Перша літієва УРП: чому перемогла Dobra Lithium? Розкрито фінальний протокол конкурсу

Переможця обрали майже одностайно, але без участі місцевої громади

Міністерство економіки та довкілля надало на запит Інформаційного агентства NADRA.INFO копію протоколу № 10 засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо ділянок корисних копалин, крім ділянок нафтогазоносних надр, що відбулося 08 січня 2026 р., і під час якого було визначено переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції в межах родовища «Ділянка Добра».

Як випливає із Протоколу, компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC (Делавер, США; в тексті Протоколу – «Добра Літіум Холдінгс ДжейВі, ЛЛС» чи «Добра Літіум») перемогла єдиного суперника – українську компанію ТОВ «Європейський Літій Україна» (в тексті Протоколу – «Євролітій Україна» та ін.) із рахунком 93 : 37 балів.

Члени Міжвідомчої комісії віддали перемогу Dobra Lithium за всіма критеріями.

В засіданні Міжвідомчої комісії брали участь 13 членів:

• Олексій Соболев (на дату засідання – Міністр економіки, довкілля та сільського господарства, співголова Міжвідомчої комісії щодо ділянок корисних копалин, крім ділянок нафтогазоносних надр; після переформатування Уряду приєднався до команди Володимира Зеленського в Офісі Президента);
• Костянтин Марʼєвич (Державний секретар КМУ, заступник співголови Міжвідомчої комісії);
• Наталія Семенова (головний спеціаліст Департаменту з питань безпеки життєдіяльності, охорони навколишнього природного середовища та агропромислового комплексу Секретаріату КМУ, секретар Міжвідомчої комісії);
• Єгор Перелигін (заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства);
• Олег Гоцинець (Голова Державної служби геології та надр України);
• Юрій Драганчук (заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції);
• Олена Ференс (заступник Міністра юстиції);
• Сергій Лисеюк (заступник Голови Державної податкової служби);
• Володимир Гончарук (заступник Голови Державної служби з питань праці);
• Максим Шойко (заступник Керівника Апарату Ради національної безпеки і оборони);
• Андрій Мотовиловець (народний депутат України, «Слуга Народу»);
• Дмитро Наталуха (на дату засідання – народний депутат України, «Слуга Народу»; від 14 січня 2026 р. – Голова Фонду державного майна України);
• Дмитро Кисилевський (народний депутат України, «Слуга Народу»).

Голосів проти не було. 12 членів Комісії проголосували за пропозицію щодо визначення переможцем конкурсу компанії Dobra Lithium, утримався тільки Олег Гоцинець, рішення про відставку якого з посади Голови Держгеонадра було прийняте Кабміном 07 січня, а в день засідання Комісії – опубліковане (окремим пунктом у Протоколі відзначено, що Голова Держгеонадра «утримався від оцінки поданих інвесторами заяв без пояснення причини, при цьому зазначив про відсутність зауважень і застережень до них»).

Зауважимо також, що ми просили надати дані про персональне оцінювання кожним членом Комісії кожної заяви учасників Конкурсу. В Міністерстві заявили, що наданий протокол № 10 – єдиний документ, що містить такі дані.

Також ми просили надати копії заяв обох учасників Конкурсу. В Міністерстві надали копії документів, отриманих тільки від ТОВ «Європейський Літій Україна», посилаючись на те, що «заява «Добра Літіум Холдінгс ДжейВі, ЛЛС» визначена компанією як конфіденційна інформація».

Публікуємо дослівно результати оцінювання заявок, відповідно до копії протоколу № 10 засідання Міжвідомчої комісії від 08 січня 2026 р. (повну сканкопію документу див. нижче):

“…

1. Програма робіт на ділянці надр забезпечує найбільш комплексні та раціональні умови використання природних ресурсів (максимальна кількість балів – 20).

«Добра Літіум» планує здійснити геологічне вивчення ділянки Добра в два етапи. Програма початкового періоду геологічного вивчення (перші 2,5 роки Проєкту) передбачає пошукові роботи на двох рудопроявах літію – Надія і Станкуватське на глибину приблизно 300 метрів, а також рудопрояву вольфраму Лутківське. Ця програма передбачає буріння 211 розвідувальних свердловин (загальним обсягом буріння понад 63,3 тис. погонних метрів), включаючи 15 свердловин на рудопрояві вольфраму.

«Добра Літіум» очікує, що за базовим (найбільш вірогідним) сценарієм на Ділянці Добра будуть підтверджені 62-65 млн тонн видобувних запасів літійвмісних мінералів, а за розширеним сценарієм – 80-85 млн тонн.

На другому етапі геологічного вивчення (паралельно зі спорудженням шахт та збагачувальної фабрики) «Добра Літіум» планує провести додаткові роботи, зокрема, на глибинах від 300 до 500 метрів. За результатами додаткових геологорозвідувальних робіт показник видобувних запасів літійвмісних мінералів може збільшитися до 82-85 млн тонн за базовим сценарієм і до 110-125 млн тонн за розширеним сценарієм.

«Добра Літіум» бере зобов’язання здійснення мінімальних гарантованих інвестиції в 15 млн дол. США у програму початкового геологічного вивчення, а загальний обсяг інвестицій в геологорозвідку може скласти 30-33 млн дол. США.

«Добра Літіум» у разі позитивних результатів геологічного вивчення, аудиту запасів та попереднього ТЕО Проєкту, планує протягом наступних 4,5 – 5 років виконати паралельне будівництво двох шахт сумарною потужністю видобутку літійвмісних мінералів приблизно 3 млн тонн на рік протягом 21-22 років, відповідно, на рудопроявах Надія і Станкувацьке. Заявник також планує будівництво заводу зі збагачення видобутих літійвмісних мінералів в приблизно у 246 тисяч тонн/рік сподуменового та 286 тисяч тонн/рік петалітового концентратів та створити/побудувати необхідну виробничу інфраструктуру – прокласти лінії електропередачі, створити системи газопостачання, водопостачання та водовідведення, побудувати (реконструювати) під’їзні дороги тощо.

Загальний обсяг початкових капітальних інвестицій за базовим сценарієм у видобуток та збагачення складає 505-533 млн доларів США, а також 115-120 млн дол. США в капітальний ремонт та модернізацію основного технологічного обладнання під час роботи. Якщо в результаті додаткового геологічного вивчення показники видобувних запасів літійвмісних мінералів збільшаться до 82-85 млн тонн, Компанія не планує збільшувати потужність вже діючих (або в стадії будівництва) двох шахт, а продовжить видобуток в 3 млн тонн літійвмісних мінералів на рік і їх збагачення ще протягом додаткових 7 – 10 років (або загалом 28-32 років). Відповідно, очікуваний загальний обсяг капітальних інвестицій, а Проєкт збільшиться до 720-760 млн дол. США.

