Вапнякова вистава одного актора. Спецдозвіл на цінну ділянку надр готуються віддати без аукціону?
Попри позицію Голови Держгеонадр і заяви девʼяти компаній, Марʼянську ділянку вапняків у Дніпропетровській області все ще може отримати заздалегідь відомий гравець – за стартовою ціною і без торгу. Як таке стало можливим?
Передісторія
В грудні Державна служба геології та надр України оголосила перелік ділянок надр місцевого значення, спецдозволи на які можна отримати без аукціону – але тільки за умови, що на обраний обʼєкт не претендує ніхто інший. До списку потрапила ділянка вапняків Марʼянська в Дніпропетровській області. По спецдозвіл вишикувалася черга з девʼяти компаній (не дивно, зважаючи на репліки про занижену вартість ділянки).
Голова Держгеонадр Роман Опімах заявив про доцільність аукціону.
Позицію регулятора підтримали в Українській асоціації вапняної промисловості:
“Голова Держгеонадр пан Роман Опімах підтвердив наші очікування, заявивши, що спецдозвіл на ділянку Марʼянська може бути виставлено на аукціон. Ми усіляко схвалюємо видимі зусилля Держгеонадр до формування прозорих та рівноправних умов роботи на ринку надрокористування і очікуємо, що ситуація і надалі розвиватиметься у неупередженому та відкритому ключі”.
На цьому історію можна було б вважати завершеною, якби не кілька “але”. Звісно, ми можемо перебільшувати, але зібрані факти, документи і коментарі джерел натякають на те, що попри резонанс і попит з боку різних гравців ринку – ділянку все ще можуть віддати в користування поза конкуренцією і за неринковою ціною. Чому? І – кому? Читайте уважно.
Арифметика, демократія, екологія
Так виглядає офіційний перелік із девʼяти компаній (раніше ми нарахували 7), які звернулися до Держгеонадр по спецдозвіл на Марʼянську ділянку вапняків (з відповіді Служби виданню Hubs.ua):
- ТОВ “Вінерс”
- ТОВ “Юмджи Агромін”
- ТОВ “Гудвіл-Техно”
- ТОВ “ЧУ “Атрейдінгекспорт”
- ТОВ “Надра Стрім”
- ТОВ “Пром Мінералс”
- ТОВ “ЮК Сігма Плюс Інвест”
- ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”
- ТОВ “ВК Гірночидобувна Промисловість”
Список вимагає ремарки. По-перше, у відповіді Hubs.ua Романа Опімаха, датованій 14.01.2022, стверджується, що Держгеонадр повернула пакети документів ТРЬОМ із девʼяти заявників: ТОВ “Юмджи Агромін”, ТОВ “Пром Мінералс”, ТОВ “ВК Гірночидобувна Промисловість”. Хоча насправді Держгеонадр відмовила ЧОТИРЬОМ компаніям – виявляється, пакет документів ТОВ “Надра Стрім” завернули ще 31.12.2021, але чомусь відобразили це в реєстрі заяв лише після 11.01.2022 (і не попередили Голову Держгеонадр).
Ще дві розбіжності між відповіддю Держгеонадр і офіційними даними сайту Служби: в реєстрі заяв на отримання спецдозволів ми не знайшли заявки на Марʼянську ділянку від ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”. А ТОВ “ВК Гірничодобувна Промисловість” подавало заявку на Марʼянське РОДОВИЩЕ, а не ділянку.
Але продовжимо розповідь.
Відколи Держгеонадр повернула пакети документів чотирьом компаніям, претендентів залишилося пʼять:
- ТОВ “Вінерс”
- ТОВ “Гудвіл-Техно”
- ТОВ “ЧУ “Атрейдінгекспорт”
- ТОВ “ЮК Сігма Плюс Інвест”
- ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”
- ТОВ “Юмджи Агромін”
- ТОВ “Надра Стрім”
- ТОВ “Пром Мінералс”
- ТОВ “ВК Гірночидобувна Промисловість”
Щоб Держгеонадр надала спецдозвіл на користування надрами місцевого значення, його мають погодити органи місцевого самоврядування. Так каже Порядок. Ділянка Марʼянська знаходиться на території Зеленодольської міської територіальної громади.
Саме тому на чергову сесію Зеленодольської міської ради 25.01.2022 було винесено рівно 5 питань щодо погодження отримання спецдозволу – за кількістю претендентів, які залишилися у списку: ТОВ “ЧУ “Атрейдінгекспорт”, ТОВ “ЮК Сігма Плюс Інвест”, ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”, ТОВ “Гудвіл-Техно”, ТОВ “Віннерс”.
Всім пʼятьом – було відмовлено у погодженні надання спецдозволу (всім, крім ПрАТ “Кривий Ріг Цемент” – одноголосно, протокол голосування тут). А немає погодження – немає спецдозволу.
