Тарас Кузьмич: Площі “Будинку Книги” здавалися в оренду за 1 гривню на рік!

В грудні 2020 р. НАК “Надра України” продала іншій НАК  – “Нафтогазу України” компанію “Надра Юзівська”. Про ціну – 15 млн дол. – стало відомо з інтерв’ю NADRA.info очільника НАК “Надра України” Тараса Кузьмича. Минуло 4 місяці, і ми вирішили поцікавитися долею цих коштів. А також, чому досі не перевиставили на продаж “Будинок Книги” у Львові, і на якому етапі проект нового керносховища в Полтаві?

 

Про “Надра Юзівська” 

NADRA.info: НАК “Нафтогаз України” вже розрахувалася за ТОВ “Надра Юзівська”?

Тарас Кузьмич: Так, “Нафтогаз України” здійснив повний розрахунок згідно з умовами договору.

 

Яку частину від 15 млн дол. було сплачено (чи буде сплачено?) до державного бюджету як дивіденди державі?

Розмір дивідендів буде визначатися за результатами фінансово-господарської діяльності Компанії за 2021 рік після встановлення Кабінетом Міністрів України базового нормативу на виплату дивідендів, але не менше 30%. Орієнтовно, на рівні 120 млн грн.

 

Як НАК “Надра України” вже розпорядилася (планує розпорядитися) отриманими коштами? В зимовому інтерв’ю NADRA.info Ви говорили, що витратите кошти на переоснащення дочірніх підприємств. Чиї активи, і що вже оновили? Хто і що на черзі?

Реально, майже половина від отриманої суми – кошти, які сплачуються до бюджету, це податок на прибуток та дивіденди. 

Також з початку року Компанією надано більше 27 млн грн фінансової допомоги дочірнім підприємствам. За рахунок фінансової допомоги, яку ми даємо, вони покривають внески на соціальне страхування, здійснюють платежі до пенсійного фонду. Тобто, ці гроші йдуть у бюджет.

Завдяки цьому вдалося забезпечити стабільну господарську діяльність збиткових дочірніх підприємств, своєчасність виплат ними податків та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, а також заробітної плати працівникам.

По збанкрутілому в 2013 році ДП “Полтавнафтогазгеологія” сплатили близько 2 млн грн боргів по заробітній платі перед колишніми працівниками підприємства. Це борги попередніх періодів і НАК не зобов’язана гасити цю заборгованість, але ми це зробили.

І звісно, по нашому флагману ДП “Укрнаукагеоцентр”, яке є прибутковим, як і планувалося, направлена частина власних коштів для переоснащення матеріально-технічної бази дочірнього підприємства, проводиться значна робота з метою збільшення обсягів виробництва та прибутку. 

Враховуючи наростаючу актуальність екологічних питань та значну увагу, яку приділяють їм і місцеві громади, і органи влади, і виробничі компанії ми розширюємо спектр виконуваних робіт з екологічного моніторингу шляхом придбання сучасних газоаналізаторів, які можуть визначати до 60 різних сполук, впроваджуємо застосування квадрокоптерів для проведення інженерних вишукувань, що значно скорочує час проведення робіт. 

З метою виконання повного комплексу дослідження свердловин буде придбана геофізична лабораторія з відповідним обладнанням для проведення каротажних досліджень. Створюється окрема гідрогеологічна лабораторія та умовна “гідрогеологічна партія”, яка буде забезпечена відповідним обладнанням для повного циклу робіт, від проектування робіт, буріння та дослідження водних свердловин, відбір проб води та їх лабораторні дослідження. 

Також, за рахунок коштів Компанії плануємо створити на базі ДП “Укрнаукагеоцентр” Державне сховище геологічної інформації та кам’яного матеріалу. 

 

До речі, щодо виплати заборгованості перед колишніми працівниками ДП “Полтаванафтогазгеологія”. На сайті НАК “Надра України” повідомлялося про рішення погасити заборгованість ДП “Полтаванафтогазгеологія” перед його колишніми працівниками. Цитую: “Як повідомляють у НАК, погашення заборгованості відбувається за рахунок власних коштів Компанії” – це кошти, отримані від продажу ТОВ “Надра Юзівська”?

Це власні кошти Компанії, отримані за результатами господарської діяльності.

 

НАК як материнська компанія не зобов’язана гасити ці борги збанкрутілого ДП “Полтавнафтогазгеологія”, а чому тоді надається фінансова допомога?