Якщо за результатами початкового геологічно вивчення (перші 2,5 роки Проекту) «Добра Літіум» підтвердиться обсяг видобувних запасів літійвмісних мінералів у 80-85 млн тонн, то компанія планує будівництво двох шахт із сумарною річною потужністю видобутку вже не 3, а близько 4 млн тонн літійвмісних мінералів протягом 21-22 років та їх збагачення в 0,7-0,71 млн тонн літієвих концентратів на рік. У такому випадку обсяг початкових капітальних інвестицій у будівництво більш потужних (ніж за базовим сценарієм) шахт та збагачувальної фабрики збільшиться до приблизно 606-632 млн дол. США (776-812 млн дол. США з врахуванням капітальних інвестицій в пошукові роботи та в модернізацію і капремонт основного технологічного обладнання).

«Добра Літіум» заявляє про готовність розглянути можливість будівництва заводу із переробки вироблених в рамках УРП проєкту на ділянці Добра концентратів у гідроксид (карбонат) літію акумуляторної якості (із вмістом літію > 99,9%). Проте реалізація Проекту врозширеному форматі, включно із переробкою літієвих концентратів, можлива, на думку заявника, лише за умови відповідних змін до Закону «Про угоди про розподіл продукції».

При включенні до літієвого проєкту за базовим сценарієм також і переробки «Добра Літіум» може виробляти щорічно приблизно 50-55 тис. тонн гідроксиду (карбонату) літію (додатковий обсяг капітальних інвестицій – 750-800 млн дол. США). В такому форматі загальний обсяг капітальних інвестицій у пошук, видобуток, збагачення та переробку за базовим сценарієм може становити приблизно 1,385-1,468 млрд дол. США.

За розширеним сценарієм (при потужності видобутку 4 млн тонн літійвмісних мінералів на рік) можливо виробляти 65-70 тис. тонн гідроксиду (карбонату) літію. У такому випадку додатковий обсяг капітальних інвестицій складе 940 – 1 000 млн дол. США. Загальний обсяг капітальних інвестицій у Проект за таким сценарієм може становити близько 1,716-1,812 млрд дол. США.

«Євролітій Україна» в рамках програми геологічного вивчення з інвестицією в 12,337 млн дол. США пропонує, серед іншого, пробурити 106 свердловин середньою глибиною 300 метрів (31 тис. погонних метрів буріння) та очікує отримання показника видобувних запасів літійвмісних мінералів на ділянці Добра в 86,5 млн т. Буріння буде виконуватися протягом двох черг: перша черга – 26 свердловин у серпні-вересні 2026 р.; друга черга – 82 свердловини у червні-вересні 2027 р.

На основі зазначеної ресурсної бази «Євролітій Україна» планує видобувати щорічно незазначений в заявці обсяг літійвмісних мінералів, і виробляти 300 тис. тонн літієвих концентратів. Середньогалузеві пропорції між обсягами видобутих літійвмісних мінералів та вироблених літієвих концентратів приблизно 5,6 до 1, дозволяють припустити, що потужність шахти в рамках заяви «Євролітій Україна» може скласти близько 1,7 млн тонн видобутку літійвмісних мінералів на рік протягом 50 років. Очікувані інвестиції в видобуток і збагачення літійвмісних мінералів – 500 млн дол. США.

Також «Євролітій Україна» пропонує здійснити додаткову інвестицію в 1 млрд дол. США і побудувати завод із переробки виготовлених літієвих концентратів в гідроксид літію – високозбагачений літієвий продукт акумуляторної якості (вміст літію >99,9%).

Запропонована «Добра Літіум» програма початкового геологічного вивчення є більш обгрунтованою та деталізованою ніж у «Євролітій Україна». У заявці «Добра Літіум» кількість свердловин більша у 2 рази (211 свердловин проти 106), а місця їх буріння визначені на основі побудованої тривимірної моделі ділянки Добра (рудопроявів Надія та Станкуватське). На сьогодні в Україні не присутні іноземні бурильні компанії і є обмежена кількість бурильних станків та персоналу. Тому важливим є наявність листа компанії ТОВ «ЕЛКО-БУД» на адресу «Добра Літіум» щодо забезпечення вищезазначеного обсягу буріння у 211 свердловин в стислий строк в 14 місяців. Заявка «Добра Літіум» містить детальні переліки робіт із графіками їх виконання та попередні кошториси по кожному виду робіт із геологічного вивчення.

«Добра Літіум», на відміну від «Євролітій Україна», внесла пропозиції щодо пошуку та видобутку супутніх критично важливих металів – вольфраму, танталу та ніобію, які її акціонер – Техмет вже видобуває і збагачує на інших родовищах вже на етапі початкового геологічного вивчення (перші 2,5 роки Проєкту).

«Євролітій Україна» розглядає можливості оцінки супутніх компонентів лише після підтвердження промислових перспектив на літій і переходу до етапу його видобутку, збагачення та переробки.

В частині видобутку і збагачення перевага заяви «Добра Літіум» полягає, зокрема, і в пропозиції у випадку підтвердження видобувних запасів літійвмісних мінералів у 80-85 млн тонн побудувати дві шахти потужністю видобутку 4 млн тонн літійвмісних мінералів на рік їх збагачення в 0,7-0,71 млн тонн літієвих концентратів. «Євролітій Україна» при підтвердженні аналогічного обсягу запасів пропонує побудувати шахту із потужністю видобутку лише 1,7 млн тонн і виробництва 0,3 млн тонн літієвих концентратів на рік.

Заява «Євролітій Україна» місить пропозиції щодо обсягів інвестицій у видобуток і збагачення літійвмісних мінералів, які не повною мірою відповідають світовій практиці в цій сфері. Так, заявлені інвестиції в 500 млн дол. США у видобуток літійвмісних мінералів і їх збагачення в 300 тис. тонн літієвих концентратів в 1,6-2 рази перевищують обсяг інвестицій, здійснених в діючих проектах в Австралії (Altura, Finniss) та Канаді (James Bay, North American Lithium). Запропоновані інвестицій в 1 млрд дол. США в будівництво гідроксидного заводу із потужністю переробки 300 тис. тонн літієвих концентратів приблизно вдвічі перевищують інвестиції в заводи-аналоги в інших країнах.

«Євролітій Україна» пропонує на гідроксидному заводі переробляти не тільки сподуменові, але й петалітові концентрати, попри відсутність на сьогодні таких технологій, що не дозволяє на етапі конкурсу оцінити реалістичність такого рішення.

Виходячи із вищенаведеного, за критерієм «програма робіт на ділянці надр забезпечує найбільш комплексні та раціональні умови використання природних ресурсів» пропонуємо наступні оцінки заявам:

• «Добра Літіум» – 19 балів.
• «Євролітій Україна» – 9 балів.

