Ризикована дерегуляція надр. Чому Верховна Рада провалила законопроект 4187?

Ризикована дерегуляція надр. Чому Верховна Рада провалила законопроект 4187?

Аргументи депутатів “за” і “проти” законопроекту, який називають “основою реформи надрокористування”

Сьогодні, 03.02.2021 Верховна Рада розглядала у першому читанні Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування (основний проект Павла Якименка (сторінка документу тут: 4187) надано 07.10.2020, альтернативний проект Олега Бондаренка (сторінка документу тут: 4187-1) – 23.10.2020). 

Представляючи законопроект, його автор Павло Якименко (“Слуга Народу”) заявив:

“Україна – держава з унікальною мінерально-сировинною базою. Однак потенціал галузі залишається нереалізованим. Освоєно лише 40% розвіданих запасів корисних копалин (в пояснювальній записці до законопроекту йдеться про 35% – Ред.). Саме на подолання такої ситуації та покращення інвестиційного клімату галузі направлено наш законопроект 4187. Зокрема, ним запроваджується діджитал-підхід до регулювання роботи галузі, онлайн-аукціони, інтерактивна карта родовищ, електронний кабінет, прозорі правила доступу до надр, об’єктивний обрахунок вартості спецдозволів, калькулятор ціни геологічної інформації, оцінка запасів корисних копалин за міжнародними стандартами, підтримка малого надрокористування (спрощення надання спецдозволів на розробку корисних копалин місцевого значення), підвищення привабливості геологорозвідки, комплексі дозволи на розвідку та видобуток, та розстрочення платежу за надання спецдозволу, лібералізація обігу прав на користування надрами, вільне відчуження прав на користування надрами, створення прозорої простої та зрозумілої системи користування надрами, зменшення надмірного державного впливу на галузь, підвищення конкуренції та легалізації відносин у сфері користування надрами довзолить розвиватися вітчизняним галузям видобування і створить умови для розвитку економіки та підвищення її інвестиційної привабливості. Прошу підтримати законопроект 4187″.

Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко (“Слуга Народу”) також попросив Раду підтримати законопроект, попри значну кількість зауважень:

“Комітет з питань екологічної політики та природокористування розглянув на своєму засіданні два законопроекти: це 4187 (поданий народними депутатами Якименком, Маріковським та іншими народними депутатами) та 4187-1 (альтернативний законопроект, поданий народними депутатами Маріковським та великою кількістю депутатів). За своєю суттю, за своїми положеннями, ці законопроекти – майже ідентичні. До обох законопроектів надійшла велика кількість зауважень, всі зауваження конструктивні. Всі зауваження, за думкою Комітету, можуть бути враховані при підготовці законопроекту до другого читання.

Шановні колеги, законопроект справді дійсно важливий. Це законопроект, який відкриває абсолютно нові горизонти для інвестування в надродобувну галузь. Надродобувна галузь… це є один з магнітів України. Ми обіцяємо дуже якісно пропрацювати цей законопроект до другого читання, врахувати зауваження як НАЗК, так і Головного науково-експертного управління, врахувати зауваження громадських організацій і прийняти якісний законопроект в другому читанні. Просимо підтримати законопроект, який обрав Комітет, а саме, законопроект 4187″.

Голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко (“Голос”) визнала важливість реформи надрокористування, але розкритикувала законопроект як небезпечний:

“В цілому ідея реформувати галузь – дуже добра. І дуже на часі, адже надра це ресурс, який належить українському народу, який тимчасово знаходиться в управлінні державою. Але це управління має здійснюватися у сталий, екологічно безпечний, зрозумілий і прозорий спосіб. На жаль, в цьому законопроекті міститься дуже і дуже багато норм, в яких диявол заховав аж надто багато небезпечних деталей, які фактично можуть покласти енергетичну безпеку і цілі галузі “на лопатки”, позбавити понад 25 тис. людей робочих місць  з гідними заробітними платами, позбавити надходження до бюджету мільйонів гривень. Одним прикладом таких небезпечних норм є повернення плати за так звані сплячі ліцензії. Те, як пропонують автори цього законопроекту вирішити проблемне питання – тільки поглиблює проблему. Ці речі потрібно як мінімум відправляти до другого читання. Але враховуючи ту кількість зауважень і недосконалостей в цьому законопроекті (а я говорю про 4187), його підтримати на даний час неможливо,  і фракція “Голос” буде утримуватися, натискаючи жовту кнопку. Закликаємо колег робити так само”. 

