Олег Бондаренко: Ми врахували більшість побажань бізнесу щодо дерегуляції і закріпили чіткі правила функціонування галузі

Очікується, що в четвер 01.12.2022 Верховна Рада голосуватиме у другому читанні проект закону №4187 (доопрацьованого) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами». 24.11.2022 документ розглянули, обговорили і рекомендували винести на голосування в Комітеті з питань екологічної політики та природокористування.

На сайті Верховної Ради порівняльну таблицю законопроекту датовано 28.11.2022. Нагадаємо, у першому читанні Парламент підтримав законопроект з другої спроби (про першу спробу в лютому 2021 р. NADRA.INFO також писали, як і про зауваження Державної податкової служби).

Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко переконаний у необхідності ухвалення 4187. Він каже, що в тексті враховано більшість побажань бізнесу, який працює в надрах, і ініціативу схвалюють в Офісі Президента Володимира Зеленського.

 

NADRA.INFO: В першому читанні законопроект 4187 ухвалили ще в червні 2021 року. Минуло півтора роки. Чому так довго не поверталися до законопроекту, і чому повернулися до нього саме зараз?

Олег Бондаренко: По-перше, у цього законопроекту, як і в інших складних законопроектів екологічного комітету – дійсно, велика і складна історія. До речі, я його можу порівняти з законопроектом про управління відходами. Ті, хто стежать за реформами в сфері довкілля – бачили, що законопроект про управління відходами 2207-1д також довго знаходився і в Комітеті, і у Верховній Раді. Він довго і складно приймався, навколо нього була багато інспірувань різноманітних.

Так само і з законопроектом 4187.

Необхідність такого законопроекту назріла давно. Ще в 2019 році однією з тих проблем, яку ми мали вирішити як команда, яка зайшла в ВР – це проблема з розвитком галузі і подолання проблеми сплячих ліцензій. І доволі багато було законопроектів – як в сфері регулювання надрокористування, так і в сфері оподаткування – які були повʼязані з цим. Але все це були точкові законопроекти.

 

Замість точкових законопроектів можна були би піти шляхом ухвалення нової редакції Кодексу про надра. Чому цього не було зроблено?

Ще в 2019 році, буквально в той же день, коли я зайшов у кабінет голови Комітету, до мене прийшла команда, яка заявила, що вони будуть розробляти Кодекс про надра, і цей Кодекс про надра невдовзі буде готовий, розроблений і поданий до Верховної Ради – буквально за три роки. На що я сказав: вибачте, у нас немає трьох років, у нас є рік.

На жаль, досі – навіть проекту такого Кодексу ми ще не бачили.

І, такі реалії сьогодення, що зараз ми не можемо приймати величезні ініціативи. Ініціативи по прийняттю кодексів – вони притаманні більш спокійному часу, коли є можливість повністю поринути у роботу над текстом, коли можна постійно бути присутнім на засіданнях, проводити незліченні робочі групи і т.д.. Тому всі ініціативи по створенню таких великих законопроектів, як Кодекс про надра – вони зараз не пішли і не підуть.

Саме тому, нагадаю, і зʼявилася ініціатива, щоб законопроектом вирішити проблеми, які зараз існують в надрах. Нагадаю також, що в цього законопроекти було кілька ітерацій, багато ініціаторів і стейкхолдерів, було багато тих, хто хотів би бачити його жорсткішим, або навпаки – ліберальнішим.

Серед таких стейкхолдерів, наприклад, були Національна рада реформ, Офіс простих рішень та результатів, але його ідеолог Михайло Саакашвілі зараз знаходиться в грузинській тюрмі, а відповідна ініціативна група наразі менш активна в законотворчих та адвокаційних питаннях. Вони подавали найбільш ліберальні ініціативи.

З іншого боку, свого часу були ініціативи від РНБО та Міндовкілля, які пропонували жорсткіші норми, спрямовані скоріше на додаткову зарегульованість галузі, ніж на її дерегуляцію.

Власне тому такий довгий час і був присвячений обговоренню законопроекту і пошукам тієї редакції, яка б враховувала позиції всіх сторін, та дала справжній поштовх для розвитку цивілізованого надрокористування в Україні. І знову ж таки, на деякий час цей законопроект був відкладений, вже через війну. Тому що законопроект, спрямований на дерегуляцію видачі нових спецдозволів, під час війни нам здавався недоречним, або несвоєчасним.

