Іван Сковрон: Чи відкриє так звана «мала реформа» двері бізнесу у доступі до надр?

Авторський блог

Сьогодні, коли Україна воює з Росією, говорити про залучення інвестицій на державному рівні досить складно, принаймні, до завершення війни та остаточної перемоги України. І зараз, першочерговим завданням держави, мало б бути збереження та підтримка діючого бізнесу, створення інвестиційного клімату тощо.

Так, наприкінці липня Уряд України вкотре змінив правила доступу до надр. У профільних Держгеонадрах ці зміни вже встигли назвати «малою реформою» надрокористування. 

В Геологічній інвестиційній групі детально розібрали «нові правила», зокрема, зміни до постанови КМУ №615 (зміни від 26 липня 2022 року) та у цій статті даємо авторську відповідь на питання, як зміни Уряду вплинуть на процедуру проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

 

Що стало швидше і простіше

Згідно з новими змінами, розширюються сфери використання електронного документообігу. Відтепер, крім протоколу аукціону, за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписуватиметься також договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами. Раніше усі документи доводилось підписувати виключно в паперовій формі і цей процес тривав більше місяця.

Також очікуємо на створення умов для підписання кваліфікованим електронним підписом угоди про умови користування надрами, яка є невід’ємною частиною дозволу. 

Разом із купівлею спеціального дозволу, надрокористувач отримує можливість купити геологічну інформації по ділянці надр чи родовищу.  Перед цим, для того, щоб інвестор зміг придбати геологічну інформацію, доводилось окремо підписувати ще один договір з Держгеонадрами.

Однак, звертаємо увагу на те, що у майбутньому після отримання дозволу, можуть виникнути питання щодо її фактичного передання надрокористувачу, адже може скластися ситуація, коли така інформація буде відсутня. Тобто держава в окремих випадках буде вимагати оплати за те, чим вона фактично не володіє. 

Скоротились строки проведення аукціонів. Згідно нових правил, термін до проведення аукціону скоротився в 2 рази. Для перших аукціонів – це 20 календарних днів з дати розміщення оголошення, для повторних – 15 календарних днів. 

Як не допустити зрив аукціонів з продажу спецдозволів: 

Законодавець стверджує, що протягом 2021 року відбулися системні зриви електронних аукціонів, коли учасники торгів значно завищували цінову пропозицію, та відмовлялися вносити сплату за лот в установлений законодавством строк. Такі дії стосувались певних лотів, зокрема, спеціальних дозволів на користування ділянками надр з покладами піску, мідних руд, де сума гарантійного внеску в середньому становить 10 000 – 20 000 гривень. Відтак, стосовно лотів, виставлених у 2021 році, 107 учасників, які були визнані переможцями електронних торгів, позбавлені права на отримання дозволу з причин несплати вартості лоту, відмови від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу.

Для недопущення таких зривів в майбутньому, встановлюється мінімальний розмір гарантійного внеску, який становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 5 000 000 (п’яти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 10 000 000 (десяти мільйонів) гривень – для вуглеводнів та 500 000 (п’ятисот тисяч) гривень – для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Крім цього, учасник, який зайняв друге місце, не зможе відмовитися від очікування до повного завершення аукціону.

Впевнені у тому, що це нововведення максимально мінімізує кількість зірваних аукціонів в майбутньому. Однак вважаємо, що окрім позитивного впливу, воно матиме також негативний наслідок, адже доступ до надр стає дорожчим. І це, свого роду, перевірка на фінансову спроможність потенційного надрокористувача.

Якщо для вуглеводних, стратегічних, зокрема, алюмінієвих, залізних, літієвих, марганцевих, мідних, титанових металічних руд та неметалічних корисних копалин, таких як: барит, графіт, сіль калійна, флюорит – така сума є обгрунтованою, адже надрокористувач розуміє, що матиме значно більші витрати по інвестуванню. Натомість, для «будівельних» корисних копалин, де потреба у значних капіталовкладеннях відсутня, у всякому разі в перші кілька років, – вважаємо невиправданим. 

Тому, швидше за все, аукціони на будівельну сировину, або не будуть оголошуватися, або будуть провалюватися, через відсутність достатньої кількості учасників.

