В ДПС висловили 6 критичних зауважень до 4187д – джерело

В ДПС висловили 6 критичних зауважень до 4187д – джерело
03.02.2021 Верховна Рада не підтримала 4187 у першому читанні, і відправила на доопрацювання. На табло - результат голосування

На виконання доручення Кабінету Міністрів УкраїниДержавна податкова служба України підготувала “експертний висновок щодо  проєкту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування”, внесеного на розгляд народними депутатами України Бондаренком Олегом та іншими, реєстраційний № 4187 доопрацьований від 05 жовтня 2020 року до першого читання”. NADRA.info володіє копією документу, наданою джерелом в ДПС України.

Ключові зауваження і пропозиції ДПС стосуються положень щодо:

  1. Забезпечення раціонального спеціального використання надр з отриманням економічної вигоди;
  2. Прав органів самоврядування на оцінку очікуваної економічної вигоди;
  3. Вільного обігу прав спеціального використання надр;
  4. Паралельної дії нафтогазових спецдозволів;
  5. Порядку загального використання надр без отримання спецдозволів;
  6. Узгодження змін параметрів проектів гірничих підприємств із відповідними параметрами, обраними надрокористувачами при затвердженні кондицій на мінеральну сировину для гірничих підприємств.

Щодо раціонального використання надр

В ДПС пропонують частину першу ст. 45 Кодексу про надра викласти у такій редакції:

“Для визначення промислової цінності ділянок надр і оцінки ресурсів та запасів корисних копалин по кожній ділянці надр встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять визначену користувачем ділянки надр та затверджену у визначеному законодавством порядку на період 5 – 7 років сукупність техніко-технологічних та фінансово-економічних умов провадження господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, що обрана користувачем ділянки надр для використання у господарській діяльності для забезпечення раціонального використання мінеральної сировини ділянки надр, у тому числі економічно ефективного видобування корисних копалин за видами товарної продукції гірничого підприємства щодо розподілу економічної вигоди між користувачем ділянки надр та державою”.

Джерело відзначає, що “в ДПС розуміють важливість завдання, яке ставить перед відповідальними органами Президент і РНБО, і яке знайшло відображення в рішення РНБО щодо ситуації в надрокористуванні та пролунало в інтерв’ю Олексія Данілова, а саме: “Друге питання – ми маємо розуміння, чи здійснюється розробка родовищ, чи не розробляються і який зиск з цього отримує держава, а відповідно – ми з вами. Щодо кожної ліцензії“. Тому у Держави має бути інструментарій, завдяки якому Держава отримуватиме регулярну інформацію не лише про діяльність по виданих спецдозволах, але і по вартості ресурсів і запасів на розроблюваних ділянках надр”.

 

Щодо прав органів самоврядування

В ДПС звертають увагу, що 4187д запропоновано внести зміни до статей 9 – 10 Кодексу шляхом обмеження прав органів самоврядування на оцінку очікуваної економічної вигоди від використання розташованих на їх території ділянок надр для прийняття рішення щодо економічної ефективності гірничих проектів або їх альтернатив.

“Вказані зміни не можуть бути підтримані як такі, що унеможливлюють виконання органами місцевого самоврядування на підставі відповідних схвалених Кондицій оцінки очікування економічної вигоди від використання ділянки надр, аналізу можливих альтернатив використання обʼєктів природних ресурсів, що розташовані у межах території виконання владних повноважень, а також впливу гірничого проєкту на зміну економічної спроможності місцевого бюджету”, – йдеться в експертному висновку ДПС.

 

Щодо вільного обігу прав спеціального використання надр

4187д передбачає зміни до ст. 16 Кодексу щодо надання користувачам надр прав на повне або часткове відчуження набутих ними прав спеціального користування ділянками надр.

“Беручи до уваги, що операції із застави, а також відчуження обʼєктів нерухомого майна, до якого належать ділянки надр, є об’єктами нарахування державного мита, то з метою недопущення втрат бюджетів Проєкт обовʼязково має бути доповнений нормами щодо порядку визначення вартості запасів корисних копалин ділянок надр, у тому числі й тих, що передаються до статутного капіталу субʼєкта господарювання до ст. 45 Кодексу”, – стверджують в ДПС.

 

Щодо паралельної дії нафтогазових спецдозволів

На думку ДПС, “не може бути підтриманою запропонована Проєктом паралельна дія передбачених Законом України “Про нафту і газ” спеціальних дозволів як така, що ускладнить виконання контролю за використанням надр, той час як вуглеводні є лише одним з численних видів корисних копалин”.

 

Щодо загального використання надр без отримання спецдозволів

В ДПС вважають, що “норми ст. 23 Кодексу (яка регулює порядок загального використання ділянок надр, тобто без отримання спеціального дозволу і без отримання економічної вигоди від реалізації отриманого права використання надр) мають бути узгоджені зі ст. 38 базового Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” щодо безоплатного без закріплення за окремими особами права громадян задоволення життєво необхідних потреб у складі домогосподарств”. Для цього в ДПС пропонують викласти ст. 23 Кодексу в такій редакції:

“Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок, що внесені до державного земельного кадастру в порядку, визначеному законодавством, мають право у порядку загального використання природних ресурсів без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті такими землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств, а також підземні води в обсязі до 13 кубічних метрів на місяць на одного члена домогосподарства”.

 

Щодо узгодження змін проектів з Кондиціями

В ДПС звертають увагу, що надрокористувачі складають Кондиції та обґрунтовують оцінку економічної вигоди використання запасів корисних копалин ділянки надр саме за визначеною Кондиціями сукупністю параметрів гірничого проєкту, а відтак, “ст. 51 Кодексу має встановлювати заборону внесення змін у проєкти розробки таких запасів, які відмінні від затверджених Кондицій”.

“Разом з тим слід зазначити, що чинна система погодження проєктів гірничих робіт є одним із елементів державного нагляду за раціональним використанням ділянки надр, зокрема, за дотриманням надрокористувачами прийнятих на себе зобов’язання щодо обсягів використаних надр, які відповідно до розроблених ними Кондицій мають забезпечити раціональне використання надр, зокрема у частині очікуваної економічної вигоди як власника надр  ̶  Українського народу, так і надрокористувачів”, – відзначають у ДПС.

Загалом, в ДПС вважають, що “з огляду на викладене, Проєкт [4187д] може бути підтриманим за умови доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень”.

Нагадаємо, 03.02.2021 Верховна Рада провалила законопроект 4187 у першому читанні (автор основного законопроекту 4187 Павло Якименко, автор альтернативного 4187-1 Олег Бондаренко).  03.03.2021 законопроект 4187 було доопрацювано Комітетом Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, і згодом під номером 4187д передано для подальшого розгляду народними обранцями. Дата розгляду 4187д в сесійній залі наразі не відома.

25.03.2021 Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 122/2021, яким ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 “Щодо стану справ у сфері надрокористування”, відповідно до якого Кабінет Міністрів України має забезпечити супроводження у Верховній Раді України  законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування” (реєстраційний № 4187).

 

Читайте також: Ризикована дерегуляція надр. Чому Верховна Рада провалила законопроект 4187?

Читайте також: В Держпраці прокоментували законопроекти Павла Якименка і Лесі Василенко

Читайте також: Леся Василенко: “Сплячі ліцензії” – зона відповідальності Кабміну і Держгеонадр

Читайте також: Мовчання санкційних надр. Про що (і про кого) не кажуть в РНБО і Держгеонадр?