 

Що змінилося? Війна – триває. Режим воєнного часу подовжено. Але Ви повернулися до 4187…

Ми почали говорити про інше.

Не лише про війну, але і про відновлення під час і після війни. А для цього нам потрібне залучення інвестицій.

Галузь надрокористування – це, безумовно, ресурсоємна галузь, яка вимагає величезних інвестицій. І це та галузь, яка може бути одним із флагманів розвитку нашої країни.

Декілька міжнародних форумів, які відбулися, наприклад, в Лугано, чи інші заходи за участі вищого керівництва нашої держави – вони засвідчили, що галузь надрокористування є сферою, на яку звертають увагу наші партнери, підприємства інших країн, великі держави… від нас очікують співпраці в цій сфері для інвестицій.

 

Справді, в матеріалах за результатами конференції в Лугано був чималий розділ, присвячений надрам – переважно енергетичним. Але, наприклад, Держгеонадр не залучали до роботи над матеріалами…

Всі дані щодо перспективності надр було закладено в стратегію відновлення нашої країни, який доробляється і невдовзі буде оприлюднений. Він включає, зокрема, і увагу до розвитку надрокористування.

Тобто, якщо когось безпосередньо і не залучали на тому етапі, це не означає, що їхні напрацювання в сфері розвитку надрокористування не були закладені в плани.

Також був постійний зворотній звʼязок від великих світових корпорацій, урядів інших країн стосовно необхідності розвитку цієї сфери. Це було перше.

По-друге, чому робота з 4187 саме зараз відновилася – тому що, за нашою домовленістю між ВР, Урядом та Офісом Президента цей законопроект був визначений як євроінтеграційний і пріоритетний.

І тому саме зараз, до саміту Європейського Союзу, який відбудеться в середині грудня, ми вирішили, що цей законопроект, на ряду з іншими законопроектами (наприклад, про хімічну безпеку), має бути представлений як проголосований в другому читанні і показаний, як наш суттєвий крок на шляху до євроінтеграції.

 

Що саме в цьому законопроекті «євроінтеграційне»? Чому Ви повʼязуєте підтримку 4187 в залі ВР і саміт ЄС?

Він передбачає врахування вимог кількох євродиректив – щодо прозорості галузі та доступу до інформації, і щодо вуглеводніх, та інших.

І найперша вимога, яку нам ставить ЄС – це дерегуляція. Ця вимога в цьому законопроекті враховується якнайкраще.

Ми зможемо пишатися тим, що питання видачі дозволів, питання призупинення і внесення змін до дозволів чи анулювання – ми все це переводимо до закону, забираємо з 615 постанови. Фактично, вона, мабуть, не буде існувати більше як урядовий документ.

Це безумовне величезне досягнення! Для бізнесу – це точно величезний стимул. Тому що всі процеси в надрокористуванні будуть більш прозорими і більш прогнозованими, перш за все. Бізнес буде розуміти і закладати чіткі правила, в свою стратегію. Вони будуть бачити, як і за скільки часу вони отримають спецдозвіл, на яких виключних підставах у них його можна забрати… це все стимулюватиме інвестувати в надра.

 

Ініціатором законопроекту 4187 був голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання надр Павло Якименко. А хто ініціював повернення до роботи над 4187 в комітеті і підготовки до другого читання цієї осені?

В даному випадку не має значення, хто конкретно це зробив.

Давайте вважати, що це наша командна діяльність – нашої об’єднаної команди Міндовкілля, Держгеонадр і Комітету, яка рухає цю реформу. Ми домовилися, і одночасно заявили узгоджену думку, що цей законопроект має йти на друге читання. Тим більше, що він доопрацьований і всі були готові, щоб його адвокатувати.

Зараз всі рішення у ВР приймаються наступним чином. Жодне рішення не піде далі, якщо немає погодження цього рішення трьома сторонами: профільним міністерством, профільним комітетом і профільним заступником голови ОПУ. Якщо таке погодження є, і є бачення, що цей законопроект може і має йти – він проходить доволі швидко.