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, співавтор законопроекту Олександр Маріковський емоційно відреагував на критику з боку Лесі Василенко і закликав колег “не слухати інсинуацій”:

“Насправді дуже дивно чути від фракції “Голос” не підтримку цього законопроекту, хоча в дискусіях ми обговорювали, що певні норми, про які ви говорите, дійсно можуть бути з легкістю до другого читання виправлені, але подивіться, які переваги цього законопроекту, порівняно з тим, що є статус-кво на сьогодні! По-перше, впроваджується діджитал-підхід до регулювання роботи галузі, це онлайн-аукціони, це інтерактивна карта родовищ, це електронний кабінет тих компаній і організацій, які з легкістю зможуть зареєструватися і отримати собі ліцензію. Це прозорі правила доступу до надр, це об’єктивний обрахунок вартості спецдозволів, калькулятор ціни геологічної інформації, оцінка запасів корисних копалин за міжнародними стандартами, це приведення цим законом нашої галузі до міжнародної політики. Це означає, що ми цим законопроектом 4187 робимо суттєвий важливий прорив і норми альтернативного (законопроекту – Ред.) дійсно можуть податися правками, і 4187 буде якісно допрацьований. Ясно, що ми не можемо приймати його зараз в цілому, але розуміючи важливість цієї галузі, важливість того, що ця галузь потребує прозорості абсолютної, ми маємо його підтримати. Дуже хочу, колеги, не слухати інсинуацій, і підтримувати його в першому читанні. І якісно пропрацювати до другого, як сказав наш голова Комітету Бондаренко”

Депутат Микола Княжицький (“Європейська Солідарність”, Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики) пояснив, чому ЄС не дасть свої голоси за 4187:

“В цьому законопроекті є багато справді позитивних норм, але ЄС буде утримуватися з наступних причин. По-перше, ми не погоджуємося з тим, що повністю позбавити органи місцевого самоврядування повноважень надавати надра в користування для розробки корисних родовищ. Ясно, що це зменшить ступінь контролю за розробкою корисних копалин, тим більше що місцеві громади, з нашої точки зору, певний вплив і контроль за тим, що відбувається у них на території, повинні мати. 

Ми проти того, щоб короткостроковий термін користування надрами було збільшено з 5 до 20 років, бо 20 років не є короткостроковий термін, який тимчасово надається. 

Ми проти того, щоб необхідність оцінки впливу на довкілля при видобутку бурштину на порушених земельних ділянках виключалася. Тому що ви чудово знаєте, що видобуток бурштину довкіллю шкодить. І оцінка впливу на довкілля має бути збережена, в тому числі для видобутку бурштину. Ми хочемо убезпечити ситуації, коли дозвіл буде оформлюватися з єдиною метою – його подальшого продажу. Відповідні правочини повинні бути під державним контролем. Законопроект скасовує обмеження для захоронення промислових відходів і стічних вод, надра (зараз – Ред.) можуть надаватися лише в певних випадках при дотриманні вимог, визначених спеціальним законодавством. Якщо це буде скасовано, то використання надр  для стічних вод, і захоронення промислових відходів стане масовим. Очевидно особливе питання, чому для роботи з родовищами газу і нафти в межах шельфу плата від 1 до 5 мінімальних зарплат на гектар, а для інших корисних копалин – від 50 до 100 мінімальних зарплат на гектар? Цих питань занадто багато для того, щоб ми голосували за цей законопроект. Ми будемо утримуватися. Якщо його буде прийнято, подаватимемо правки до другого читання”.

Нестор Шуфрич (“Опозиційна Платформа – За Життя”, Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова) був небагатослівним щодо законопроекту:

“Наша фракція категорично проти прийняття цього закону. Ми вважаємо, що в умовах, коли ми хочемо передати повноваження і владу регіонам – забирати у місцевих громад можливість погоджувати, що роботи з копалинами і з надрами на їх території, це є безвідповідально з точки зору державницької політики. І безумовно, ми чекаємо рішення, прийняття закону, що газ, який видобуває держава, буде віддано власнику надр України, тобто, українському народу”.

Про децентралізацію згадав і Сергій Рудик (“За Майбутнє”):

“Три місяці тому в Україні пройшли місцеві вибори. Ми обрали громади і задекларували ще раз, що децентралізація є ключовим курсом нашої держави. А сьогодні в цьому законопроекті пропонується зняти погодження з органами місцевої влади видобутку корисних копалин місцевого значення! Не державного – місцевого значення, і торфу. Я вже не кажу про те, що ми пропонуємо скасувати статтю 22 Кодексу України про надра щодо обмеження надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин. Ну як це можна допрацювати до другого читання? Поясніть! Я хочу бути конструктивним, але не розумію, як. Ну а про те, що пропонується короткотривалий термін збільшити від 5 до 20 років… ну перепрошую, хіба це короткострокове використання? 

Тому на етапі першого читання наша депутатська група голосувати не буде, але готова вислухати аргументи авторів для того, щоб змінити свою позицію до другого читання”. 

