських компаній є, хто цікавить ОГХК?

Віталій Струков: Нових немає. Є ті, які були на першому етапі (перелік інтересантів за даними джерел NADRA.info тут – Прим.)

 

Які саме документи не було подано двома учасниками з трьох, які заявилися на аукціон? 

Тарас Єлейко: Це інформація для внутрішнього користування.

 

Але ж я не запитую, хто саме що не подав…

Тарас Єлейко: Можу просто сказати – учасники подали неповний пакет документів, який потрібно подати. Відповідно, на жаль, що одним, що іншим учасником було подано неповний пакет документів. На цьому я поставлю крапку. Знаєте, як працює чиновник: бере пакет документів – що є, чого не вистачає. Немає – значить, немає.

 

Ці два учасники сплатили гарантійні внески? 

Тарас Єлейко: По цих двох учасниках, які подали неповні пакети документів можу лише сказати що – до одного з них були питання по гарантійному внеску. 

 

 

Але ж інформація, про яку я питаю – не підпадає під конфіденційну.

Віталій Струков: Може підпадати.

 

Яким чином? Є кількість інтересантів, про яку відомо, заявлялося раніше…

Віталій Струков: Потім хтось почне маніпулювати: “А ось ми дізналися, що це були ці компанії… А цей зробив внесок, а цей не зробив…” Навіщо наражати на ризик наступний аукціон? 

Тарас Єлейко: Ми зараз дуже обережні, тому що все ж таки розуміємо одну просту річ. Ми живемо в Україні. Якби ми жили в Англії, в Австралії чи в Німеччині, ми б розуміли, що нас ніхто через суди не піде атакувати тільки тому, що сьогодні сонце встало о 8:15 і комусь здається. Тому ми прекрасно розуміємо ці історії. І тому максимально спокійно в рамках законодавчого поля рухаємося. І я не хочу, щоб інтерв’ю давало підґрунтя комусь чіплятися за слова.

 

Я обговорював наслідки перенесення торгів з різними учасниками ринку. Побутує думка, що є ймовірність оскарження. Як Ви її оцінюєте? 

Тарас Єлейко: У нас в Україні є ймовірність оскарження будь-якої дії. Ми живемо в країні, де оскаржувати процес є абсолютно нормальним ринковим механізмом роботи великої кількості учасників. Тому наше завдання зробити процес максимально прозорим, публічним і доступним як щодо інформації, так і всіх процедур. І дотримуватися всіх вимог законодавства. Оскаржуватися, звичайно, рішення можуть. Це право закладене в законодавстві, і ви знаєте, що в України дуже часто оскаржують.

 

Є сигнали, які говорять про підготовку до оскарження?

Віталій Струков: Немає.

Тарас Єлейко: Немає. 

 

З матеріалу видання НВ “Титанічні зусилля… “: “загалом компанією BDO Corporate Finance було проведено 9 процедур due diligence, в тому числі юридичний, фінансовий і технічний аудити”. Чому вирішили не проводити оцінку запасів за JORC? На ринку говорять, що з JORC і Competent Person Report було би простіше оцінити достовірність запасів компанії… це з одного боку. Інші учасники ринку кажуть – без JORC начебто можна обійтися, якщо мати зв’язки з авторитетними геологами в Україні. 

Тарас Єлейко: Питання JORC, справді, піднімалося. Що нами було зроблено? Ми розуміли, що продавати компанію, яка не має розкритих запасів – є проблематично. Але коли ми почали працювати з цим питанням, стикнулися з набагато глибшою проблемою, про яку ніхто не говорить, або “експерти ринку” опускають очі і мовчать. А проблема наступна – що навіть запаси, які розробляло ОГХК, до моменту, коли це було зроблено… 29 років ці запаси були під грифом ДСК.

 

Окей, але Ви зняли ДСК давно. 

Тарас Єлейко: Ми зняли ДСК за декілька тижнів до запуску підготовки до аукціону. І це був прецедент в Україні по цьому напрямку копалин. 

Віталій Струков: Це було в квітні цього року.

Тарас Єлейко: Знімалося воно, відверто скажу, непросто. Чиновники середньої ланки не могли повірити, що це можна зробити, тому що не було прецедентів. 

 

Термін між зняттям ДСК і датою аукціону – це єдина причина, чому ФДМУ вирішив не робити JORC?

Тарас Єлейко: Ми розкрили всі запаси, всю геологічну інформацію – починаючи з забурів 1958 року. Це цілий мікроавтобус геологічної інформації, який є досить повний для можливості оцінити всі запаси.

