Міжвідомча комісія розглянула першу заявку про конкурс на літієву УРП
Які рішення ухвалили? Чому без присутності інвестора-заявника? Що про УРП на ділянці Добра кажуть в Держгеонадр і Мінекономіки? Які питання від Державної податкової служби залишаються без відповідей?
У вівторок, 01.02.2022 Міжвідомча комісія з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (МВКУРП) розглянула першу заявку щодо проведення конкурсу на укладання угоди про розподіл продукції на ділянці літієвих руд Добра. Представник NADRA.info був присутнім під час засідання, яке відбулося в Міністерстві енергетики України (дякуємо за можливість спостерігати за важливою подією наживо і доносити до читачів повну правдиву інформацію).
Раніше оприлюднені дані NADRA.info про заявника підтвердилися: про конкурс Уряд України попросила компанія зі США Privateer Capital Management LP (м. Остін, штат Техас).
У засіданні Міжвідомчої комісії взяли участь 8 членів з правом голосу, це кворум (загальна кількість членів – 16):
- Микола Колісник – Секретар комісії (в.о. Генерального директора Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів, начальник головного управління нафтогазового директорату Міністерства енергетики України);
- Наталія Кравченко – від Міненерго, за довіреністю від заступника Міністра енергетики Юрія Власенка;
- Олександр Грибан – заступник Міністра економіки України;
- Роман Опімах – Голова Державної служби геології та надр України;
- Олександр Вержиховський – Директор Департаменту з питань безпеки життєдіяльності‚ охорони навколишнього природного середовища та агропромислового комплексу, за довіреністю від Міністра КМУ Олега Немчінова;
- Олег Нелень – начальник управління гірничого нагляду Державної служби з питань праці (за довіреністю від Голови Держпраці Віталія Сажієнка);
- Андрій Жупанин – народний депутат Верховної Ради України, політична партія “Слуга Народу“;
- Олег Макаров – народний депутат Верховної Ради України, політична партія “Голос“.
Позиція Міністерства економіки
“Попередньо, потенційний інвестор звернувся до Кабінету міністрів України … листом Секратеріату КМУ від 21.01.2022 №1782/0/2-22 до Вас та інших заінтересованих центральних органів було спрямовано звернення Privateer Capital Management LP щодо проведення конкурсу на укладання угоди про розподіл продукції на ділянці Добра. Відповідно до положень статей 6 і 7 ЗУ “Про угоди про розподіл продукції”, УРП може укладена на умовах конкурсу, або без нього. Рішення про укладання УРП без конкурсу та проведення конкурсу на укладення угоду приймається КМУ на підставі пропозицій за поданням Міжвідомчої комісії, на яку ми зараз зібралися“, – заявив заступник Міністра економіки Олександр Грибан.
Пан Грибан також звернув увагу членів Міжвідомчої комісії на важливу інформацію щодо Доброї. Зокрема, що ділянка увійшла до переліку, передбаченого проектом Постанови КМУ, розробленим Держгеонадр на виконання рішення РНБО. А також на наявну інформацію Держгеонадр стосовно заяв, які надійшли для виставлення ділянок на аукціон з офіційного сайту Служби… “наявна інформація щодо пропозиції по ділянці Добра від однієї компанії, і Шевченківському родовищу і ділянці Крута Балка від двох компаній”.
“Враховуючи зазначене, Мінекономіки пропонує розглянути звернення компанії Privateer Capital Management LP щодо проведення конкурсу на укладання угоди про розподіл продукції на ділянці Добра, та при відсутності юридичних та інших можливих перешкод, прийняти рішення щодо опрацювання цього питання відповідно до положень Закону. В разі наявності перешкод чи інших обставин, які можуть мати вплив на прийняття комісією відповідного рішення, пропонується їх озвучити [та розглянути]”, – заявив заступник Міністра економіки.
Позиція Держгеонадр
Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах заявив, що Служба провела дослідження на предмет відповідності ділянки Добра умовам ст. 6 Закону України “Про угоди про розподіл продукції“: “Три [пункти] точно підпадають, два імовірно, і два не підпадають. Але зазначу, що відповідно до Закону, якщо ділянка відповідає хоча б одному пункту… цього достатньо“.