Ще напередодні сесії, NADRA.info спілкувалися з начальником відділу з юридичних питань Виконавчого комітету Зеленодольської міськради Денисом Мухіним. Юрист пояснив, що у депутатів насправді не було вибору, крім як голосувати за відмову.
“Ну як ми можемо не відмовити, якщо на підставі рішення Обласної ради, ця балка [в межах ділянки] включена в екологічну мережу Дніпропетровської області (рішення Дніпропетровської обласної ради № 176-8/VII від 24.03.2017 року)? Балка перебуває в цій еко-мережі. Фізично, потрібно, щоб Обласна рада внесла зміни до цього рішення та виключила частину цієї земельної ділянки з цієї мережі. І тоді вже фізично міська рада законно погодила б [отримання спецдозволу],” – заявив Денис Мухін.
Цінне мовчання надр
Якщо чотирьох претендентів відбракувала Держгеонадр, а всім іншим спецдозвіл не погодила Зеленодольська міська рада – хто ж залишився? І як можна отримати спецдозвіл, якщо депутати – проти?
Досвідчені надрокористувачі і галузеві юристи вже здогадалися: можна спробувати розіграти карту так званої “мовчазної згоди”.
Вже після сесії 25 січня, у виконкомі Зеленодольської міської ради розповіли NADRA.info, що в даному разі цей принцип може спрацювати щодо ДЕСЯТОГО учасника “забігу” – ТОВ “Марʼянський Карʼєр”.
Цієї компанії не було в переліку претендентів на Марʼянську після оголошення Держгеонадр, тому що їй не потрібно було подавати документи. Адже саме ТОВ “Марʼянський карʼєр” звернулося до Держгеонадр ще 18.06.2021 із заявою “щодо надання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону з метою геологічного вивчення вапняків місцевого значення Марʼянської ділянки”. В реєстрі Служби ця заява досі “на розгляді”. Значить, компанія “в грі”.
У виконкомі міськради розповідають, що від Держгеонадр 21 вересня надійшов лист щодо погодження надання спецдозволу на Марʼянську ділянку, але “був тільки один супровідний лист без пакету документів. В самому супровідному листі відсутні будь-які дані щодо того, якій організації погодити [спецдозвіл]. Потім ДГС дзвонила, поточнювала… [Ми кажемо], так не надійшов пакет – що ми маємо розглядати?! Кому надавати, чи кому відмовляти?! Потім [ми] написали про те… чому не розглядали. І все, на підставі постанови КМУ, на яку вони посилаються. Там же органи місцевого самоврядування розглядають на підставі заяви та копій документів. А їх [копій] не було … Все це не дуже правильно”, – заявили у міськраді.
Денис Мухін також дав нам зрозуміти, що після того, як в Зеленодольську не розглянули лист від Держгеонадр, в Службі начебто вважають, що отримано “мовчазну згоду” – саме щодо ТОВ “Марʼянський Карʼєр”.
Важливий нюанс. В 2021 р. Зеленодольська міська рада двічі відмовляла в погодженні надання спецдозволу на Марʼянську ділянку ТОВ “Марʼянський Карʼєр”: у січні-2021 через не відповідність документів вимогам Земельного кодексу України, і в квітні-2021 через лист Дніпропетровської обласної ради. Чи можуть ці відмови вплинути на “мовчазну згоду”, якщо її таки вирішить застосувати Держгеонадр – у виконкомі міськради не пояснили.
Зауважимо, власні джерела NADRA.info в Службі переписку з Зеленодольською міськрадою підтвердили і надали копію листа, отриманого протягом терміну прийому заяв на Марʼянську ділянку – в грудні 2021 р.. З копії випливає, що, за твердженням міського голови Дмитра Невеселого, Держгеонадр не направили до міськради ключового документу, передбаченого Порядком надання спецдозволів. Тому звернення навіть не виносили на сесію:
Після почутого у виконкомі Зеленодольської міськради і отриманих копій документів, ми вирішили ще раз звернутися по коментар до Голови Держгеонадр.
“Служба не змінила бачення. Буде аукціон”, – заявив Роман Опімах.
Держгеонадр взагалі готується закрити “вікно можливостей” для отримання без аукціонів спецдозволів на надра місцевого значення. Ми вже писали, що Служба оприлюднила проект змін до Порядку. Якщо напрацювання схвалить Кабмін, “місцеве значення” більше не буде підставою для позааукціонної видачі дозволів – тільки через торги.
Чи вважають у ТОВ “Марʼянський Карʼєр” отриманою “мовчазну згоду” Зеленодольської міськради? На це запитання NADRA.info в компанії не відповіли.
Чи планують через суд вимагати видати компанії спецдозвіл? Відповідь директора “ТОВ Марʼянський Карʼєр” Андрія Співака була досить обтічною: “Ми уважно слідкуємо за всіма подіями щодо цієї ділянки, щодо нашої заяви та заяв інших претендентів на отримання спеціального дозволу, та будемо оцінювати всі дії учасників та Державної служби геології та надр України у сукупності. Після цього вже будемо приймати зважені рішення…”.