Враховуючи ті руйнування, які завдала нам війна, гостра потреба у будівельних корисних копалинах точно буде. Тому, така політика держави у цій сфері, виникає чимало запитань. Єдиним поясненням таких змін є лише те, що ця ідея з’явилася за кілька місяців до повномасштабного вторгнення росії. Однак вважаємо, що для подолання нових викликів, повинні генеруватися свіжі ідеї.

У такому випадку потрібно шукати компромісні варіанти, в яких нові розміри гарантійних внесків не повинні поширюватися на аукціони, які відбулися вперше, та на повторні аукціони, що були оголошені у зв’язку із визнанням першого аукціону таким, що не відбувся через відсутність достатньої кількості учасників. Враховуючи те, що більша частина аукціонів не зривається, а успішно завершується з першої спроби.

 

Де держава хоче заробити більше?

Змінюється розмір початкової ціни лота повторного аукціону. Відтепер, початкова ціна лота першого повторного аукціону становитиме 75 відсотків від початкової вартості аукціону, що відбувся вперше, а для другого повторного ця сума становитиме 50 відсотків від початкової вартості того ж аукціону. Замість 50 відсотків від первинної ціни для всіх повторних аукціонів.

Вважаємо, що це нововведення вплине на аукціони, в яких потенційні учасники вважатимуть завищеною початкову ціну лота.

Ці зміни не вплинуть на повторні аукціони з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних), для всіх потреб, адже початкова ціна лота дозволу у цьому разі становитиме 100 відсотків початкової ціни цього лота.

Також ситуація не зміниться, у разі позбавлення переможців права на отримання дозволу, адже у цьому разі початкова ціна лота повторних аукціонів становитиме 100 відсотків першої початкової ціни такого лота.

 

Яким чином в Україні можуть підвищити рівень прозорості галузі? 

Згідно змін, інформація про кінцевого бенефіціарного власника заявника буде оприлюднюватися в електронній системі Prozorro.Sale. Це нововведення, в першу чергу, спрямоване на виконання міжнародних зобов’язань України у зв’язку з приєднанням до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, а також на імплементацію актів законодавства Європейського Союзу в частині підвищення прозорості господарської діяльності у видобувних галузях. Якщо заявники будуть чесно виконувати встановлені вимоги або буде створений дієвий механізм виявлення та покарання порушників, це нововведення справді сприятиме прозорості у видобувній галузі.

Окремо звертаємо увагу на різницю в обсязі даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника. З незрозумілих для нас причин, Постановою їх вимагається значно більше.

В розумінні Закону України такими відомостями – є лише прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, країна громадянства та постійного місця проживання, дата народження, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). 

В розумінні Постанови таких відомостей вимагається більше, зокрема, окрім вищенаведених,  – країна громадянства (підданства), а в разі коли кінцевий бенефіціарний власник іноземець є громадянином (підданим) декількох країн – усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). 

Вважаємо, що вимога Постанови в такій редакції не сприяє захисту персональних даних кінцевого бенефіціарного власника заявника та безсумнівно є втручанням в його особисте життя.

 

Яких змін насправді вимагає галузь?

Насамперед, пропонуємо зменшити кількість обставин за яких, аукціон вважається таким, що не відбувся. У випадку, коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки, аукціон має вважатися таким, що відбувся, адже це положення змушує потенційних надрокористувачів створювати фіктивну конкуренцію. Насправді вона не стимулює розвиток конкуренції, адже дозвіл все ж купується за початкову ціну з надбавкою у розмірі кроку аукціону.

Крім того, у випадку, коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону, аукціон має вважатися таким, що відбувся. Вважаємо, це положення в чинній редакції є не справедливим, адже держава оголосила початкову ціну продажу, а цим положенням змушує додатково заплатити ще за крок аукціону. Тому, якщо держава має на меті отримати більше коштів, пропонуємо дорожче оцінювати початкову вартість дозволів, які виставляються  на аукціон. Відповідно, змінюється сама методика обрахунку.

 

Яких наслідків варто очікувати?

На нашу думку, зазначені зміни в певній частині й справді сприятимуть дебюрократизації окремих етапів процедури аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Однак, швидше за все, вони негативно вплинуть на розвиток галузі загалом. 

Можливо, наше твердження все ж є помилковим і прийняті зміни насправді стануть «малою реформою»  сфери надрокористування.

 

Автор блогу: Іван Сковрон, юрист Геологічної інвестиційної групи 

Світлини надані автором