“Друга довідка, яку ми підготували (враховуючи наш більш як дворічний досвід судових справ по цій ділянці), щоб потенційний інвестор був обізнаний, що є певна історія судова (дещо NADRA.info писали про це тут – Ред.). В ній немає наразі нічого загрозливого. Немає ніяких забезпечень, які би забороняли чи здійснення аукціону, чи організацію конкурсу на укладення УРП“, – заявив Голова Держгеонадр.
“Ми сьогодні приймаємо рішення про початок шляху – іти по конкурсу. Це довгий шлях, і ці конкурсні умови, які буде готувати робочий орган – Міненерго, вони мають відповідати вимогам Закону України “Про УРП“ і вимогам Указу Президента №306… Враховуючи нашу ситуацію сьогодні, і необхідність боротьби за залучення інвесторів, думаю, було б доцільно підтримати пропозицію і розраховувати на проведення відкритого чесного конкурсу з абсолютно адекватними конкурсними умовами”, – резюмував Роман Опімах.
Також Голова Держгеонадр відреагував на згадку представником Міністерства економіки переліку ділянок, розробленого Держгеонадр на виконання рішення РНБО про стратегічні копалини:
“Згадувався не менш важливий документ – на виконання рішення РНБО. Перелік ділянок, які виставляються на аукціон… Хотів би зробити ремарку. Держгеонадр готували перелік, і називався він перелік [ділянок], які виставляються на аукціони та/або на УРП. … Ми як геологи підготували потенційні ділянки, які ще є, стратегічних корисних копалин. А як вони мають надаватися – через аукціон чи через УРП – це вже мали вирішувати Міндовкілля і Мінекономіки. Тому ми прийняли соломонове рішення, і запропонували не обмежувати, а спиратися на підстави ст. 6 ЗУ “Про УРП”, щоб кожен бажаючий міг ділянку, якщо вона відповідає певним критеріям, номінувати [на УРП]. Зараз цей перелік, проект акту, перебуває в Секретаріаті КМУ” – пояснив Роман Опімах.
У ДПС є питання
Державну податкову службу на засіданні (без права голосувати) представляв начальник управління адміністрування ресурсних платежів, рентної плати та місцевих податків і зборів з юридичних осіб Департаменту адміністрування податків Олександр Шумський. У пана Шумського виникло кілька запитань до колег по комісії.
“Хтось може відповісти, що ми будемо вважати для ділянки Добра видобутою корисною копалиною, яка відповідає УРП?” – запитали з ДПС.
Секретар Міжвідомчої комісії відповів, що це питання ще не на часі.
“У нас є лист ДПС щодо можливості УРП для твердих корисних копалин. … (NADRA.info писали про позицію ДПС тут – Прим.) де сказано, що є особливості проблематика обліку корисних копалин, які будуть добуті в рамках загальної гірничої маси, де є багато інших складових. Ваш лист і пропозиції є дуже важливими, і ми їх врахуємо в тому технічному завданні, в технічних критеріях до конкурсу, які будуть розроблені. Наразі в нас їх немає, в нас лише є лист-звернення інвестора щодо зацікавленості. І по факту сьогоднішньго рішення будемо просити, щоб кожен центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ), член Міжвідомчої комісії виділив свій час чи долучив від себе експерта – та створимо на базі комісії робочу групу, яка власне розробить таке ТЗ, зокрема з урахуванням пропозицій усіх, в тому числі, ДПС. Якщо на моменті розробки ТЗ ми побачимо, що є якісь перепони через Податковий Кодекс чи інші норми законів, які не дозволяють повноцінно здійснити на конкурентних умовах таку угоду, тоді це вже буде виокремлено окремою проблематикою. Але це вже є предмет опрацювання ТЗ, якого наразі немає“, – відповів Микола Колісник.
“Інвестор нам подав заявку про те, що він взагалі має бажання. Але воно досить індиферентне: він має бажання взяти участь у цій Угоді. Але, вибачте, Угода може завершуватися двума ситуаціями: або ми добуваємо петаліт або слюду – і завершується на цьому Угода, або ми виробляємо карбонат літію. Це вже зовсім інша ситуація. Так, може, спочатку отримати додаткову інформацію від шанованого інвестора – він бачить свою діяльність в рамках майбутньої участі в угоді на рівні вироблення мінеральної сировини? Це одна ситуація. Чи він бачить можливість ще вкласти півмільярда доларів для того, щоб побудувати гідрометалургійний завод?” – уточнив пан Шумський.