 

Ви кажете про об’єднану команду. Хто в ній?

Звісно, це міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, це його заступник Євгеній Федоренко, і це Голова Держгеонадр Роман Опімах, з боку Комітету – це, безумовно, Голова профільного підкомітету Павло Якименко та велика команда експертів.

 

А хто погоджує ініціативи з боку Офісу Президента?

Ростислав Шурма. Він профільний заступник по всіх економічних галузях.

 

Після того, як Ваш комітет розглянув 4187 і рекомендував його до другого читання, можна було бачити багато схвальних відгуків. Був хтось на засіданні Комітету, хто його критикував?

Дивлячись, що ми будемо сприймати як критику? Критика є і зараз.

А професійна дискусія – була і на Комітеті, і напередодні засідання.

У мене була, наприклад, дискусія з Європейською Бізнес Асоціацією, коли Асоціація надіслала мені о 22:00 напередодні засідання Комітету 16 зауважень. Я протягом півгодини відповів на 13 із них, і вони їх, фактично, зняли. А три решту – ми обговорювали на Комітеті, і одне з них зрештою було враховано в кінцевому тексті законопроекту. Тобто, робоча дискусія була активною!

 

Що саме було враховано?

Це зауваження про право переходу з «наскрізного» спецдозволу на видобування без аукціону не протягом 12 місяців з дня закінчення строку дії спецдозволу, а протягом 2 років.

 

Що би Ви виокремили найважливішого в остаточній редакції 4187?

Його найважливіша риса – комплексність.

Це законопроект врегульовує не точкові питання, не «докручує» щось, а комплексно вирішує задачі галузі.

Часто до ВР заходять законопроекти, які щось «докручують» або в інтересах якоїсь групи стейкхолдерів ставлять якесь одне питання. І ми їх розглядаємо.

Цей законопроект відповідає на безліч питань, які існували у ринку надрокористування і державних органів. Саме про це цей законпроект.

Складно виділити щось одне найважливіше.

Можливо, таким найважливішим для держави є подолання нарешті проблеми зі сплячими ліцензіями.

 

Як саме це буде вирішено?

Ми зобов’язуємо надрокористувачів переходити від геологорозвідки на наскрізні ліцензії, ми встановлюємо чіткі строки для виконання програми робіт – чого раніше не було визначено на рівні закону.

І третє, що важливе – ми встановили обмеження для продовження строку дозволу через перевірку того, скільки надрокористувач добув відповідно до плану робіт.

Якщо добув менше 1%, то спецдозвіл не буде продовжено за жодних умов, за винятком виявлення сухих свердловин для вуглеводних. Якщо від 1 до 5%, то спецдозвіл може бути продовжено за умови сплати 20% вартості спецдозволу. Звісно, якщо видобуто більше, ніж 5% запланованого обсягу – надрокористувач не сплачує нічого і спецдозвіл автоматично продовжується за заявою надрокористувача.

Я впевнений, що за рахунок цього механізму ми позбавимося більшості спецдозволів, які лежали просто в шухлядах, очікуючи невідомо чого.

Ще одна важлива новела – механізм реалізації спецдозволу.

 

В чому його реальна перевага і необхідність вільного обігу спецдозволів?

Плюс такого механізму – переведення у прозорість всіх раніше підкилимних процесів у сфері надрокористування (коли фактично обіг відбувався, але через корпоративні права в бізнесі, на які заходили нові акціонери чи корупціонери).

Бо ми ж знаємо фактично всіх реальних власників усіх сплячих ліцензій, які отримали їх або надавали, користуючись своїми посадами – або безкоштовно, або за невелику вартість. А потім стали перепродавати компанії.

Тепер ми все виводимо в публічну площину: будемо бачити, хто отримав, кому продав спецдозвіл, будемо завжди чітко розуміти, хто є справжній кінцевий бенефіціар. І допускаю, що будуть випадки, коли ми будемо блокувати появу нового власника спецдозволу, якщо він, наприклад, є в санкційних списках, або є дотичний до країни-агресора. В таких випадках ми не допустимо, щоб продаж спецдозволу відбувся.

Так само ми надамо можливість реалізувати спецдозволи і державним підприємствам. Але в майбутньому.