Володимир Кабаченко (“Батьківщина”) згадав про Висновок щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства:

“Одне дуже просте запитання: невже ми сьогодні настільки всеосяжно та повно викоренили існуючу корупцію в Україні, що ми сьогодні з вами будемо згодні віддавати наші голоси за законопроект, в якому містяться відверті корупціні ризики? Минулого вівторка Комітет з антикорупційної політики розглянув цей законопроект, запросив автора, заслухав автора і одноголосне рішення Комітету дуже просте: цей законопроект містить в собі корупцію. І не дивлячись на те, що цей законопроект дійсно в деяких своїх межах є корисним, і доцільним для розглядання, в тій формі, як законопроект сьогодні зареєстрований і поданий на розгляд до першого читання, він є абсолютно недопустимим, і тому фракція “Батьківщина” утримується від голосування за цей законопроект у першому читанні, і ми пропонуємо, навіть наполягаємо, що цей законопроект потребує доопрацювання”. 

Співавтор законопроекту Геннадій Вацак (“Довіра”, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури) звернув увагу, що законопроект може зняти дефіцит корисних копалин, необхідних для будівництва доріг:

“Це дуже важливий законопроект, який передбачає спрощення процедури отримання дозвільних документів на користування надрами. Його прийняття створить умови для розвитку галузі в цілому, а також допоможе зняти дефіцит корисних копалин, необхідних під час будівництва доріг. Усім відомо, що економічну ефективність проекту Великого будівництва, визначає дві речі – вартість сировини і витрати на логістику. Дефіцит сировини призводить до зростання її вартості, відповідно, до здорожчання вартості будівництва доріг. А логістика вбиває відремонтовані українські дороги. Депутатська група “Довіра” буде голосувати “за”.

Попри заклики ініціаторів, у першому читанні законопроекту не вистачило голосів підтримки. 

За прийняття за основу законопроекту 4187 віддали голоси 212 нардепів. 29 проти, 88 утрималися, 49 не голосували.Проект відправили до Комітету для підготовки на повторне перше читання (за – 257 депутатів).

На підтримку 4187 вже висловилися в Національній асоціації добувної промисловості України. НАДПУ “повністю вітає та підтримує ухвалення законопроєкту та готова до професійних дискусій з народними депутатами, які мають сумніви в доцільності ухвалення цього потрібного для добувної промисловості документу”, – йдеться в дописі на офіційній сторінці Асоціації у Facebook. Раніше там публікували аналіз 4187 і 4187-1 з власними пропозиціями НАДПУ.

Раніше з критикою поточних редакцій 4187 і 4187-1 висловилися в Європейській Бізнес Асоціації: “Реформа надрокористування має включати спрощення доступу до надр та стимулювати розвиток видобувної галузі. Представлені у ВРУ наразі законопроекти містять як ряд позитивних ініціатив, так і численні суперечливі моменти, які потребують попереднього широкого обговорення із залученням профільних фахівців та представників бізнесу, аби не допустити зловживання у сфері надрокористування. Тож ЕВА не підтримує проекти закону №4187 та №4187-1 у поточній редакції та пропонує відправити їх на доопрацювання з метою дерегуляції”.

Активну участь в розробці законопроекту 4187 взяла Державна служба геології та надр України. Про підтримку цієї законодавчої ініціативи Президентом України заявляв голова Держгеонадр Роман Опімах в листопаді 2020 р. 03.12.2020 законопроект 4187 було взято за основу реформу надрокористування. А вже 04.12.2020 в Держгеонадр провели обговорення законопроекту 4187 з бізнесом. Компанії відзначили в цілому прогресивність законодавчої ініціативи, зокрема висловилися на підтримку подання документів та звітності у електронній формі через електронний кабінет, використання рамкової класифікації викопних енергетичних і мінеральних запасів і ресурсів (РКООН- 2009), класифікації Комітету з міжнародних стандартів звітності по запасах твердих корисних копалин (CRIRSCO), Системи управління вуглеводними ресурсами (PRMS) та впровадження інших міжнародних стандартів регулювання галузі.

“За результатами обговорення погодили значну частину питань, які потребували додаткового роз’яснення, зокрема, Служба рекомендуватиме депутатам не обмежувати законом кількість разів розширення меж спеціального дозволу, якщо таке розширення не перевищуватиме 50% від початкової площі, на яку надано спеціальний дозвіл, — зауважив голова Держгеонадр Роман Опімах. — Також у ході дискусії сторони дійшли згоди рекомендувати парламентарям зафіксувати плату при продовженні дії спеціального дозволу на користування надрами на рівні 20% від його вартості, як це відображено у постанові 615″.

Представники бізнесу підтримали новелу щодо можливості продажу спеціальних дозволів третім особам, однак наголосили необхідності доопрацювання питання переходу обов’язків, які нерозривно пов’язані з продавцем прав за спеціальним дозволом (наприклад, податковий борг з рентної плати), або обов’язків, за невиконання яких до продавця спеціального дозволу застосовані санкції (наприклад, припис про усунення порушень, зупинення дії спеціального дозволу).

“Усі зауваження та пропозиції, які надійшли до Служби письмово, були обговорені та будуть опрацьовані для подальшої передачі народним депутатам для опрацювання у профільному комітеті Верховної Ради”, — цитувала Романа Опімаха прес-служба Держгеонадр.