“Це коректні запитання, які будуть враховані на момент підготовки технічного завдання. І власне Держава, в особі ЦОВВ, визначить доцільні умови, які для неї є цікавими для реалізації цієї Угоди. І тоді ми вже оголосимо. Зокрема, під час підготовки, ми, звісно будемо запрошувати – як і на минулих всіх угодах – інших учасників. Тому запитувати лише цього: яким є його бачення, є некоректним, оскільки в подальшому у нас ще відкритий конкурс“, – відповів пан Колісник.
Роман Опімах підтримав секретаря Міжвідомчої комісії, що конкретні пропозиції будуть предметом дискусії під час формування конкурсних умов.
Також Шумський акцентував на неузгодженості чинної редакції профільного закону з реальними умовами видобування твердих корисних копалин.
“Людина бачить наш чинний закон, який був виписаний під вуглеводневу сировину. Він не був виписаний під тверді корисні копалини. Там колосальна різниця! І людина, бачачи ті надзвичайно привабливі умови, які є сьогодні в ситуації з вуглеводневою сировиною – що вони будуть транспонуватися на видобування твердих корисних копалин. Зауважу, що споживання земельних ділянок при твердих корисних копалинах – на порядок більший завжди, ніж використання землі при вуглеводневій сировині.
Друге. Екологічний вплив – тобто виникнення колосальної кількості відходів, які мають бути… обʼєктом оподаткування – залишається поза увагою цього закону. Тобто, ми вводимо людину в оману. Тобто, ми будемо все таки вносить зміни в закон про УРП? Це раз. І чи будемо змінювати Розділ 17 Податкового кодексу [з поправкою] на розподіл продукції для твердих корисних копалин?” – запитав Олександр Шумський?
Микола Колісник не виключив, що для укладення і реалізації літієвої УРП доведеться ініціювати внесення змін до законодавства.
“У нас є запит інвестора щодо його зацікавленості. Ми ж замість нього не вирішуємо? Закон каже: якщо є запит, ми його повинні розглянути, і за запитом інвестора, ми можемо оголосити конкурс. Задані Вами питання, як зазначено окремо Держгеонадр, є доцільними, важливими, але це може бути окремим паралельним процесом, який буде, звісно, врахований, на момент розробки ТЗ. Якщо ми побачимо на момент розробки ТЗ, що є перепони закону, які не дають оголосити і подати КМУ такі пропозиції – значить, ми будемо йти шляхом внесення змін до закону. І лише потім – подання“, – запевнив секретар комісії.
Де інвестор?
Запитання виникли і в народного депутата Верховної Ради України Андрія Жупанина. Спершу народний обранець попросив уточнити, які саме рішення пропонуються до голосування членами комісії, а також поцікавився, чи присутній під час засідання представник Privateer Capital Management LP.
“Інвестор висловив зацікавленість. У нас в подальшому буде конкурс. І крім цього, відверто, інвестора, ми будемо, звісно, як було і по вуглеводнях, ще робити якийсь раунд-тріп, запрошувати інших інвесторів… в момент розробки технічного завдання зробимо запити щодо зацікавленості інших великих видобувників світових, їх пропозиції щодо участі в цих конкурсах для врахування. Це довгий процес“, – пояснив Микола Колісник.
Після обговорення, члени Міжвідомчої комісії перейшли до голосування:
“Питання 1: Погодити пропозицію інвестора щодо участі у конкурсі на ділянку Добра на умовах УРП.
Питання 2: Міжвідомчій комісії про УРП підготувати та подати КМУ пропозиції щодо можливості укладення УРП з подальшим проведенням конкурсу.
[Питання] 3: Комісії поінформувати про результати розгляду інвестора“.
Всі члени Міжвідомчої комісії з правом голосу були “За”, крім Андрія Жупанина. Народний депутат проголосував “Утримався”.
“Відповідно до результатів голосування, з 8 присутніх, 7 – за. 1 – утримався. Рішення прийнято“, – оголосив секретар.
Після голосування за рішення по зверненню Privateer Capital Management LP, комісія розглянула питання створення Робочої групи.