2. Технологічні рішення ведення робіт є найефективнішими (максимальна кількість балів – 2)

Компанія «Добра Літіум», спираючись на досвід свого акціонера – ТехМет пропонує системні технологічні рішення для видобутку та збагачення літійвмісних мінералів, зокрема спрямовані на мінімізацію витрат, підвищення якості продукції, підвищення безпеки персоналу тощо.

Серед технологічних рішень щодо видобутку шахтним методом: спорудження похилих шахтних стволів для транспортування рудної маси без вертикального підйомника; створення цифрової моделі кожної шахти; селективний видобуток і сортування літієвої руди; блочна схема видобутку літійвмісних мінералів із поступовим закладанням відпрацьованих виробок сумішшю «відходи від збагачення плюс цемент плюс пісок»; використання шахтної техніки на електротязі замість дизельних двигунів; система «вентиляція на вимогу»; використання автопілотів для видобувних комбайнів, навантажувачів та самоскидів.

Для збагачення літійвмісних мінералів пропонується застосовувати: технології DMS-сепарації (сепарація в густому середовищі) для їх розділення — на петаліт і сподумен, що дозволить вилучення в концентрат >60 % петаліту і до 90 % сподумену; магнітну сепарацію та селективну флотацію дрібної фракції для отримання петалітового концентрату акумуляторної якості; флотацію сподуменової руди із використанням колекторів на основі жирних кислот/амінів на високопродуктивних флотаційних машинах МETSO OUTOTEC (13 розробленням реактивів та їх дозування конкретно під сподуменові мінерали ділянки Добра) тощо.

Компанія «Євролітій Україна» у своїй заявці не надала конкретних пропозицій щодо технологічних рішень ведення робіт на родовищі Ділянка Добра, вказавши, що планує використати досвід компанії, який вона набула під час проєктування літієвого проєкту Вольфсберг (Австрія). Проте на австрійському родовищі є лише один літійвмісний мінерал – сподумен, в той час, як на родовищі Ділянка Добра їх два сподумен і петалітy співвідношенні приблизно 40% на 60%. Тому технологія збагачення проєкту Вольфсберг не може бути використана для збагачення літійвмісних мінералів для проєкту на родовищі Ділянка Добра. Також у заявці «Євролітій Україна» відсутні якісні показники сподуменового i петалітового концентрату, найперше вміст LiO2, що є ключовим показником для оцінки ефективності проєкту, визначення технологічних рішень для подальшої переробки концентрату тощо.

Виходячи із вищенаведеного, за критерієм «Технологічні рішення ведення робіт є найефективнішими» пропонуємо наступні оцінки заявкам:

• «Добра Літіум» – 2 бали,
• «Євролітій Україна» – 0,5 балів.

 

3. Пропозиції щодо розподілу продукції на користь держави (відсотків) у разі якщо їх умови є економічно більш вигідними, ніж передбачено у пункті 18 умов, та додаткові пропозиції щодо виконання умов конкурсу (сплата бонусу за підписання угоди, сплата за перший видобуток, тощо (максимальна кількість балів – 30)

Економічна привабливість пропозицій за критерієм №3 пункту 10 умов Конкурсу оцінюється за наступними параметрами:

1) Максимальна частка компенсаційної продукції.

«Добра Літіум» пропонує встановити максимальну частку компенсаційної продукції на рівні 65%, збільшуючи таким чином обсяг видобутої продукції, що становитиме загальну прибуткову продукцію та розподілятиметься між державою та інвестором.

«Євролітій Україна» у своїй заяві передбачає максимальну частину компенсаційної продукції на рівні 70% загального обсягу виробленої продукції, тобто на максимально можливому згідно з чинним законодавством рівні.

Таким чином, «Добра Літіум» попри високу капіталомісткість проєкту, починаючи з першого року запропонувала не 30%, а 35% виробленої продукції визначити як прибуткову продукцію, що розподілятиметься між сторонами. Такий ефект працюватиме на користь держави незалежно від цін, собівартості продукції чи будь-якого іншого фактору.

2) Пропорції розподілу та механізмів визначення частки держави у прибутковій продукції.

«Добра Літіум» запропонувала наступний розподіл продукції:

1. у разі якщо сума витрат, що підлягають відшкодуванню, дорівнює або перевищує 65% від загального обсягу виробленої продукції, частка держави у прибутковій продукції становитиме 5%.
2. у разі якщо сума витрат, що підлягають відшкодуванню, менше ніж 65%, частка держави зростає відповідно до рівня R-фактору:

• R-фактор < 1,0 → 10%;
• 1,0 ≤ R-фактор < 2,0 → 15%;
• 2,0 ≤ R-фактор <3,0 → 22%;
• 3,0 ≤ R-фактор < 4,0 → 28%;
• R-фактор ≥ 4,0 → 35%.

Для цілей визначення часток сторін у прибутковій продукції R-фактор розраховується як відношення накопичених компенсаційної та чистої прибуткової продукції інвестора до накопичених витрат інвестора.

«Євролітій Україна» запропонував наступний розподіл продукції:

1. у разі якщо фактичні витрати інвестора становлять 70% або більше від обсягу виробленої продукції, частка держави у прибутковій продукції фіксується на рівні 4%, незалежно від рівня цін.
2. у разі якщо фактичні витрати інвестора є нижчими за 70%, частка держави у прибутковій продукції змінюється залежно від цінових діапазонів на концентрат:

• до 2000 дол. США/т – 8%;
• 2001-3000 дол. США/т – 10%;
• понад 3000 дол. США/т – 15%.

Таким чином, пропозиція «Добра Літіум» відповідає типовій в міжнародній практиці моделі окупності, при якій держава отримує зростаючу частку в прибутковій продукції від 10% до 35% враховуючи повернення інвестицій та зростання кумулятивного економічного ефекту проєкту, та визначається через об’єктивний індикатор окупності проєкту – R-фактор, що відображає співвідношення між накопиченим фінансовим результатом та понесеними витратами. Такий підхід забезпечує пряму кореляцію між рівнем фактичної окупності проєкту та зростанням частки держави, що відповідає економічній логіці угод про розподіл продукції: чим вищий кумулятивний результат проєкту, тим більша частка прибуткової продукції спрямовується на користь держави.

Модель, запропонована «Євролітій Україна», має ціново-орієнтований характер зростання частки держави від 8% до 15%, тобто залежить від ринкових цін на продукцію, а не від показників ефективності проекту (фактичного рівня окупності, кумулятивного фінансового результату проєкту). Цим вводиться додатковий фактор ризику щодо виплат на користь держави. Враховуючи активний розвиток галузі, започаткування значної кількості нових проєктів та поступове зниження цін на сподуменовий концентрат протягом останніх двох років до 700-850 дол. США/тонну, такий підхід може привести до того, що частка держави у прибутковій продукції після відшкодування основних витрат інвестора залишиться на рівні 8% без можливості зростання незалежно від економічної ефективності проєкту.