Водночас, якщо Держгеонадр оголосить аукціон з продажу спецдозволу на Марʼянську ділянку – товариство візьме участь у торгах.
“Так, ТОВ “Марʼянський Карʼєр” планує брати участь у проведенні аукціону. Ми першими заявили про свої наміри щодо цієї ділянки, всі інші учасники вже були наздоганяючими. Тому наші наміри цілком рішучі“, – запевнив Андрій Співак. І заявив, що в компанії очікують дій, які “ставлять під сумнів добросовісну конкуренцію за родовище, з боку інших учасників, які заявили про намір отримати спеціальний дозвіл, розуміючи, що більшість з них є компаніями афілійованими з одним власником або однією групою власників“.
Щодо покладів вапняку, в Марʼянському Карʼєрі запевнили: корисна копалина потрібна їм для виробництва будівельного вапняка. Тому і віднесли вапняк Марʼянської ділянки до місцевого значення: “Наше підприємство при прийнятті такого рішення керувалось офіційними документами, а саме – Постановою кабінету Міністрів України “Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення” від 12.12.1994 №827. Згідно якого, до місцевого значення віднесений вапняк, як сировина для будівельного вапняка та гіпсу. … Вважаємо, що кожну ділянку необхідно розглядати окремо. Вже сформовані координати сусіднього Мар’янського родовища не є підставою відносити інші сусідні ділянки наперед до вапняків загальнодержавного значення”.
Яким чином і хто – в Держгеонадр – ухвалив рішення щодо віднесення вапняків ділянки Марʼянська до вапняків місцевого значення? Чи були підстави для віднесення вапняків ділянки Марʼянська до вапняків загальнодержавного значення? Із цими та іншими питаннями офіційний запит до Держгеонадр NADRA.info надіслали ще 24.12.2021. На відповідь чекаємо досі.
Експертний коментар
Судячи зі зворотного звʼязку, який NADRA.info отримали від читачів після попередньої публікації про Марʼянську ділянку, увага значної частини гравців ринку видобування вапняку по всій Україні прикута до розвитку викладених подій.
Опитані нами фахівці заявили, що ажіотаж довкола об’єкта викликаний саме “місцевим статусом” вапняку, а відтак і порівняно невисокою ціною спецдозволу. Хоча насправді метою надрокористувача, який отримає спецдозвіл, найбільш імовірно, буде довивчення покладів і захист запасів вапняків уже загальнодержавного значення з подальшим видобуванням. Ми вирішили звернутися по коментар до фахівця.
Голова наглядової ради Інституту Геології, кандидат геологічних наук Андрій Локтєв розповів NADRA.info, що загалом, отримання спецдозволу на користування надрами місцевого значення з подальшим захистом запасів як копалин загальнодержавного значення – практика, яка не суперечить чинному законодавству. Водночас, у такої послідовності дій є як переваги, так і очевидні недоліки.
“Чи не єдиною перевагою є можливість отримати спецдозвіл на ділянку надр місцевого значення без аукціону.
Але потрібно памʼятати, що, по-перше, якщо йдеться про копалину місцевого значення, геологічне вивчення надр не передбачає дослідно-промислової розробки. Це здорожчує вартість проекту, адже якби йшлося про копалину загальнодержавного значення, в рамках ДПР надрокористувач зміг би видобути і реалізувати до 5% в межах ділянки надр. Це дозволило б вести господарську діяльність і компенсувати витрати виробництва.
По-друге, такий спецдозвіл видається на три роки, протягом яких надрокористувач має виконувати програму робіт – не видобуваючи корисні копалини.
По-третє, таке надрокористування вимагає погодження місцевих органів влади”, – пояснив Локтєв.
Також експерт розʼяснив, що надрокористувач, який починав геологічне вивчення надр місцевого значення, може захистити і поставити на баланс запаси корисних копалин вже як загальнодержавного значення – якщо їх кондиції відповідають іншому напрямку застосування. Варто лише памʼятати, що в разі подальшого отримання спецдозволу на видобування вже корисних копалин загальнодержавного значення, збір за отримання спецдозволу буде формуватися, виходячи з загальнодержавного значення надр. А це здорожчує спецдозвіл.
Читайте також: Міжвідомчу комісію з УРП може очолити Юлія Свириденко – проект постанови
Читайте також: Михайло Жернов: “Попри геополітичну кризу, австралійські інвестори розвиватимуть літієві проекти в Україні”
Читайте також: Компанія китайського громадянина зберегла контроль над родовищем марганцевих руд
Читайте також: Тисагаз і Волинська ГХК пішли судом проти Володимира Зеленського
Зображення новини асоціативне