Віталій Струков: Деякі запити були. Але вони не були критичними. Тому що вся геологічна інформація знаходиться у віртуальній кімнаті даних. Тому у будь-якому випадку, геологічну інформацію завжди дивляться, незважаючи, чи є JORC, чи немає.

Якщо ми кажемо про стратегічних інвесторів, вони в будь-якому випадку перевіряють геологічну інформацію, всі оригінальні документи, на підставі яких робляться звіти. 

Якщо казати про JORC, то є ще декілька причин. Перша – бюджет на JORC це від 300 до 500 тис. долларів. Це раз. По-друге, ті компанії, які робили JORC в Україні в різних сферах – від 1 до 2 років. І це якщо спеціально готувалися, а часто роблять так, що наймають спочатку одну компанію, яка готує інформацію, а іншу яка далі перевіряє. 

 

Яка компанія готувала геологічну інформацію по ОГХК?

Віталій Струков: Ця інформація геологічна – ще з часів Радянського Союзу. 

 

Але мав бути хтось, хто сортував, фільтрував. 

Віталій Струков: Це оригінальні звіти, які компанія мала у себе – вони сканувалися і викладалися у віртуальну кімнату.

Тарас Єлейко: Володимире, я Вам пропоную… Ви можете самі зайти, зареєструватися у віртуальній кімнаті даних і подивитися цей весь масив даних, який там лежить. Це всі звіти, які розробляти закриті інститути – повністю всі звіти по геології.

 

За умови збереження поточного обсягу виробництва, на скільки років роботи ОГХК вистачить ресурсів/запасів, якими сьогодні володіє компанія?

Тарас Єлейко: ОГХК володіє декількома кар’єрами. Є кар’єри, де зараз ліцензія продовжується до 2028 року, є до 2035 року з можливістю продовжити далі… знову ж, є досить великі запаси позабалансові, на які можна розширяти ліцензії. Тобто, в принципі, запаси є. Якщо говорити про Житомирську область, то це на сотні років. Якщо говорити про Дніпропетровську область – зараз ми до 2028 року продовжуємо ліцензію. Далі – там є позабаланси, з якими можна працювати. 

 

Віталію, додасте щось? Питання конкретне: за умови збереження статусу кво в обсягах виробництва – на скільки років роботи ОГХК вистачить запасів? 

Віталій Струков: Основне родовище, верхній пласт – це 7-8 років. Позабалансові запаси – це ще може бути плюс 10-15 років. Крім того, на Вільногірську є “хвости”, які можуть перероблятися більше, ніж 20 років. Якщо обрати Іршанськ, це більше 20 років. 

 

Запаси “хвостів” враховано?

Віталій Струков: Так, оцінка запасів “хвостів” була врахована в оцінці компанії.

 

Віталій Струков: “Є “хвости”, які можуть перероблятися більше, ніж 20 років”

 

Яка частка “хвостів” в загальному балансі запасів?

Віталій Струков: Це я Вам не можу сказати.

Тарас Єлейко: Ви можете зареєструватися, отримати доступ до віртуальної кімнати даних і все перевірити.

 

Селищанська ділянка. Минає місяць від 9.08.2021, коли було укладено угоду між ОГХК і Держгеонадр про купівлю спецдозволу. Мої джерела стверджують, що спецдозвіл було куплено. Ми по кілька разів на день перевіряємо офіційні дані Держгеонадр – не бачимо документів (станом на дату публікації інтерв’ю, спецдозвіл було оприлюднено).

Віталій Струков: Спецдозвіл є.

 

З урахуванням цієї обставини, чи буде оновлюватися інформаційний пакет?

Віталій Струков: Якщо Ви візьмете нове повідомлення, то побачите, що Селищанська ділянка додана.

 

Інформаційне повідомлення оперативно було оновлено даними про спецдозвіл на Селищанську ділянку

 

Чи потрібна переоцінка ОГХК з урахуванням нового спецдозволу?

Віталій Струков: Ні. Селищанка це ліцензія на геологорозвідку і захист запасів. Це може зайняти ще 2-3 роки. Ця ліцензія була продана на Prozorro.Sale – на ринковому аукціоні. Ціна сформована ринкова, така, як вона є. Тому, якщо казати про фінансові речі – то компанія заплатила 50 млн грн в державний бюджет, а крок аукціону з приватизації – десь 50 млн грн. Тобто, за перший же крок це буде перекрито. 