При цьому зростання цін на літієвий концентрат, безпосередньо впливаючи на економічний результат проєкту, так само прискорять зростання частки держави у прибутковій продукції та за механізмом, запропонованим «Добра Літіум», проте у випадку падіння цін надалі, частка держави у прибутковій продукції залишиться на рівні 35% (або якщо ще не буде досягнутий максимальний рівень – продовжить збільшуватись), в той час як згідно з пропозицією «Євролітій Україна» вона буде зменшена залежно від рівня цін (до 8% при зменшенні цін нижче 2000 дол. США/т).

Пропозиція «Добра Літіум» передбачає більший показник мінімальної частки держави у прибутковій продукції на етапі відшкодування інвестором основного обсягу своїх інвестицій ніж «Євролітій Україна», а саме 1,75% проти 1,2% від загального обсягу виробленої продукції, що зумовлено одночасно нижчою граничною часткою компенсаційної продукції (65% замість 70%) та більшою часткою держави у прибутковій продукції (5% замість 4%).

Також, вже після відшкодування основних інвестицій, згідно з пропозицією «Добра Літіум» держава отримає більшу частку у прибутковій продукції як на початку цього етапу (10% проти 8%), так і при максимально можливому рівні (35% проти 15%). При цьому, згідно з пропозицією «Євролітій Україна», залежно від рівня цін, частка держави у прибутковій продукції може як зростати, так і зменшуватись, і ціна є єдиним фактором визначення пропорцій розподілу.

Таким чином, після повернення основних інвестицій, коли рівень компенсації складатиме близько 30%, а решта 70% складатиме прибуткову продукцію, то частка держави у прибутковій продукції складатиме від 5,6% до 10,5% від загального обсягу виробленої продукції згідно з пропозицією «Євролітій Україна» та від 7% до 24,5% від загального обсягу виробленої продукції згідно з пропозицією «Добра Літіум».

Перераховані показники не враховують надходження держави у вигляді податків та зборів.

Отже, фінансовий ефект для держави від двох заявок істотно відрізняється як на стартовій капіталомісткій фазі, так і на етапі зрілої експлуатації. У обох фазах реалізації проєкту заявка «Добра Літіум» створює для держави системно вищий економічний ефект порівняно із заявкою «Євролітій Україна».

3) Додаткові пропозиції щодо виконання умов Конкурсу: бонуси та інші платежі

«Добра Літіум» пропонує сплатити 100 млн дол. США у вигляді бонусів, включно з бонусом за підписання угоди та бонусом у зв’язку з рішенням перейти до етапу видобутку та збагачення.

«Євролітій Україна» пропонує сплату одноразового бонусу у розмірі 30 млн грн. (еквівалент 0,71 млн дол. США), який підлягає сплаті після отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Таким чином, пропозиція «Добра Літіум» комплексно покращує всі складові критерію №3, зменшуючи максимальний рівень компенсаційної продукції, збільшуючи мінімальну частку держави у прибутковій продукції на початковому етапі Проєкту, застосовуючи прогресивну шкалу зростання частки держави у прибутковій продукції від 10% до 35%, прив’язану до R-фактора (фактичної окупності), що забезпечить економічний ефект на користь держави на всіх етапах проєкту. Крім того, пропозиція передбачає сплату 100 млн дол. США у вигляді бонусів, включно з бонусом за підписання угоди та бонусом у зв’язку з рішенням перейти до етапу видобутку та збагачення.

Пропозиція «Євролітій Україна» відповідає мінімальним вимогам, але не демонструє економічно більш вигідних умов у частині максимального рівня компенсаційної продукції, мінімальної частки держави у прибутковій продукції, пропонує надалі частку держави у прибутковій продукції на рівні 8%, 10% або 15% залежно від рівня цін (тобто може бути як зростання, так і зменшення частки держави, при цьому протягом останніх 2-х років біржові ціни на концентрат тримаються на рівні менше ніж 2000 дол. США/т, що відповідає 8% частки держави у заявці). Крім того, заявка пропонує сплату одноразового бонусу після отримання спецдозволу у розмірі 30 млн грн. (0,71 млн дол. США).

Виходячи із вищенаведеного, за критерієм «пропозиції щодо розподілу продукції на користь держави (відсотків) у разі якщо їх умови є економічно більш вигідними, ніж передбачено у пункті 18 умов, та додаткові пропозиції щодо виконання умов конкурсу (сплата бонусу за підписання угоди, сплата за перший видобуток тощо», пропонуємо наступні оцінки заявам:

• «Добра Літіум» – 25 балів,
• «Євролітій Україна» – 12 балів.

4. Найкращі пропозиції щодо обсягу та умов інвестицій, у тому числі обсягу та умов мінімально гарантованих інвестицій (максимальна кількість балів – 5)

Згідно умов Конкурсу (п. 16 Постанови), мінімальний обсяг інвестицій у виконання геологорозвідувальних робіт має складати 12 млн дол. США, а в організацію видобутку та збагачення (первинної переробки) літійвмісних мінералів та інших металічних корисних копалин – 167 млн дол. США. Згідно конкурсних заявок обох учасників, запропоновані суми інвестицій перевищують зазначений мінімальний обсяг.

Заява «Добра Літіум» містить деталізовані інвестиційні пропозиції, із запропонованими обсягами та напрямками програми робіт із геологічного вивчення, видобутку та збагачення літійвмісних мінералів та супутніх корисних копалин, залежно від річних обсягів видобутку – 3 млн тонн (базовий сценарій) або 4 млн тонн/рік (розширений сценарій):

«Добра Літіум» планує здійснити приблизно 40% фінансування на етапі створення потужностей із видобутку та збагачення за рахунок власного капіталу для реалізації програми робіт з видобутку та збагачення (переробки).

Компанія «Євролітій Україна» пропонує наступні інвестиції в Проєкт, без деталізації робіт:

• Геологічне вивчення ділянки Добра – 12,337 млн дол. США
• Інвестиції у видобуток та збагачення літійвмісних мінералів – 500 млн дол. США
• Інвестиції в будівництво гідроксидного заводу – 1 млрд дол. США
• Всього – 1 512,3 млн дол. США

Запланована потужність гірничо-збагачувального комплексу розрахована на виробництво 300 тис. тонн/рік сподуменового і петалітового концентрату, що може передбачати видобуток приблизно 1,7 млн тонн/рік сирої руди. Потужність гідроксидного заводу не наведена.

Важливо зазначити, що заплановані інвестиції у видобуток і збагачення літійвмісних мінералів (294 дол. США/тонну руди) виглядають завищеними приблизно вдвічі, про що свідчать зіставлення з інвестиційною вартістю аналогічних проєктів у Австралії (Altura, Finniss) та Канаді (James Bay, North American Lithium) (140-180 дол. США/тонну руди). Вищий номінальний обсяг інвестицій сам по собі не означає кращих умов для держави без деталізації, потужностей і привʼязки до реального виробничого профілю.