Зараз ми поставили кілька обмежень. Хоча нам пропонували зняти всі обмеження на продаж спецдозволів державними підприємствами чи компаніями, ми їх залишили.

Через деякий період часу – думаю, через роки два – коли ми побачимо, як працює реалізація спецдозволів приватними компаніями, ми зможемо розширити її і на державні компанії. Доти – державні компанії не зможуть продати свої спецдозволи недержавним компаніям без погодження КМУ. Таке погодження буде складним, і можливо, ми будемо наполягати на тому, щоб поки що державні компанії взагалі не мали права продавати свої спецдозволу – доки ми не побачимо, як це працює з приватними.

 

Незадовго до нападу РФ на Україну 24.02.2022, Президент України Володимир Зеленський вийшов у публічність з програмою Економічного патріотизму. За місяць-два до цього у дискурс повернулася тема з економічним паспортом українця. Коли Верховна Рада повернеться до цієї ідеї? Щось із цього реалізовано в 4187?

Скажу відверто, що наявність різних ітерацій законопроектів щодо економічного паспорта українця – стала причиною затримки з розглядом 4187. Тому що, ми розуміємо, що якщо ми справді впроваджуємо повноцінний економічний паспорт, то і 4187 має це враховувати.

Наразі, за домовленістю з усіма ланками законодавчого процесу було вирішено поки що відкласти роботу над запровадженням економічного паспорту. Так, ідея сама по собі є, доволі прогресивною, але вона потребує опрацювання. В мене особисто до неї було чимало зауважень щодо того, як вона має реалізуватися, чи не буде вона зайвим навантаженням на надрокористування чи бюджет?…

Тому, в 4187 є тільки згадка про те, що доходи від надрокористування можуть бути закладені в базис економічного паспорту. Але як воно буде відбуватися – буде вирішуватися іншим законом.

 

Тобто, економічний паспорт українці побачать не раніше, ніж закінчиться війна?

Скоріше за все. Зараз трохи інші напрямки для використання коштів, які будуть надходити від надрокористування.

 

Як ухвалення 4187 вплине на рівень раціональності користування надрами в Україні? Нагадаємо читачам, що Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Доволі складне питання. І воно завжди було для нас на межі діяльності нашого Комітету.

Взагалі-то, наш комітет здебільшого екологічний, і спрямований більше на захист довкілля і екологічної безпеки в сфері, зокрема і надрокористування.

Нам завжди екологи закидають що ми маємо відійти від чистої економіки чи економічної дискусії під час розгляду законопроектів, а маємо сконцентруватися на екологізації усіх процесів.

Але ми ж дуже добре розуміємо, що без таких сфер, як надрокористування, користування лісовими чи водними ресурсами, без управління відходами (а все це – економічні галузі) – ми не зможемо рухати нашу країну, економіку і встановлювати якісні правила в сфері природокористування, надрокористування, зокрема.

Наприклад, однією із проблем, з якою завжди стикалися державі органи, була неможливість встановити, який же обсяг шкоди був нанесений самовільним видобутком надр.

Поступово, протягом двох років, ми запроваджуємо зміни до законодавства. Спочатку запровадили зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення стосовно чіткої відповідальності за порушення законодавства у сфері надрокористування стосовно корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення.

Саме це і є приклад того, як ми запроваджуємо нові норми, спрямовані на раціональність надрокористування.

 

Яку роль у підготовці 4187 до другого читання відіграв підкомітет з питань охорони і раціонального використання надр? Він функціонує? Ми не бачимо активної комунікації від підкомітету…

Всі підкомітети, як структурні підрозділи Комітету – існують і працюють постійно. Просто форма роботи може бути різною: можуть збиратися формально, можуть неформально – це також робота підкомітету. В даному випадку, цей підкомітет протягом всього воєнного часу працював в режимі опрацювання пропозицій міністерства, Держгеонадр, проводив зустрічі з профільними асоціаціями і Службою, і Павло Якименко опрацьовував їх пропозиції – щось було враховано, а щось ні. Зрештою, той текст, який було подано на Комітет минулого тижня, і є результатом роботи профільного підкомітету.

 

Які Ваші очікування від розгляду 4187 в другому читанні? Підтримка в залі має бути?