Щоб оцінити будь-яке родовище, повинні бути всі доказові економічні розрахунки, скільки треба інвестицій, щоб робити видобуток такої кількості руди з потрібною концентрацією металу. Якби сьогодні оцінювачу сказали: оціни, будь ласка, це родовище – він би не зміг цього зробити. Тому що він чекав би ці два роки чи більше, доки геологорозвідка була б завершена, отримані підтверджуючі дані, які балансові запаси можна захистити. А потім ще й техніко-економічне обґрунтування – скільки треба зробити інвестицій, щоб видобувати, і яка буде собівартість, вихід металу з руди… без цих даних жоден оцінювач не оцінить це родовище. 

 

Три учасники ринку, які вивчали інформаційний пакет ОГХК – не вдаючись в подробиці – заявили, що ціна компанії завищена, і в світі такі компанії з таким мультиплікатором (EBITDA до оціночної вартості+борги) не продаються. Стартова ціна ОГХК – чотири EBITDA. Аналітики говорять, що в Україні жодна компанія взагалі не коштує більше п’яти. Чому стартова ціна 3,7 млрд грн? Хто і як її визначав? 

Віталій Струков: Давайте я ще раз повторю коментарі, які давав ЗМІ раніше. Оцінка робилася за міжнародними і українськими стандартами. Основні методи оцінки два – DCF (Discounted Cash Flow, метод Дисконтованих грошових потоків) і мультиплікатори. Якщо взяти мультиплікатори – то вони є фінансові (по обороту і EBITDA), а є багато інших мультиплікаторів, галузевих (ціна до об’ємів виробництва, ціна до об’ємів запасів та інші). Якщо взяти всі мультиплікатори, збалансовано, то ціна була десь на 3,5 млрд грн. А по грошових потоках (які насправді, вважається, дають найбільш коректну оцінку) – це скільки компанія повинна витрачати всіх капітальних інвестицій, собівартість, прогнозні ціни на готову продукцію…  модель була побудована на 20 років, виходячи із запасів і всіх складових. Оцінка по DCF дала десь 3,69 млрд грн. Ми рекомендували 3,7 млрд грн. 

Тому, так, по всіх мультиплікаторах оцінка була трішки нижча. По грошових потоках – трішки вища. Але ми вважаємо, що стартова ціна більше ніж справедлива. Крім того, ми вважаємо, що на аукціоні ціна збільшиться і буде отримано премію до стартової ціни. Тому що компанія має позиції на світових ринках, вона має свою локацію, географію, логістику. І багатьом стратегічним інвесторам цікаво мати в цій локації такий актив, щоб повністю закривати ринок в тій географії, де вони працюють. 

 

Тарас має значний досвід успішної організації торгів майном у процедурах ФГВФО і знає, що психологія багато важить. На аукціонах ДП Прозорро.Продажі – якщо ціна ставиться ринкова, ми маємо одну кількість учасників і поведінку під час торгів. Якщо стартова ціна нижча за ринок, результат торгів може бути значно вищим за ринок. На нижчу ціну йдуть більше учасників, ціна перевищує ринок, інколи суттєво. У випадку приватизації ОГХК ця психологія не працює?

Тарас Єлейко: Тут інша річ. Я з Вами абсолютно згідний, якщо говорити про актив простий – умовно, великий будинок в центрі Києва. На нього точно буде попит усіх, кому не ліньки. Він зрозумілий, нічого не потребує. Купи готель і заробляй, здавай в оренду 50 років. Ринок покупців дуже широкий і його купити просто – чим нижча стартова ціна, тим вища конкуренція.

Такого зв’язку, на жаль, немає, коли ми говоримо про дійсно складні активи. Тому що, коли ми говоримо про виробництва, як ОГХК, з величезною логістикою, ліцензіями… це не є актив, який просто і одразу буде давати пасивний дохід. Відповідно, інвестори приходять специфічні. Мають розуміти, як провести глибокий due diligence, повинні мати розуміння ринків збуту, розуміння всіх грошових потоків, управління великим бізнесом… і в тому випадку недоцільно ставити низьку ціну. Бо бізнес складний, і що буде, якщо на аукціон прийдуть два учасники і не буде торгу? На такий актив навіть при відносно невисокій ціні може не прийти багато учасників – і я тут не про ОГХК, а про підхід до складних активів загалом. 

 

Яка географія поставок продукції ОГХК сьогодні? Що і куди експортується?

Віталій Струков: Вся інформація є в тізері, який додано до інформаційного повідомлення. Ільменітовий концентрат, рутиловий і цирконовий – три головні концентрати. Це – головна продукція. В презентації є всі об’єми. Є географія експорту – Ви побачите там все: Європу, США, Китай, Туреччину, Азію…

 

Російська Федерація є в переліку країн, до яких поставляється продукція ОГХК?

Віталій Струков: Ні, не було. 