Щодо будівництва гідроксидного заводу, то варто відзначити наступне. Зараз у світі доступна технологія виробництва гідроксиду літію лише зі сподуменового концентрату, із петалітового концентрату можна виробити тільки карбонат літію. Тобто передбачений в конкурсній заяві «Євролітій Україна» гідроксидний завод зможе переробляти лише сподуменовий концентрат.

З урахуванням вмісту у літієвій руді родовища Добра петаліту та сподумену в пропорції ~60%/40% обсяги виробництва сподуменового концентрату в форматі пропозиції «Євролітій Україна» складуть ~120 тис. тонн/рік, петалітового – ~180 тис. тонн/рік. Для переробки 120 тис. тонн сподуменового концентрату необхідний гідроксидний завод потужністю 12 тис. тонн/рік. Вартість будівництва такого заводу, виходячи з аналогічної вартості подібних заводів (Albemarle, Covalent, Tiangi – 19-25 тис. дол. США/тонну), складе 228-300 млн дол. США, що в 3-4 рази менше задекларованих інвестицій в будівництво гідроксидного заводу в 1 млрд дол. США.

Виходячи із вищенаведеного, за критерієм «найкращі пропозиції щодо обсягу та умов інвестицій, у тому числі обсягу та умов мінімально гарантованих інвестицій» пропонуємо наступні оцінки заявкам:

• «Добра Літіум» – 5 балів,
• «Євролітій Україна» – 2 бали.

 

5. Заходи з охорони навколишнього природного середовища (максимальна кількість балів – 4)

«Добра Літіум» в якості природоохоронного заходу планує здійснювати видобуток літійвмісних мінералів підземним методом, а не карʼєрним. За підрахунками учасника значений метод дозволить зберегти близько 6 500 гектарів орної землі для будівництва карʼєру, розміщення відвалів пустої породи та шламосховища, в той час, як для будівництва 2 шахт і збагачувальної фабрики знадобиться лише близько 100 гектарів землі.

Крім того, «Добра Літіум» планує застосовувати такі технології для забезпечення охорони довкілля:

1. Зменшення викидів пилу в атмосферу при видобутку літійвмісних мінералів через системи вентиляції шахт: а) використання циклонів і циклофенів у вентиляційних системах, які відокремлюють пил від повітря за допомогою відцентрової сили; б) використання пилоелектрофільтрів у вентиляційних системах для уловлювання мікрочастинок пилу; в) використання зібраного пилу для засипання відпрацьованих виробок шахт;
2. Зменшення викидів пилу в атмосферу при видобутку під час дроблення та збагачення літійвмісних мінералів: а) використання дробарок і млинів із замкнутими системами циркуляції, оснащеними системами збирання тавидалення пилу; б) використання пилоелектрофільтрів для уловлювання мікрочастинок пилу; в) очищення шахтної води та її повторне використання для підживлення замкнутої системи циркуляції збагачувальної фабрики;
3. Біологічна рекультивація відходів – використання біореагентів (бактерій) для переробки відходів від збагачення літійвмісних мінералів, що дозволить зменшити негативний вплив флотаційних (хімічних) реагентів на довкілля;
4. Технологічна рекультивація порушених гірничими роботами земель.

«Добра Літіум» передбачає застосовувати рамкову систему у сфері охорони довкілля, яка включає: а) оцінку та комплексну перевірку, б) інтеграцію та покращання показників, в) здійснення моніторингу, оцінку та ведення звітності. В заявці демонструється практика впровадження заходів із охорони довкілля в діяльності проєктних компаній ТехМет – Brazilian Nickel та Trinity Metals, які вже видобувають критичні мінерали зі скельних порід, та здійснюють їх подальше збагачення та переробку.

У заявці «Євролітій Україна» зазначено, що компанія ще не прийняла кінцевого рішення, у який спосіб планується здійснюватися видобуток літійвмісних руд на родовищі Ділянка Добра – шахтний чи карʼєрний.

Природоохоронний блок подано переважно у вигляді переліку моніторингових та контрольних заходів, зосереджених на спостереженні за станом довкілля, дотриманні нормативних вимог та оновленні звіту з ОВД 2018 року. Водночас, у заявці відсутні пропозиції щодо конкретних природоохоронних заходів у частині зниження шкідливих викидів у навколишнє середовище, ефективного водовикористання та зменшення негативного впливу на довкілля.

Так, відсутні заходи, направлені на зменшення викидів пилу в атмосферу під час видобутку та збагачення літієвих руд. Водокористування розглядається через призму моніторингу якості води із застосуванням датчиків та відбору проб. Водночас, відсутні пропозиції щодо використання шахтних вод у виробничому циклі збагачення руди, очищення та повторне використання технологічної води. Відсутні заходи рекультивації відходів збагачення для мінімізації негативного впливу на довкілля. Також немає заходів рекультивації порушених гірничими роботами земель.

Система моніторингу і контролю описана у загальному вигляді та зводиться до публічного інформування і проведення щорічного екологічного аудиту. Водночас, не визначено стандартів звітності, вимог до незалежності аудиту, механізмів залучення громадськості та процедур інтеграції результатів перевірок у систему управління.

Виходячи із вищенаведеного, за критерієм «Заходи з охорони навколишнього природного середовища» пропонуємо наступні оцінки заявам:

• «Добра Літіум» – 4 бали;
• «Євролітій Україна» – 1 бал.

На правах реклами

КУПУЙ СПЕЦДОЗВОЛИ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ТУТ

6. Рівень фінансового забезпечення запропонованої програми робіт на ділянці надр (максимальна кількість балів – 10)

«Добра Літіум» є компанією, спеціально створеною для участі в проєкті на Ділянці Добра на умовах УРП, і, відповідно, не має власних фінансових ресурсів для здійснення проєкту. Фінансове забезпечення виконання запропонованої програми має здійснюватись її акціонерами.

Згідно із наданою інформацією ТехМет має чисті активи у розмірі 991 млн дол. США станом на 31.12.2024 року, зокрема 30 млн дол. США грошових коштів на рахунку. Як зазначено в заяві Добра Літіум, з 2016 року ТехМет тільки від своїх акціонерів вже залучив інвестиції у розмірі понад 810 млн дол. США, зокрема 105 млн дол.США від DFC та 220 млн дол. США від катарського QIA. Найближчими тижнями ТехМет очікує збільшити свій капітал приблизно на 110 млн дол. США за рахунок внесків Міжнародної корпорації з фінансування розвитку США (DFC/Уряд США), Суверенного інвестиційного фонду добробуту Катару (QIA) тощо.

Проєкти ТехМет із критичними мінералами фінансово підтримуються Федеральним Урядом США. Зокрема, у 2025 році була укладена угода між Міністерством енергетики США та дочірньою компанією ТехМет – EnergySource Minerals LLC (США) на надання кредиту в рамках програми DOE Loan Programs Office у розмірі 1,36 млрд дол. США для реалізації проєкту з виробництва гідроксиду літію в Каліфорнії.

