Борги не списуються: у ФГВФО відповіли щодо реструктуризації кредитів Велти
Списання чи прощення частини боргу компанії Велта (розробляє родовище руд титану і цирконію Бирзулівське) перед Промінвестбанком внаслідок реструктуризації не відбулося. Таке випливає з відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на запит NADRA.INFO:
«1 грудня 2023 р. між ПАТ «Промінвестбанк» (далі – Банк), ліквідацію якого здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, та ТОВ ВКФ «Велта» укладено угоду про реструктуризацію заборгованості цієї компанії перед банком (далі – Угода). Сума реструктуризованої заборгованості склала близько 6 млрд грн, що у пресрелізі на офіційному сайті Фонду від 05.12.2023 округлено до 6 млрд грн.
Реструктуризація не передбачає перегляду загальної суми боргу, списання/прощення частини боргу боржника перед Банком, відповідно до ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Подробиці Угоди не можуть бути оприлюднені у зв’язку з тим, що нею встановлено нові права і обов’язки сторін, що підпадають під визначення банківської таємниці відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність», – заявили у ФГВФО.
Велта уклала кредитний договір з Промінвестбанком у жовтні 2011 року. Отримані кошти у розмірі $93 млн були спрямовані на будівництво титанового гірничо-збагачувального комплексу у Кіровоградській області. Однак у 2014 році, внаслідок підпалу фабрики, у пожежі компанія втратила близько 60% потужностей. Ця форс-мажорна обставина призвела до втрати понад $60 млн прибутку і як наслідок обмежила можливості щодо розрахунку за кредитними зобов’язаннями з Промінвестбанком у встановлений строк. Загалом Велта сплатила банку до реструктуризації близько 3,5 млрд грн (джерело).
25 лютого 2022 р. Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ухвалив рішення про ліквідацію Промінвестбанку як такого, що перебуває під контролем держави-агресора. 99,772644% акцій банку належало Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» Російської Федерації – їх передали Державі Україна в особі Державного підприємства «Національний фонд інвестицій України» в грудні 2022 р. на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».
В 2022 р. ФГВФО виставляв борги Велти на продаж, однак чотири спроби знайти покупця були невдалими. Сума кредитних зобовʼязань станом на 01.07.2022 р. становила близько 5,8 млрд грн (5 792 526 476 грн), оплата боргу була прострочена на 273 дні.
1 грудня 2023 р. джерело NADRA.INFO повідомило, що Велті вдалося реструктуризувати боргові зобовʼязання перед Промінвестбанком. За кілька днів у ФГВФО офіційно заявили про реструктуризацію.
«Майже 10 років «Велта» була заручником російського банку, всі наші спроби щодо реструктуризації боргу просто блокувались. Конструктивні перемовини розпочались лише після того, як «Промінвестбанк» був переданий в управління Фонду гарантування у 2022 році. Хочу зазначити, що «Велта» обслуговувала позику, здійснюючи платежі тіла та процентів», – заявляв Андрій Бродський, генеральний директор і засновник Велти.
Суму коштів, сплачених Велтою на виконання боргових зобовʼязань перед Промінвестбанком в 2022-2023 рр.., у ФГВФО не назвали. Також не відповіли, чи погоджувала компанія з Фондом відчуження спеціального дозволу №6378 на користування Лікарівським родовищем, і як ця угода могла вплинути на вартість корпоративних прав товариства, які перебувають в заставі по кредитах Промінвестбанку.
Велта – потужний виробник і експортер титановмісної продукції, активно розробляє Бирзулівське родовище руд титану і цирконію. За даними компанії, поточна потужність Бирзулівського гірничо-збагачувального комбінату становить до 270 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
У вересні 2022 р. повідомлялося, що холдингова компанія групи Велта – Velta Holdings US Inс. – отримала патент Бюро патентів й товарних знаків США на технологію виготовлення порошків металевого титану та його сплавів.
У травні 2023 р. ЗМІ із посиланням на директора з інвестицій і стратегії компанії Анатолія Амеліна писали про наміри Велти побудувати виробничий комплекс у три черги з доведенням випуску титанового порошку до 10 тис. тонн за п’ять із половиною років.
В червні у Велті заявили про збільшення видобутку ільменіту на Бирзулівському родовищі (Кіровоградська обл.) і сертифікацію науково-дослідного центру Velta RD Titan за стандартами ISO.
В червні 2023 р. Велта відчужила спеціальний дозвіл на Лікарівське родовище титанових руд (Кіровоградська обл.) на користь ТОВ «Декарт Мінералс» (м. Дніпро).
В листопаді в компанії заявили, що з титанового порошку Велти німецькі фахівці успішно виготовили тестовий кінцевий продукт.
У січні 2024 р. до Консультативної Ради материнської компанії Велти – Velta Holding US (США) – увійшов Генерал армії США у відставці, екс-Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Веслі Кларк.