 

Готуючись до інтерв’ю, я неодноразово зустрічав інформацію про поставку продукції ОГХК на російську “ВСМПО-АВІСМА”. Такі поставки були? 

Тарас Єлейко: Це ж була якась жовта преса?…

 

Поставки були чи не були? Так чи ні?

Тарас Єлейко: Взагалі питання варто адресувати менеджменту ОГХК. Фонд як акціонер не втручається в операційну діяльність компанії – це стандарти корпоративного управління. Держава не повинна сама викопувати корисні копалини і регулювати ринки. Держава має бути сильна з точки зору регуляції ринків. Усі квоти, всі ці речі мають працювати у нас дуже чітко. 

Офіційний коментар від АТ “ОГХК”:

“Компанія ОГХК не постачає продукцію на підсанкційні території та не співпрацює з підсанкційними компаніями, у тому числі з “ВСМПО-АВІСМА”. Крім того, “ОГХК” знаходиться під російськими санкціями, що робить таку «співпрацю» з Авісма неможливою.

Окрім того, якщо говорити про маніпуляції у ЗМІ стосовно використання продукції ОГХК, варто зазначити, що при обсягу виробництва у 300 тис. тонн на рік, лише 6,5% продукції потрапляють на вільний ринок через трейдерів. Так, 200 тис. тонн продукції ОГХК використовуються при виробництві хімічної продукції. Інші 100 тис. тонн продукції може використовуватися у промисловості, зокрема, оборонній. Втім, 60 тис. тонн з них – поставляється за контрактом американській компанії Chemours (дочірня компанія DuPont). З інших 40 тис. тонн, 20 тис. тонн поставляються на внутрішній ринок України.

Залишається 6,5% – 20 тис. тонн, які потрапляють через трейдерів на вільний ринок. Втім навіть ця частка не може потрапити на російський ринок через дію системи комплаєнсу, яка введена на ОГХК. Вона стосується не лише прямої заборони перепродавати продукцію зазначеним компаніям, але й містить низку інших обмежень, порушення котрих веде до розірвання контрактів”.

 

Яка сума кредиторської і дебіторської заборгованості ОГХК станом на зараз? Скільки боргів ОГХК стягує в примусовому порядку? Скільки стягуються з ОГХК? 

Тарас: Знову ж таки – наявність кредиторської та дебіторської заборгованостей – це нормальне явище для будь-якого бізнесу. Детальнішу інформацію також зможуть надати на підприємстві. 

Офіційний коментар від АТ “ОГХК”:

Станом на 1 вересня 2021 року, дебіторська заборгованість АТ “ОГХК” становить 1,587 млрд грн, в т.ч. протермінована – 1,363 млрд грн.

З компанії Bollwerk Finanzierungs und Industriemanagement AG за рішенням суду стягнуто 23,771 млн доларів США, готуються документи для легалізації рішення в Австрії. Борг компанії Defessa Trans F.Z.E. складає 12,857 млн доларів США, справа знаходяться на розгляді в МКАС при ТПП.

По резидентам на розгляді судів (та готується до подачі) знаходяться справи на суму 143,3 млн грн.

Кредиторська заборгованість АТ “ОГХК” – близько 150 млн грн. Підприємство є відповідачем по справам на загальну суму понад 50 млн грн. АТ “ОГХК” на сьогоднішній день не має жодного кредиту.

 

Крім ОГХК, ФДМУ анонсували приватизацію інших видобувних активів – торф’яних, а також низки кар’єрів. Що з ними?

Ми підходимо до приватизації, але спочатку пішли шляхом корпоратизації. Тому що, на жаль, ці підприємства утворені у формі  ДП, і при їх приватизації всі ліцензії втрачаються. 

Тому спочатку корпоратизуємо. Корпоратизація торфів уже почалася. По кар’єрах так само працюємо.

Тарас Єлейко: “Відверто кажучи, рук на все не вистачає”

Зараз запускаємо корпоратизацію на мережі регіональних відділень ФДМУ, і наша пропускна здатність по підготовці цих підприємств до приватизації суттєво збільшиться. 

 

Читайте також: Роман Сарамага: “Держава почала приймати умови, які шкодили її інтересам”

Читайте також: VODA UA: напоїти Верховну Раду, Генеральну прокуратуру і Близький Схід

Читайте також: Оксана Оринчак: “Дешевше – бути в Асоціації!”

Читайте також: Олег Тритяченко: “Кислотоупор переходить в інвестиційний бізнес”

Читайте також: Тарас Кузьмич: Площі “Будинку Книги” здавалися в оренду за 1 гривню на рік!

 

Автор фото – Олег Петрасюк, Yesterday & Tomorrow