Саме ТехМет, який володіє 50% акцій Добра Літіум надав гарантію материнської компанії на виконання Добра Літіум 100% фінансових, технічних природоохороних та інших зобовʼязань за угодою про розподіл продукції.

Єдиним кінцевим бенефіціаром компанії РСЛ (йдеться про компанію The Rock Holdings LLC (США, Делавер) – Ред.), яка володіє 50% акцій Добра Літіум є Рональд Лаудер, який має намір взяти участь у Проєкті як фінансовий співінвестор.

В заявці міститься загальна інформація щодо досвіду Р. Лаудера як бізнесмена, інвестора і філантропа, зокрема і директора і члена ради директорів The Estée Lauder Companies Inc. (річний дохід 15,6 млрд дол. США у 2024 р.), проте документи щодо фінансових можливостей Рональда Лаудера відсутні. Опосередкованою інформацією щодо розміру активів Р. Лаудера є публічна інформація, що Forbes оцінював статки Рональда Лаудера в середині 2025 р. в 4,7 млрд дол. США.

У своїй заявці компанія «Євролітій Україна» надала перелік із 9 проєктів у сфері видобутку та збагачення руди, які реалізує материнська компанія «Юропіан Літіум Лімітед». У трьох випадках компанія виступає власником або стороною, що контролює; у решті – інституціональним інвестором. Усі проєкти перебувають на довиробничій фазі, але жоден з них поки що не видобуває і не збагачує руду.

Проєкт «Лейнстер» (Ірландія, літій) викуплено компанією повністю у 2024 році. Очікується геологічна розвідка. Інформація щодо обсягів необхідного фінансування та джерел забезпечення проєкту не надано. Згідно з нашими оцінками, компанії знадобиться не менше 10 млн дол. США на етапі геологічного вивчення.

Проєкт «Вольфсберг» (Австрія, літій) реалізується компанією з 2011 року. За цей час лише підготовлено ТЕО, яке визначає потребу у фінансуванні на рівні 866 млн дол. США, з яких не менше 40% має становити власний капітал. У 2024 році компанія отримала аванс від BMW у розмірі 15 млн дол. США за майбутні поставки, однак станом на кінець 2025 року проєкт не почав реалізовуватися.

Проєкт «Танбріз» (Гренландія, рідкоземельні метали) з жовтня 2025 року контролюється компанією на 92,5%. Загальна потреба у фінансуванні проєкту оцінюється у 442 млн дол. США.

Інші шість проєктів не контролюються Групою Євролітій повністю, де компанія фактично є міноритарієм. Фінансування визначається рішеннями зборів акціонерів, а «Юропіан Літіум Лімітед» бере участь пропорційно своїй частці. У разі недофінансування її частка може зменшуватися через додаткові внески інших учасників.

Таким чином, станом на грудень 2025 року «Юропіан Літіум Лімітед» має підтверджене фінансування лише частини своїх проєктів. Найбільш просунутим є «Танбріз», тоді як «Вольфсберг» і «Лейнстер» залишаються у зоні високих фінансових ризиків.

У річному звіті компанії також зазначено про участь у створенні спільного підприємства Arabian New Energy у Саудівській Аравії спільно з Obeikan Group. У планах спільного підприємства будівництво заводу з виробництва гідроксиду літію, що може спричинити додаткові фінансові зобовʼязання для «Юропіан Літіум Лімітед».

Консолідована фінансова звітність «Юропіан Літіум Лімітед» свідчить, що компанія протягом останніх років залишається збитковою, не має операційної діяльності та проєктів, здатних генерувати доходи. Зростання чистих активів у 2025 році пояснюється переоцінкою інвестицій у Critical Metals Corp, а не реальним збільшенням ліквідності, тому показник покриття залишається низьким.

Виходячи із вищенаведеного, по критерію «рівень фінансового забезпечення запропонованої програми робіт на ділянці надр» пропонуємо наступні оцінки заявам:

• «Добра Літіум» – 9 балів,
• «Європейський Літіум» – 4 бали.

7. Наявність досвіду робіт з пошуку, видобутку та збагачення (первинної переробки) металічних корисних копалин, зокрема літійвмісних мінералів та інших рідкіснометалевих корисних копалин (максимальна кількість балів – 16)

Одним з акціонерів Добра Літіум є ТехМет, який вже реалізує три літієві проєкти в США, Великобританії та Руанді. В проєкті Cornish Lithium (Великобританія) здійснюється видобуток літійвмісних мінералів як із твердих порід, так і із літієвих розсолів, та їх збагачення в літієві концентрати. Cornish Lithium вже побудував один із перших у світі заводів із виробництва гідроксиду літію (вміст літію >99,9%). Інша проєктна компанія ТехМет – EnergySource Minerals (США) розробляє родовище літію в Каліфорнії і також створює гідроксидний завод, зокрема отримавши під цей проєкт кредит від Міністерства енергетики США в 1,36 млрд дол. США. Проєктна компанія ТехМет – Trinity Metals (Руанда) завершує геологічне вивчення родовища Ntunga, де буде організовано видобуток літійвмісних мінералів зі скельних порід шахтним методом.

Компанія також реалізовує ще 7 проєктів із пошуку, видобутку, збагачення та переробки інших критичних мінералів – танталу, нікелю, олова, ванадію, кобальту, вольфраму та рідкісноземельних корисних копалин. у Бразилії, Сполучених Штатах Америки, Норвегії, ПАР, Руанді та Швейцарії.

Прикладом швидкої та комплексної реалізації компанією ТехМет проєктів із критичними мінералами є проєкт із пошуку, видобутку із скельних порід, збагачення та переробки поліметалічних руд компанією Brazilian Nickel на родовищі Piauí. Отримавши необхідні ліцензії у 2019-20 рр., Brazilian Nickel провела комплексне геологічне вивчення родовища і вже у 2022 році розпочала видобуток руди, її збагачення і переробку в нікелеві та кобальтові матеріали акумуляторної якості.

Інша проєктна компанія ТехМет – Trinity Metals (Руанда) здійснює видобуток вольфраму, танталу та олова (всі ці три метали зазначені як супутні корисні копалини на Ділянці Добра) шахтним методом, а також їх наступне збагачення та переробку.

 

Власником «Євролітій Україна» – є австралійська компанія Юропіан Літіум Лімітед, яка здійснює літієвий проєкт на родовищі Вольфсберг в Австрії. Юропіан Літіум Лімітед (до 2014 року назва компанії – GSM) купили ще у 2011р. австрійську компанію із ліцензією на родовище Вольфсберг, на якому на момент придбання вже були виконані роботи із геологічного вивчення та здійснено міжнародний аудит запасів за системою JORC. За 14 років Юропіан Літіум Лімітед, згідно з інформацією на сайті компанії, здійснила буріння 8 свердловин для підтвердження результатів виконаного раніше геологічного вивчення родовища, а також підготувала ТЕО проєкту на родовищі Вольфсберг. Станом на сьогодні Юропіан Літіум Лімітед не розпочав будівництво шахти та збагачувальної фабрики.