“Прохання членам Міжвідомчої комісії надати пропозиції щодо експертів чи представників, чи Вашої безпосередньої участі для розробки такого ТЗ. Ми на базі Міжвідомчої комісії, можемо окремо проголосувати за таке рішення – погодити створення Робочої групи щодо розробки такого ТЗ, до якої власне увійдуть експерти та члени Міжвідомчої комісії. … Питань буде багато, вони багатовекторні, багатогалузеві. Думаю, що після публічної заяви, що є розробка і погодження, нам періодично буде [встановлюватися] дедлайн щодо оголошення… Давайте потенційно проголосуємо за створення робочої групи. Якщо будуть голоси – створимо. Розішлемо як секретаріат щодо надання кандидатур. Якщо не буде голосів – винесемо на подальше обговорення“, – запропонував пан Колісник.
“А інститути будуть залучатися до робочої групи?“, – поцікавився Олександр Шумський.
Відповідь секретаря була схвальною: “Можуть, звісно. ЦОВВ та члени Міжвідомчої комісії можуть надати пропозиції щодо залучення просто експертів, геологів – як це було, коли ми оцінювали ті чи інші заявки, коли розробляли попередні ТЗ. В нас це було досить широке коло. Питання геології, екології – це досить тривалий процес.
Якщо немає заперечень, ставлю на голосування питання щодо створення профільної робочої групи щодо підготовки ТЗ по ділянці Добра для подання пропозицій Міжвідомчій комісії, а Міжвідомчою комісією, в свою чергу, відповідно до 644-ї – Кабінету Міністрів для затвердження конкурсних умов та оголошення подальшого конкурсу. Пропозиція проголосувати“.
Результати голосування за рішення про створення робочої групи були такими ж, що і за рішення по розгляду заяви інвестора: з 8 присутніх 7 – “За“, 1 – “Утримався“.
NADRA.info запитали в Андрія Жупанина, чому він утримався.
“Я мав намір поспілкуватися на комісії з представником інвестора – на комісії і під запис для всіх. Але його не було. Якщо нема кому задати питання, тоді ми голосуємо за кота у мішку. Тому я і утримався“, – заявив NADRA.info Андрій Жупанин.
Поза лаштунками
Секретар Міжвідомчої комісії з УРП Микола Колісник наголошує, що старт підготовки до проведення конкурсу для укладення першої літієвої УРП важливий, зокрема з огляду на Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі, який підписали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Віце-президент Європейської Комісії Марош Шефчовіч 13 липня під час Конференції високого рівня щодо стратегічного партнерства між ЄС та Україною у сфері критичної сировини: “Це довгий процес і ніхто не знає, чим він закінчиться. Ми як країна – боремося за свою сировинну базу і будемо конкурувати своєю сировиною на світовому ринку. Тому хочеться відпрацювати все так, щоб до нас могли спокійно зайти такі великі світові гравці, як Rio Tinto”.
Окрім цього, у Міжвідомчій комісії NADRA.info розповіли, що не вважають достатнім довідковий формат даних Держгеонадр щодо відповідності ділянки Доброї умовам Закону України “Про угоди про розподіл продукції“. Відтак, проситимуть Службу надати офіційний висновок щодо відповідності.
Запросити ж на засідання представника Privateer Capital Management LP хотіли, але не змогли: “Ми інвестора хотіли запросити, але там толком [не звʼязатися]… американська адреса, вебсайт… Таке…”.
Щодо реєстрації заявника в юрисдикції зі сприятливими податками, проблеми не бачать: “Так, Делавер – офшорна зона в США. Але це неважливо. Важливий зміст події – подано заяву, є інтерес. А конкурс покаже. Конкурсні умови будуть, їх будуть розробляти і затверджувати в КМУ. Якщо буде оголошено конкурс – буде купа інших нових учасників“.
Щодо часу на розробку технічного завдання, Микола Колісник не виключив, що можуть знадобитися всі передбачені законом три місяці. А власне конкурс може тривати від півроку до року.
Микола Колісник допускає, що договір з майбутнім інвестором може бути додатком до конкурсних умов: “Не виключаю. Щоб полегшити потім переговорний процес. Щоб не вийшло, що конкурс іде 12 місяців, а переговори (тому що інвестор хоче витиснути ситуацію під себе) іще півтора роки. А так, якщо є додаток до конкурсних умов у вигляді проекту угоди – все, ти від цього не відступиш, бо ти на це погодився, коли взяв участь у конкурсі“.
Читайте також: Вапнякова вистава одного актора. Спецдозвіл на цінну ділянку надр готуються віддати без аукціону?
Читайте також: Компанія китайського громадянина зберегла контроль над родовищем марганцевих руд
Читайте також: Тисагаз і Волинська ГХК пішли судом проти Володимира Зеленського