НАК хоч, як кажете, і материнська компанія, але, згідно із своїм статутом та статутами ДП не відповідає за зобов’язаннями дочірніх підприємств, так як вони є окремими юридичними особами, самостійно здійснюють діяльність та несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями. Але, крім юридичної сторони, є ще соціальна, якою ми опікуємося. Тому, дочірні підприємства дотуються материнською компанією в межах її фінансових можливостей за рахунок фінансової допомоги, а борги збанкрутілого ДП “Полтавнафтогазгеологія” гасяться шляхом укладення договорів про переведення боргу. Зараз здійснюємо погашення боргів перед колишніми працівниками ДП по невиплаченій заробітній платі згідно ухвали суду від 22.04.2011 р., якою був затверджений перший реєстр кредиторів.

В поточному році укладено більше 130 таких договорів, по яких вже сплачено кошти. 

Окрім того, ми постійно опікуємось питанням оздоровлення дочірніх підприємств, які вже довгий час перебувають на межі банкрутства. Мова йдеться про ДП “Західукргеологія” та ДП “Чернігівнафтогазгеологія”, які колись були найпотужнішими підприємствами галузі у західному та північному регіонах нашої країни. Зараз ми боремося за їх досудову санацію щоб уникнути банкрутства за сформовані в попередні роки податкові борги.

Переглянули існуючу останні роки систему надання фінансової допомоги цим підприємствам, концентруючи увагу на раціональному використанню оборотних коштів підприємств та оптимізації їх витрат, за рахунок цього, навіть в умовах карантинних обмежень, “Чернігівнафтогазгеологію” та “Західукргеологію” в поточному році вдалося вивести в невеликий плюс. 

Звісно, нам довелося піти на кардинальні кроки заради збереження підприємств. І слід зазначити, що їх фінансова стійкість почала зростати. Протягом останніх двох кварталів поточні витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, підприємства поступово виходять на рівень самоокупності.

Але це не означає, що підприємства залишаться без фінансової підтримки з боку материнської Компанії в питанні погашення податкових боргів, накопичених в попереднє десятиліття.

 

Про “Будинок Книги”

Чому досі не перевиставили на продаж “Будинок Книги” у Львові? Передумав потенційний покупець, чи… продавець? 

Спочатку покупець не знайшовся за результатами проведеного аукціону, а потім змінилися обставини в нас.

Ми продавали будівлю за стартовою ціною 445 млн грн згідно із оцінкою. “Будинок книги” був визначений як найбільший актив, продаж якого дасть змогу погасити всі борги ДП та уникнути їх банкрутства.

Але, фактично, роль такого активу виконала угода з продажу корпоративних прав “Надра Юзівська”. 

Завдяки цьому, “Будинок книги” на сьогодні використовується для отримання стабільних доходів від здачі в оренду.

Компанією було доручено ДП “Західукргеологія”, як балансоутримувачу, переглянути всі діючі договори оренди в бік збільшення орендної плати та відповідності їх умов сьогоденню. В цьому напрямку була проведена значна робота.

 

Хто сьогодні орендує “Будинок Книги”, і скільки платить за оренду? Будь ласка, дайте повний перелік орендарів і суму сплачених орендних платежів за останні роки.

Загалом більше 35 договорів оренди.

Повний перелік орендарів та сплачених орендних платежів — це комерційна таємниця.

 

Як ставки оренди змінювалися у 2020-2021 рр.? Яких результатів вдалося досягнути завдяки перегляду ставок оренди? 

Змінювалась виключно в бік збільшення. 

Порівняно з попередніми умовами договору орендна плата збільшилась від 50 до 140 %, про що укладені додаткові угоди з орендарями. 

Крім того, наразі проводиться робота щодо звільнення або зменшення площ орендованого майна на Міцкевича, 8 по договорах з окремим орендарями, яким в попередні роки були передані значні площі (понад 800 кв.м. !) за 1 грн в рік як для державного майна. Але “Будинок книги” — майно Компанії, і в умовах такого фінансового стану ДП “Західукргеологія”, подальша пролонгація цих договорів на цих умовах є неприйнятною. 

 

Чи розривали договори оренди? З ким? Чи з’явилися нові орендарі?