Компанія Critical Minerals Согр. (США), мажоритарним акціонером якої є «Юропіан Літіум Лімітед», володіє з 2020 р. через свою проєктну компанію “Tanbreez Mining Greenland A/S” ліцензією на видобуток рідкоземельних металів на родовищі Tanbreez в Грендандії. Основний обсяг пошукових робіт на родовищі, включаючи буріння 414 свердловин, а також аудит запасів за стандартами JORK, починаючи із 2001 року, виконала компанія Rimbal PTY Ltd. “Tanbreez Mining Greenland A/S” в період 2020-25 рр. пробурила 12 додаткових свердловин (всього – 2,2 тис. погонних метрів) і станом на сьогодні продовжує здійснювати геологічне вивчення родовища для підрахунку видобувних запасів, і відповідно – підготовку ТЕО проєкту.

Таким чином акціонер Добра Літіум – ТехМет, який надав гарантію виконання заявником технічних, фінансових та інших зобовʼязань за угодою про розподіл продукції, має великий досвід здійснення проєктів не тільки із пошуку, видобутку і збагачення літію та інших металевих критично важливих корисних копалин, але і на переробку та постачання на світові ринки.

Відповідно власник «Євролітій Україна», австралійська компанія Юропіан Літіум Лімітед, яка також надала гарантію виконання заявником технічних, фінансових та інших зобовʼязань за угодою, а також Critical Minerals Corp. (як самостійно, так і через свою проєктну компанію”Tanbreez Mining Greenland A/S”) мають обмежений досвід геологічного вивчення літію та інших металічних корисних копалин і зовсім не мають досвіду їх видобутку, збагачення та переробки.

Наявність у переможця Конкурсу досвіду реалізації проєктів із пошуку, видобутку і особливо збагачення літійвмісних мінералів та інших критично важливих корисних копалин (надалі – критичні мінерали) є ключовим чинником успішного освоєння ділянки Добра, з наступних причин.

По-перше, технології збагачення літійвмісних мінералів – петаліту та сподумену до концентратів із високим вмістом літію вимагають розробки (адаптації) технологій під особливості мінералів конкретного родовища. Для прикладу, на сьогодні в світі успішно функціонує лише один проєкт – на родовищі Bikita (Зімбабве) – де здійснюється видобуток та збагачення літієвих мінералів, подібних до петаліто-сподуменового складу ресурсів родовища Ділянки Добра. Лише після недавньої зміни інвестора на цьому родовищі, який приніс нові технології та підходи до організації бізнесу, петаліт з родовища Bikita почали збагачувати до концентратів акумуляторного класу замість низькоякісних петалітових концентратів для виробництва скла та кераміки.

По-друге, компані з уже наявним досвідом реалізації проєктів із пошуку, видобутку, збагачення, переробки та реалізації літію та інших критичних мінералів можуть швидше і ефективніше здійснити нові аналогічні проєкти, зокрема, і на ділянці Добра.

Виходячи із вищенаведеного, за критерієм «наявність досвіду робіт з пошуку, видобутку та збагачення (первинної переробки) металічних корисних копалин, зокрема літійвмісних мінералів та інших рідкіснометалевих корисних копалин» пропонуємо наступні оцінки заявкам:

• «Добра Літіум» – 16 балів,
• «Європіан Літіум Україна» – 5 балів.

8. Забезпечення використання товарів, робіт та послуг українського походження (максимальна кількість балів – 10)

Заявка «Добра Літіум» демонструє ретельне вивчення можливостей використання товарів, робіт і послуг українського походження (надалі – Українські товари) для Проєкту не тільки по основних напрямках (видах) діяльності, але й у розрізі конкретних українських компаній як потенційних постачальників товарів, робіт та послуг при виконанні проєкту у межах Ділянки Добра.

«Добра Літіум» планує здійснити закупки Українських товарів на суму приблизно в 204,3 млн дол. СІА, що складиме приблизно 39% від загального обсягу капітальних інвестицій Компанії в приблизно 520 млн дол. США у пошук, видобуток і збагачення літійвмісних мінералів за базовим сценарієм. Учасник планує локалізацію в 100% при капітальних інвестиціях у створення виробничої інфраструктури (газопостачання, водопостачання, підʼїзні дороги тощо), від 70 до 90% у геологічне вивчення ділянки, в електроенергопостачання, будівництво виробничих приміщень, хвостосховища тощо). Через відсутність виробництва основного обладнання в Україні рівень локалізації в основних обʼєктах видобутку і збагачення літійвмісних мінералів складатиме лише від 15 до 17%.

Добра Літіум планує, що 80-90% операційних витрат можуть становити Українські товари (на загальну суму близько 87 млн дол. США на рік), а також щонайменше 60% витрат на капітальний ремонт та модернізацію (на загальну суму до 17 млн дол. США кожні 5 років після початку виробництва). За розширеним сценарієм реалізації проєкту (видобуток та збагачення близько 4 млн тонн літійвмісних мінералів на рік) частка Українських товарів в складі операційних витрат може складати близько 120 млн дол. США щороку. В заявці приведена таблиця з переліком відповідних товарів та послуг українського виробництва.

Таким чином, загальний обсяг використання Українських товарів в Проєкті може скласти 2,2 млрд дол. США за весь період його реалізації за базовим сценарієм та до 3,0 млрд дол. США за розширеним сценарієм.

Українські фахівці, за планами Добра Літіум, мають становити не менше 97-98% із загальної чисельності персоналу в Проєкті у понад 1,5 тис. осіб.

Заявка «Євролітій Україна» обмежується формулюваннями загального характеру («надання переваги українським постачальникам», «підтримка локальних виробників», «залучення українських фахівців») без зазначення обсягів, відсоткових показників, структури САРЕХ/ОРЕХ або категорій закупівель, що унеможливлює кількісну оцінку рівня фактичного використання товарів, робіт та послуг українського походження.

Виходячи із вищенаведеного, за критерієм «забезпечення використання товарів, робіт та послуг українського походження» пропонуємо наступні оцінки заявам:

• «Добра Літіум» – 10 балів,
• «Європейський Літіум Україна» – 3 бали.

 

9. Програма соціального розвитку (соціальні інвестиції) (максимальна кількість балів – 3)

«Добра Літіум» пропонує здійснити наступні соціальні інвестиції:

1) в соціальні програми для органів місцевого самоврядування – по 50 тис. дол. США за кожен один мільйон тонн видобутої руди органам місцевого самоврядування, зокрема Добровеличківській селищній раді.