Підтримка має бути, тому що ми врахували багато зауважень від промисловців, від асоціацій. Та версія, яка є – ми її абсолютно свідомо відпрацювали з усією галуззю.

Після того, як ми прийняли рішення на підкомітеті, текст законопроекту ми відправили на Міністерство, на Держгеонадра, на всі профільні асоціації – щоб отримати відгуки і пропозиції.

Ми зробили це, хоча були не зобовʼязані це робити: такого обовʼязку не закладено ні в регламент ВР, ні в Законі про комітети ВР. Ми просто могли сформувати таблицю, обговорити і направити до зали на розгляд. Але ми пішли складнішим шляхом, і отримали висновки щодо готовності законопроекту до другого читання.

Так, були і технічні зауваження. Ми їх виправимо наступними законопроектами.

До того ж, ми дали 3 місяці не вступ цього законопроекту в дію (після ухвалення і підписання Президентом). Хоча хтось просив 6 місяців, хтось – рік, а хтось – взагалі на після закінчення режиму воєнного стану. Але ми зупинилися на 3 місяцях, щоб почати вже реалізовувати цей законопроект повноцінно, не відкладаючи. Передовсім щодо надання спецдозволів.

 

А як бути з процедурами надання спецдозволів, по які звернулися надрокористувачі, чи продажу на вже оголошених аукціонах?

Ті процедури, які зараз ідуть по видачі спецдозволів і проведенню аукціонів – вони всі мають закінчитися відповідно до старого законодавства. А з моменту вступу в дію нового закону – всі дозволи будуть видаватися уже у відповідності до нього.

Все чітко і зрозуміло.

 

Як голові Комітету, дозволю поставити Вам кілька сторонніх запитань – не про законопроект 4187. Дві стратегічні сфери, події в яких викликають посилений інтерес, а інколи і занепокоєння. Перша сфера – видобування і переробка титанової сировини. Останні претензії силовиків до однієї з приватних компаній (Велта), події довкола іншої приватної титанової компанії, контрольованої росіянами (Демурінський ГЗК), чи незрозуміла ситуація з неможливістю експортувати продукцію державної ОГХК… Все це викликає багато запитань щодо того, хто має справжній зиск від складної ситуації в цій сфері. Інша сфера – освоєння нових родовищ уранових руд, на які мала зайти BGV, але держава фактично зберігає монополію… Ви як депутат і голова Комітету – стежите за подіями у цих сферах? Можливо, відбуваються обговорення на Комітеті чи Ви маєте новини, про які варто розповісти нашим читачам?

Одразу скажу: жодного разу ми ці теми не обговорювали.

Можливо, раніше це в певному сенсі було наше недопрацювання. Але зараз, враховуючи публічність роботи всіх комітетів, я перший буду проти, щоб обговорення цих стратегічних для нашої країни сфер відбувалося публічно.

З іншого боку, це питання більше стосується питань формування політики економічної, і політики в сфері надрокористування. А саме, політики в сфері видобування критичних корисних копалин.

 

В контексті політики користування критичними надрами, Ви не вбачаєте ризиків для держави Україна від того, що родовища критичних корисних копалин контролюються резидентами інших держав – не обовʼязково РФ (наприклад, Туреччини). Це добре, з точки зору інтересів нашої Держави?

Відповісти на це питання ми маємо, розробивши державну політику, стратегію в роботі з критичним надрами. Це питання – одна зі складових. Інші складові – кого ми взагалі можемо допустити до критичної сировини? В яких обсягах ми можемо видобувати такі надра, чи повинні встановити обмеження? Чи маємо ми лише видобувати і експортувати сировину, чи маємо виробляти і продавати продукцію?

Але це потребуватиме нових законопроектів, нових ініціатив. Очікуємо на них!

А зараз я дуже вдячний і Міністерству довкілля, і Держгеонадрам за те, що вони нарешті об’єднали свої зусилля, в нас є співпраця і наскрізна зрозуміла політика, і ми нарешті маємо збалансований проєкт, готовий до прийняття Верховною Радою у другому читанні як Закон!

 

Автор – Володимир Бойко, NADRA.info

Автор фото – Олег Петрасюк, Yesterday & Tomorrow

Дякуємо за локацію – takava