Так, загалом 16 договорів розірвано. Це стосується недобросовісних орендарів, які передавали  орендоване майно в суборенду без письмового дозволу НАК та ДП, за  ціною, значно вищою, ніж орендна плата. Більше того, вказані орендарі порушували свої зобов’язання щодо своєчасного та повного розрахунку з ДП “Західукргеологія”.

З такими орендарями були достроково припинені договори оренди та укладені договори оренди напряму з їх суборендарями, що забезпечило збільшення доходів для дочірнього підприємства у зв’язку із збільшенням суми орендної плати близько 1 млн грн загалом.

 

Про інформаційні атаки в ЗМІ

Як прокоментуєте атаки відносно Вас особисто і НАК, які час від часу можна спостерігати в деяких українських медіа і Facebook? 

Раніше було багато публікацій та галасу довкола продажу “Будинку Книги”, НАК отримала багато звернень та запитань щодо вказаної будівлі від представників комерційних структур, ЗМІ та громадян.

Думаю, що ви знайомі з цими публікаціями, це і відносно того, що Кузьмич виставить Будинок книги на аукціон за 2 млн грн чи за 10 млн грн,  і відносно того, що вже існує конкретний покупець Будівлі. 

Як бачите, це все не знайшло свого підтвердження. І стартова ціна була 445 млн грн, і покупця немає за результатами оголошених торгів.

Зрозуміло, що це були спроби маніпулювання суспільною думкою, викривлення інформації та поширення безпідставних звинувачень.

Також, періодично до НАК надходять багато безпідставних запитів від громадян або організацій щодо надання їм публічної інформації. А насправді цікавляться машинами, на яких їздить Кузьмич та його родина, або нерухомістю. Ліпше запитуйте відносно професійних досягнень на займаній посаді — розповім із задоволенням.

 

Хто може за цим стояти?

Вважаю, що не варто цим перейматися та коментувати. Можу сказати одне, що це люди, які переслідують власні корисні інтереси, а не хвилюються за правду. 

Одним з таких “борців за справедливість” є колишній директор ДП “Полтавнафтогазгеологія”, за діяння якого НАК розплачується до цього часу. По одній з таких публікацій нами подано позов до суду про спростування недостовірної інформації (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94419294 ). 

Тому, коментувати в подальшому всі інші подібні статті не вбачаю за потрібне.

 

Про нові проекти і керносховище

Які нові проекти взяли в роботу НАК і дочірні підприємства у 2021 році? Що і для кого робите? 

Одним із нових проектів, які взяв в роботу НАК і його дочірнє підприємство у 2021 році є створення Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу на базі дочірнього підприємства Компанії – ДП “Укрнаукагеоцентр”.

Геологічна інформація, яка створена дочірніми підприємствами НАК за результатами проведених геологорозвідувальних робіт, є державною власністю, зберігається дочірніми підприємствами та згідно вимог чинного законодавства підлягає передачі  до Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу.

 

Як Ви оцінюєте підготовку до будівництва Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу? 

Підготовка до створення Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу станом на сьогодні знаходиться на стадії оформлення земельної ділянки, розроблення проекту та погодження технічної документації.

 

Коли для керносховища почнуть будувати приміщення? Вже відомо, де саме воно буде розташоване, конкретна адреса?

Створення керносховище планується на базі ДП “Укрнаукагеоцентр”, яке знаходиться за адресою – м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 53.

Терміни та етапи робіт будуть визначені після підготовки та затвердження технічної документації.

 

Проект Державного сховища геологічної інформації та кам’яного матеріалу вже затвердили? 

Ще ні.

 

Скільки коштів буде інвестовано у будівництво керносховища? Хто виділить ці кошти? Вони вже є, чи їх ще належить залучити? Якщо залучити – у кого і на яких умовах? 

Створення вказаного керносховища Компанією планується здійснювати за кошти, отримані від продажу корпоративних прав “Надра Юзівська”, але приблизна вартість проекту наразі ще обраховується ДП “Укрнаукагеоценр”, яке буде виступати підрядником по даному проекту.

 

Читайте також: Виробник вапна в Івано-Франківській області отримає “інвестиційну няню”

Читайте також: Піщана справа: кому в ОГП нарахували збитків на понад півмільярда гривень?

Читайте також: Скільки охочих купити ОГХК нарахували у Фонді держмайна?

Читайте також: Хто отримав спецдозволи на користування надрами у березні 2021 р.?

Читайте також: Геоінформ готує до запуску Національний геологічний портал

 

Автор фото Олег Петрасюк, Yesterday & Tomorrow