2) до Фонду розвитку громади:

– 250 тис. дол. США на етапі геологічного вивчення;

– по 250 тис. дол. США щорічно на етапі будівництва;

– 0,5% від чистого прибутку інвестора щорічно на етапі видобутку і збагачення, але не менше 500 тис. дол. США та не більше 1 млн доларів США на рік.

3) в сферу освіти та професійного розвитку:

– 500 тис. дол. США щорічно на етапі видобутку і збагачення у професійний розвиток для:

а) підготовки персоналу у сфері пошуку, видобутку та збагачення (переробки);

б) забезпечення стипендій та стажування для студентів;

в)становлення партнерських відносин з університетами та закладами професійно-технічної освіти з метою розробки начальних програм.

– 250 тис. дол. США щорічно на підтримку STEM-освіти, а саме лабораторне обладнання, стипендії та програми тренінгів у місцевих школах та університетах на етапі видобутку і збагачення.

4) Інші ініціативи:

– 100 тис. дол. США на етапі видобутку і збагачення на проєкти у сфері охорони навколишного природного середовища тощо та залучення громад;

– 100 тис. дол. США на етапі видобутку і збагачення на інновації та стійкі технології у сфері видобутку і збагачення та управління відходами.

У випадку реалізації базового сценарію проекту, який передбачає обсяг видобувних запасів в 62-65 млн тонн та потужність видобутку / збагачення 3 млн тонн руди на рік, обсяг соціальних інвестицій в проект складатиме 32 млн дол. США.

 

У матеріалах заявки «Євролітій Україна» соціально-економічні заходи описані у загальних формулюваннях, зокрема шляхом декларування пріоритету українських товарів і персоналу; намірів підтримки місцевих громад; заходів із навчання та залучення підрядників.

Водночас, у поданих фрагментах заявки не визначено загального обсягу соціальних інвестицій; відсутні мінімальні або гарантовані суми фінансування; не встановлено формул розрахунку або періодичності платежів; не описано системи звітності чи інституційного контролю виконання соціальних заходів.

Виходячи із вищенаведеного, за критерієм «програма соціального розвитку (соціальні інвестиції)» пропонуємо наступні оцінки заявам:

• «Добра Літіум» – 3 бали,
• «Євролітій Україна» – 0,5 балів.

Таким чином, нижче наведено узагальнену таблицю з результатами оцінювання конкурсних заяв учасників на укладення угоди про розподіл продукції по родовищу Добра:

…”

Дивіться також повну сканкопію Протоколу № 10: 

Передісторія

Ділянка «Добра» розташована на території Добровеличківської територіальної громади в Новоукраїнському районі Кіровоградської області. Крім літієвих, на ділянці наявні також руди танталові, ніобієві, рубідієві, берилієві, олов’яні, цезієвмісні, вольфрамові та золотоносні. Вони входять до переліку копалин/мінералів/елементів, нові проєкти з видобутку яких наповнюватимуть Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови.

Першу спробу Уряду оголосити УРП-конкурс щодо ділянки «Добра» в лютому 2022 р. зіпсувало повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Тоді відбір ініціювала компанія зі США (штат Техас) Privateer Capital Management LP.

В 2025 р. конкурс було оголошено на прохання компанії TechMet – одного з акціонерів Dobra Lithium Holdings JV, LLC, яку й було визнано переможцем відбору в січні 2026 р..

«Пілотний проєкт з розробки корисних копалин – літієве родовище «ділянка Добра» в Кіровоградській області. Родовище дасть змогу залучити мінімальний обсяг капітальних інвестицій у $179 млн, з яких $12 млн спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародного аудиту запасів, $167 млн на організацію видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів родовища», – писала Премʼєр-міністр Юлія Свириденко про перспективи залучення інвестицій у літієвий проєкт. За її словами, акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є «відомі на міжнародному ринку компанії Techmet та The Rock Holdings».

Міністр економіки Олексій Соболев повідомляв, що основними акціонерами TechMet є U.S. International Development Finance Corporation (DFC – Ред.), Суверенний фонд Катару та Меркурія Клін Енерджі Інвестментс (Mercuria Clean Energy Investments, Нідерланди), а єдиним бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен та філантроп Рональд Лаудер (якого вважають близьким до Президента США Дональда Трампа). 

NADRA.INFO вже розповідали: як TechMet в 2025 р., так і Dobra Lithium в 2026-му – в Україні представляв Володимир Ігнащенко (в минулому заступник Міністра економіки, радник Міністра екології, заступник Голови і секретар МВК УРП).

ТОВ «Європейський Літій Україна» – та ж компанія, яка з 2018 р. (тоді під назвою ТОВ «Петро-Консалтінг») намагалася отримати в користування ділянку «Добра» за процедурою апробації запасів (детальніше читайте в матеріалі NADRA.INFO від 2023 року «Спірний літій: що чекає на ділянку Добра»). Фактичним власником ТОВ «Петро-Консалтінг» в той період часу, коли компанія заходила на ділянку «Добра» в судовому порядку, називали згадуваного Володимира Ігнащенка. В 2018-2019 рр.. товариство очолював Єгор Перелигін (YouControl), який нині обіймає посаду заступника Міністра економіки та довкілля і є членом МВК УРП.

Від грудня 2023 р. 100% власником ТОВ «Європейський літій Україна» є австралійська компанія European Lithium, акціонери якої в 2024 р. спільно з американськими інвесторами створили Critical Metals Corp. для реалізації проектів з видобутку критичних копалин, і вивели компанію на NASDAQ. Зараз Critical Metals поглинає European Lithium з проєктами в Україні (до останніх належить зокрема інвестиція в титановидобувну групу Velta / «Велта» Андрія Бродського і партнерів).

Ще до оголошення переможця оскаржуваного нині УРП-конкурсу стало відомо, що його умови було сформовано без залучення до МВК УРП представників Добровеличківської селищної ради, відбір також відбувся фактично без участі громади.

«Ми зверталися щoдo включення нас як представників грoмади дo засідання кoмісії. Але нам надали відпoвідь, щo ми наразі не мoжемo брати участь. Інфoрмація засекречена», — під час прес-туру Кіровоградщиною «В пошуках українського літію» у травні рoзпoвідав журналістам селищний голова Добровеличківки Володимир Осієвський.

Презентація проєкту УРП на ділянці «Добра» відбулася в травні 2026 р. в закритому від журналістів режимі.

Не включення представників Добровеличківської селищної ради до Міжвідомчої комісії стало приводом для одного з судових позовів про перегляд УРП-конкурсу.

Станом на 29 липня про підписання Угоди про розподіл продукції на ділянці «Добра», за нашими спостереженнями, не повідомлялося.

Стежимо за розвитком подій.

Читайте також: Чотири родовища уранових руд просять виставити на УРП-конкурси.